Засади зовнішньоекономічної діяльності 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Засади зовнішньоекономічної діяльності



 

У ГКУ (ст.377) визначено, що зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка у процесі її провадження потребує перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою. Майном, зокрема, визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших, передбачених законом, формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом. Окрім цього, Україна у сфері ЗЕД керується принципами дотримання суверенітету народу України у провадженні ЗЕД.

Отже, зовнішньоекономічна діяльність - це сукупність відносин суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарювання, побудованих на принципах взаємної вигоди, еквівалентного обміну і дотримання положень міжнародного права.

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання сприяє включенню національної економіки в світові господарські процеси, підвищенню її конкурентоспроможності на світових ринках, підвищенню технічного рівня виробництва, раціональному використанню всіх ресурсів, ліквідації дефіциту, підвищенню рівня життя населення, розв'язанню багатьох соціальних та екологічних проблем.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності передбачає створення певних умов та механізмів для ефективного розвитку відносин суб'єктів господарювання в різних країнах.

Основні види (об'єкти) зовнішньоекономічної діяльності наступні:

1. Зовнішня торгівля (експорт, імпорт товарів, послуг).

2. Наукова, науково-технічна, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності.

3. М іжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами.

4. Кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

5. Спільна підприємницька діяльність, що включає створення спільних підприємств, проведення спільних господарських операцій, спільне володіння майном.

6. Підприємницька діяльність, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності.

7. Організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, ярмарок, аукціонів, торгів, конференцій, семінарів та інших подібних заходів, які здійснюються на комерційній основі;

8. Товарообмінні (бартерні) операції.

9. Орендні операції.

10. Операції з придбання, продажу, обміну валюти на валютних аукціонах, біржах, міжбанківському валютному ринку.

11. Роботи на контрактній основі фізичних осіб.

12. Інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені чинним законодавством.

Суб'єктами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності виступають: держава; недержавні органи управління, економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговельні палати, асоціації, спілки тощо), які діють на основі статутних документів; безпосередньо суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (підприємства, фірми, організації); міждержавні та міжрегіональні органи регулювання зовнішньо-економічної діяльності (СОТ', ГАТТ, ЄБРР, МВФ).

Згідно із Законами і відповідно до ситуації на території України для іноземних суб'єктів господарювання можуть запроваджуватися такі правові режими діяльності:

o національний режим, який забезпечує рівні умови (права та обов'язки) з українськими суб'єктами господарювання;

o режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарювання мають більше прав, преференцій та пільг щодо мита, податків, зборів, ніж інші учасники зовнішньоекономічної діяльності;

o спеціальний режим, який застосовується до територій, означених як спеціальні економічні зони, до території митних союзів та в окремих випадках.

Найвишим органом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є Верховна Рада України. До її компетенції, крім прийняття, зміни, скасування законів, належить затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики держави.

Кабінет Міністрів України вживає заходів до реалізації, координації зовнішньоекономічної діяльності; укладає міжурядові договори, забезпечує їх виконання; формує платіжний баланс, зведений валютний план держави.

Національний банк України здійснює зберігання та використання золотовалютного резерву та інших коштовностей, регулює курс національної валюти до грошових одиниць інших держав, виконує облікові та представницькі функції.

Міністерство економіки забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики, здійснює заходи нетарифного регулювання, проводить антидемпінгові розслідування тощо.

Державна митна служба України забезпечує митний контроль, Антимонопольний комітет та Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі виконують функції регулювання та контролю відповідно до своїх повноважень.

На регіональному рівні управління та регулювання зовнішньоекономічної діяльності виконують органи місцевого управління цієї сфери в межах своєї компетенції.

Зовнішньоекономічна діяльність регулюється правовими, адміністративними та економічними методами. Правові методи грунтуються на використанні положень законодавчих актів України, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність: Законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про державне мито",* Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)", "Про єдиний митний тариф" тощо.

Адміністративними важелями є реєстрація учасників, ембарго (повна заборона зовнішньоекономічних операцій), ліцензування, квотування, специфічні вимоги до товарів (маркування, упакування).

Регулювання за допомогою економічних методів здійснюється через мито, податки, кредити, дотації і пільги.

Форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на період становлення ринкових відносин є нестабільними, але кожна з них має свій чітко визначений предмет регулювання.

Реєстрацію суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюють з метою координації її видів та контролю за розвитком форм цієї діяльності в державі та за окремими територіями.

Квотування і ліцензування експортно-імпортних товарів вводяться з метою встановлення раціональної структури та захисту внутрішнього ринку. За поданням Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Кабінет Міністрів визначає список конкретних товарів, які підлягають ліцензуванню та квотуванню, та терміни дії цього режиму. Квоти на експорт товарів затверджує Кабінет Міністрів України. Товари, які експортуються в межах квот, не обкладаються митом.

Індикативний план економічного і соціального розвитку України містить розділ "Зовнішньоекономічна діяльність", в якому розробляються заходи щодо розвитку зовнішнього ринку, розвитку спільних підприємств, використання іноземних інвестицій та кредитів. Основними показниками цього розділу плану є: зовнішньоторговельний оборот, експорт та імпорт продукції, сальдо зовнішньоекономічних операцій, платіжний баланс, торговельний баланс, показники розвитку підприємств з іноземними інвестиціями, обсяг іноземних кредитів та борги по них.

Регулювання взаємних поставок найважливіших видів продукції здійснюється на основі урядових узгоджень про економічне співробітництво між державами на принципах взаємовигідного обміну. Проекти міжурядових угод про економічне співробітництво у сфері поставок продукції, що реалізується з урахуванням світових цін, розробляються економічними органами України разом із зацікавленими міністерствами і відомствами.

Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно із Законом України "Про єдиний митний тариф". Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України та вивозяться з неї суб'єктами підприємницької діяльності, визначаються Кабінетом Міністрів України. Єдиний митний тариф містить систематизований перелік ставок мита, яким обкладаються товари, що ввозяться на митну територію України, які встановлені у відсотках до митної вартості товарів. В окремих випадках ставки вказані в установленому грошовому розмірі стосовно фізичної одиниці товару - штуки, одиниці ваги, одиниці місткості.

Страхування зовнішньоекономічних операцій здійснюють комерційну, страхові компанії, а також інші суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, статутний предмет діяльності яких передбачає страхові операції. Вони стосуються ризиків, які мають місце в практиці господарювання.

Оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності спрямоване на заохочення експорту продукції. Види і ставки податків затверджує Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України. Основними податками, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, є податок на додану вартість, акцизний збір. Окремо виділяють податок на експорт та імпорт. Ставки податків, як правило, однакові для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та визначаються за товарною ознакою. Рівень оподаткування повинен встановлюватися з урахуванням необхідності підтримання самоокупності і самофінансування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та з метою бездефіцитності платіжного балансу. З метою стимулювання певних видів зовнішньоекономічної діяльності держава може застосовувати режим пільгового оподаткування.

З метою підтримки зовнішньоекономічної діяльності Державний експортно-імпортний банк України та інші уповноважені банки здійснюють державне кредитування її суб'єктів. Держава виступає гарантом комерційних кредитів.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 218; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.224.124.217 (0.03 с.)