Вирощування щеплених саджанців

У розсадництві мають місце кілька технологій вирощування щепленого садивного матеріалу плодових культур залежно від способу щеплення, виду саджанців, які планується отримати, культури тощо. Серед сучасних технологій однією з найпоширеніших на сьогодні є вирощування швидкоплідних саджанців яблуні типу "кніп-баум", що в перекладі з голландської означає "квітуче дерево". "Кніп- баум" - це 2-річний саджанець з 1-річною кроною із сформованими генеративними бруньками, за рахунок яких перший врожай отримують вже у рік садіння рослини в сад. ЇЇ основною особливістю порівняно з традиційною технологією вирощування дворічок є те, що у 3-му полі розсадника однорічки не кронуються, а зрізаються на висоту штамба (60-85 см залежно від сорту). В процесі формування саджанця типу "кніп-баум" залишають тільки один найсильніший культурний пагін (провідник), а всі інші видаляють. Видалення здійснюється поступово за 2-3 прийоми. Спочатку видаляють пагони в 15-сантиметровій зоні нижче майбутнього провідника і, лише за доброго його росту, видаляють решту бічних галужень. Коли провідник матиме 7-8 листків, розпочинають прищіпування молодих листків на його верхівці, не допускаючи при цьому пошкодження верхівкової бруньки. Ця операція стимулює утворення бічних галужень, які відходять від провідника під прямим або майже прямим (широким) кутом. Повторюють її 5-7 разів через 4-7 днів. Крім зазначених технологічних операцій, запорукою успішного вирощування "кніп-баум" є використання карликових підщеп - переважно М9 та її клонів, ретельний добір сортів, здатних до галуження і закладання плодових бруньок у розсаднику, застосування високого окулірування чи щеплення, посилюючи цим вплив підщепи на прищепу. За даної технології зазвичай отримують 35-40 тис. високоякісних саджанців із 1га.

Залишаються на разі актуальними і традиційні технології вирощування садивного матеріалу плодових культур, розроблені в Інституті садівництва УААН (Типові технологічні карти вирощування садивного матеріалу плодових та ягідних культур, 2002).

Система удобрення ягідників

Грамотне застосування добрив є одним із важливих умов одержання високих врожаїв плодів та ягід хорошої якості, а також підвищення стійкості дерев і ягідників проти несприятливих погодних умов. Особливо зростає роль добрив у загущених насадженнях скороплідних і високоврожайних сортів.

Найбільш ефективна система добрива – органо-мінеральна, в якій поєднуються мінеральні добрива з органічними. При цьому не тільки збільшується вміст основних елементів живлення в ґрунті в легкодоступній для рослин формі, але й покращуються її фізичні, фізико-хімічні та агрохімічні властивості.

Чуйність плодових і ягідних культур на добрива обумовлена, в першу чергу, великим виносом поживних речовин з грунту разом з урожаєм. Вчені за результатами своїх досліджень підрахували, що найбільше поживних речовин виноситься з урожаєм суниці, а найменше – з урожаєм яблук і груш. Важлива особливість живлення плодових дерев полягає в тому, що вони споживають мало фосфору, винесення якого в 2,5-4 рази менше, ніж азоту і калію. У молодих рослин найбільш висока потреба в азоті, у плодоносних потреба в ньому дещо зменшується, а в калії збільшується.

Способи внесення добрив.

Передпосадкова заправка грунту передбачає внесення підвищених норм органічних, а також мінеральних фосфорних і калійних добрив із закладенням їх на глибину передпосадкової обробки. Часто поряд із заправкою грунту застосовують місцеве окультурення її внесенням добрив у посадкові ями.
Основне добриво. В якості основного використовують органічне, а також мінеральні добрива – фосфорні, калійні і азотні (в залежності від виду 20-30 % повної дози), вносяться восени під пере кнопку. Решту азоту використовують навесні пере; першим розпушуванням грунту.

Підгодівлю проводять сухими або рідкими добривами в період вегетації: у першій половині – азотними, у другій – фосфорними і калійними. Застосовують і позакореневі підживлення макро-і мікродобривами. Особливо ефективні вони в разі підмерзання кореневої системи. При таких умовах дерева обприскують розчинами добрив, поживні речовини надходять до них через листя та кору.
Підживлювати дерева і ягідники фосфорними і калійними добривами поверхнево неефективно Тому їх вносять у канавки глибиною 20-22 см, нарізані через 70-100 см, або в шурфи на глибину залягання основної маси горизонтальних коренів (10-12 шурфів під кроною дорослого дерева на глибину 30-40 см). Для глибокого закладення рідких добриво можна використовувати гідробури, нагнітаючи їх на глибину до 50 см окремими осередками (1-2 вогнища на 1 м2 під кроною). Якщо гідробур немає, рідкі добрива можна вносити в шурфи або канавки, негайно присипаючи їх грунтом.

Дози застосування добрив.

Дози добрив встановлюють, враховуючи вид терміни і способи внесення, біологічні особливості, стан і вік дерев, ґрунтові і кліматичні умови, прийоми догляду за насадженнями. Так, для вишні та сливи вони в 2-3 рази нижче в порівнянні з яблунею та грушею. Чим старше дерева, тим вище дози добрив. У зрошуваних садах дози добрив вище, ніж в незрошуваних. На бідних ґрунтах вносять органічних і мінеральних добрив більше, на родючих – менше. Слід також пам’ятати, що дія гною триває 3-4 роки і довше. У перший рік містяться в ньому елементи живлення використовуються деревами по-різному: азот на 20-30 %, фосфор – 40-60, калій – на 60-80 %.

Засвоєння азоту рослинами відбувається в основному за рахунок мінералізації органічних сполук його, Частка надходження з ґрунту азоту становить 60-80 % загальної кількості цього елемента, засвоюється рослиною.

У рік внесення азотних добрив рослини використовують 33-53 % азоту, 10-14 % його закріплюється у вигляді органічних сполук в ґрунті, 10-15 % губляться у формі газоподібних речовин і виносяться опадами. Втрата азоту відбувається також внаслідок денітрифікації. Це явище може бути названо зв’язуванням азоту бактеріями при закладенні в грунт рослинної маси (солома, трава, деревина). Щоб уникнути цього явища, разом з грубими рослинними залишками слід вносити на 100 м? 200-300 г азоту у формі мінеральних добрив.

Засвоєння фосфору добрив становить 15-30, калію – 50-60 %. Як бачимо, ефективність фосфорних добрив виражена слабо, а на грунтах, досить забезпечених фосфором, їх дія зовсім не проявляється. На суглинках спостерігається значна втрата калію, на супіщаних ґрунтах – ще більша.