Інтеграційні процеси в світовому освітньому просторі

 

Сьогодні можна стверджувати, що у сфері підготовки фахівців з економіки й управління розпочався якісно но­вий етап формування інтелектуального ядра, економічної еліти нації.

Наприкінці весни — на початку літа 2007 р. виповни­лось вісім років Болонській декларації та шість — Празь­кому комюніке — документам, спрямованим на уніфіка­цію системи вищої освіти в Європі. До 2010 р. єдиний євро­пейський освітній простір має бути повністю сформований.

Як відомо, основою Болонського процесу є 9 основних положень удосконалення системи вищої освіти, висвітле­них у Болонській декларації та Празькому комюніке:

• прийняття загальної системи порівняльних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

• запровадження двох циклів навчання: бакалавр — магістр;

• впровадження системи кредитів відповідно до євро­пейської системи трансферу кредитів ECTS;

• забезпечення мобільності студентів і викладачів у межах освітнього простору;

• сприяння європейській співпраці у сфері забезпечен­ня якості освіти;

• поширення європейських стандартів у галузі вищої освіти;

• постійне навчання протягом усього життя;

• мотивоване залучення студентів до навчання;

• сприяння підвищенню привабливості європейського освітнього простору для інших регіонів світу.

 

Україна підписала Болонську декларацію у травні 2005 р. Це автоматично викликало потребу у розробці і впрова­дженні комплексної програми реформування процесу підго­товки фахівців найвищого рівня з метою його наближення до єдиних європейських вимог.

!

Нині перед нашою державою стоїть складне завдання:

· зберегти напрацьовані традиції підготовки висококваліфі­кованих фахівців та

· одночасно забезпечити їх відповідність до новітніх позитивних освітніх тенденцій в Європі.

Це ні в якому разі не означає повної асиміляції української освіти у європейському освітньому просторі з втратою своєї іден­тичності та унікальності. Навпаки, вимагає зміцнення сильних сторін класичної університетської освіти в Україні шляхом інтеграції нових методів навчання, надання сту­дентам більшої самостійності та свободи вибору дисциплін, збільшення обсягів курсів тощо. Отже, може йтися про фор­мування нової парадигми підготовки фахівців, що ґрун­тується на використанні найкращих освітніх традицій України і світу.

В основі формування принципово нових нормативних документів щодо забезпечення реформування вищої освіти — досвід університетів України, Росії, а також первинні документи щодо запровадження принципів Болонського процесу, се­ред яких:

• Лісабонська конвенція щодо визнання спеціальностей у системі вищої освіти Європи від 11 квітня 1997 р.;

• Сорбоннська декларація щодо гармонізації структу­ри системи вищої освіти в Європі, прийнята міністрами осві­ти Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії у травні 1998 р.;

• Болонська декларація від 19 червня 1999 р.;

• Саламанська конвенція європейських закладів вищої освіти від 29—30 березня 2001 р.;

• Празьке комюніке щодо створення європейського освітнього простору від 19 травня 2001 р.;

• Ґетеборзька декларація від 25 березня 2001 р.;

• Берлінське комюніке міністрів освіти від 19 вересня 2003 р.;

• Бергенське комюніке міністрів освіти від 19—20 квітня 2005 р.;

• Методичні рекомендації щодо впровадження євро­пейської системи трансферу кредитів ECTS та додатка до диплома, прийняті головним управлінням з питань освіти та культури у Брюсселі у серпні 2004 р.;

• Звіт щодо впровадження Болонської декларації, підготовлений головним управлінням з питань освіти та культури у Брюсселі у серпні 2002 р.;

• Звіт щодо впровадження Болонської декларації, проголошений на зібранні міністрів освіти країн-учасниць у Берліні у вересні 2003 р.

Першочерговими напрямами формування комплексної програми реформу­вання вищої освіти України визначено такі:

• розробка нових освітньо-професійних програм підго­товки бакалаврів та магістрів за напрямами та спеціальностями, відповідно до вимог Болонської декларації;

• формування нової концепції методичного забезпечен­ня навчального процесу, оцінювання знань студентів, про­ходження практики, складання державних іспитів, написання кваліфікаційних робіт бакалавра та магістра тощо в контексті Болонського процесу;

• створення належних умов для реалізації єдиного підходу до організації навчального процесу університетів України з метою впровадження принципів Болонського процесу.

 

Тема 2. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи

1. Студентські організації: історія розвитку та напрями діяльності
2. Особливості студентського самоврядування в ДонНУЕТ

 

Студентські організації: історія розвитку

Та напрями діяльності

 

Однією із форм колективного управління у вищому на­вчальному закладі є студентське самоврядування, яке здійснюється, відповідно до ст. 38 Закону України «Про ви­щу освіту». Метою його функціонування є сприяння гар­монійному розвитку особистості студентів, формуванню у них навичок майбутніх організаторів, керівників.

Органи студентського самоврядування у своїй діяльності керуються законодавством, правовими актами Міністерства освіти і науки України та відповідного центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний заклад, статутом вищого на­вчального закладу.

Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.

Основними завданнями органів студентського самовряду­вання є:

v забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокре­ма стосовно організації навчального процесу;

v забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

v сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

v сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;

v сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;

v організація співробітництва зі студентами інших ви­щих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

v сприяння працевлаштуванню випускників;

v участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні:

Ø сту­дентської групи,

Ø факультету,

Ø гуртожитку вищого навчаль­ного закладу.

Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу, студентське само­врядування може здійснюватися на рівні:

Ø курсу,

Ø спеціаль­ності,

Ø студентського містечка,

Ø структурних підрозділів ви­щого навчального закладу.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів вищого навчального закладу, які:

§ ухвалюють Положення про студентське самоврядування;

§ обирають виконавчі органи студентського самовряду­вання та заслуховують їх звіти;

§ визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.

Органи студентського самоврядування можуть мати різно­манітні форми:

§ сенат,

§ парламент,

§ старостат,

§ студентська на­вчальна (наукова) частина,

§ студентські деканати,

§ студентські ради.

Серед першочергових проблем життєдіяльності сучасного сту­дентства вирізняються такі:

§ проблема працевлаштування,

§ орієнтація в сучасних політичних процесах,

§ організація здорового способу життя і дозвілля,

§ освоєння культурних цінностей тощо.

Це повсякденні проблеми, але, на жаль, в студентському середовищі знаходить поширення і наркоманія, розбійницт­во, алкоголізм та інші асоціальні явища.

Пересічному студентові з цими проблемами справитись самотужки дуже складно. І тут допомога має прийти від стар­ших. Вона має бути організована як на державному, так і на громадському рівнях.

Вихідною ланкою гуманітарної інфраструктури вузу є ор­ган студентського самоврядування — старостат, а також ка­федра, яка курирує відповідним курсом.

Із числа викладачів кафедри для кожної групи призначається куратор (тьютор).

На рівні деканату роботу організовує заступник декана з виховної ро­боти.

На рівні ректорату — проректор з гуманітарної освіти та виховання.

Ідеологію, зміст і основні організаційні принципи роботи вузу визначає рада кафедр гуманітарних дисциплін. Така інфраструктура ефективно функціонує в ряді провідних вузів країни.

Основне навантаження самоорганізації студентської групи покладається на старостат і куратора курсу, які призначаються директором інституту / деканом факультету і кафедрою, яка курирує певним курсом. Вони вирішують всі організаційні питання життєдіяль­ності студентської групи і курсу.

Причому в сферу відповідальності старост входять питан­ня організаційно-побутові, а на куратора — завдання інфор­маційного плану щодо прав та обов'язків студента, специфіка майбутньої професії і навчальних курсів, які потрібно освоїти в процесі навчання, викладацького складу, пропозицій тощо.

В перші місяці навчання організуються екскурсії до му­зеїв, зустрічі з двома-трьома випускниками, відомими ор­ганізаторами і фахівцями галузі, вченими чи діячами куль­тури. Не менш важливим є вечори знайомств та відпочинку, культурологічні бесіди, мистецькі вечори, дискусії про май­бутню професію, життєві проблеми та суперечності, засоби їх вирішення і роль студентів в суспільно-політичному житті міста, регіону, держави і суспільства.

Важливо, щоб всі заходи, їх тематика узгоджувались з ба­жанням студентів їх внутрішніми запитами, а не нав'язува­лись.

В студентській аудиторії загальний перелом уже відбувся і Національна культура, Держава, Народ, Конституція, Воля для переважної більшості студентів стали святим і священ­ним; більшість вузівських колективів знайшли і запровадили цікаві і ефективні форми виховання патріотичних якостей молоді; духовно-практичне середовище більшості вузів дер­жави наповнюється українською мовою, піснею, народними культурними традиціями.

Отже, освіта виконує потужну соціальну функцію в суспільстві і державна політика в галузі освіти має бути спрямована на забезпечення права кожного громадянина на­шої країни на якісну освіту. Неодмінною умовою досягнення цього має бути створення адекватної організаційної структу­ри управління освітою на нових демократичних засадах, на­укового залучення різних верств населення до актуальних проблем формування системи освіти на принципах ко­легіальності та колективності управління.

 

2. Особливості студентського самоврядування в ДонНУЕТ

 

Виховна робота — один із трьох "китів", на яких базується життя Донецького державного університету економіки і торгівлі. Разом із навчальною і науковою діяльністю вона є необхідною складовою формування освіченої гармонійної особистості, що є найпершим завданням ВНЗ.

У 1997 році в університеті була прийнята Концепція виховання студентів, на основі якої були розроблені і затверджені вченими радами відповідні факультетські плани. Удосконаленню форм і методів процесу виховання студентів ректорат університету приділяє стабільно високу увагу, регулярно розглядаючи пов'язані з вихованням питання на засіданнях ученої ради. Не випадково наприкінці 90-х років у ВНЗ було прийняте рішення відновити інститут кураторства.

Сьогодні кураторами академічних груп призна­чаються найбільш досвідчені й авторитетні викладачі, яким створюються всі умови для виховної роботи: зменшується навчальне навантаження, виділяються спеціальні щотижневі кураторські години для проведення зі студентами бесід, дискусій, інших заходів. Крім того, більшість кураторів не обмежують спілку­вання зі студентами стінами аудиторій: організовують творчі зустрічі з фахівцями (відповідно до профілю навчання), зустрічі з ветеранами війни та праці, походи, екскурсії.

Основною подією, на якій зосереджувалася виховна робота у 1999 - 2000 навчальному році, була, безумовно, підготовка й проведення святкування 80-річчя університету. Як викладачі, так і студенти були задіяні в архівних пошуках, систематизації різного роду мате­ріалів і документів, що відносяться до різних періодів існування ВНЗ, етапів життя і діяльності його основоположника — Михайла Івановича Туган-Барановського, виготовленні наочних матеріалів, режисурі й репетиціях ювілейних урочистостей. В 2007 році такою подією безперечно стало присудження нашому університету статусу національного. У результаті спільної та організованої роботи свято вийшло добре спланованим, красивим і багатолюдним, що було винагородою загальним зусиллям студентів і співробітників ВНЗ і ще більше згуртувало студентський і викладацький колективи.

Величезне значення в університеті надається вихованню у студентів патріотизму, прихильності до української національної ідеї, історії рідного краю, народних традицій. Одночасно у молодих людей виховується дух інтернаціоналізму, солідарності з усіма народами, що живуть на території Донецької області, України, усього світу. На кураторських годинах зі студентами проводяться бесіди, присвячені національним і державним святам, славетним датам в історії України, видатним політичним і державним діячам, українським ученим.

Значну роль у проведенні виховної роботи в університеті відіграють кафедри гуманітарного й соціально-економічного циклів, що безпосередньо формують світогляд, інтелектуальну культуру й особистісні якості студентів. Цьому сприяє нова методологія викладання суспільних наук, уведена в університеті. Цикл суспільних дисциплін включає: філософію, політологію, соціологію, економічну теорію, історію України, історію і теорію світової і національної культури, а також безліч різних заходів, які розробляють фахівці кафедр згідно з планом виховної роботи.

Велика увага в університеті приділяється розвитку художньої самодіяльності — найважливішому засобу формування культури, духовності та естетичних принципів студентської молоді. Уже багато років при ДонНУЕТі діє студентський клуб, який акумулює роботу різножанрових колективів: студентського театру естрадних мініатюр, вокального й інструментального ансамблів, ансамблів народного й естрадного танцю. Членами цих колективів є більше 500 студентів, зусиллями яких на високому професійному рівні готуються всі університетські свята й урочисті заходи.

Сьогодні у Донецькому національному університеті економіки і торгівлі діє більше двох десятків різних студентських клубів, гуртків і організацій. Зокрема, на факультеті маркетингу, торгівлі і митної справи великою популярністю користується імідж-студія "Дизайн". Усе більшої популярності набуває "Клуб ділових зустрічей", що базується на факультетах харчування й обладнання переробних виробництв, а також Правовий клуб, організований на факультеті економіки, управління і міжнародних економічних відносин. Високу оцінку правовому вихованню, здійснюваному в ДонНУЕТі, дало Донецьке обласне управління юстиції.

Не залишається без уваги ректорату й фізичне виховання студентів. Пропаганда здорового способу життя як запоруки психологічної готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності є одним з основних напрямків виховної роботи на факультетах ДонНУЕТу.

В університеті всіляко заохочується трудова діяльність студентів через залучення до благоустрою гуртожитків, оформлення навчальних аудиторій, прибирання закріпленої за університетом території тощо.

Велику допомогу у виховній роботі кураторам і тьюторам надає інститут студентського самоврядування, частиною якого є організовані в інститутах / на факультетах громадські деканати та студентські ради в гуртожитках. Разом зі студентською профспілкою вони займаються ви­рішенням питань студентського побуту.

У 2003 році рішенням Ученої ради університету було затверджено «Положення про Раду студентського самоврядування в ДонНУЕТ» та її структуру, що на сесії Донецької міської ради була визнана кращою в обласному центрі та рекомендована як приклад іншим ВНЗ міста.