Промислові технології вирощування вишні

Вишня – найбільш поширена кісточкова культура в Україні. Відрізняється високою зимос- тійкістю, раннім вступом у плодоношення, відсутністю періодичності плодоношення, щоріч- ними високими врожаями. Плоди вишні із забарвленим соком (морель) вживають у свіжому вигляді і переробляють на компоти, соки, варення; з рожевим і незабарвленим соком (аморе- ли) і дюки (гібриди вишні з черешнею) - у свіжому вигляді їх переробляють на варення.

Основними реєстрованими сортами є: Гуртєвка (Пам'ять Гуртьева), Пам'ять Вавілова, Гріот остгеймський, Гріот український, Шпанка рання (Шпанка велика), Кентська (Скороспілка, Травнева, Морель чорна, Красинская, Шпанка краснокутська), Підбельська (Гріот Подбельский), Тургенєвка, Червоний прапор.

 

Варіант 9

Технологічні аспекти вирощування плодових саджанців

Садивний матеріал для створення садів інтенсивного типу повинен відповідати ряду вимог. Насамперед він має бути оздоровленим, або тестованим, і супроводжуватись відповідним сертифікатом. По-друге, він повинен бути придатним для закладання садів із щільністю більше 1500 дерев на гектарі, тобто забезпечувати слабкорослість рослин, їх швидкоплідність, високу продуктивність і якість плодів. При вирощуванні таких саджанців особливу роль відіграють слабкорослі (карликові і напівкарликові) підщепи. На сьогодні районовано дві напівкарликові клонові підщепи яблуні - ММ-106 і 54-118. Розсадницькі господарства активно розмножують такі карликові підщепи, як М9 (і її клони), 62-396, Б-9 та інші. Отже, найпершим кроком в налагодженні виробництва садивного матеріалу для сучасних насаджень плодових культур повинно стати введення до Реєстру рослин України тих карликових підщеп яблуні, які себе вже добре зарекомендували, та, при можливості, ряду слабкорослих підщеп кісточкових культур. По-друге, у провідних розсадницьких господарствах слід оперативно створювати і нарощувати маточники районованих і перспективних клонових підщеп для повного забезпечення галузі високоякісним підщепним матеріалом.

Вирощування клонових підщеп

Сучасні технології створення й утримання відсадкових маточників яблуні та груші розраховані на 10-15 років їх експлуатації й щорічну продуктивність 250-300 тис. шт. стандартних підщеп з 1 га. Садивний матеріал для маточників повинен бути суперелітним або, щонайменше, елітним, із добре розвиненими кореневою системою та надземною частиною. Найкраще використовувати річні відсадки першого товарного сорту. Схеми садіння в інтенсивному маточнику 1,25-1,5 м на 0,2-0,25 м. Оптимальним строком закладання маточника вважається перша - друга декади квітня.

Перед садінням підщепи вкорочують на 60 см вище умовної кореневої шийки і висаджують у завчасно зроблені щілини під кутом 45. Після вкорінення підщепи вкладають вздовж ряду на дно борозенки глибиною 5-8 см, переплітаючи стебла між собою (формують так звану маточну косу). Бічні розгалуження при цьому вкорочують на 1-1,5см. На зиму маточну косу вкривають шаром землі (приблизно 10см), щоб запобігти її підмерзанню. Весною, до початку вегетації, землю відгортають. По всій довжині маточної коси масово відростають молоді пагони, які, при досягненні висоти 15-20 см, підгортають субстратом із ґрунту і розрихлюючих матеріалів (тирса, торф, суміші їх із перегноєм тощо).

Далі послідовність технологічних операцій у відсадковому маточнику така ж, як і при традиційній. Продуктивність маточника, закладеного горизонтальним способом, у 2-3 рази вища (особливо у перші роки його експлуатації), ніж закладеного традиційним вертикальним способом. Вихід стандартних відсадків у варіанті із багаторічним горизонтальним стовбуром склав, залежно від підщепи, 240-310 тис. шт./га, тоді як у маточнику, закладеному вертикальним способом, їх отримано 65-78 тис. шт./га.

Проблема забезпечення розсадників високоякісними клоновими підщепами кісточкових культур полягає у створенні сучасних маточно-живцевих садів, так як ці підщепи розмножуються переважно зеленими живцями.

Маточно-живцеві сади

Маточно-живцеві сади районованих і перспективних сортів плодових культур закладаються оздоровленим суперелітним садивним матеріалом. Вибір ділянки (рельєфу, типу ґрунту), передсадивну підготовку ґрунту проводять як і для промислового інтенсивного саду. Обов'язкова умова - дотримання просторової ізоляції від будь-яких насаджень плодових рослин (товарних, присадибних, дикорослих). Для зерняткових культур вона складає 1 км, для кісточкових - не менше 2 км. Садивний матеріал - одно- чи дворічні саджанці на середньорослих або напівкарликових підщепах. Схема садіння дерев- 3-4м на 1-2м. Для зручності догляду й експлуатації найкраще формувати невисокі (до 2 м) низькоштамбові (30-40 см) дерева. Насадження утримують як під чорним паром, так і під задернінням, особливо при можливості зрошення. Термін використання маточно-живцевих садів інтенсивного типу - 7-10 років. Продуктивність у 4-6-річному віці - 20-30 пагонів з дерева, в 7-10-річному - 30-50 пагонів.