Промислові технології вирощування плодових зерняткових культур.

На Україні найбільшого поширення в зонах Полісся і Лісостепу набули яблуня та груша, а абрикос, персик, слива, вишня та черешня лише в аматорському садівництві. Незважаючи на високу цінність плодів, продуктивність їх насаджень залишається низькою. У зв'язку з цим наукою розроблені і обґрунтовані інноваційні технології виробництва конкурентоспоможних плодів, які б забезпечували швидку окупність затрат, високу продуктивність праці, низьку собівартість продукції та високоефективний розвиток галузі в умовах експансії зарубіжних конкурентів.

Визначальним у технологіях створення та продуктивного використання насаджень плодо- вих культур є їх ефективна конструкція (тип, модель). Головними чинниками конструкції садів різних порід є підщепа, сорт і форма крони, які є визначальними при оптимізації схеми садіння. При виборі типу саду перш за все оцінюють біологічні властивості культур, підщеп і сортів та їх придатність для вирощування в конкретному грунтово-кліматичному районі та цільове призначення плодів (споживання свіжими чи промислової переробки).

Вибір конструкції насадження залежить від забезпечення районів вирощування робочою силою і можливістю механізації робіт, які включають до 70 технологічних операцій залежно від породи і технології вирощування. Найбільш ефективне використання механізмів в садах забезпечується при ширині робочих проходів від 1,5 до 2,5 м і висоті штамба дерева не менше 0,5-0,8 м.

Важливим заходом при створенні високопродуктивних насаджень плодових культур є пе- редпосадкова підготовка ґрунту: знищення бур'янів агротехнічними заходами або гербіцидами, які не справляють негативного впливу на дерева. Істотним елементом передпосадкової підго- товки ґрунту під сад є одно-дворічний сидеральний (редька олійна, люпин, гірчиця та ін.) або чорний пар з внесенням 40-50 т/га органічних добрив. На ділянках, відведених під плодові насадження, вносять органічні та мінеральні (фосфорні і калійні) добрива, які на сірих лісо- вих ґрунтах приорюють на глибину 30-32, а на темно-сірих опідзолених, чорноземах опідзо- лених і вилугуваних на 40-45 см.

Дози фосфорних і калійних добрив визначають виходячи з рівня забезпеченості ґрунту їх рухомими формами. На кожний невистачаючий до оптимального рівня міліграм фосфору або калію вносять розрахункову кількість добрив (біля 60 кг/га в д. р.).

На кислих ґрунтах (рН менше 5,0) проводять вапнування. Вапнякові меліоранти розрахо- вують за гідролітичною кислотністю. На кожний міліграм-еквівалент при вапнуванні шару 0-20 см вносять врозкид у середньому по 1,5 т/га вапна, а для глибини 40 см його дозу збіль- шують у два рази і заорюють пошарово з мінеральними добривами.

Основними типами садів зерняткових порід є насадження з округлою, площинною, сплощеною і веретеноподібною формами крони. Їх створюють залежно від району зони, родючості ґрунту, вологозабезпеченості, породи, сили росту та біологічних властивостей підщеп і сортів за різними схемами розміщення.

В умовах України асортимент порід яблуні встановлюється відповідно за скороплідністю, урожайністю, стійкістю до хвороб та якістю плодів високу оцінку отримали сорти: Чемпіон, Делічія, Голден резістент, Салгірське, Мекфрі, ДА 65-17 та Прісцилла, Уманське зимове, Рубінове Дуки, Зимове Плесецького, Ліберті, форми ДА 65-17 і 5К. 05-23. Сорти Прима, Пріам, Амулет, Едера, Імрус, Ліберті, Редфрі, Фрідом Амулет Флоріна, Голден резістент, Теремок, Перлина Києва, Слава переможцям, Кальвіль донецький, Делічія, Лігол, Аскольда, Сапфір, ДА 65-17 та ін

Посадка дерев. У зоні Лісостепу плодові дерева висаджують навесні, в першу декаду польових робіт, у садивні ями розміром 60 х 60 см, а при високій щільності в ряду (0,6-1,0 м) - в борозни глибиною близько 40 см. Дерева, щеплені на насіннєвих підщепах висаджують так, щоб після ущільнення ґрунту в ямі місце щеплення знаходилося на рівні ґрунту або на 2-3 см вище. На вегетативних підщепах місце щеплення залишається на висоті не менше 6-8, а при високій окуліровці - 20-25 см і більше над грунтом. Після садіння проводять полив (30-40 л води на дерево). Лунки або пристовбурні смуги мульчують перегноєм, торфокомпостами або сухим ґрунтом. В перший місяць після садіння рослини поливають не менше 2-3 разів.

Система утримання ґрунту в саду. Визначальним фактором вибору системи утримання ґрунту є кількість опадів протягом року та за вегетаційний період, глибина залягання ґрунтових вод, особливості рельєфу і наявність зрошення. В регіонах, де кількість опадів 500-600 мм, ґрунт у міжряддях та пристовбурних смугах молодих і плодоносних дерев утримують в розпушеному і чистому від бур'янів стані (чорний пар), а при наявності 600-700 мм опадів і у південних регіонах, у молодих та плодоносних садах у першій половині вегетації застосовують чорний пар.

За умов зрошення та в районах, де кількість опадів перевищує 600-700 мм, кращою системою утримання ґрунту в садах є дерево-перегнійна, за якою міжряддя утримують під задернінням злаковими травами, котрі скошують, в міру відростання, 5-6 разів за сезон. Вони менше висушують ґрунт, морозостійкі і не приваблюють бджіл, присутність яких може обмежувати використання пестицидів.

Така система поліпшує структуру ґрунту, зменшує витрати на обробіток, захищає його від вітрової та водної ерозії, сприяє підвищенню якості плодів. З часом, в міру створення захисного мульчуючого шару, режим вологості поліпшується і зрівнюється з відповідним показником на чорному пару. Для підтримання належного стану травостою, кількістю добрив, які вносять у саду збільшують. Пристовбурні смуги в усіх випадках утримують під чорним паром з ви користанням механізмів або гербіцидів.

Удобрення саду проводиться розпочинаючи з другого року після садіння азотними, а на третій-четвертий рік - органічними добривами.

Дози мінеральних добрив у кожному конкретному випадку уточнюють раз на 4-5 років за результатами ґрунтової та рослинної діагностики.

Визначену норму азотних добрив вносять дворазово: перше підживлення (40 %) через тиждень після цвітіння, друге (60 %) - після природного скидання надмірної зав'язі (орієнтовно в кінці червня). Дози фосфорних і калійних добрив диференціюють з урахуванням забезпечення ґрунтів їх рухомими формами. Застосування дерново-перегнійної системи передбачає використання лише мінеральних добрив.

Зрошення. Оптимальним режимом зволоження ґрунту є 70-75 % найменшої вологоємності (НВ) на супіщаних і легкосуглинкових ґрунтах і близько 80 % - на важкосуглинкових і глинистих. Як правило у плодоносних насадженнях за вегетацію при суцільному зрошенні дощуванням проводять 2-3 поливи з витратою води 1,5-2,0 тис м³/га.

Найбільш прогресивними для зрошення садів є стаціонарні системи локального краплинного і підкронового зрошення, які дозволяють зменшити витрати води порівняно із суцільним на 30-60 %, сприяють збереженню структури ґрунту, дають можливість поливати ділянки із значними ухилами.

Для отримання конкурентоспроможних плодів застосовують інтегровану систему захисту рослин і врожаю від шкідників та хвороб, розроблену з урахуванням особливостей їх розвитку та поширення і застосуванням нових, високоефективних інсектицидів, акарицидів, фунгіцидів, біологічно активних сполук та мікробіологічних препаратів.

Основними шкідниками яблуні та груші є сірий бруньковий довгоносик, букарка, казарка, цикадка, яблуневий квіткоїд, листокрутки, п'ядуни, попелиці, мінуючі молі, яблуневий пиль- щик медяниці, яблунева, східна і грушева плодожерка, кліщі-червоний плодовий, звичайний, павутинний та ін..

Основні хвороби зерняткових порід: парша, брошниста роса, філостіктоз, плодова гниль, чорний рак плодових. Для обробки препаратами малогабаритних садів (висота дерев до 3 м і товщина плодової стіни не ширше 1,75 м) використовують тунельний обприскувач, в усіх інших випадках - ОПВ - 2000. ОП - 2000 А, ОВ - 630.

Відтворення плодових насаджень. Відтворення плодових насаджень - це постійний про- цес їх оновлення. Внаслідок фізичного та морального зношення певна частина плодоносних садів щорічно випадає з виробничого обороту і їх необхідно замінювати на нові. Планомірне відтворення насаджень (у межах частки їх амортизації) є неодмінною умовою стабільного виробництва плодів.

Догляд за садом восени та взимку. Для перезимівлі плодові дерева потребують ретельного догляду і в осінньо-зимовий період.

Восени проводять захисні заходи в саду, готують дерева до настання холодів. Осіннє перекопування ґрунту у пристовбурних кругах сприяє загибелі зимуючих стадій багатьох видів шкідників, що зимують саме там, зокрема яблуневих плодожерки та плодового пильщика. Осо бливу увагу в цей період звертають на стан і захист стовбура і скелетних гілок. Стовбур або штамб - магістраль обміну поживними речовинами між кореневою системою і кроною дерева. Незначне пошкодження штамба погіршує обмін, а сильне пошкодження часто призводить до загибелі дерев. Основними видами пошкоджень штамба і скелетних гілок у зимовий період є підмерзання, сонячні опіки, пошкодження кори мишами та зайцями.

 

№2