Порядок укладення і форма договору дарування 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок укладення і форма договору дарування



Форма договору являє собою спосіб вираження волі контрагентів правочину. Одним із таких способів є договір, вчинений в усній формі, коли письмовий документ сторонами не складається. При цьому моменти укладення та виконання такого договору співпадають.

Форма договору дарування визначається його змістом та має відповідати загальним положенням ЦК про форму правочинів (ст. ст. 205 - 210 ЦК).

Коментована норма передбачає, що форма договору дарування буде залежати від виду майна, що є предметом договору та від ціни дарунку. Крім того, форма договору дарування залежить від моменту його укладення. Усна форма є характерною для реального договору дарування.

Зокрема, в усній формі, у тому числі й шляхом вчинення сторонами договору конклюдентних дій, можуть укладатися договори дарування предметів особистого користування та побутового призначення. Віднесення предметів до однієї із зазначених категорій залежить від мети використання речей (особистого або побутового використання). Вартість таких речей законом не обумовлена, а тому, вона може бути будь-якою, що у свою чергу, не суперечить загальним положенням цивільного законодавства про форму правочинів. Незважаючи на те, що ст. 208 ЦК України встановлює обов'язкову письмову форму для правочинів, які вчиняються між фізичною та юридичною особами, а також для правочинів фізичних осіб між собою на суму понад двадцятикратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, у випадках коли момент вчинення правочину збігається з моментом його повного виконання, зазначене правило не застосовується (ч. 1 ст. 206 ЦК).

Слід також підкреслити, що коментована стаття в усній формі допускає укладення лише реального договору дарування, коли рухома річ (предмети особистого користування та побутового призначення) передається в момент укладення договору дарування. В іншому випадку, усі договори дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, незалежно від предмету договору дарування, відповідно до ч. 3 ст. 719 ЦК мають бути укладені у письмовій формі. Тому, для всіх договорів дарування, що містять обіцянку дарування, письмова форма є обов'язковою.

Відповідно до ч. 2 коментованої статті та загальним правилам ЦК (ст. 209) договір дарування нерухомості підлягає оформленню його у письмовій формі та виключно нотаріальному посвідченню. Дана форма договору дарування нерухомих речей не залежить від суб'єктного складу такого правочину. У цьому випадку на такі договори поширюють дію загальні вимоги цивільного законодавства про передачу і оформлення прав власності на нерухоме майно.

Водночас, при укладенні договорів дарування нерухомості необхідно дотримуватись спеціальних правил при даруванні майна, що є спільною власністю (наприклад, майно подружжя, набуте ними під час шлюбу). Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК розпоряджання таким майном здійснюється лише за згодою всіх співвласників. Така згода, у випадку вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном (у тому числі шляхом дарування), що підлягає нотаріальному посвідченню має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена (абзац 3 ч. 2 ст. 369 ЦК; ч. 3 ст. 65 СК). При цьому слід враховувати положення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. за N 20/5. Відповідно до п. 173 даної Інструкції укладання одним із подружжя зі сторонньою особою, зокрема, договору дарування щодо своєї частки у спільній сумісній власності, можливе лише за умови її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном згідно з вимогами ст. 67 СК України. Посвідчення нотаріусом таких договорів здійснюється із дотриманням правил розділу 2 даної Інструкції щодо врегулювання питань посвідчення правочинів щодо розпорядження часткою нерухомого майна в спільній власності.

Певні особливості щодо форми правочину встановлені для дарування майнового права, який має бути укладений у простій письмовій формі. Вимога про просту письмову форму поширюється і на консенсуальний договір дарування (коли моменти укладення договору та передачі дарунку не збігаються) - договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому. При цьому, законом прямо передбачено, що якщо письмова форма при укладенні даних договорів його сторонами недодержана, вони вважаються нікчемними. Відповідно до ст. 207 ЦК письмова форма правочину не обмежується лише складанням одного документа, а можлива також шляхом відображення її у кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Окремі вимоги щодо форми правочину встановлені законом для дарування рухомих речей, що мають особливу цінність. Такі договори дарування повинні укладатись лише у письмовій формі. Чинне цивільне законодавство не регламентує питання щодо віднесення речі до особливо цінних та не встановлює критеріїв для такої категорії речей. У зв'язку з цим, можна припустити, що при вирішенні питання віднесення речі до особливо цінних на практиці можливими є певні ускладнення. Зокрема, суб'єкти можуть по-різному оцінювати речі; виходячи з її вартості, суб'єктивного ставлення до такої речі її власника (наприклад, річ, що є родовою реліквією тощо), можна оцінювати річ також з точки зору її історичної, наукової, культурної цінності. Важливість оцінювання подарунка як особливо цінного у свою чергу має важливе значення з позиції розірвання договору дарування, що підкреслено наступними положеннями ЦК. Так, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 727 ЦК дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність або якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Водночас, коментована норма не носить імперативного характеру, адже передбачає можливість дарування особливо цінної рухомої речі за усним договором. Такий договір дарування буде правомірним за умови, що судом не буде встановлено факту заволодіння обдаровуваним такою річчю на незаконних підставах.

Якщо предметом договору дарування виступають валютні цінності, сума яких перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, то форма такого правочину має відповідати спеціальній вимозі закону. Зокрема, такий договір обов'язково укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Нині неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 гривень. Відтак п'ятдесятикратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян становить 850 грн. При цьому до валютних цінностей відносяться: валюта України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України; іноземна валюта; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах; банківські метали (п. 1 ст. 1 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за N 15-93).

До правових наслідків недотримання нотаріального посвідчення договору дарування валютних цінностей на суму понад п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян застосовується загальне правило, передбачене ч. 1 ст. 220 ЦК, яким встановлено, що у випадку недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Дарувальник, який передав річ організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі останньому.

Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.

Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, що посвідчують належність дару-вальниковІ предмета договору, або символів речі (ключів, макетів то-що), є прийняттям дарунка.

 

Зміст договору дарування

Незважаючи на те, що договір дарування є безоплатним договором, у зв'язку з чим дарувальник не зобов'язаний дотримуватись вимог щодо якості речі - дарунка, а тому така річ може бути з певними недоліками, які дарувальник не повинен виправляти або відшкодувати обдаровуваному витрати, пов'язані з їх усуненнями або обміном на якісну річ, дарувальник зобов'язаний дотриматись встановлених вимог закону. Зокрема, враховуючи ту обставину, що недоліки або особливі властивості дарунка не повинні бути небезпечними, дарувальник зобов'язаний повідомити про всі відомі йому недоліки дарунку, які можуть завдати шкоди життю, здоров'ю або майну обдаровуваного чи інших осіб. У даному випадку мова йде про можливість такої загрози, про яку дарувальникові відомо. На дарувальника покладається інформаційний обов'язок повідомити обдаровуваного про небезпечні недоліки речі, що є предметом договору дарування.

Не виключається можливість укладання договору дарування речей з певними дефектами, якщо обдаровуваному про них відомо і він готовий прийняти таку річ. При цьому відповідальність за шкоду, заподіяну таким дарунком іншим особам, буде нести обдаровуваний, який виступає його власником. Крім того, за явні недоліки речі, які очевидні у момент прийняття дарунку і які стали причиною шкоди, дарувальник відповідальності нести не буде.

Слід врахувати, що договір дарування підпорядкований загальним нормам зобов'язального права, а тому, якщо у договорі були визначені умови щодо якості, кількості майна, що передається обдаровуваному, у випадку порушення таких умов договору, обдаровуваний має право вимагати відшкодування спричинених збитків. Якщо ж предметом договору дарування є цінний папір, то дарувальник несе відповідальність за наявність вказаного у ньому права.

Недотримання дарувальником обов'язку повідомлення обдаровуваного про недоліки речі, що є дарунком, або про її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, тягне настання для дарувальника негативних правових наслідків. Він зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану обдаровуваному або іншим особам при володінні чи користуванні його дарунком; останнім за умови, що про них було відомо обдаровуваному. Зокрема, така відповідальність настає щодо відшкодування шкоди, яка завдана майну, та шкоди, яка завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування таким дарунком. Дарувальник несе відповідальність відповідно до вимог глави 82 ЦК в залежності від виду заподіяної шкоди; за правилами ст. 1166 - відповідальність за завдану майнову шкоду; ст. 1195 - відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, чи ст. 1200 - відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого. У випадку заподіяння шкоди здоров'ю відшкодовуються затрати на лікування, протезування, сторонній догляд, а також компенсуються витрати на додаткове харчування, за втрату працездатності тощо. Якщо володіння та користування дарунком призвели до смерті особи, шкода відшкодовується на користь непрацездатних осіб, які були на утриманні померлої особи або мали право на таке утримання. При цьому необхідно враховувати, що дарувальник несе відповідальність за заподіяну шкоду лише за умови, що таку шкоду було завдано через недоліки або особливі властивості дарунку і жодним чином не пов'язано із необережним поводженням обдаровуваного чи інших осіб з якісним дарунком (наприклад, технічно справним автомобілем або спортивним знаряддям).

Відповідальність дарувальника буде також відсутня у випадку заподіяння шкоди в результаті володіння чи користування дарунком, про недоліки та особливі властивості якого йому самому не було відомо. Шкода, спричинена внаслідок недоліків дарунку, може бути викликана виною її виробника, про що дарувальник не знав та не повинен був знати. У разі заподіяння такої шкоди за певних обставин можливим є застосування положень Закону "Про захист прав споживачів" та положень статей 1209 - 1211 ЦК (відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг). За наявності обставин, встановлених у зазначених нормах, обдаровувана особа, яка зазнала шкоду внаслідок недоліків речі (дарунку), може звернутися з відповідним позовом до продавця, у якого дарувальником було придбано товар (дарунок), або до виробника такого товару.

Отже, необхідно враховувати, що відповідальність дарувальника за коментованою нормою можлива за наявності комплексу встановлених умов: по-перше, обізнаність дарувальника про недоліки або особливі властивості подарованої речі; по-друге, неповідомлення про них обдаровуваного; по-третє, шкода завдана внаслідок недоліків або особливих властивостей дарунку в результаті володіння чи користування ним.

Дарувальник має такі права:

- відмовитися від передання дарунка в майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився;

- вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи. У разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе - відшкодування його вартості;

- вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці останнього мають право вимагати розірвання договору дарування.

Обов'язки обдаровуваного. Як зазначалося, договір дарування є безоплатним та у більшості випадків одностороннім. Але ст. 725 ЦК дозволяє встановлення у договорі дарування обов'язку обдаровува-ного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення.

Обдаровуваний має право:

- у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

- у будь-який час до прийняття дарунка на підставі договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, відмовитися від нього.

Окремим видом договору дарування є договір пожертви. Пожертвою є дарування нерухомих і рухомих ре-чей, зокрема грошей та цінних паперів, фізичним особам, юридичним особам, державі, АРК, територіальній громаді, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети (ч. 1 ст. 729 ЦК).

Сторонами договору пожертви є пожертвувач та обдаровуваний.

Договір про пожертву завжди реальний та вважається укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Пожертвувач має наступні права:

- здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.

- вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням. Таке право мають правонаступники пожертвувача в разі його смерті. Якщо використання пожертвиза призначенням виявилося неможливим, використання ЇЇ за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а у разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; просмотров: 401; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.222.142.210 (0.018 с.)