Метод визначення внутрішньої норми прибутковості

при оцінці інвестицій передбачає розрахунок відносного показника — ставки дохідності, за якої вартість інвестиції дорівнює нулю (теперішня вартість усіх грошових видатків на здійснення інвестиції дорівнює теперішній вартості всіх грошових надходжень від цієї інвестиції). Ця ставка відповідає мінімальній ставці рентабельності, за якої пріоритет може надаватися альтернативним вкладенням на ринку.

 

41. Інституційно-економічна характеристика грошового ринку.

Грошовий ринок - частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб. Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку - попит, пропозиція, ціна. Особливості грошового ринку визначають особливості кожного з елементів: попит має форму попиту на позики, пропозиція - форму пропозиції позик, а ціна - форму відсотка на позичені кошти. Інструментами грошового ринку є векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти. Його основні інститути - банки, облікові установи, брокерські й дилерські фірми. За джерела ресурсів правлять кошти, залучені банківською системою. Основними позичальниками є фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, населення. Слід мати на увазі, що грошовий ринок – важливий об'єкт державного регулювання. Держава використовує його ресурси для фінансування своїх видатків і покриття бюджетного дефіциту. Відсоток – важливий інструмент банківської політики, банківської конкуренції, водночас важливий фактор консолідації банків у цілісну систему. Без правильного використання цього інструмента неможливо забезпечити ефективне функціонування банківської системи. На грош. ринку розрізняють %: Облігаційний % - норма доходу, встановлена за цінними паперами. Він має забезпечити зацікавленість інвесторів у вкладанні грошей у цінні папери. Цей відсоток повинен мати вищу ставку, ніж відсоток за банківськими депозитами, оскільки останні ліквідніші, ніж ЦП. Банківський % - узагальнена назва відсотків за операціями банків.
Депозитний % - норма доходу, яку виплачують банки своїм клієнтам за їхніми депозитами.
Позиковий % - норма доходу, яку стягує банк із позичальників за користування позиченими коштами. Ставки позикового відсотка повинні бути вищими за ставки депозитного %, оскільки за рахунок цієї різниці в ставках банки одержують дохід, який називається маржею, і формують свій прибуток.Перш за все зміни ставки відсотка впливають на попит на грошовому ринку; при зростанні ставки попит знижується, а при зниженні – підвищується. Оскільки пропозиція грошей автоматично не веде до зміни ставки, на ринку порушується рівновага: при підвищенні ставки виникає надлишок грошей, що загрожує інфляцією, а при зниженні ставки - нестача грошей, що загрожує Дефляція – стан ек-ки, що хар-ється процесами, протилежними тим, які відбуваються в умовах інфляції. Спричиняється вона зменшенням грошової маси шляхом вилучення з обігу частини платіжних засобів.
Кон'юнктура грошового ринку залежить передусім від таких факторів:
- циклічних змін в економіці;- темпів інфляції;
- особливостей національної кредитно-грошовоЇ політики.
Грошовий ринок відображає попит на гроші та їхню пропозицію.

Чим вищий рівень прибутку в сус-тві, тим більше укладається угод; чим вищий рівень цін, тим більше необхідно грошей для укладання угод у межах національної економіки.

Пропозиція грошей -загальна к-сть грошей, що перебувають в обігу; вона складається із агрегатів. Попит на гроші - це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги. СкладовІ:- попит на гроші як засоби обігу (діловий, операційний або попит на гроші для здійснення угод);- попит на гроші як засоби збереження вартості (попит на гроші як активи, попит на запасну вартість, або спекулятивний попит).

 

42. Грошові реформи, види та цілі їх проведення.

«Грошові реформи» - це повна або часткова структурна перебудова діючої грошової системи. Грошова реформа – проведення деномінації грошей, вилучення з обігу знецінених паперових грошей, випуск нових грошових одиниць, зміна їх золотого вмісту з метою зміцнення грошової системи, стабілізації грошового обігу.Важливою метою грош.реформи є відновлення дієздатності функцій грошової одиниці, надання національній валюті характеру єдиного платіжного засобу й суттєве підвищення її купівельної сили. Грош. реформа є складовим елементом антиінфляційної політики і спрямовується на усунення наслідків інфляції в грошовій сфері і створення монетарних та екон.передумов для стабілізації грошей. Головною функцією монетарної реформи є надання національній валюті характеру справді єдиного законного платіжного засобу, який би характеризувався стабільністю і конвертованістю.Грош. реформа повинна обов’язково доповнитися с-мою практичних заходів, які б гарантували її повномірний характер. Найважливішою метою грошової реформи є надання національній валюті характеру справді єдиного законного платіжного засобу та суттєвого підвищення її купівельної спроможності й конвертованості. Типи грошових реформ: За глибиною реформаційних заходів: 1. У вузькому розумінні (реформи часткового типу): формальні - купюри нового зразка поступово або частково змінюються на функціонуючі, деномінаційні - здійснюється деномінація грошей у бік збільшення грошової одиниці, конфіскаційні - з деномінацією грошового обігу або без його зміни. Грошові реформи конфіскаційного типу, або “шокові” реформи. такі реформи передбачають здійснення комплексу явних або замаскованих заходів конфіскаційного характеру: встановлення ліміту на обмін банкнот; замороження частки депозитів понад встановлений рівень; тимчасове припинення валютно-обмінних операцій.

2. У широкому роумінні (структурні реформи) – це якісні масштабні, як правило, довготермінові зміни в усій царині грошових відносин.

За методом здійснення: 1. Шляхом реставрації – знецінену грошову одиницю зміцнюють, змінюючи співвідношення між грошовою і товарною масою. 2. Введення паралельних валют – введення нової грошової одиниці здійснюється поступово і вона певний час діє поряд зі старою грошовою одиницею.

За часом проведення: 1. Одномоментні - пов′язані із введенням в обіг нових грошей за коротеий строк (7-15 днів). 2. Консервативні – нова грошова одиниця, розширюючи сферу свого функціонального застосування, витискує старі гроші поступово.

Реформи часткового типу торкаються тільки організації грошового обороту, реформуються окремі елементи грошової системи (назва і величина грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їх емісії і характер забезпечення тощо).Потрібно було не тільки замінити один вид грошей на інший, а й здійснити істотні структурні зміни в економіці, фінансах, банківській і валютних системах. Структурні (повні грошові реформи) - створення нової грошової системи. Ці реформи проводилися в період переходу від біметалізму до золотого монометалізму, від останнього до системи паперово-грошового обігу чи кредитного обігу в умовах створення нових держав, як це мало місце в період падіння колоніальних імперій чи після виходу окремих республік зі складу колишнього СРСР.

Нуліфікація – оголошення державою знецінених паперових грошових знаків недійсними. Проводиться вона за умови надзвичайно великого падіння купівельної спроможності грошей, коли стає недоцільним будь-який обмін їх на нові гроші і в такій крайній формі зустрічається рідко. Таким заходом користуються за радикальної зміни влади або для створення власної національної грошової системи. Девальвація – офіційне зниження державою металевого вмісту та курсу (або тільки курсу) національних грошей щодо іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць.

43. Суть грошової системи та її елементи.

Грошова система – це форма організації обігу грошей у даній країні, що склалася історично та закріплена законом[1]. Вона не є довільним витвором державної влади, а залежить від реально існуючих економічних відносин. Закони визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентують відносини між суб'єктами грошового обороту. Враховуючи надзвичайно важливу роль грошових відносин в економічному житті суспільства, в усіх країнах, незалежно від їх устрою, формування грошових систем здійснюють центральні органи влади. Кожна держава формує свою власну грошову систему, намагаючись надати їй повну незалежність та здатність протистояти зовнішнім впливам, коли вони загрожують інтересам національної економіки.

Грошова система містить низку елементів, їх визначає законодавство кожної країни.

1. найменування грошової одиниці;Грошова одиниця встановлюється законодавством кожної країни з урахуванням історичних особливостей її розвитку та національних традицій. Найменування грошової одиниці, як правило, пов'язується з історією країни. Коли молоді держави створюють нові грошові системи, назви для своїх грошових одиниць (національних валют) вони шукають у своїй історії чи в історії корінної нації відповідної країни. Нову національну валюту рішенням ВРУ названо гривня. Таку назву мала грошова одиниця Київської Русі. Тим самим проведена своєрідна лінія зв'язку між сучасною і колишньою укр.. державами, що підтверджує закономірний характер відновлення держави Україна.

2. масштаб цін; – це технічна функція грошей, спосіб вираження вартості (ціни) товарів у грошових одиницях. Масштаб цін установлюється і змінюється у законодавчому порядку. Нині масштаб цін складається стихійно та викор.я для порівняння вартостей товарів через їх ціни..Для держави невигідно мати дрібний масштаб, за якого ціни товарів визначаються великими сумами грошей з багатьма нулями. Тому іноді проводяться часткові грошові реформи, пов'язані з укрупненням масштабу цін - деномінацією.

3 .види та купюрність грошових знаків, які мають статус законного платіжного засобу;

Питання про види грошових знаків та структуру грошового обігу вирішує кожна країна самостійно (якщо вона не входить до валютного угруповання). Види та купюрність грошових знаків визначає вищий законодавчий орган, який надає їм статус законного платіжного засобу, тобто покладає на державу відповідальність за їх забезпечення. Органи державного контролю ретельно стежать за тим, щоб не допустити використання грош.. сурогатів чи фальшивих грошових знаків. 4. регламентація безготівкових грошових розрахунків;Сучасні висококомп'ютеризовані банківські технології відкрили можливість надати переважній частині грошової маси депозитну форму й обслуговувати грош. оборот переважно у формі безготівкових розрахунків. Тому в грошових с-мах все більшого значення набуває держ. регулювання безготівкового грошового обороту. Безготівковий оборот грошей здійснюється по банківських рахунках і не виходить за межі банківської системи. регламентація готівкового грошового обороту; 5.регламентація режиму валютного курсу та операцій з валютними цінностями; - надзвичайно важливий і ефективний елемент грошової системи. В усіх країнах він активно використовується для захисту і забезпечення сталості нац.валюти. 6 .державні органи, які здійснюють регулювання грошового обороту та контроль за дотриманням чинного законодавства. 7. Організація обороту грошей. Кожна держава покладає це завдання на спеціальні органи регулювання грошового обороту та контролю за дотриманням законодавства з монетарних питань. В Україні:НБУ,Інші органи держ. управління ек-кою – КМУ економіки, Мін. Фін. Грошова система забезпечує правову та організаційну базу для розроблення та реалізації грошово-кредитної (монетарної) політики в країні.

 

44. Економічна сутність кредиту, принципи, види, форми

Кредит – це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.Кредити, класифікують за такими ознаками:

· За видами кредиторів; Банківський кредит – це екон. відносини між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком п-ву на умовах терміновості, платності повернення, матеріального забезпечення. Комерційний кредит – це екон., кредитні відносини, які виникають між окремими п-вами.Є альтернативою короткостр. Банк. кредиту або фін-ня за рахунок власних оборотних коштів. Державний кредит –…..відносини між державою та суб’єктами господарювання. Лізинговий кредит – це стосунки між суб’єктами господарювання, які виникають за орендування майна (майновий кредит або лізинг – кредит)Банкі. та держ. кредити надаються п-вам у грош. формі, лізинговий та комерційний – у товарній. Іпотечний – надається під заставу нерухомого майна. Споживчий -на споживчі товари.

· За формами та видами; Кредити, що надаються в: товарній формі (лізинг, комерц.кредит),грошовій формі * За цільовим призначенням:

Кредити на фін-ня оборотного капіталу, кредити на фін-ня основних засобів.

· за терміном надання; Коротко -до1р, середньо -1-2р, довго – 2 і більше р.

· за забезпеченням; Забезпечені - повернення гарантується нерухомістю або цп, ТМЦ, ДЗ. Бланкові – надаються без застави фінансово стійким п-вам на 1 – 10 днів.

· за порядком надання. Прямі позики - кредити, які надаються 1 банком. Консорціарні – декількома фін. Установами. Позики участі – банки передають -частини позики іншим кредиторам, навіть без відома п-ва позичальника.

· За ступенем ризику: стандартні, з підвищеними ризиками.

· За термінами погашення: одноразові, з довго строковим погашенням.

· За валютою надання: кредити надані в нац..валюті, в іноз. Валюті.

· За % ставкою: з плаваючою % ставкою, з фіксованою % ставкою.

ФОРМИ ЗА ВИДАМИ БАНКІВСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ:

1. Кредити: строковий – надається всією сумою зразу після укладання угоди. Кредитна лінія – згода банку надати кредит протягом певного періоду часу в розмірах, що не перевищують заздалегідь домовленої суми. 2.Кредитні гарантійні послуги: Акцепний -позика що передбачає акцептування банком інкасованого п-вом – позичальником переказного векселя при умові, що підприємство надає у розпорядок банку тратту до строку її оплати. Авальний -позика, коли банк бере на себе відповідальність за зобов’язання п-ва у формі поручительства або гарантії, тоді одержувач платежу отримує від банку гарантію у випадку коли власник векселя заявляє про неможливості його сплати, тоді банк погашає суму векселя за платника. За акцептним кредитом банк є боржником 1 порядку (несе солідарну відповідальність), а при авальному – додаткову. 3.Послуги кредитного х-ру: Факторинг- сис-ма фінансування за умовами якої постачальник товару переступає короткострокові вимоги за торгівельними операціями факторингу компаніями або комерційного банку. Принципи кредиту: Принцип терміновості – кредит має бути погашений у визначений термін. Пр. повернення – кредит має бути погашений у термін зазначений кредитною угодою.(строкові кредити, пролонговані, прострочені). Цільовий характ ер – кредит надається підприємству на строго визначені цілі (кредит для фін-ня оборотного, основного капіталу, торгівельно-посередницьких операцій) Пр. забезпечення кредиту – наявність у п-ва юридично оформлених документів, що гарантують своєчасне повернення кредиту (заставне зобов’язання, договір-гарантія, договір-поручительство) Пр.платності – п-во має внести в банк визначену плату за користування кредиту.