Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Хліб- як обрядовий символ слов'янських народівСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Протягом століть хліб був головною їжею слов'янських народів,він був не тільки необхідним продуктом,але й символом благополуччя - йому поклонялися,над ним клялися,його завжди вважали святим і всемогутнім. Обрядовий хліб був учасником всіх подій життя людини - весілля, хрестин, похорону, поминок, будь-яких свят. У кожній країні свої традиції. У Польщі при народженні дівчинки замішували тісто на меді,що зріло,як сир, у спеціальних ємкостях-до дня її весілля. Із цього тіста на весілля пекли коржі для весільного пирога. У Словаччині з тіста,замішаного на меді,печуть пряник,який вручають нареченій,вона зберігає його в скрині й дарує на весілля своїй доньці - і його можна їсти,пряник не черствіє. Навіть у Пакистані - не слов'янській країні - свої традиції: перед весіллям наречена повинна поставити опару для тіста для випічки 20 кг хліба. Якщо опара не підніметься - весілля не відбудеться. У Київській Русі в жертву роду приносили сир,мед і хліб. При купанні новонародженого у воду клади гроші і шматочки хліба. Хлібом платили за роботу і за послуги.На поминки разом з обрядовою кашею і кутею на стіл ставили хлібні зерна, млинці і хліб. Зерном посипали дорогу від будинку до цвинтаря. В Україні на кришку труни ставлять хліб і сіль,які потім залишають у церкві. Хліб можуть покласти і у труну. По дорозі на цвинтар роздають коржики,бублики. У поминальні дні в церкву і на могили приносять млинці, пряники і булки як знак шанування.На весіллях обрядовий хліб був символом шлюбного союзу і щастя. Уважалося,що під час весілля самі боги сходять із небес і невидимо символічно у вигляді короваю присутні на торжестві. Весільні хліб пекли самої різної форм-круглий з отвором у центрі,із численними символічними прикрасами з тесту і паперу. Перший весільний коровай описаний при одруженні великого князя Василя Іванови-ча з Оленою Глинською в 1526р.(батьків Івана Грозного)- він був прикраше-ний срібряними монетами, позолоченими з однієї сторони. На князівських весіллях коровай був величезний - 4 чоловік несли його на носилках, таким розміром,що для його випікання споруджували спеціальну піч.. Короваї пекли не тільки на весілля - з короваєм відправлялися свататися й запрошувати на весілля гостей. Хліб несли поперед весільної процесії..Самий урочистий обрядовий хліб після весільного пекли на Різдво,в Україні дівчини пекли балабушки маленькі булочки із прісного тісту і калиту -круглий прісний пиріг без начинки. У Білорусії улюбленим блюдом на Різдво була «прижанина »- у горщик з рідким житнім тестом кидали свиняче сало, цибуля, перець, кільця ковбаси і варили до загущення, потім м'ясо,сало і ковбасу діставали, подрібнювали дрібно,знову закладали в горщик і їли з вівсяними млинцями,вмочати їх у горщик із прижаниною.Навесні на Масницю пекли млинці,оладки,пироги, калачі з великою кількістю масла і яєць, у Сибірі смажили в маслі хмиз, на Україні вареники. Після Масниці йшов піст - смутний час поминання тоді готували прісні млинці - тужилки і прісні коржі без масла - тверді і сухі - жалованики. Потім наступав Великдень- найясніше і радісне весняне свято - печуть дуже здобні хліби - паски- у вигляді короваю або піраміди із трьох куль, баб-високий хліб у вигляді циліндра, мазурика-булочки у вигляді зірок,кіл і трикутників, на Україні й Білорусії такий високий здобний хліб називають не пасками, а паскою, у Росії паску готовили із сиру в спеціальних чотиригранних формах з вирізаним хрестом на дні. Спеціальною випічкою відзначали свято Івана-купала-прісні коржі, вареники із гречаного борошна і товченого конопельного насіння. Восени після збирання врожаю випікали перший хліб з борошна свіжого помолу і готували обрядову страву – дежен ь - толокно, змішане на воді або кислому молоці. Хліб випікали у вигляді рогів або копит.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 259; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.61.142 (0.007 с.) |