Жанр варіацій та варіаційна форма. Рондо

Варіаційність як принцип, що веде своє походження від фольклору. Варіації у професійній музиці як музична форма та музичний жанр.

Будова варіаційної форми.

Класичні варіації як жанр інструментальної музики.

Рондо як форма і жанр. Походження та особливості рондо.

 

Музичний матеріал:

Ю. Щуровський. Тема з варіаціями на мелодію української народної пісні

“Ой, есть в лісі калина”

Л.Бетховен. Rondo a capriccio ор.129 (“Гнів з приводу загубленого гроша”)

Д. Бортнянський. Соната До мажор, фінал

С. Прокоф’єв. Марш з балету “Любов до трьох помаранчів”

Варіації та рондо з учнівського репертуару (за наявності).

Поняття про сонатно-симфонічний цикл та сонатну форму.

Жанр сонати

Сонатно-симфонічний цикл як основа великих жанрів інструментальної музики – симфонії, сонати, концерту, квартету. Характеристика сонатно-симфонічного циклу. Відображення у частинах циклу різних сторін життя людини. Темповий контраст. Сонатна форма як важлива риса сонатно-симфонічного циклу (як правило, у 1-й частині).

Будова сонатної форми.

Жанр класичної сонати.

Усвідомлення образного змісту і будови сонатно-симфонічного циклу та сонатної форми на прикладі Сонати Ре мажор для клавіру (ор. 30 № 3)

Й. Гайдна.

 

Музичний матеріал:

Й. Гайдн. Соната Ре мажор для клавіру, ор. 30, № 3

Частина твору у сонатній формі з репертуару учнів з фаху (за наявності).

 

Основні жанри оркестрової та симфонічної музики

Жанри оркестрової та симфонічної музики: симфонія, концерт, концертна (симфонічна) увертюра,симфонічна поема, симфонічна картина, симфонічна фантазія, оркестрова (симфонічна) сюїта, оркестрова серенада та інші.

Усвідомлення образного змісту і будови сонатно-симфонічного циклу та сонатної форми на прикладі Серенади № 13 Соль мажор для струнного оркестру “Маленька нічна музика” В.А. Моцарта.

 

Музичний матеріал:

В.А. Моцарт. Серенада № 13 Соль мажор для струнного оркестру

“Маленька нічна музика”

А. Лядов. “Кікімора” (картинка до російської народної казки) або

“Чарівне озеро”

 

Вокальні жанри. Пісня та романс. Куплетна форма

Різноманітність жанрів вокальної музики.

Пісня та романс – основні вокальні жанри професійної музики. Куплетна форма.

Різновиди пісень та романсів – елегія, серенада, баркарола, балада.

 

Музичний матеріал:

А. Капуа, слова народні. “Santa Lucia” (пісня)

М. Глинка, слова В.Забіли. “Не щебечи, соловейку” (пісня-романс)

М. Старицький (музика і слова). “Ніч яка місячна” (пісня)

В. Забіла (музика і слова). “Дивлюсь я на небо” (пісня)

П. Батюк, слова Л.Українки. “Тихо над річкою” (пісня)

К. Стеценко, слова Л.Українки. “Стояла я і слухала весну” (романс)

М. Лисенко, слова народні. “Пливе човен” (баркарола)

С. Людкевич (музика і слова). Українська баркарола

Ф. Шуберт, слова Л. Рельштаба. Серенада

слова Й.В. Ґ ете. “Лісовий цар” (балада)

П.Булахов, слова невідомого автора. “Не пробуждай воспоминаний”

(романс)

Жанри хорової музики

Хорова музика – демократичний вид мистецтва. Різноманітність жанрів хорової музики.

Хорова обробка народної пісні.

Хорова мініатюра (хор). Цикл хорових мініатюр.

Великі жанри хорової музики: ораторія та кантата.

 

Музичний матеріал:

М. Леонтович. “Гра в зайчика”

Б. Лятошинський. “Зима” (з хорового циклу “Пори року” на слова

О. Пушкіна)

Г.Ф. Ґендель. Хор “Алилуя” (з ораторії “Месія”)

Музика у драматичному театрі.

Е. Ґріґ. Музика до драми Г. Ібсена “Пер Ґюнт”

Драматичний театр. Роль музики у драматичному театрі. Музика Е. Ґріґа до драми Г. Ібсена “Пер Ґюнт”. Сюжет драми. Відображення в музиці картин природи (“Ранок”), фантастичних персонажів (“У печері гірського короля”), почуттів та портретів героїв (”Пісня Сольвейг”, “Смерть Озе”, “Танець Анітри”). Створення на матеріалі музики до драми двох сюїт для симфонічного оркестру.

 

Музичний матеріал:

Е. Ґріґ. Музика до драми Г. Ібсена “Пер Ґюнт”:

Ранок

Смерть Озе

У печері гірського короля

Пісня Сольвейг

МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛЬНІ ЖАНРИ.

Жанр балету.

П. Чайковський. Балети “Лускунчик” або “Лебедине озеро”

Музично-театральні жанри: балет, опера, оперета, мюзикл та ін.

Балет як вид музично-театрального мистецтва.

Композиція та основні складові балету: класичний танець, пантоміма.

Основні балетні терміни.

Сольні номери: варіація – сольний танець, па-де-де – сольний танець двох виконавців.

Ансамблеві номери: па-де-труа – танець трьох виконавців, па-де-катр – танець чотирьох виконавців.

Кордебалет – масовий танець, па д’аксьйон – танець-дія, що поєднує класичний танець та пантоміму, адажіо – повільний ліричний танець, алегро – швидкий віртуозний танець, дивертисмент – розважальна сцена, безпосередньо непов’язана з сюжетом твору, апофеоз – завершальна велика сцена, в якій бере участь увесь виконавський склад.

Варіант І.

“Лускунчик” – балет П.Чайковського за казкою Е.Т.А. Гофмана “Лускунчик і Мишачий король”. Зміст та будова балету. Поєднання реалістичних і фантастичних образів.

Варіант ІІ.

“Лебедине озеро” – балет П.Чайковського за мотивами німецьких народних казок. Зміст та будова балету. Поєднання реалістичних і фантастичних образів.

 

Музичний матеріал:

П.Чайковський. Балет “Лускунчик”:

№№ 2, 4, 5, 6, 7, 8, 12, 14 або

Балет “Лебедине озеро” (фрагменти)

Жанр опери.

М. Лисенко. Дитяча опера “Коза-дереза”

Опера як вид музично-театрального мистецтва. Види мистецтва, що представлені в опері. Провідна роль музики в опері. Спів – найважливіший елемент, через який розкривається характер героїв, їхні почуття. Співацькі оперні голоси. Роль симфонічного оркестру. Лібрето – літературний текст опери.

Будова опери.

Сольні номери: арія, арієта, аріозо, каватина, пісня, романс, речитатив.

Ансамблеві номери: дует, тріо, квартет, квінтет тощо.

Оркестрові номери: увертюра або вступ до опери, антракти або вступи до дій та картин, балетні номери (сюїти), оркестрові епізоди. Інтродукція, пролог, епілог.

Історія створення дитячої опери-казки М.Лисенка “Коза-дереза”. Зміст казки. Використання українських народних пісень для музичної характеристики персонажів.

Музичний матеріал:

М. Лисенко. Дитяча опера “Коза-дереза”:

Інтродукція

Пісня Лисички

Пісня Кози “Горе мені, горе”

Тема Кози “Я Коза-дереза”

Сцена Лисички і Зайчика “Добрий вечір, Лисонько”

Пісня Вовчика “А я сірий вовчок”

Сцена Лисички і Вовка

Пісня Кози “Ось вам Коза”

Пісня Ведмедя “Ходив я”

Сцена Лисички і Ведмедя

Пісня Рака “Ой, я Рак- неборак”

Сцена Рака і Лисички

Фінальний хор звірів “Ходім, браття, воювати”

33-34. М. Глинка. Опера “Руслан і Людмила” або

К.В. Глюк. Опера “Орфей і Евридіка”

Варіант 1.

Опера М. Глинки “Руслан і Людмила”. Поема О. Пушкіна як літературне першоджерело. Сюжет опери. Герої та їхні співацькі голоси. Будова опери.

 

Музичний матеріал:

М. Глинка. Опера “Руслан і Людмила”:

Увертюра

І дія – каватина Людмили,

сцена викрадення Людмили

ІІ дія – рондо Фарлафа,

арія Руслана та сцена з Головою

ІІІ дія – персидський хор

IV дія – марш Чорномора

V дія – хор “Ах ты, свет-Людмила”,

фінал

 

Варіант 2.

Опера К. Ґлюка “Орфей і Евридіка”. Давньогрецький міф як літературне першоджерело. Сюжет опери. Герої та їхні співацькі голоси. Будова опери.

 

Музичний матеріал:

К.В. Ґлюк. Опера “Орфей і Евридіка”:

І дія – сцена оплакування Евридіки

арія Орфея

ІІ дія – сцена Орфея з фуріями

Мелодія (флейти) з 2 картини

ІІІ дія – арія Орфея “ Евридіку втратив я”

 

35. Підсумковий урок