Суть та основні характеристики грошового ринку

Грошовий ринок – сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються під впливом попиту і пропозиції з боку різних суб’єктів економіки.

Грошовий ринок склад. З багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщуються від власників до позичальників та інвесторів. А умовах ринкової ек-ки виникають 2 протилежні ситуації: 1) домашні господарства щорічно витрачають менше, ніж отримують, тобто у них зявляються заощадження - частина доходів дом. господарств, яка не викор. На купівлю товарів і послуг, сплату податків. Їх формою є нагромадження у грошовій формі у вигляді готівки, вклади в банки, придбання ЦП. 2) протилежна ситуація виникає з боку фірм. Це пов’язано з необхідністю здійснення інвестицій – всі види цінностей, що вкладаються в об’єкти підпр-кої та ін.. видів д-сті, в результаті якої створюється дохід.

Структура грошового ринку за видами інструментів:

1. Ринок позичкових капіталів – охоплює відносини з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних і юр. Осіб та їх надання у вигляді позик на умовах зворотності, строковості і платності. Об»єктом оперування є не гроші, а право на тимчасове користування грошовими коштами.

1. Ринок ЦП(фінансовий ринок) – охоплює кредитні відносини і відносини співволодіння, які оформляються цінними паперами, що можуть продаватися або купуватися.

§ Ринок грошей – купуються і продаються гроші у вигляді короткострокових позик та фінансових активів.(ринок короткострокових позик, ринок короткострокових фінансових активів)

§ Ринок капіталів – грошові кошти продаються і купуються у вигляді середньо – і довгострокових кредитів та фінансових активів, акцій.

Канали фінансових ринків якими рухаються кошти:

Канали прямого фінансування – це канали, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників.

Канали непрямого фінансування - це канали, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників через фінансових посередників (фін. установи які збирають грошові кошти населення, тимчасово вільні кошти п-в і надають їх у тимчасове користування іншим установам)

47. Поняття грошового обороту як процесу руху грошей.

Грошовий оборот - це рух грошей у процесі виробництва, розподілу і споживання національного продукту, який здійснюється шляхом готівкових та безготівкових розрахунків. Грошовий оборот - це сукупність всіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві. Грошовий обіг являє собою рух грошових потоків у готівковій і безготівковій формі. Такий рух можливий завдяки тому, що в кого-небудь є надлишок грошей (пропозиція), а хтось відчуває потребу (пред'являє) попит. Грошовий обіг обслуговує потік товарів, робіт і послуг, і саме через нього матеріалізується функціонування фінансової системи (нагромадження і перерозподіл ресурсів).

Готівковий грошовий обіг

Безготівковий грошовий обіг

Це рух готівки, тобто банкнот від одного власника до іншого. Готівковий оборот найбільш трудомісткий і найменш захищений процес перерозподілу благ. Уявимо собі заводи, що розраховуються за багатомільйонні кредити банкам і постачальникам (відстрочки в оплаті), відправляючи їм вагони купюр. У готівково-грошовому обігу закладені обмеження для господарюючих суб'єктів. Разом з тим, готівково-грошовий обіг в меншому ступені піддається контролю з боку держави, тому у визначених випадках більш бажаний для господарюючих суб'єктів. Усвідомлюючи це, держава встановлює певні обмеження на готівковий оборот, що стосується, в основному граничних сум розрахунків готівкою і термінів збереження готівки в касі п-ва.

Це рух електронних грошей, тобто записів на рахунках. Безумовно, розвитий безготівковий обіг можливий лише при розвитій банківській системі, коли швидкість, гарантія проходження платежів, якість супутніх послуг, - усе надає настільки більші зручності в порівнянні з готівковим обігом, що відбувається відмовлення від готівкового обігу. Основними інструментами безготівкового обігу є цінні папери (векселя, чеки), а також кредитні картки. Особливо важливий такий показник як швидкість обороту засобів. Справа в тім, що чим більше товарів і послуг, тим більше потрібно грошей для їхнього обслуговування. Кількість же грошей можна регулювати не випуском нових грошей, а прискоренням обороту існуючих.

Грошові розрахунки, які здійснюються підприємствами усіх форм власності, можуть здійснюватись у готівковій і безготівковій формах. У сукупності ці грошові розрахунки формують грошовий оборот підприємств, у якому можна виділити такі напрямки:

розрахунки, пов'язані з процесом в- цтва;розрахунки за результатами діяльності;

внутрішньогосподарські розрахунки;Основними для п-ва є надходження грошових коштів від продажу продукції, що зараховані на поточні рахунки і оприбутковані в касі п-ва, оприбутковані товари при товарообмінних операціях, а також надходження в нематер. формі.Структура грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. Внутрішні грошові надходження згідно з чинною практикою обліку та звітності, включають:виручку від реалізації продукції, робіт і послуг;

виручку від іншої реалізації;доходи від позареалізаційних операційКошти, що надходять з різних джерел п-ва, належать до внутрішніх грошових потоків. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фін. ринку, свідчить про використання зовн. джерел.

48. Платники податку на прибуток, порядок нарахування та строки сплати.

Платниками податку з числа резидентів є: 133.1.1. суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами; 1.2. управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається К М У.1.3. п-ва залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту; 1.4. неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу; Платниками податку з числа нерезидентів є:133.2.1. юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України; .2.2. постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників. .3. Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. 133.4. Н б У здійснює розрахунки з Державним бюджетом України відповідно до З У "Про Н бУ". .5. Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, на фінансування господарської діяльності таких установ та підприємств.