Використання ГІС в процесі формування та функціонування громад: особливості, поняття, структура, функції

 

В процесі формування територіальних громад велику роль відіграє геопросторовий фактор, тому під час створення перспективних планів варто використовати ГІС-технології. Їх використання дозволить спростити процеси картографування, а використання аналітичного модуля забезпечить автоматизоване формування та оптимальний вибір складу громади. Крім того це дає можливість подальшої підтримки управління об’єднаними територіями.

Географічно-інформаційні системи (ГІС) – це програмно-технічний комплекс, що забезпечує автоматизований збір, обробку, зберігання, аналіз, відображення і розповсюдження просторово-координованої інформації [8].

Однак дане визначення не є єдиним та існують інші тлумачення цього поняття:

• ГІС як програмний продукт (програмний інструментальний засіб або програмний інструментарій) у вигляді програмного забезпечення ГІС, яке підтримує той чи інший набір функціональних можливостей ГІС.

• ГІС як система програмно-апаратних засобів і процедур розроблена для всього обраного набору операцій з визначеними географічно координованими даними. Таке тлумачення ГІС передбачає, що вона вже містить все необхідне програмне забезпечення, з урахуванням обраних апаратних засобів та «розміщенням» на них, а також бази даних, розраховані на накопичення потрібних загальних і тематичних просторових даних, і т. ін.

• ГІС як програмно-апаратний засіб і інформаційна основа певної предметно-об'єктної області, яка містить всі вищезазначені складники, включаючи сформовані тематичні БД і остаточну назву, які спільно і відображають предметно-об'єктну область [7].

Використання системи ГІС дає змогу швидко та оперативно приймати управлінські та адміністративні рішення, оперативно здійснювати управління земельними ресурсами, аналізувати інформацію по ринку землі, оподаткуванні, реєстрації прав власників, реєстрацію та коригування земельних ділянок.

Легкість і простота у користуванні ГІС дає можливість плідніше і якісніше вводити інформацію у базу даних та оперувати нею. Використання ГІС дозволяє здійснювати заходи щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях[9].

З-поміж завдань землеустрою ГІС забезпечує розробку і аналіз значної кількості варіантів проектних рішень, створення рекомендаційних та управлінських карт для регіонів, що дає можливість віднайти найоптимальніше еколого-економічне обгрунтування системи заходів щодо організації території і охорони земель новостворених агроструктур, формування їх сталого землекористування, оперативного контролю використанням земельних ресурсів, прогнозування можливих ерозійних процесів, створення протиерозійної організації території. Накопичення інформації про деградовані і малопродуктивні землі забезпечує оперативне обгрунтування їх консервації [9].

Аналітичні можливості ГІС дозволяють здійснювати різноманітні землевпорядні завдання, основним з яких є вибір оптимального розташування об’єктів. А також будувати різноманітні моделі сучасного стану та динаміки різноманітних процесів, створювати тривимірні моделі рельєфу.

Основними факторами, які обумовлюють економічну ефективність використання ГІС у процесі проектування [9]:

- зниження вартості проектно-кошторисних робіт за рахунок їх автоматизації;

- покращення проектних рішень у результаті застосування методів оптимізації, уніфікації, багатоваріантного проектування, комплексних математичних моделей.

Якщо розглядати ГІС як системотехнічний пристрій то вона включає в собі елементи, зображені на рис. 1.2[10]

Рис. 1.2. Структура ГІС

Апаратні засоби та програмне забезпечення становлять основу на якій ґрунтується функціонування будь-якої ГІС. Перші являють собою комп’ютер на якому безпосередньо запущене програмне забезпечення. Яке в свою чергу міститьфункції і інструменти, необхідні для зберігання, аналізу і візуалізації географічної інформації. Ключовими компонентами програмних продуктів є: інструменти для введення і операції з географічною інформацією; система управління базою даних (СУБД); інструменти підтримки просторових запитів, аналізу і візуалізації (відображення); графічний інтерфейс для легкого доступу до інструментів і функцій.

Наступною ланкою є геоінформаційний менеджмент, тобто ті люди які працюють з програмними продуктами і розробляють плани їх використання при вирішенні реальних завдань.

Дані – це найважливіший компонент ГІС, які включають відомості про просторове положення (географічні дані) і пов'язані з ними табличні дані. В процесі управління просторовими даними ГІС інтегрує просторові дані з іншими типами і джерелами даних.

Основні функції ГІС зазначено на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Функції ГІС

Різновидом ГІС-забезпечення є геоінформаційне картографування земельних ресурсів, результатом якого є створення ЗІС. Найбільш розповсюдженим визначеням ЗІС є визначення міжнародної федерації геодезистів FIG (Federation Internationale des Geometres): Земельно-інформаційна система – це інструмент для законного, адміністративного й економічного прийняття рішень і допомоги в плануванні і розвитку, що складається з однієї сторони з бази даних, що містить просторові, зв'язані з землею дані для визначеної області, і з іншого боку, процедур і методів для систематичного збору, відновлення, обробки і розподілу даних.

Основним призначенням ЗІС є створення динамічного багаторівневого інформаційного простору, для формування оптимальних інформаційних потоків між адміністративними системами та системами землеустрою. Метою ЗІС є забезпечення актуальною інформацією про земельні ресурси, зміну їх стану, якості та структури, динаміки використання земель та землевпорядкування для реалізації раціональної державної політики, створення сприятливого інформаційного, технологічного та нормативно-правового середовища для забезпечення переходу до сталого розвитку регіону[6].

1.5. Основні джерела актуальної просторової інформації.
ГІС-забезпечення. Інфраструктура геоданих

 

Основою функціонування ГІС є наявність актуальної геопросторової інформації. Вихідними джерелами інформації, що використовуються в ГІС виступають матеріали, зазначені на рис. 1.4.[8]:

Рис. 1.4. Джерела просторової інформації

На сьогоднішній день основу ГІС складають бази цифрових географічних даних, які є новим видом геоінформаційної продукції, яка використовується для автоматизованого випуску традиційних та електронних карт. Геодані в цифрових форматах розглядаються не як електронні копії карт і планів, а як самостійний інформаційний ресурс у вигляді баз даних та баз знань про просторові та атрибутивні характеристики об’єктів і явищ усіх сфер геосистеми. Бази геоданих стають переважаючим видом продукції топографо-геодезичного виробництва завдяки розвитку сфери застосування ГІС в різноманітних геоінформаційних проектах для різних територіальних утворень, предметної і проблемної орієнтації [11].

ГІС-забезпечення – це сукупність геопросторової інформації та БД, об’єднаних за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення для введення, накопичення, аналізу та відтворення. Тобто геоіфнормаційне забезпечення є, так би мовити, складового інфраструктури геопросторових даних.

Інфраструктура геопросторових даних (ІПД) – система організаційних структур, механізмів правового регулювання, стандартів, наборів геопросторових даних і метаданих, технологій, програмних і технічних засобів та людських ресурсів, необхідних для збирання, оброблення, зберігання, розповсюдження та ефективного використання геопросторових даних на основі забезпечення широкого доступу до них органів державного управління та місцевого самоврядування, підприємств і громадян [12].

Інфраструктури складають основу для пошуку (виявлення), оцінки придатності і застосування просторових даних їх виробниками і користувачами на всіх рівнях державного, комерційного і некомерційного секторів, в науковій сфері і громадянами взагалі [11].

Основні компоненти ІПД зазначено на рис. 1.5 [12].

Рис.1.5. Компоненти ІПД

Інституційні основи визначають стратегію та управління процесами створення, ведення, доступу та використання базових наборів геоданих на основі стандартів. Це законодавство, організація, політика, щодо ІПД, включаючи: права доступу і використання геоданих, охорону авторських прав, правила фінансування та ціноутворення, а також безпеку, захищеність і цілісність даних, організацію відповідних інформаційних центрів та систему підготовки і сертифікації професійних кадрів.

Базовий набір геопросторових даних – це загальнодоступна стандартизована сукупність геопросторових даних як уніфікована основа інтегрування та спільного використання в геоінформаційних системах геопросторових даних, що надходять з різних джерел. За своєю суттю базовий набір геоданих можна ототожнювати з цифровою картографічною основою, яка включає геодезичну основу, рельєф, гідрографічну мережу, транспортну мережу, комунікації, адміністративні межі, населені пункти, землекористування тощо. Основними критеріями, що визначають склад базових наборів геоданих є:

· потреба потенційних користувачів;

· наявність відповідної цифрової картографічної інформації;

· економічні можливості для її створення (Таблиця 1.3.)[12].

Таблиця 1.3.

Базові набори геопросторових даних місцевого рівня

Базові набори геопросторових даних місцевого рівня
координатно-просторова основа цифрової моделі території	залізниці й під’їзні залізничні колії;
території й межі територій суб’єктів адміністративно-територіального устрою України та поселень, що розташовані на території району, міської, селищної або сільської ради	географічні назви об’єктів (місцеві топоніми) території адміністративного району, міської, селищної або сільської ради
акваторії й межі поверхневих водних об'єктів загального користування водотоків і водойм	цифрова модель рельєфу з точністю масштабу 1:2 000 на територію населених пунктів
ліси та зелені зони загального використання	вулично-дорожня мережа населеного пункту
будинки й споруди	адреси населеного пункту
автомобільні дороги міжнародного, загальнодержавного, регіонального, міжрайонного значення й місцевого	ортофокарти, космічні знімки та результати робіт з дистанційного зондування Землі відповідних територій місцевого рівня
території й межі структурно-планувальних елементів території населених пунктів	території й межі заказників, заповідників та інших природних об'єктів загальнодержавного, регіонального та місцевого значення, що особливо охороняються
інженерні комунікації та об’єкти трубопровідного транспортування магістральні міжнародного, державного, регіонального й місцевого значення	території й межі об'єктів кадастрового поділу території адміністративного району, міської, селищної або сільської ради – кадастрових зон, кадастрових кварталів, земельних ділянок