Серце топографія, будова, кровопостачання, іннервація повт

Серце (cor) це порожнистий м’язовий орган, що розміщений в порожнині грудної клітки (cavitas thoracis) у середньому середостінні (mediastinum medium).

Серце має:

- верхівку серця (apex cordis), яка направлена вперед, униз і вліво;

- основу серця (basis cordis), яка направлена в протилежну сторону.

Серце має такі поверхні:

- груднинно–реброву поверхню; передню поверхню (facies sternocostalis; facies anterior);

- діафрагмову поверхню;нижню поверхню (facies diaphragmatica; facies inferior);

- праву/ліву легеневі поверхні (facies pulmonalis dextra/sinistra).

По діафрагмовій поверхні (facies diaphragmatica) і частково по груднинно–ребровій поверхні (facies sternocostalis) проходить вінцева борозна (sulcus coronarius), яка є проекцією межі між шлуночками (ventriculi) і передсердями (atria) серця (cor).

Від вінцевої борозни (sulcus coronarius) по передній та нижній поверхнях проходять передня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis anterior) та задня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis posterior), які є проекцією межі між правим шлуночком (ventriculus dexter) та лівим шлуночком (ventriculus sinister).

На основі серця (basis cordis) випинають вперед і присередньо передсердні вушка (auriculae atriorum):

- праве вушко (auricula dextra) охоплює справа легеневий стовбур (truncus pulmonalis);

- ліве вушко (auricula sinistra) охоплює зліва висхідну частину аорти (pars ascendens aortae; aorta ascendens).

На основі серця (basis cordis) спереду з правого шлуночка (ventriculus dexter) виходить легеневий стовбур (truncus pulmonalis), який роздвоюється на праву і ліву легеневі артерії (arteriae pulmonales dextra et sinistra).

Позаду легеневого стовбура (truncus pulmonalis) проходить аорта (aorta), що виходить з лівого шлуночка (ventriculus sinister).

Позаду від аорти праворуч розташовані кінцеві відділи:

- верхньої порожнистої вени (vena cava superior);

- нижньої порожнистої вени (vena cava inferior);

- з лівої сторони чотири легеневих вени (venae pulmonales).

Порожнина серця (cavitas cordis) поділяється на;

- праве і ліве передсердя (atrium cordis dextrum et sinistrum);

- правий і лівий шлуночок серця (ventriculus cordis dexter et sinister).

Через ліву половину серця протікає артеріальна кров, а через праву половину – венозна кров.

Складовою частиною правого передсердя є його:

- власне передсердя;

- праве вушко (auricula dextra).

 

Внутрішня стінка правого передсердя (atrium dextrum) гладка, але в ділянці вушка є ”складкоподібні” структури – гребенясті м’язи (mm. pectinati).

У праве передсердя (atrium dextrum) впадають:

- верхня порожниста вена (vena cava superior);

- нижня порожниста вена (vena cava inferior).

Ці вени відкриваються:

- отвором нижньої порожнистої вени (ostium venae cavae inferioris);

- отвором верхньої порожнистої вени (ostium venae cavae superioris).

Між отворами порожнистих вен (ostia venarum cavarum) виступає міжвенний горбок (tuberculum intervenosum).

Верхня порожниста вена має заслінку нижньої порожнистої вени (valvula venae cavae inferioris).

Розширена задня ділянка порожнини передсердя, куди впадають дві порожнисті вени (venae cavae), називається пазухою порожнистих вен (sinus venarum cavarum)

Праве передсердя (atrium dextrum) відокремлене від лівого передсердя (atrium sinistrum) міжпередсердною перегородкою (septum interatriale), на якій є добре помітна овальна ямка (fossa ovalis). Вона обмежована кантом овальної ямки (limbus fossae ovalis).

Праве передсердя (atrium dextrum) сполучається з правим шлуночком (ventriculus dexter) через правий передсердно–шлуночковий отвір (ostium atrioventriculare dextrum).

Між правим передсердно–шлуночковим отвором (ostium atrioventriculare dextrum) і отвором нижньої порожнистої вени (ostium venae cavae inferioris) розташований отвір вінцевої пазухи (ostium sinus coronarii), в яку впадають серцеві вени (venae cardiacae), отвір прикритий заслінкою вінцевої пазухи (valvula sinus coronarii).

Поряд з отвором вінцевої пазухи містяться отвори найменших вен (foramina venarum minimarum).

 

Правий шлуночок

(ventriculus dexter)

Правий шлуночок складається із:

- власне шлуночка;

- артеріального конуса (conus arteriosus) – верхньої частини шлуночка, яка переходить через отвір легеневого стовбура (ostium trunci pulmonalis) у легеневий стовбур (truncus pulmonalis).

Правий шлуночок (ventriculus dexter) і лівий шлуночок (ventriculus sinister) відокремлені міжшлуночковою перегородкою (septum interventriculare), яка має:

- м’язову частину (pars muscularis), що є більшою за розмірами;

- перетинчасту частину (pars membranacea), що менша.

На внутрішній поверхні правого шлуночка (ventriculus dexter) розташовані м’ясисті перекладки (trabeculae carnеae), які формують такі м’язи конусоподібної форми:

- передній сосочкоподібний м’яз (m. papillaris anterior);

- задній сосочкоподібний м’яз (m. papillaris posterior);

- перегородковий сосочкоподібний м’яз (m. papillaris septalis).

Від верхівки цих м’язів починаються сухожилкові струни (chordae tendineae), які закінчуються в стулках (cuspides) правого передсердно–шлуночкового клапана; тристулкового клапана (valva atrioventricularis dextra; valva tricuspidalis).

Правий передсердно–шлуночковий отвір

(ostium atrioventriculare dextrum)

Він закривається правим передсердно–шлуночковим клапаном; тристулковим клапаном (valva atrioventricularis dextra; valva tricuspidalis), який має такі три стулки:

- передню стулку (cuspis anterior);

- задню стулку (cuspis posterior);

- перегородкову стулку (cuspis septalis).

При скороченні передсердь (atria) стулки клапана притискаються потоком крові до стінок шлуночка і пропускають кров в порожнину останнього.

При скороченні шлуночків (ventriculi) вільні краї стулок (margines liberi cuspidum) піднімаються і змикаються, але в передсердя (atria) не вивертаються, бо з боку шлуночка (ventriculus) їх утримують сухожилкові струни (chordae tendineae).

Із правого шлуночка (ventriculus dexter) починається легеневий стовбур (trucus pulmonalis), отвір якого закритий клапаном легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis).

Клапан легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis) складається з:

- правої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris dextra);

- лівої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris sinistra);

- передньої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris anterior).

Заслінки клапана легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis) називаються відповідно до їхнього розташування в плода.

У дорослих людей їх позиції стають:

- передньоправою;

- задньою;

- передньолівою.

Середня частина вільного краю кожної заслінки потовщена і утворює вузлики півмісяцевих заслінок (noduli valvularum semilunarium), які сприяють щільному змиканню клапана (valva).

Між стінкою легеневого стовбура (paries trunci pulmonalis) і кожною півмісяцевою заслінкою (valvula semilunaris) міститься відповідна пазуха легеневого стовбура (sinus trunci pulmonalis).

Ліве передсердя

(atrium sinistrum)

Ліве передсердя має неправильну кубоподібну форму, а передня його стінка (paries anterior) утворює ліве вушко (auricula sinistra).

Внутрішня поверхня стінки лівого передсердя гладка і лише в ділянці вушка (auricula) знаходяться гребенясті м’язи (mm. pectinati).

У ліве передсердя (atrium sinistrum) відкриваються отвори чотирьох легеневих вен (ostia venarum pulmonalium), які не мають власних клапанів.

За допомогою лівого передсердно–шлуночкового отвору (ostium atrioventriculare sinistrum) ліве передсердя (atrium sinistrum) сполучається з лівим шлуночком (ventriculus sinister).

На міжпередсердній перегородці (septum interatriale) нечітко вимальовується овальна ямка (fossa ovalis), дном якої є заслінка овального отвору (valvula foraminis ovalis).

Лівий шлуночок

(ventriculus sinister)

Лівий шлуночок є найбільшою камерою серця і утворює більшу частину його діафрагмової поверхні (facies diaphragmatica).

На внутрішній поверхні шлуночка містяться м’ясисті перекладки (trabeculae carneae), які формують:

- передній соскоподібний м’яз (m. papillaris anterior);

- задній соскоподібний м’яз (m. papillaris posterior).

Верхівки цих м’язів за допомогою сухожилкових струн (chordae tendineae) прикріплюються до стулок лівого передсердно–шлуночкового клапана (cuspides valvae atrioventricularis sinistrae).

Лівий передсердно–шлуночковий отвір

(ostium atrioventriculare sinistrum)

Цей отвір закривається лівим передсердно–шлуночковим клапаном; мітральним клапаном (valva atrioventricularis sinistra; valva mitralis), який складається з:

- передньої стулки (cuspis anterior);

- задньої стулки (cuspis posterior).

Між попередніми стулками можуть бути – спайкові стулки (cuspides commissurales), до яких прикріплюються сухожилкові струни (chordae tendineae).

Білет 7

Фасціїімязиверньоїкінцівки

Вони поділяються на:

- м’язи грудного пояса (musculi cinguli pectoralis);

- м’язи вільної верхньої кінцівки (musculi membri superioris liberi)

 

М’язи грудного пояса (musculi cinguli pectoralis):

Дельтоподібний м’яз (musculus deltoideus).

Надостьовий м’яз (musculus supraspinatus).

Підостьовий м’яз (musculus infraspinatus).

Малий круглий м’яз (musculus teres minor).

Великий круглий м’яз (musculus teres major). Підлопатковий м’яз (musculus subscapularis).

 

 

М’язи вільної частини верхньої кінцівки (musculi partis liberae membri superioris) Вони поділяються на:

- м’язи плеча (musculi brachii);

- м’язи передпліччя (musculi antebrachii);

- м’язи кисті (musculi manus). ПЛЕЧА:

Дзьобо–плечовий м’яз (musculus coracobrachialis)

Плечовий м’яз (musculus brachialis)

Двоголовий м’яз плеча (musculus biceps brachii)

Триголовий м’яз плеча (musculus triceps brachii)

М’яз ліктьового суглоба (musculus articularis cubiti)

Ліктьовий м’яз (musculus anconeus)

ПЕРЕДПЛІЧЧЯ:

Круглий м’яз–привертач (musculus pronator teres)

Променевий м’яз–згинач зап’ястка (musculus flexor carpi radialis)

Ліктьовий м’яз–згинач зап’ястка (musculus flexor carpi ulnaris)

Поверхневий м’яз–згинач пальців (musculus flexor digitorum superficialis)

Глибокий м’яз–згинач пальців (musculus flexor digitorum profundus)

. Довгий долонний м’яз (musculus palmaris longus

Плечо–променевий м’яз (musculus brachioradialis)

. Довгий м’яз–згинач великого пальця кисті (musculus flexor pollicis longus manus).

М’яз–розгинач мізинця (musculus extensor digiti minimi)

. Квадратний м’яз–привертач (musculus pronator quadratus).

. Довгий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi radialis longus).

Короткий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi radialis brevis).. Ліктьовий м’яз–розгинач зап’ястка

М’яз–розгинач пальців (musculus extensor digitorum).

1. М’яз–відвертач (musculus supinator).

2. Довгий відвідний м’яз великого пальця

3. Короткий м’яз–розгинач великого пальця кисті (musculus extensor pollicis brevis)

4. 4. Довгий м’яз–розгинач великого пальця кисті (musculus extensor pollicis longus)

5. 5. М’яз–розгинач вказівного пальця (musculus extensor indicis)

 

М’ЯЗИ КИСТІ (musculi manus)

. Короткий відвідний м’яз великого пальця (musculus abductor pollicis brevis)

Короткий м’яз–згинач великого пальця (musculus flexor pollicis brevis)

Протиставний м’яз великого пальця (musculus opponens pollicis)

Привідний м’яз великого пальця кисті (musculus adductor pollicis).

1. Короткий долонний м’яз (musculus palmaris brevis).

2. Відвідний м’яз мізинця кисті (musculus abductor digiti minimi)

3. Короткий м’яз–згинач мізинця кисті (musculus flexor digiti minimi brevis)

4. Червоподібні м’язи кисті (musculi lumbricales manus)

5. Протиставний м’яз мізинця (musculus opponens digiti minimi)

6. Міжкісткові м’язи кисті (musculi interossei palmares manus)

 

 

М’язи плечового пояса вкриваються ззовні дельтоподібною фасцією (fascia deltoidea),

яка спереду переходить у грудну фасцію (fascia pectoralis), а збоку і знизу переходить наплече як плечова фасція (fascia brachii), ззаду зростається з підостьовою фасцією (fasciainfraspinata).До фасцій плечового пояса також відносяться надостьова фасція (fascia supraspinata),підлопаткова фасція (fascia subscapularis) і пахвова фасція (fascia axillaris), яка вистеляє знизупахвову порожнину (fossa axillaris) і має отвори, через які проходять судини і нерви.

Пахвова фасція збоку переходить у плечову фасцію (fascia brachii), а зверху у дельтоподібну фасцію (fascia deltoidea) і має підвішувальну зв’язку пахвової фасції (lig. suspensorium axillae).

Фасція, яка покриває дельтоподібний м’яз (m. deltoideus), переходить на плече (brachium) і має назву плечової фасції (fascia brachii).

Плечова фасція (fascia brachii) утворює:

- піхви для м’язів плеча (vaginae musculorum brachii);

- присередню міжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii mediale);

- бічну міжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii laterale), які

відмежовують передню групу м’язів плеча від задньої.

Плечова фасція (fascia brachii) при переході на передпліччя (antebrachium) має назву

фасції передпліччя (fascia antebrachii), яка формує піхви для всіх м’язів передпліччя (vaginae

musculorum antebrachii). При переході на кисть (manus) вона потовщується і на передній

поверхні (facies anterior) утворює тримач м’язів–згиначів кисті (retinaculum musculorum

flexorum manus), а на тильній поверхні утворює тримач м’язів–розгиначів кисті (retinaculum

musculorum extensorum manus).

Фасція передпліччя, переходячи на кисть, утворює фасцію кисті (fascia manus), яка поділяється на:

- долонну фасцію кисті (fascia palmaris manus);

- тильну фасцію кисті (fascia dorsalis manus).

Долонна фасція кисті (fascia palmaris manus) має поверхневу і глибоку пластинки

(laminae superficialis et profunda) та вкриває м’язи тенара (musculi thenaris), сухожилки

м’язів–згиначів пальців кисті (tendines musculorum flexorum digitorum manus) і червоподібні

м’язи кисті (musculi lumbricales manus), формуючи окремі фасціальні ложа.

Поверхнева пластинка долонної фасції кисті (lamina superficialis fasciae palmaris

manus) на поверхні тенара і гіпотенара (thenar et hypothenar) тонка, а на рівні червоподібних

м’язів (musculi lumbricales) і сухожилків м’язів–згиначів пальців кисті (tendines musculorum

flexorum digitorum manus) потовщена, зрощена з продовженням сухожилка довгого

долонного м’яза (m. palmaris longus) та називається долонним апоневрозом (aponeurosis

palmaris).

Органи імунної системи

Імунна система об’єднує органи і тканини, які забезпечують захист організму від генетично чужорідних клітин або речовин, що надходять ззовні або утворюються в організмі.

Органи імунної системи складаються з лімфоїдної тканини.

Вони вироблять лімфоцити, включають їх в імунний процес, забезпечують розпізнавання і знищення клітин, які проникли в організм або утворилися в ньому, а також інших чужорідних речовин.

До органів імунної системи належать:

1. Кістковий мозок, в якому лімфоїдна тканина тісно зв’язана з кровотворною;medullaossium

поділяється на червоний кістковий мозок (medulla ossium rubra) тажовтий кістковий мозок (medulla ossium flava).

Червоний кістковий мозок (medulla ossium rubra) є єдиним у дорослої людини органом кровотворення та центральним органом імунної системи. В ньому утворюються стовбурові клітини, які схожі до лімфоцитів за своєю морфологією, в процесі поділу дають початок усім форменим елементам крові, у тому числі і клітинам, що забезпечують імунітет – лейкоцитам і лімфоцитам. Значення червоного кісткового мозку велике і різнобічне: він належить до числа кровотворних органів; кровоносні судини його живлять внутрішні шари кістки; крім того, червоний кістковий мозок відіграє важливу роль в розвитку і рості кісток (містить остеобласти та остеокласти).

Жовтий кістковий мозок (medulla ossium flava) знаходиться в кістковомозковій порожнині діафізів довгих кісток і складається головним чином з жирової тканини, яка замістила ретикулярну тканину. Кровоутворюючі елементи в жовтому кістковому мозку відсутні. При великих кровотечах на місці жовтого кісткового мозку може знову появлятись червоний кістковий орган.

 

2. Загрудинна залоза-тимус. Основна функція загруднинної залози (thymus) – забезпечення визрівання та підтримання ефекторних(кілерних) і регуляторних (хелперних і супресорних) популяцій Т-лімфоцитів. Залоза бере участь в регуляції нервово-м’язової передачі, фосфорно-кальцієвого обміну, вуглеводного та білкового обміну, взаємодії з іншими ендокринними залозами

3. Лімфатичні вузли; (nodi lymphoidei; nodi lymphatici; lymphonodi) розташовуються по ходу лімфатичних судин. Вони є органами лімфопоезу і утворення антитіл, виконують роль лімфоретикулярного фільтру.

Розрізняють такі вузли:

- регіонарні - вузли, до яких лімфатичні судини несуть лімфу з певної ділянки тіла чи органа;

- вузли, що мають назву тих судин, які супроводжують (черевні, клубові);

- поверхневі вузли;

- глибокі вузли (знаходяться під фасцією);

- нутрощеві вузли – знаходяться в порожнинах тіла;

- пристінкові вузли - знаходяться в стінках порожнин тіла.

 

4. Селезінка; (splen; lien) відноситься до вторинних лімфатичних органів (organa lymphoidea secundaria) і є великим лімфатичним вузлом (nodus lymphoideusmajor). Селезінка (splen) розташована в лівому підребер’ї (hypochondrium sinister) на рівні ІХ-ХІ ребер (costae). Вона має діафрагмову поверхню (facies diaphragmatica), або верхню поверхню (facies superior) і нутрощеву поверхню (facies visceralis) або нижню поверхню (facies superior).