Охарактерезуйте діючу с-му страхування майна юридичних осіб.

Майнове стр-ня – галузь стр-ня суть якої полягає у захисті майнових інтересів, що пов»язані з майном юрид. Або фізичних осіб.

Для того, щоб підприємство змогло захистити себе від фінансових збитків у разі настання непередбачених обставин, укладаються договори добровільного страхування майна державних, кооперативних, громадських, акціонерних, орендних, приватних та інших форм власності підприємств та організацій незалежно від видів діяльності.

Державні підприємства, а також акціонерні товариств і корпорації, що виникли на їх основі, можуть укладати різного виду договори страхування.

За основним договором страхуванню підлягає все майно, що належить підприємству:

- будівлі, споруди, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, обладнання, транспортні засоби, риболовецькі судна, знаряддя лову, об’єкти незавершеного будівництва, інвентар, готова продукція, сировина, товари, матеріали та інше майно.

За додатковими договорами може бути застраховане:

- майно, одержане підприємством згідно з договором майнового найму (якщо воно не застраховане у майнодавця), або прийняте від інших підприємств та населення для переробки, ремонту, перевезення та зберігання, на комісію тощо.

- майно на час проведення експериментальних або дослідницьких робіт, експонування на виставках. Окремо від власного майна можуть страхуватися основні фонди,що передаються в оренду іншим підприємствам та організації.

- гроші готівкою; акції, облігації, інші цінні папери;

- рукописи, креслення, бухгалтерські ділові книги; дорогоцінні метали;

- технічні носії інформації комп’ютерних та аналогічних систем;

- майно, яке знаходиться в застрахованому приміщенні, але не належить страхувальникові.

Не можуть бути застрахованими також будівлі, споруди, які перебувають в аварійному стані чи розташовані в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені, інші стихійні явища.

Страхові випадки. У разі страхування майна підприємств вирізняють два типи договорів:

- страхування від вогню, удару, блискавки, вибуху;

- комплексне або розширене страхування “від вогню та інших випадків”, яке включає, крім ризиків пожежі і вибуху, додатково такі страхові події: землетрус, зсув, обвал, буря, ураган, повінь, град, злива, осідання ґрунту, затоплення, шторм, цунамі, туман, пошкодження майна водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем, крадіжки зі зломом (пограбування).

У разі настання страх. Випадку страхувальник повинен: * вжити заходи щодо запобігання збільшення збитків, * повідомити страховика про настання страх. Випадку, * повідомити у відповідні органи про настання події, * надати страховику усі док-ти необхідні для визначення причин та розміру збитку, * до прибуття страховика зберігати рештки знищеного або пошкодженого майна, * страховий акт складається страховиком або аварійним комісаром.

Збитки відшкодовуються таким чином: 1. У разі пошкодження майна відшкод. Буде у розмірі різниці між страховою сумою та вартістю залишків майна придатних для подальшого використання. 2. У разі втрати майна або його знищення відшкодування буде у розмірі дійсної або відновної вартості залишків придатних для використання.

58. Охарактерезуйте діючу с-му страхування в с/г та її особливості.

Сільське господарство — одна з найдавніших, найважливіших і найбільш ризикованих галузей економіки. АПК нашої країни вже давно зазнає дефіциту фінансових ресурсів, який був і певною мірою лишається наслідком низької врожайності сільськогосподарських культур, нееквівалентного міжгалузевого обміну, недосконалої податкової та митної політики. За правилами добровільного страхування за першим варіантом об’єкти страхування розбитона чотири групи. 1. Урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку. 2. Дерева й плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад 70 %, а також ті, що підлягають списанню з балансу. 3. с/г тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сім’ї бджіл у вуликах. 4. Будівлі, споруди, с/га техніка, об’єкти незаверш.будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція. Не підлягають страхуванню тимчасові, дуже старі та не придатні для використання будівлі, а також споруди, що перебувають у зоні зсуву, обвалу, повені або іншого стихійного лиха (із моменту відповідного оголошення, зробленого органами влади, гідрометеослужбою і т. ін.). Не є об’єктом страхування ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву, документи, цінні папери, готівка. Стр-ня врожаю с/г культур і багаторічних насаджень здійснюється на випадок їх пошкодження або загибелі з таких причин: вимерзання, град, злива, буря, ураган, повінь, пожежа. Крім того, до страхових подій належать вимокання, випрівання, спричинені стихійним лихом. Стр-ня багаторічних насаджень здійснюється на випадок повної загибелі внаслідок вимерзання, сильних снігопадів, повені, бурі, зливи, граду, землетрусу, пожежі. Страх. подіями можуть бути:
· вимерзання озимих культур і багаторічних сіяних трав посіву минулих років;
· градобій, злива, буря, ураган або затоплення посівів (якщо воно є наслідком стих. лиха);
· вогонь на пні колосових та інших сіяних культур. Страхування тварин охоплює:
· свиней, хутрових звірів і кролів віком від чотирьох місяців, домашню птицю яйценосних порід віком від п’яти місяців, птицю в господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні бройлерів віком від одного місяця, велику рогату худобу, овець і кіз віком від шести місяців, коней віком від одного року, а також бджолині сім’ї — на випадок загибелі, знищення, або вимушеного забою внаслідок пожежі, стихійного лиха (удар блискавки, буря, ураган, буран, град, злива, повінь, землетрус, сель), або нещасного випадку (попадання під рухомий транспорт або під дію електричного струму) та вимушеного забою (знищення) за розпорядженнями ветеринарних служб у зв’язку із заходами боротьби з інфекційними хворобами; · молодняк тварин, які не досягли віку, зазначеного в попер. переліку, на випадок загибелі, падежу, вимушеного забою або знищення (за висновком спеціалістів ветеринарної служби) унаслідок стихійного лиха, пожежі й дії електричного струму. Будівлі, споруди, с/г техніка, об’єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція страхуються на випадок знищення або пошкодження внаслідок пожежі, вибуху, повені, паводку, землетрусу, бурі, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, обвалу, селю, затоплення, у тому числі через аварії комунікаційних мереж.
Крім того, тварини, обладнання, машини та інше майно можуть бути застраховані за окрему плату на випадок крадіжки та неправомірних дій третіх осіб.
Страхові платежі визначаються в цілому за договором і за кожним видом майна, що передається на страхування. Для цього від страхової суми віднімають франшизу, різницю перемножують на тарифну ставку і ділять на 100.

 

59. Страхування фінансово – кредитних ризиків.

Фінансово–кредитні ризики можна охарактеризувати як сукупність імовірних небажаних подій при здійснені фінансово – кредитних операцій, суть яких полягає в тому, що партнер підприємства чи банку не може виконати взятих на себе грошових забов’язань, а підприємство чи банк не може добитись їх виконання засобами, передбаченими договором.

Фінансові і кредитні ризики розмежовують за суб’єктом, у котрого вони виникають. Так фінансові ризики виникають у суб’єктів господарювання, переважно у підприємств виробничої сфери. Кредитні ризики виникають у комерційних банків при здійснені ними активних операцій (у неповерненню позичальником отриманого кредиту і несплати відсотків за нього, тощо).

Фінансово–кредитні ризики мають тільки добровільну форму страхування.

До фінансових ризиків слід віднести наступні:

- Ризики неплатежу при продажі товарів в кредит та лізингових операціях;

- Неотримання прибутку при інвестиційних операціях;

- Втрати або зменшення прибутку внаслідок не передбачуваних обставин.

Страхування фінансових ризиків на сьогоднішній день включає:

-  Страхування непогашення кредиту (страхування вкладів, страхування відповідальності підприємств – позичальників, страхування експортних кредитів, страхування дебіторської заборгованості підприємств, страхування несвоєчасної сплати процентів за кредит, страхування несплати лізингових платежів);

-  Страхування доходів від виробничо-господарської діяльності (страхування банкрутства підприємств, страхування доходів від комерційної діяльності,страхування прибутку підприємств, страхування доходів підприємств, страхування несплати орендних платежів, страхування на випадок безробіття);

-  Страхування ризиків неправомірного застосування фінансових санкцій державними податковими інспекціями:

-  Страхування біржових операцій (страхування комісійної винагороди брокерської фірми, страхування ризиків неплатежу по комерційним угодам, страхування операцій з цінними паперами).

Слід відмітити, що законом України „Про страхування” ст. 7 передбачено кілька видів страхування фінансових ризиків, а також страхування судових витрат, так як страхування зменшує витрати підприємства на судові процеси за рахунок прибутку.

У загальному випадку договори добровільного майнового страхування фінансових ризиків передбачають надання страховиком (тобто страховою компанією) страхового захисту на випадок непередбачених збитків у результаті невиконання договірних зобов'язань контрагентами перед страхувальником (або, що буває рідше, невиконання зобов'язаньстрахувальника перед його контрагентами). Об'єктом страхування виступають майнові інтереси страхувальника, пов'язані з комерційними ризиками, що виникають при веденні господарської діяльності. За такими договорами страховим випадком є невиконання контрагентом страхувальника (як правило, покупцем) зобов'язань за відповідними договорами (поставки, купівлі-продажу тощо) або виникнення збитків у зв'язку з невиконанням цих договорів.Страхова сума за розглядуваними договорами страхування визначається за домовленістю страхувальника і страховика на підставі грошової оцінки зобов'язань контрагента перед страхувальником (або страхувальника перед його контрагентом) відповідно до умов договору, укладеного між страхувальником і його контрагентом. Особливістю договорів страхування є можливість отримання страхувальником регресного права вимоги.Фінансово–кредитні ризики мають тільки добровільну форму страхування.

 

60. Механізм проведення співстрахування та перестрахування.

Співстрахування — страхування, при якому два та більше страховиків беруть участь визначеними частками у страхуванні одного й того самого ризику, видаючи спільні чи окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці.

При цьому договір має містити умови, що визначають права і обов " язки кожного страховика. За наявності угоди між співстрахувальниками та страхувальником один зі співстраховиків може представляти всіх інших у відносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише у розмірі своєї частки.На практиці страховик, котрий бере участь у страхуванні в меншій частці,підпорядковується умовам, узгодженим страховиком, що має більшу частку.

Якщо страхувальник застрахував об'єкт не на повну суму, він розглядається як один із страховиків і несе відповідальність за недострахованою часткою. Інколи страховики, які беруть участь у співстрахуванні, вимагають, щоб страхувальник сам виступав
співстраховиком, тобто утримував на власній відповідальності частину ризику. Співстрахувальні ознаки можна спостерігати на прикладі пе-рестрахувальних пулів (об'єднань, фондів).. Сутність його полягає в тому, що премія та суми збитків за відповідними ризиками передаються в пул, який розподіляє проходження операцій між членами пулу згідно з розміром премії, що її передано до пулу.Кожний з учасників пулу бере участь як у тих ризиках, які він сам прийняв і передав до пулу, так і в решті ризиків, які внесені до пулу іншими учасниками. Це дає можливість кожному учаснику пулу збільшити кількість ризиків, що приймаються на страхування, поліпшити структуру страхового портфеля, зменшити небезпеку кумуляції ризиків.

Система перестрахування, як і система прямого страхування, побудована на розподілі ризику між декількома учасниками. Це дозволяє прямому страховику, з одного боку, цілком виконати прийняті на себе страхові зобов " язання перед страхувальником, а з іншого, полегшити навантаження за виплатою у будь-якому страховому випадку, зберігаючи при цьому свою фінансову надійність. Перестрахування - це страхування ризику, взятого на себе страховиком ". Страховик, який перестраховує прийняті на себе ризики, стає перестрахувальником, тобто цедентом. Хоча при цьому перед своїм клієнтом залишається відповідальним у повному обсязі. Процес передачі ризику або його частини називається цесією. Процес подальшої передачі даного ризику наступному перестраховику називається ретроцесією. Вартість—перестр-ня включає: - частину страхової премії, що передасться перестраховику; - витрати компанії на ведення справи у зв " язку з передачею ризиків.

Передавання ризиків у перестрахування здійснюється постійно або одноразово.
За методом передавання ризиків у перестрахування перестрахувальні операції поділяються на види: Факультативні перестрахувальні операції характеризуються певною свободою сторін договору перестрахування, існує можливість регулювання страховиком розміру власного утримання. Облігаторне страхування передбачає обов " язкову передачу в перестрахування раніше узгодженої частини ризику за всіма покриттями, визначаються межі відповідальності. Перерозподіл ризику у перестрахувальник операціях відбувається за двома формами: Пропорційна форма - Сторони частково приймають участь у розподілі відповідальності. Інтереси цедента й перестраховика в цілому співпадають. Застосовується при обов " язковому страхуванні відповідальності, при автокаско. Непропорційне - Інтереси сторін можуть приймати суперечливий характер. Найчастіше використовується в договорах страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за збиток, спричинений третім особам в результаті ДТП.