ТОП 10:

Державне регулювання соціально – економічного розвитку регіонів



 

На основі вищесказаного слід зазначити, щозагальна державна регіональна політикастосується визначення стратегії економічного зростання, цілей та пріоритетів розвитку господарського комплексу регіонів; розробки правових законодавчих актів; розробки національних програм щодо найбільш важливих, глобальних, пріоритетних для країни проблем; втілення у життя єдиної науково-технічної, структурної та інвестиційної політики; підтримання загальної збалансованості економіки; усунення монопольного становища окремих виробників; стимулювання конкуренції; регулювання проблем, які не вирішуються самостійно ринковим механізмом; участі у міжнародному та міждержавному розподілі праці.

Суб'єктами управління (державного регулювання) економіки регіону, які реалізують ДРЕП, виступають ВР України, Президент України, КМ України і державні адміністрації регіону, які фактично є інструментом центральної влади щодо реалізації ДРЕП на місцях. Об'єктом управліннявиступає економіка регіону, а саме підприємства, організації й установи усіх форм власності, що розташовані на території регіону, комунально-побутове господарство, зовнішньоекономічні зв'язки та інші соціально-економічні явища і процеси в регіоні.

Інструментами державного регулювання економіки регіонів (реалізації регіональної політики), як уже зазначалось, є: система прогнозів, індикативних планів і програм, законодавча база, грошово-кредитна система, фінансова (податкова) система, приватизація державної власності, держінвестиції, інновації, держзакупівлі.

На рівні регіону державна політика здійснюється шляхом: вибору пріоритетів та обґрунтування стратегії розвитку довготермінових та поточних прогнозів соціально-економічного розвитку регіону; формування бюджету регіону (області); координації роботи місцевих органів влади під час вирішення міжрегіональних питань; забезпечення охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування; вирівнювання рівня життя населення адміністративно-територіальних одиниць регіону; створення високорозвинутої соціальної інфраструктури; розвитку й управління рекреаційним господарством; регулювання споживання енергоресурсів на території; заохочення іноземного капіталу та інше.

Сьогодні, згідно з чинним законодавством, державне регулювання (управління) регіональним господарством в Україні охоплює два рівні:

o державне регіональне управління (охоплює області і райони);

o місцеве самоврядування (здійснюється у селах, селищах і містах).

Суб'єктами, що реалізують державну політику в регіонах та безпосередньо здійснюють державне регулювання на місцях, є: обласні, районні та міські держадміністрації. Вони забезпечують реалізацію законів України, указів Президента України, постанов ВР України, КМ, України, рішень відповідних представницьких органів регіонального самоврядування.

Державні адміністрації реалізують ДРЕП на місцях і до їх компетенції згідно з чинним законодавством належать питання соціально-економічного розвитку; бюджету й фінансів; управління майном, приватизації та підприємництва; містобудування, ЖКГ, побутового і торгового обслуговування, транспорту та зв'язку; використання й охорони земель, природних ресурсів та охорони довкілля; міжнародних і зовнішньоекономічних відносин. А для реалізації загальнодержавної та регіональної політики і для управління регіональним господарським комплексом у структурі держадміністрацій передбачені відповідні економічні служби: департаменти, комітети, управління з питань економіки. До компетенції управління з питань економіки і власності належать (функції): реалізація ДРЕП на місцях; забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку регіону; сприяння проведенню економічних реформ; забезпечення раціонального використання виробничо-технічного та наукового потенціалу, природних, трудових і фінансових ресурсів регіону; питання використання й охорони земель, природних ресурсів, навколишнього середовища; обслуговування населення; міжнародні та зовнішньоекономічні зв'язки; методичне керівництво економічною роботою в регіоні.

Незалежно від форм власності, яка домінує у господарському комплексі регіону, регулююча діяльність держави реалізується через: індикативне планування (розробка регіональних програм соціально-економічного розвитку на середньо- та короткостроковий періоди і цільових регіональних програм, які спрямовуються на вирішення проблем поточної збалансованості, стабілізації економіки регіонів, подолання спаду виробництва, фінансового оздоровлення, приватизації, розвитку підприємництва, зайнятості трудових ресурсів, розвитку села, охорони навколишнього середовища тощо); організаційно-економічні заходи; економічні регулятори (податкова політика (визначення і встановлення місцевих податків, їх ставок, пільг та об'єктів оподаткування), цінова політика, квоти і ліцензії, дотації і субвенції, державні закупівлі); адміністративно-правові методи; облік і контроль.

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.228.10.64 (0.004 с.)