відбувається згідно з наступною структурою

Змістовий модуль І (поточне тестування)	Змістовий модуль II (поточне тестування)	.....	Індивідуальна робота (написання реферату, доклад тощо)	Підсум­ковий тест	Сума
бали	бали	бали
Тема1	Тема2	...	Тема	Тема	...	Тема	Тема	...
бали	бали		бали	бали		бали	бали		бали	бали

Шкала оцінювання:

90-100 балів - відмінно (А);

75-89 балів - добре (ВC);

60-74 балів - задовільно (DE);

35-59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів - незадовільно з обов'язковим повторним курсом (F).

 

 

Таблиця 3

Критерії оцінювання відповідно до шкали ECTS

Шкала ECTS	Якісне визначення (критерії)
A	ВІДМІННО (EXCELLENT) – відмінне виконання з незначними помилками.
B	ДУЖЕ ДОБРЕ (VERY GOOD) – вище середніх стандартів, але з деякими помилками
C	ДОБРЕ (GOOD) – в цілому змістовна робота зі значними помилками
D	ЗАДОВІЛЬНО (SATISFACTORY) – чітко але зі значними недоліками
E	ДОСТАТНЬО (SUFFICIENT) – виконання відповідає мінімальним критеріям
FX	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – необхідна ще певна робота для зарахування кредиту
F	НЕЗАДОВІЛЬНО (FAIL) – потребується велика робота в майбутньому

 

Підписання Україною у травні 2005 р. Болонської дек­ларації вимагає розробки та виконання програми реформу­вання процесу підготовки фахівців найвищого рівня з ме­тою його наближення до єдиних європейських вимог.

Університети століттями формували традиції підготовки фахівців економічного профілю. Нині перед ними стоїть завдання: поєднати усталені освітні традиції з новітніми технологіями викладання економіч­них дисциплін. Це не означає повну асиміляцію української освіти в європейський освітній простір з втратою своєї іден­тичності та унікальності. Навпаки, це означає зміцнення сильних сторін класичної університетської освіти в Україні за рахунок інтеграції нових методів навчання, надання сту­дентам більшої самостійності та свободи вибору дисциплін, розширення курсів тощо. Все це має сприяти інтеграції України в єдиний освітній простір Європи так, щоб студент після закінчення свого навчання зміг сказати: "Я отримав освіту європейського рівня в університеті Укра­їни".

Наближення системи вищої освіти університетів України до вимог Бо­лонської декларації потребує реалізації низки першочер­гових заходів, а саме:

1. Запровадження двоциклічної системи навчання: ба­калавр — магістр:

Поступовий перехід класичних університетів України до двох освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр та магістр.

Підготовка бакалаврів та магістрів різних спеціальностей на економічних факультетах класичних університетів, як правило, за схемою "4 + 2" (4 роки бакалаврату та 2 роки магістратури).

2. Запровадження європейської системи кредитів ECTS:

Розробка навчальних планів підготовки фахівців з повною вищою освітою, розрахованих виходячи з 60 кре­дитів еквіваленту ECTS на рік. Загальний обсяг кредитів на рік охоплює всі види навантаження студента, передбачені навчальними планами кафедри, включаючи відвідування лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, виконання самостійної роботи, проходження прак­тик, написання курсових та випускних кваліфікаційних робіт тощо.

Закріплення співвідношення між годинами та кре­дитами: 1 кредит становить 30 годин (замість 54 годин).

Зміна співвідношення між загальною кількістю годин / кредитів, що вивчаються у бакалавраті та магіст­ратурі: повний курс вищої освіти (4 + 2 роки) — 360 кредитів (10 800 годин), з них бакалаврат (4 роки) — 240 кре­дитів (7200 годин); магістратура (2 роки) — 120 кредитів (3600 годин).

3. Збільшення кількості предметів вільного вибору сту­дента шляхом введення спеціалізацій в рамках загальних спеціальностей:

Введення в межах кожної спеціальності щонаймен­ше двох спеціалізацій з подальшим закріпленням за ними блоків дисциплін вільного вибору студента. Обираючи спе­ціалізацію, студент одразу обирає і перелік дисциплін (кла­стер), який він буде вивчати.

Розробка переліку позакластерних дисциплін віль­ного вибору студента.

Збільшення у загальному обсязі навантаження частки дисциплін вільного вибору студента у міру просування від бакалаврату до магістратури. Як приклад пропонується таке співвідношення нормативних та вибіркових дисцип­лін: бакалаврат — 75:25; магістратура — 60:40.

4. Розширення навчальних дисциплін:

Об'єднання суміжних дисциплін в одну інтегровану, яка охоплює щонайменше 4 кредити (120 годин).

Виключення з навчального плану дисциплін, які дублюють одна одну.

Розробка кафедрами економічного факультету пе­реліку дисциплін, що підлягають розширенню, та тих, які переходять до розряду вибіркових.

Розробка викладачами, що читають передбачені навчальними планами кафедр дисципліни, нових анотацій цих дисциплін з урахуванням їхнього розширення. Такі анотації обов'язково мають містити інформацію про знан­ня та навички, яких набуває студент у результаті прослуховування відповідного курсу.

5. Зміна співвідношення між аудиторними та позааудиторними заняттями:

Зменшення годин аудиторних занять студента та відповідне збільшення його позааудиторного навантажен­ня (самостійної роботи).

Закріплення співвідношення між аудиторним та позааудиторним навантаженнями студента, як правило, 50: 50.

Розробка викладачами, які читають передбачені на­вчальним планом дисципліни, науково-методичного забез­печення самостійної роботи студентів відповідно до "Поло­ження про самостійну роботу студенти".

6. Запровадження новітніх форм викладання дисцип­лін:

Застосування методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студента: проблемних лекцій, семінарів-дискусій, господарських ситуацій (кейсів), презентацій, рольових та ділових ігор, тренінгових занять тощо. Стимулювання командної роботи студентів під час аудиторних та позааудиторних занять: колективне розв'я­зування господарських ситуацій, виконання колективних проектів тощо.

Відкриття персональних сайтів викладачів та розмі­щення на них анотацій курсів, завдань для самостійної ро­боти студентів, поточної інформації тощо; запровадження інтерактивного консультування студентів.

7. Вдосконалення критеріїв оцінювання знань студен­тів:

Розробка чітких критеріїв оцінювання знань сту­дентів з навчальних дисциплін.

Перехід до оцінювання знань студентів шляхом проведення проміжного модульного контролю (ПМК) та іспитів з ПМК.

Введення диференційованого оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін за вибором за результатами ПМК (раніше заліку). Це передбачає отримання студентом протягом навчального семестру оцінок за виконання модульних завдань. Кожне завдання на модуль має свою вагу узагальній оцінці з дисципліни. Наприкінці семестру отримані оцінки та вагові коефіцієнти перемножуються, що визначає загальну оцінку з дисципліни.

Оцінювання знань студентів з інтегрованих фахових дисциплін за результатами іспитів з ПМК. Дисциплі­ни розбивається на логічні частини (модулі), кожен з яких має ваговий коефіцієнт. Модулі можуть читатися поступово в різних семестрах різними викладачами. Виконуючи завдання на модуль, студент отримує оцінку за нього, а наприкінці вивчення дисципліни складає іспит. Загальна оцінка з дисципліни розраховується базуючись на вагових кое­фіцієнтах модулів та іспиті й отриманих за них оцінках.

Запровадження єдиного критерію переведення оці­нок, отриманих студентом в університетах Укра­їни, в європейську систему оцінювання на основі "Положен­ня про оцінювання знань студентів".

8. Розширення сфери застосування іноземної мови про­фесійного спрямування в навчальному процесі:

Можливість викладання окремих дисциплін або модулів іноземною мовою.

Підготовка термінологічних словників (іноземною та державною мовами) за фаховими дисциплінами.

Посилення професійної спрямованості викладання іноземної мови відповідно до вимог сучасної освіти європейського рівня.

2. Організація самостійної роботи студентів

 

Зміст самостійної роботи студента (СРС) над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою дисципліни, графіком СРС, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Видами СРС можуть бути складання конспекту з питань курсу, винесених на самостійне вивчення; підготовка до семінарських, практичних, лабораторних занять; підготовка рефератів, ессе, аналітичних записок тощо; виконання домашніх завдань.

СРС може виконуватися у бібліотеці ВНЗ, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також в домашніх умовах.

Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

Науково-дослідна робота студента (НДРС) спрямована на одержання найкращих показників якості навчання і якості особистості.

НДРС здійснюється під керівництвом викладача.

Участь у НДРС дозволяє виділити талановиту молодь.

Форми організації НДРС:

- участь студентів у виконанні держбюджетних і госпдоговірних науково-дослідних робіт кафедр;

- участь студентів у роботі студентських наукових гуртків;

- підготовка наукових доповідей і рефератів.

Участь студентів у науково-дослідній роботі кафедр засвідчується у договорах, актах та інших документах, що розробляються при виконанні науково-дослідної роботи. Результати виконання НДРС наводяться у річному звіті кафедри з науково-дослідної роботи.

Студентські наукові гуртки організуються на кафедрах. Головою студентського наукового гуртка є викладач – керівник НДРС, секретар гуртка обирається з кола студентів. Засідання студентських наукових гуртків відбуваються щомісячно. На засіданнях заслуховуються й обговорюються доповіді студентів, підготовлені під керівництвом викладача згідно з тематикою НДРС і планом роботи студентського наукового гуртка. Кращі доповіді студентів рекомендуються на студентські наукові конференції. Засідання студентського наукового гуртка оформлюється протоколом, який підписується головою і секретарем.