Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Організація трудової та культурно-масової роботи в ДонНУЕТ

Поиск

 

Сьогодні Донецький національний університет еконо­міки і торгівлі — це не тільки найстаріший вищий навчальний заклад країни, але і найважливіший культур­ний центр студентства шахтарської столиці. Формуван­ня всебічно розвиненої особистості — одне з головних завдань, яке стоїть перед ДонНУЕТом — неможливе без широкого розвитку студентського самоврядування, підвищення культури і піднесення громадянської, спортивної та трудової активності студентів.

Нинішнє покоління студентів знає про будзагони тільки з розповідей. Але ж ще не дуже давно ця форма студентського життя була і популярною, і затребуваною...

Історія студентських загонів Донецького інституту радянської торгівлі починається з 1965 року. Тоді, відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 15 січня 1965 року, на засіданні Донецького обкому ЛКСМУ було прийнято рішення про направлення до Кустанай­ської області Казахстану будівельних загонів, а також про формування будзагонів для участі в спорудженні будівельних об'єктів у Донецькій області. Цим же рішенням бюро обкому затвердило склад зведеного студентського загону області кількістю 400 осіб для направлення до Джетагаринського району Кустанай­ської області Казахстану.

Серед зарахованих було і 30 студентів ДІРТу. Кожен боєць загону, який називався "Маяк", освоїв 2465 тисяч карбованців капіталовкладень, загальний фонд заробіт­ної плати склав 16480 карбованців, а зарплата однієї людини — 3832 карбованця. Продуктивність праці в будзагоні склала 195%.

Командиром першого інститутського загону був І.X. Баширов. Протягом 2-х місяців бійцями студент­ського будівельного загону (СБЗ) "Маяк" було по­будовано 18 будинків для колгоспників. Вони склали цілу вулицю, що пізніше назвали "Дистовская". Найвищу оцінку своєї праці одержали студенти Петро Атанасов, Валерій Яцишин, Олег Даштаміров, Геннадій Маркович, Ніна Мухіна, Михайло Бочаров, Віктор Бугай та багато інших. Про те, як оцінили роботу студентів інституту, свідчать такі рядки з листа керівництва селища, яке будували ДІРТівці: "Замість 30 осіб наступного року чекаємо 200. Оплату проїзду гарантуємо".

У подальшому будзагонівський рух у ДІРТі, який одержав назву третього трудового семестру, набув дійсно масового характеру. Бійці будзагонів працювали на всій території СРСР, від західних до східних його кордонів. Так, наприклад, СБЗ механічного факультету інституту неодноразово виїжджав у віддалені райони Нечорнозем'я, Тюмені, Карелії, Калмикії, на новобудову Донбасу — ЗУГРЕС-2. За значний внесок і розвиток масового студентського руху й особисту трудову участь командир загону Михайло Скачко і комісар Геннадій Чу-пахін були нагороджені медалями "За трудову доблесть".

Особливої подяки заслужили бійці СБЗ "Механік — 86". Місцем розташування загону, який очолював Олександр Клименко, стала Нечорноземна зона, Обнінська будова. Студенти-будівельники виконували бетонування, укладання бордюрів, планування і благо­устрій території 32-го мікрорайону і нового універсаму 39-го мікрорайону. Відповідно до договору, що був укладений між СБЗ "Механік - 86" і БМУ-2, вони повинні були освоїти 52 тисячі карбованців капітало­вкладень, і узяті зобов'язання були виконані на 115%.

Разом зі студентськими будівельними загонами в інституті створювалися також студентські торговельні загони. Робота у студентських загонах по торгівлі овочами і фруктами, вирощеними на полях і в садах Донецької області, а також інших регіонах України, виконувалася в межах договорів про співробітництво, що укладались з різними торговельними підпри­ємствами республіки. Про те, як трудилися студенти біля прилавків, щорічно писали обласні видання. Збережені в архівах газетні сторінки свідчать, що в липні-серпні 1984 року близько 300 студентів товарознавчого факультету ДІРТу проходили практику в магазинах м. Алушти в Криму, ОРСі металургійного заводу імені В. І. Леніна й ОРСі Міністерства вугільної промисловості України. Того літа загін другокурсників під коман­дуванням Ірини Ялі виборов вимпел і пам'ятний пода­рунок, а третьокурсники, командиром яких була Євгенія Антонова — перехідний Червоний прапор ОРСу мета­лургійного заводу ім. В.І. Леніна. Багатьох студентів нагородили почесними грамотами, вимпелами, грошо­вими преміями.

У трудовому семестрі 1985 року брали участь уже 5 торговельних загонів ДІРТу. Діяльність цих загонів передбачала добровільне перерахування коштів за три дні ударної роботи до Республіканського штабу СБЗ, що дозволяло формувати значні фінансові ресурси, які йшли в основному на заохочення активістів будзагонівського руху. Серед нагороджених не раз були студен­ти і викладачі Донецького інституту радянської торгівлі. Так, начальника штабу СБЗ інституту С.М. Шестова, який був на цій посаді вісім "польових" сезонів, визнали гідним вищої нагороди студентських загонів ЦК ВЛКСМ "Знак пошани". За багаторічну роботу в СБЗ десятки студентів заохочувалися пільговими або безкоштов­ними поїздками за кордон.

Крім будівельних і торговельних загонів, з початку 70-х років у ДІРТі щорічно формувалися так звані "обмінні СБЗ", бійцями яких ставали кращі студенти усіх факультетів. Відповідно до договору про співдружність з молодіжними організаціями Польської Народної Ре­спубліки, трудова вахта бійців обмінних СБЗ проходила у Катовіцькому воєводстві. Студенти інституту протягом місяця працювали на різних підприємствах Польщі. Зокрема, у другій половині 80-х років вони брали участь у збиранні автомобілів "Фіат" на спільному польсько-італійському автозаводі у м. Тахі. Одночасно загони польських студентів економічної Академії ім. А. Міцкевича з м. Катовіце були гостями комсомольської організації ДІРТу і трудилися відповідно на підпри­ємствах міста й у колгоспах області.

У трудовому обміні студентами брали також участь загони з Польщі, Болгарії, НДР, Чехословаччини та інших соціалістичних країн. Командирами ДІРТівських обмінних загонів призначалися викладачі, які виїжджа­ли для укладання міжнародних договорів, активно працювали з бійцями іноземних студентських загонів, дислокованих у Донецьку, брали безпосередню участь у будзагонівському русі. У літописі інститутських будзагонів залишилися імена співробітників ДІРТу П.О. Заремби, О.С. Северіна, Є.Г. Філіппова, Е.А. Попова. Значний внесок у розвиток як внутрішнього, так і міжнародного будзагонівського руху зробили в інституті комсомольські лідери 80-х років: В. Верченко, С. Панчук та інші.

За загальними підсумками роботи студентських загонів Донецький інститут радянської торгівлі здобув перше місце по Донецькій області, випередивши таких серйозних суперників, як будзагони Донецького полі­технічного інституту і Донецького державного універ­ситету.

Починаючи з 1987 року в структурі штабу студент­ського будзагону ДІРТу відбувалася постійна реорга­нізація. Провісником ринкових умов господарювання став створений у м. Києві студентський центр сервісу (СЦС), і перша подібна структура в Донецькій області була організована саме на базі інституту радянської торгівлі зусиллями В. І. Верченка, С. І. Панчука, С. М. Шестова. Ця організація однією з перших у Донецьку, одержала право самостійно вести господарську діяль­ність. Саме утворення МНВЦ "Меркурій" ДІРТ (директор С.М. Шестов) принесло інститутові статус передового в ринкових умовах, які тільки зароджувались. У межах "Меркурія", крім традиційних студентських буді­вельних, торговельних і сільськогосподарських загонів, створювалися тимчасові трудові колективи з-поміж викладачів ДІРТу, що виконували наукові розробки на замовлення підприємств. Уся фінансово-господарська діяльність "Меркурія" йшла в залік виконуваних інсти­тутом господарських тем.

На початку 90-х років будзагонівський рух припинив своє існування, трансформувавшись у нові форми су­спільно-корисної діяльності сучасного студентства.

Профспілкова організація студентів Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського є однією з найбільших серед анало­гічних організацій ВНЗ Донецького регіону. У ній перебувають близько 98% студентів, які навчаються в університеті. Одним з основних завдань проф­спілкового комітету є забезпечення соціального захисту студентів.

З 2002 року за ініціативою профкому студентів в університеті введено нову, що не має аналогів у регіоні, систему стимулювання студентів, яку було розроблено за допомогою провідних учених університету. Вона передбачає як моральне, так і матеріальне заохочення кращих студентів. Наприклад, на допомогу студентам, що досягли певних успіхів, навчаючись на контрактній основі, кожного навчального семестру виділяється грант університету. Студентам, які беруть активну участь у науковій, громадський, спортивній і культурно-масовій діяльності призначаються ректорські стипендії.

Особлива увага в університеті приділяється соці­альному захисту студентів, що відносяться до пільгової категорії (студентів-сиріт, інвалідів, які по­страждали в результаті аварії на ЧАЕС, студентів з малозабезпечених родин та ін.). Усім тим, хто належить до так званих соціально незабезпечених прошарків, профком університету регулярно надає матеріальну допомогу, безкоштовні путівки на бази відпочинку університету, контролює їхнє забезпечення одягом, взуттям, допомагає вирішувати проблеми зі здоров'ям.

Профспілкова організація бере активну участь у реалізації державної молодіжної політики, спів­працюючи з органами державної влади, місцевого самоврядування, іншими ВНЗ та різними молодіжними організаціями.

У 2003 - 2004 роках профком студентів Донецького державного університету економіки і торгівлі був нагороджений Подякою Донецького міського голови "За вагомий внесок у розвиток студентського само­врядування ВНЗ міста, а також активну позицію у рішенні основних проблем і завдань студентської молоді", Подякою голови Донецької обласної державної адмі­ністрації "За вагомий внесок у розвиток молодіжного студентського руху, підтримку молодіжного під­приємництва, а також у зв'язку з Міжнародним днем студентів", Дипломом обласної студентської ради "За вагомий внесок у розвиток молодіжного студентського руху".

У ДонНУЕТі схвалюється і заохочується активний спосіб життя студентів, причому не тільки на канікулах і під час проведення заходів, але і протягом навчального року. За цю сферу студентського існування відповідають викладачі кафедри фізичного виховання ДонНУЕТу. Серед завдань викладачів — залучення студентів до активної соціальної діяльності, виховання постійного інтересу і звичок до регулярних і систематичних занять фізичною культурою і спортом, формування морально-вольових, психологічних якостей і здібностей.

Кафедра фізичного виховання була організована у 1948 році в складі трьох осіб. Першим викладачем кафедри була учасниця війни Валентина Олексіївна Чапліна, яка працювала в інституті аж до 1983 року. У ті далекі післявоєнні роки питання про досягнення високих спортивних результатів студентами інституту не стояло, однак уже наприкінці 50-х років, з пере­веденням навчального закладу до Донецька, були напи­сані перші яскраві сторінки в спортивному літописі ДІРТу.

У 1964 році постановою Вченої Ради інституту фізичне виховання вводиться на всіх курсах, а участь у спортивних заходах розглядається як різновид су­спільно-корисної діяльності студентів. Тоді ж створю­ються перші команди майстрів з окремих видів спорту. Естафету видатних перемог відкрили інститутські боксери, що стали переможцями Українських студент­ських ігор і які вибороли друге місце на Всесоюзних студентських змаганнях.

Згодом кращими в області стають команди волейболістів, гандболістів, футболістів і баскетболістів. Важливою віхою в спортивній історії ВНЗ є переведення інституту в 1965 році на обслуговування спортивного товариства "Спартак", що привело до покращення фінансування і матеріально-технічної бази, розширення календаря ігор, зміцнення спортивних традицій.

Плідну роботу зі студентами-спортсменами прово­дили провідні спеціалісти Донецької області: Ю.В. Бухман — заслужений тренер СРСР (бокс); А.А. Чмутов — заслужений тренер України (бокс); Д.К. Непийпиво (боротьба дзюдо); В.А. Галіакбаров (фехтування); І.А. Свинаренко (гандбол); В.І. Лобода (спортивна гімнастика); А.П. Бухов (баскетбол), О.Ю. Залеський (настільний теніс) та інші.

У 1985 році за великі заслуги інституту в розвитку фізичної культури і спорту й у зв'язку з 50-річчям товариства "Спартак" завідувач кафедрою фізичного виховання В.О. Гончаренко був нагороджений орденом "Трудового Червоного Прапора". Серед видатних спорт­сменів, які закінчили Донецький інститут радянської торгівлі:

§ заслужений майстер спорту з боксу, дво­разовий чемпіон Європи Володимир Засипко (випуск­ник товарознавчого факультету);

§ майстер спорту між­народного класу з плавання Валентин Партика (випуск­ник обліково-економічного факультету);

§ переможець Кубка СРСР з важкої атлетики, перший "п'ятисотник" Донбасу Віктор Єфремов (випускник механічного факультету);

§ рекордсменка СРСР з семиборства Тетяна Шлапакова-Гуденко (випускниця товарознавчого фа­культету) і багато інших.

Сьогодні кафедрою фізичного виховання ДонНУЕТу, на якій працює 22 викладачі, керує суддя національної категорії з баскетболу А.П. Бухов.

Ряд студентів-спортсменів університету, що входять у дев'ять збірних команд з різних видів спорту, успішно виступають як на внутрішніх чемпіонатах, Кубках України, так і на офіційних міжнародних змаганнях. За останній час в університеті було підготовлено 80 першорозрядників, 10 кандидатів у майстри спорту і 12 майстрів спорту з різних видів.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; просмотров: 135; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.12.163.23 (0.009 с.)