Що повинна забезпечувати умо

1. Забезпечувати інформаційний обмін із зовнішніми знаннями.

2. Забезпечувати циркуляцію всієї УМО або її частин між співвиконавцями робіт.

3. Забезпечувати одночасний доступ різних співвиконавців.

4. Функцію опису історії, як побічний результат що проектують і інших процедур.

5. Реалізувати проектування з використанням відокремлених видів інформації:

- властиво модель об'єкта.

- процедури обробки моделі об'єкта.

- списки елементів, що становлять модель об'єкта.

- список напівфабрикатів і матеріалів, що вимагаються для створення об'єкта.

- список технологічних процедур обробки по створенню об'єкта в натурі.

- історія створення об'єкта.

- забезпечувати швидку й зручну інтерпретацію даних з метою:

- подання об'єкта у всіх деталях з розбивкою їх на частині.

- інтерпретація мети об'єкта

- опис роботи технологічних машин

- багато чого іншого

6. Структурну єдність даних, процедур обробки, історії відповідного матеріального виробництва.

7. У процесі роботи з УМО повинне бути можливо динамічне перемикання мови спілкування з людиною (російський, англійський, український, казахський і т.д. без обмеження).

8. У процесі роботи, якщо що-небудь незрозуміло, повинна однаковим образом викликатися довідка:

- звукова

- статична текстова

- статичний малюнок

- анімація (мультфільм)

- голограма

- і т.д.

9. При проектуванні, після уведення порції інформації, має здійснюватися контроль на відповідність логічній послідовності кроків проектування, з опорою на раніше уведені дані.

3.4.4 Що повинна виконувати УМО у плані інформаційного обміну

1. Дослідження об'єкта (тобто відповіді на питання що буде, якщо...)

2. Забезпечувати автоматичну передачу даних і процедур обробки УМО із зовнішніх знань в УМО у тому числі:

- як результат роботи керованих технологічних машин

- як результат випробування фізичних моделей

- як результат зондування всього побудованого об'єкта на предмет відповідності/придатності

4. Модифікацію процедурами автоматизованої обробки, у тому числі:

- «стандартними» процедурами автоматизованої обробки УМО (що надходять із зовнішніх знань)

- «індивідуальними» процедурами автоматизованої обробки (наприклад, створеними для даного випадку)

5. Модифікацію «вольовим методом» тобто застосування «ручного» проектування засобами графічних систем. (Завжди будуть залишатися області додатків, для яких поки не створені «стандартні» процедури обробки). При цьому відповідна інформація повинна записуватися в «історію» УМО

6. Інтерпретацію чисельними процедурами подання УМО у зовнішній світ (Помітимо, що ця функція є кінцевою метою будь-якої моделі):

6.1. Перегляд зацікавленими особами (проектувальники, будівельники, замовники, контролери...) на всіх стадіях кроку матеріального виробництва. Тим самим реалізуються потреби, зв'язані:

- з поділом праці

- з наочним поданням об'єкта

- з одержанням різноманітних довідок по об'єкту, у тому числі щодо розподілу юридичної відповідальності

6.2. Вироблення керуючої інформації для управління технологічними машинами створення об'єкта (у перспективі з виходом на нанотехнології).

6.3. Вироблення керуючої інформації зі створення фізичних моделей об'єкта.

7. Авторизацію користувачів засобами (програмні ключі захисту), що реагують на обмін компонентами УМО між споживачами.

8. Розподіл юридичної відповідальності між учасниками описуваного кроку матеріального виробництва й постачальниками напівфабрикатів і технологічних машин (одне з навантажень «протокольної інформації»).

Контрольні питання.

1. Що таке САПР?

2. Як підрозділяють САПР по характері проектних документів, що випускають?

3. Які види забезпечення САПР існують?

4. Яке забезпечення ділиться на загальносистемне й прикладне?

5. Яке забезпечення здійснює підготовку й уведення даних?

6. Назвіть принципи створення САПР.

7. Що являє собою закінчена частина САПР, що дозволяє одержувати проектні рішення?

8. Назвіть стадії створення САПР.

9. На якій стадії створення САПР формується ПО?

10. Що таке УМО?