Цілі автоматизованого проектування

Для чого вкладати кошти й здійснювати державну підтримку?

Відомо, що доля технічних нововведень, як правило, проходить етапи типу: – ЦЕ прожектерство; – у ЦЬОМУ щось є; – ЦЕ працює, але; – ЦЕ саме собою мається на увазі; метою даної статті є бажання внести скромний вклад у зміну суспільної думки вбік наближення останньої з перерахованих реакцій стосовно до САПР. З погляду неформального мислення часто корисніше відповісти на запитання «від противного», а саме, для чого не треба (особливо зараз, у важких економічних умовах) вкладати кошти в системи автоматизованого проектування.

Їх не треба вкладати для:

- звільнення проектувальника від важкої рутинної роботи;

- зменшення вартості проектних робіт;

- для швидкого одержання більше дешевих креслень;

- і навіть для поліпшення якості проекту;

Інженерна праця, традиційно, як не пов'язаний з торговельними операціями, оплачувався низько, зараз тим більше. Тому, за рідкісним винятком, обґрунтування ефективності вкладання засобів в автоматизацію інженерної праці не витримує критики - бар'єр злидарської оплати дуже серйозний. Проте, інвестуванння коштів і посилення державної підтримки розвитку систем автоматизації інженерної праці не просто доцільні - вони життєво необхідні.

Чому?

Розглянемо приклад розвитку матеріального виробництва.

Поки будувалися будинки типу найпростішої хати або промислове підприємство типу кустарної кузні (тобто прості об'єкти матеріального виробництва) – для їхньої реалізації досить було словесного опису «від батька до сина».

Поява технічної документації на об'єкти матеріального виробництва було викликано не прагненням конкурувати з методом «без технічної документації», а повною неможливістю виконати в натурі будь-який складний об'єкт, інакше, як розробивши таку документацію.

Тобто у процесі людської еволюції матеріальне виробництво зажадало «проекту» (моделі створюваного продукту) через дію наступних чинників:

1. Складності об'єкта, його повне подання у всіх деталях одночасно не представляється можливим.

2. У зв'язку з поділом праці, необхідно різним виконавцям давати різну, але взаємопов'язану інформацію.

3. Ще до початку робіт необхідно співвіднести всі необхідні ресурси зі своїми можливостями і, при необхідності, відкоригувати мету, (або відмовитися від неї зовсім – згадаємо Робінзона, який побудував човен).

4. Бажано відтворити варіанти – що і як відбуватиметься після реалізації проекту?

5. Якщо об'єкт створюється «на замовлення», то замовник за допомогою проекту підтверджує свої очікування.

Чим є технічна документація для створення будь-якого складного об'єкта матеріального світу? – очевидно, певним чином структурованою інформацією на паперових носіях. Про ефективність самого факту використання технічної документації мова не йде, це техніко-організаційне нововведення давно перейшло до розряду істин «про ЦЕ саме по собі йдеться».

У авторів немає сумніву, що з погляду створення об'єктів матеріального виробництва в наші дні здійснюється глобальний перехід від паперового опису об'єкта до певним чином структурованої комп’ютерно-орієнтованої інформації. Можна з упевненістю сказати, що наслідок такого переходу буде не менш глобальний для розвитку техніки, чим у свій час поява техдокументації.

Важливо зрозуміти, що автоматизація інженерної праці, у результаті якої іншими (машинними) методами створювалися б ті ж паперові документи – лише етап, що наближає суспільство до глобальної циркуляції комп’ютерно-орієнтованої інформації в процесі матеріального виробництва.

Саме заради цієї комплексної мети і варто вкладати кошти і здійснювати державну підтримку розвитку відповідних галузей. Саме ця комплексна мета забезпечить не просто ефективність, а збереження відповідних виробництв, (також, зараз немислимих без традиційної паперової техдокументації, як через якийсь час – без комп’ютерно-орієнтованої).

Вибирати можна лише між тактичними моментами, при рішенні питань, пов'язаних з автоматизацією інженерної праці, стратегічно вибору немає - так само як колись не було вибору при переході на паперові носії.

Чи можна прийняти якусь Програму й одержати відразу протягом згідно планованого терміну «Глобальну циркуляцію комп’ютерно-орієнтованої інформації в процесі матеріального виробництва»? Безумовно, з цього погляду ні. Особливо, якщо взяти за аналогію те, що кінцевою метою є політ людини на місяць за досягнутого рівня розвитку літальних апаратів: у наших умовах – «літак Ілля-Муромець», до прикладу, а у більш благополучних країнах – винищувач 2-й світової війни.

Чи не зарано піднімати відповідні питання? Ні, не рано, виходячи з єдності далеких і ближніх цілей і розуміння, що складні інженерно-технічні комплекси вимагають системного підходу.

Що дасть означена глобальна циркуляція і які повинні бути її особливості?

Обмовимося, що ми маємо на увазі не просто машинно-орієнтовану інформацію яка може бути машинним форматом тієї ж традиційної (що в техдокументації (що в основному зараз і має місце).

Інформація повинна бути організована таким чином, щоб працювати з нею можна було «у загальному виді», вона повинна обслуговувати «будь-які осяжні» потреби, тобто бути Уніфікованою Моделлю Об'єкта (УМО).

Роботи, проведені Дніпровським Проектним Інститутом (ДПІ) по «Галузевій програмі САПР капітального будівництва» Мінмашпрому, а також їхнє узагальнення Кібіткіним Л. С. (ДІИ) і Кібіткіним С. Л. (ЕЧ Тернопіль) привели до наступних висновків: