Форми крон у сучасних промислових насадженнях яблуні

В сучасних яблуневих садах найчастіше формують веретеноподібні крони з невеликим об'ємом: 2-3 м³ - супер-веретено та 3-5 м³ - веретено, французька вісь, струнке веретено Веретеноподібні крони (рис. 1a) формують переважно у цінних скороплідних сортів яблуні (Джонаголд, Голден Делішес, Гала, Ельстар, Глостер та ін.) на карликових і напівкарликових підщепах.

Сучасні малооб'ємні крони, зокрема струнке веретено (грузбек), французька вісь (пілар) та суперверетено дуже популярні високою врожайністю садів і якістю плодів, поширені у США, Канаді та Європі (Голландії, Італії, Німеччині, Швеції, Польщі та інших країнах).

У таких насадженнях на регулювання сили росту і обмеження обсягів крон затрачається надто багато праці. Тому веретеноподібні крони в садах з високою щільністю дерев форму- ють у сортів виключно на слаборослих підщепах, застосовуючи шпалери чи індивідуальні опори.

Стандартне веретено (шпіндельбуш) формують у насадженнях яблуні й груші на слабо- та середньорослих підщепах пригинанням пагонів, їх проріджуванням, найчастіше застосо- вуючи літню обрізку. Висота сформованих дерев не перевищує 3-3,5 м; діаметр крони біля основи - 1,5-2,5 м.

Формувати стандартні веретеноподібні форми крон можна як з розгалужених саджанців, так і з стандартних однорічок.

Протягом першої вегетації на нерозгалужених однорічках формують перший ярус скелет- них гілок, для цього їх обрізають на висоті 70-90 см від поверхні ґрунту. При формуванні веретена з розгалужених саджанців залишають краще розвинені та симетрично розташовані у просторі 3-5 скелетних гілок, які відходять від провідника під тупим кутом (близькими до 90 ⁰). Провідник не вкорочують. При наявності поливної системи – залишені скелетні гілки не вкорочують. При відсутньому поливі - їх слід вкоротити на 1/3, зріз виконують на 3-5 мм вище бруньки, яка спрямована вниз або в бік, але не вгору. Усі пагони, залишені для формування гілок крони з кутами відходження, гострішими за 90 ⁰, згинають за допомогою шпагату до горизонтального положення. Пагони подовження провідника щорічно укоро- чують до 50-60 см. Видаляють конкуренти пагонів подовження центрального провідника, вертикальні та зайві пагони. Після закінчення формування провідник укорочують на висоті - 2,5-3,5 м.

Грузбек. Формування крони розроблено в Нідерландах селище Грузбек. Дерево має штамб близько 40-50 см заввишки і конусоподібну (веретеноподібну) форму крони. Діаметр крони – 1-1,5 м біля основи, висота дерева - 2,5-3 м (рис. 1 б).

Сад закладають кронованими однорічками або дворічками („кніп-баум” - дворічка з одно- річною кроною). Найбільше підходять сорти з помірною або високою пагоноутворювальною здатністю і тупими кутами відходження гілок.

Після посадки саджанців перед початком першої вегетації в кроні залишають однорічні бічні прирости з тупими кутами відходження (близько 90 ⁰) та центральний провідник, а усі інші з гострими кутами відходження вирізують. Центральний провідник укорочують на висоті 80-100 см.

Якщо сад закладено однорічками, то їх зрізують на висоті 80-100 см (у слаборослих сортів укорочування не роблять), на штамбі бруньки видаляють, а в зоні крони з утворених пагонів залишають ті, що мають тупі кути відходження.

Особливістю цієї системи обрізки є те, що кожного року провідник видаляють і переводять ріст на конкурента, який не укорочують, а пригинають на місце видаленого провідника. Вирізають і дуже сильні бічні прирости крони.

На третій-четвертий рік формування крони закінчують: вирізують на кільце гілки з надто активним ростом, які мають гострий кут відходження; подовження центрального провідника щорічно замінюють конкурентом, який не укорочують навіть при інтенсивному рості, а тому стовбур набуває зигзагоподібної форми, обростаючі горизонтальні гілки не укорочують. Всьо го в кроні формують 25-30 обростаючих гілок першого порядку, при цьому верхні мають знач чно меншу довжину, ніж нижні. Тому крона має контур видовженого конуса з шириною (діаметром) основи близько 1-1,5 м. Крони в ряду створюють суцільну плодову стіну. Центральний провідник укорочують на слабке горизонтальне розгалуження, коли він досягне 2,2-2,5 м заввишки.

Французька вісь (пілар). Крона має колоноподібну форму з міцним провідником, діаметр її становить до 0,8-1,0 м, а висота - 2,5-3 м. Особливістю формування є вирізання після садіння на пеньок довжиною 3 см усіх бічних гілок та відсутність вкорочення провідника. В наступні роки застосовується обрізка на заміщення, внаслідок чого в кроні немає гілок віком понад 3 роки (циклічна обрізка).

Навколо центрального провідника рівномірно розміщуються плодоносні ланки, які скла-даються з кількох пагонів (одного однорічного, одного дворічного та одного трирічного). Обрізку проводять навесні:

- трирічні гілки укорочують на пеньок завдовжки до 3 см, з якого виросте новий одноріч- ний пагін;

- у дворічної гілки обрізають однорічний приріст подовження на «ікло», залишаючи тіль-ки зону плодоношення з кільчатками, щоб утримувати компактні розміри крони;

- однорічний пагін залишають без змін, щоб стимулювати утворення на ньому плодових утворень - кільчаток.

Видаляють зайві вертикально ростучі однорічні гілки, які загущують крону.

Суперверетено (високий шпіндель) формують у насадженнях яблуні тільки з інтенсивними сортами кільчаткового типу плодоношення (Гала, Брейбурн, Пінова, Чемпіон, Спартан та ін.) на карликових підщепах, дуже рідко в насадженнях груші. Дерева в саду розміщають за схемами від 4 х 1 м до 2,6 х 0,45 м. Діаметр крони біля основи - 0,5-1,0 м, довжина бічних обростаючих гілок - 0,3-0,4 м, висота дерев – до 3,5 м (рис. 1 г).

Формування такої крони можливе лише при висаджуванні нерозгалужених однорічних саджанців, які після садіння не обрізають і при створенні сприятливих умов для росту (система зрошення та фертигація) масово закладають на провіднику плодові утворення (кільчатки). При формуванні таких крон бічні гілки практично відсутні, обрізку проводять навесні під час цвітіння – вона зводиться до прорідження плодових утворень, видалення на кільце сильноростучих однорічних пагонів. Щорічно частину однорічних пагонів залишають на дереві не обрізаючи їх. Протягом другої вегетації на них утворюються плодові утворення і на наступний рік їх вкорочують на 15-30 см, залишаючи на них по 3-4 кільчатки, а однорічний приріст зрізаємо на «ікло».

Обрізку в сучасних інтенсивних садах найчастіше проводять ручними секаторами (рис.2), які дозволяють обрізати гілки діаметром до 30 мм без надмірних зусиль та пневматичними і електричними, які максимально мобільні і компактні майже не вимагають зусиль для зрізання гілок.

У випадку необхідності зрізання гілок діаметром понад 30 мм використовують спеціальні садові пилки-ножівки (розкладні і нерозкладні), які мають спеціальну заточку відповідно загартовані і в процесі експлуатації не вимагають сервісного обслуговування.

Г

Після завершення обрізки, для запобігання інфікування ран, сад оприскують 3 % бордось- кою рідиною або іншими мідьумісними препаратами (Хлорокис міді, Медян, Купроксат та ін.). Рани діаметром більше 2 см слід замазують садовим варом або водоемульсійною фарбою з додаванням 2-3 % фунгіциду Топсин М.

Правила обрізки плодоносних дерев (з 5-6 року):

- вдаляють великі скелетні гілки, що загущують крону, поламані і хворі;

- видаляють конкурента-провідника;

- видаляють дві найстарші гілки;

- видаляють всі гілки що ростуть вертикально вгору і звисають вниз;

- збалансовують дерево і проріджують плодухи.

В сучасних насадженнях яблуні гілки після обрізки з міжрядь не видаляють, а згрібають у міжряддя і подрібнюють. Після одного проходу по міжряддю від гілок залишаються лише подрібнені рештки гілок розміром 2-5 см, які протягом вегетації біодеградують.