Основні хвороби плодових та ягодних культур та заходи боротьби з ними

В Україні на плодових культурах зафіксовано грибкові, вірусні, фітоплазмові та неінфекційні хвороби.

Парша яблуні і парша груші – хвороби, збудниками яких є гриби. Уражують плоди, листки, у груші пагони. Проявляються округлими плямами, що у вологу погоду вкриваються оливково-зеленим нальотом спор. Плоди під плямою парші розтріскуються, через тріщини проникають збудники інших хвороб, зокрема пеніцилінової, сірої, моніліальної гнилі, що розвиваються у сховищі. На пагонах –пухлини. Збудники парші зберігаються в обпалих листках, спори утворюються після дії низьких температур. В умовах вологого і жаркого літа хвороба розвивається дуже стрімко і листки стають коричневі, особливо між жилками, спороношення майже непомітне.

Заходи захисту. Видалення і знищення обпалих листків і плодів, у груші – вирізування пагонів з пухлинами парші. Антракол, 70% з.п. – 1,5 кг\га, купроксат, к.с. 5 л\га (не більше чотирьох обприскувань за вегетацію).

Дуже шкідливою є борошниста роса яблуні, вона розвивається як наліт на молодих органах: листках, зав'язях, квітках, нездерев'янілих пагонах. При ранньому ураженні квітки, засихають, зав'язі обсипаються, при пізнішому на плодах залишається сіточка відмерлих тканин, що псує товарний вигляд плода. Уражені молоді пагони із вкороченими міжвузлями та шкірястими, листками, що скручуються у вигляді човника.

Заходи захисту. При плановій обрізці видалення уражених пагонів. Їх видно за вкороченими міжвузлями. В період вегетації застосовують Кумулюс ДФ, в.г. 6 кг\га (не більше двох разів за вегетацію).

Моніліальна, або плодова гниль зерняткових культур спричиняє гниль плодів як на дереві, так і в сховищі. Плоди спочатку загнивають, а згодом згнивають повністю, перетворюються на "мумію", можуть залишатися висіти на дереві (особливо груші) і є джерелом інфекції на наступний рік.

Заходи захисту. Збір і знищення уражених плодів. В період вегетації чи перед збиранням плодів пізніх строків дозрівання застосовують Світч 62,5 WG, в.г 0,75- 1,0 кг\га (один раз за вегетацію).

Хвороби листків груші: бура плямистість (бурі невеликі плями, що зливаються), септоріоз, або біла плямистість (невеликі світлі плями, можуть покривати всю листкову пластинку), буруватість листків груші (з нижнього боку лиска ближче до центральної жилки бурі лусочки, схожі на екскременти комах). Ці хвороби викликають передчасне обпадання листків, деревина не визріває, погано закладаються генеративні бруньки.

На листках яблуні і груші розвивається іржа, хвороба спільна для зерняткових плодових та ялівців. З верхнього боку листка яскрава червоно-оранжева пляма, з нижнього боку – сосковидний виріст. Листки передчасно обпадають.

Заходи захисту. Видалення чи заробка у грунт уражених листків. Віддаленість від ялівців не менше 500 м. Способом обприскування застосовують Топсин –М (1-2 кг\га) не більше трьох обприскувань за вегетацію, Медян Екстра (1,5- 2 кг\га), не більше чотирьох обприскувань за вегетацію.

Дуже небезпечними є хвороби гілок та стовбурів: цитоспороз, звичайний (європейський) та чорний рак (антонів вогонь). Це грибкові хвороби, що уражують дерево через місця механічних пошкоджень, морозобійних та сонячних опіків. Цитоспороз викликає загибель камбію і частини рослини вище місця ураження відмирають. Звичайний, або європейський рак спричиняє відшарування кори, оголення деревини і виразки (відкрита форма) та тріщини і напливи (закрита форма). Чорний рак крім руйнування кори та утворення виразок характеризується чорним забарвленням спороношення, що разом із пасокою стікає по стовбуру.

Заходи захисту: зачистка місць ураження садовим ножем із захопленням 1-2 см. живої тканини, зачистки спалюються, а виразки замазують водоемульсійною фарбою з додаванням 2% від об'єму препарату Топсин – М. Для попередження сонячних і морозобійних опіків з осені слід зробити побілку штамбів і скелетних гілок розчином вапна. Проведення цього заходу весною – мало ефективне.

В Україні зараз спостерігається тенденція до зростання площ плодових насаджень. При закладанні молодих садів часто виникають проблеми із якістю садивного матеріалу. Молоді дерева-саджанці вирощені при надлишковому внесенні азотних добрив мають невизрілу деревину і вимерзають. Дуже небезпечні для саджанців кореневі гнилі (фітофторози), борошниста роса, філостіктоз, парша (плямистості листків). Бактеріальний рак плодових (горбкуваті нарости на коренях і прикореневій частині штамба).

Застосування хімічних засобів захисту має бути регламентовано, тобто суворо згідно рекомендованих виробником способів і строків застосування та норм витрати. Слід чергувати препарати із різними діючими речовинами для попередження формування стійкості у збудників хвороб та забруднення навколишнього середовища.