Загальні вимоги до написання наукової статті, анотації, тез, відгуку, рецензії, конспекту. Текст наукової доповіді як особливий жанр писемного мовлення

Основні питання теми:

® Наукова стаття як жанр наукового стилю мови.

® Наукова доповідь як особливий жанр писемного мовлення.

® Особливості написання анотації, тез, рецензії, відгуку, конспекту.

[ Ключові слова: наукова стаття, наукова доповідь, анотація, анотування, рецензія, відгук, тези, конспект, конспектування.

 

& Під час навчання у ВНЗ та в подальшій професійній діяльності студент і дипломований фахівець можуть займатися серйозною науковою роботою, результати якої знайдуть своє втілення в науковій статті. Наукова стаття – це найбільш поширений жанр наукового стилю мовлення. Вона є порівняно невеликою за обсягом письмовою роботою (10-20 сторінок машинопису), у якій розглядається, як правило, одна наукова проблема. Наукова стаття – це обов’язково оригінальне дослідження, яке містить нову інформацію стосовно зазначеної проблеми. Це може бути аналіз ще ніде не описаного матеріалу, розгляд відомого матеріалу в іншому аспекті або міркування автора щодо тих чи інших питань науки. Наукова стаття може містити невелику реферативну частину, якщо йдеться про стан вивчення проблеми.

Написання наукової статті можливе за умови глибокої компетентності автора у відповідній галузі знань. Крім того, автор має усвідомлювати потрібність свого дослідження і необхідність ознайомлення з ним певного кола фахівців. Автор несе відповідальність за достовірність інформації, її оригінальність, об’єктивність своїх оцінок. Крім морально-етичного чинника, тут має значення ще й те, що опублікована стаття може стати джерелом інформації для інших дослідників, отже, ця інформація повинна відзначатися науковою новизною.

Наукова стаття вимагає від автора всебічного вивчення та осмислення певних наукових положень, внаслідок чого він їх або підтримує, або піддає сумніву. Тому наукова стаття зазвичай буває не випадковою, а з’являється як фрагмент глибокої і системної наукової роботи.

Композиція наукової статті багато в чому залежить від галузі науки та тих традицій опису дослідження, які в ній склалися. Але є такі структурні елементи, які необхідні в науковій роботі з будь-якої галузі знань. Це обґрунтування актуальності наукового дослідження, визначення об’єкта, що аналізується, та методів його дослідження, опис процесу дослідження (можливе висунення гіпотези), опис результатів (доведення чи спростування гіпотези), формування висновків.

Ураховуючи невеликий обсяг статті, автор має чітко визначити об’єкт дослідження та систему завдань і, якщо є потреба, обмежити їх. Якщо опис об’єкта та його аналіз займають надто багато місця, то краще частину матеріалу залишити для іншого етапу.

Матеріали наукового дослідження можуть слугувати основою наукової доповіді, яка може бути прочитана на будь-якому зібранні фахівців – науковій конференції, симпозіумі, семінарі тощо.

Текст наукової доповіді – це особливий жанр писемного мовлення. Специфіка його зумовлена тим, що доповідь – це різновид усного мовлення, отже, складаючи текст, треба враховувати, що сприймання на слух має свої особливості. Текст повинен чітко ділитися на частини, що відображають логіку міркування. Речення мають бути прості або складні з невеликою кількістю частин (не більше 2-3 одиниць). Краще не зловживати дієприслівниковими та дієприкметниковими зворотами. Без зайвої потреби не варто загро­маджувати речення однорідними членами. У текст наукової доповіді, як правило, не включають громіздкі переліки позицій, оскільки слухачеві досить важко втримати їх у пам’яті. Ілюстративний матеріал добирають із урахуванням можливостей його сприймання. Цифрові дані, якщо це не впливає на зміст, краще подавати не в абсолютних, а у відносних вимірах (відсотки, порівняльні величини тощо). Складаючи текст доповіді, доцільно також продумати, які засоби активізації аудиторії та підтримання контакту з нею можна використати.

Будь-якій науковій статті передує анотація. Анотація (від лат. annotatio – зауваження, примітка) – коротка узагальнювальна характеристика книги (чи її частини), статті, рукопису тощо, яка розкриває зміст, структуру та інші особливості. Подається на звороті титульної сторінки книжки, а також у видавничих проспектах, журнальних оглядах, бібліографічних покажчиках.

Структура анотації

1. Опис бібліографічних ознак книги (автор, назва та ін.).

2. Стислий опис змісту та його особливостей у вигляді переліку основних розділів чи питань.

3. Вказівки, для кого ця книга призначена.

Зразок 1:

Культура мови на щодень/Н.Я. Дзюбишина-Мельник, Н.С. Дужик, С.Я. Єрмоленко та ін. – 2-е вид., доп. і випр. – К: Довіра, 2002. – 169 с.

У посібнику вміщено практичний матеріал із складних випадків сучасної літературної норми – труднощі вибору слів, утворення граматичних форм, наголошування. Читачі дізнаються про значення і правильне вживання деяких слів, скористаються російсько-українським словничком поширених мовних зворотів. Призначений для широкого кола читачів.

Обсяг анотації

Обсяг анотації до наукової статті – не більше 500 друкованих знаків (літер, розділових знаків, пропусків між словами і реченнями).

Зразок 2:

Л.О. Тищенко

Актуальні проблеми формування термінологічної компетенції студентів вищих економічних закладів.

Анотація. У статті розглянуто суттєві ознаки наукової картини світу, проаналізовано складники процесу вербалізації нових понять наукового та економічного знання й запропоновано введення у навчальний процес вищої школи нової навчальної дисципліни «Основи українського термінознавства».

Окремим різновидом письмових робіт є тези наукової доповіді. Поширеною є практика, коли до наукової конференції готують наукову доповідь, а публікуються лише тези цієї доповіді. Отже, тези – це не тільки спосіб опрацювання книги, а й особливий жанр наукового твору. Складаючи тези доповіді, треба визначити найважливіші її положення, висновки, результати дослідження. Ураховуючи невеликий обсяг тез, ці положення мають бути сформульовані стисло, чітко, і водночас вони повинні якомога повніше віддзеркалювати зміст. Тези можуть мати загальноприйняту композицію – вступ, основна частина, висновок, а також можуть бути складені як перелік основних положень. У тезах здебільшого відсутній ілюстративний матеріал, цифрові дані, таблиці, цитування тощо. Між окремими положеннями не обов’язкові текстові переходи, елементи міжфразового зв’язку, але ці положення мають відображати логіку дослідження, хід міркувань автора. Така вимога зумовлена тим, що головна мета, з якою публікуються тези, – ще до прочитання наукової доповіді в загальному вигляді ознайомити слухачів із авторською концепцією чи особливостями дослідження. Тому тези доповідей, як правило, готують і видають до початку наукової конференції.

За змістом тези поділяють на три типи [4]:

1. Тези визначення проблеми (короткий вступ про актуальність теми; огляд наявних поглядів на проблему чи опис ситуації в предметній галузі; окремі власні думки на цю тему; передбачувані напрями дослідження; висновок).

2. Тези, що висвітлюють результати дослідження (короткий вступ як постановка проблеми; гіпотеза (у випадку експериментального дослідження); перелік застосованих методів; параметри виборки; власне результати; інтерпретація і висновки.

3. Тези, що репрезентують нову методику роботи (вступ, що описує сферу застосування методики; опис наявних методик; опис результатів застосування, методику оцінювання ефективності; висновки.

У науковій та навчальній роботі досить часто виникає потреба написати рецензію. Рецензія – це відгук, критична оцінка того чи іншого різновиду творчої роботи: наукової праці, художнього твору, вистави, кінофільму тощо. Рецензії доводиться писати науковцям, студентам, критикам, фахівцям із будь-якої галузі науки чи виробництва. Звичайно, за рецензування повинен братися лише той, хто достатньо глибоко обізнаний із проблематикою рецензованого твору і спроможний дати йому об’єктивну оцінку.

Існують певні вимоги до композиції відгуку. Спочатку подають загальну характеристику теми чи проблеми, яка є предметом рецензованого твору («У роботі розглядається питання …», «Робота присвячена аналізові…» тощо). Визначають також коло проблем, до яких належить аналізоване в роботі питання або його місце в певній науковій системі. Важливим елементом рецензії є визначення актуальності теми, її важливості для науки, виробництва чи інших сфер життя. У багатьох випадках актуальність теми не тільки констатують, а ще й обґрунтовують. Далі в рецензії міститься стислий виклад змісту роботи або окремих його питань. Такий виклад має бути аналітичним, спрямованим на те, щоб виявити найцінніші здобутки роботи і водночас визначити спірні моменти, можливість альтернативних рішень, певні недоліки. У цій частині рецензії можливі й елементи полеміки рецензента з автором, зокрема, у значних за обсягом рецензіях, наприклад, на дисертацію. Недоліки роботи можуть бути вказані в аналітичній частині рецензії або перелічені окремо, якщо є необхідність чітко їх назвати; вони мають бути сформульовані точно і обов’язково у коректній формі. Після цього у рецензії дають загальну оцінку роботи («Робота відповідає вимогам…», «Дослідження проведено на належному рівні…», «Робота заслуговує на високу оцінку…», «Робота потребує доопрацювання…» тощо).

Одним із не менш важливих видів наукової роботи є конспектування. Конспект складають або під час читання текстів, або під час слухання лекції. Конспект – це короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції тощо, тобто скорочений запис певної інформації. Тут знаходять своє відображення основні положення тексту, які у випадку необхідності доповнюються, ілюструються яскравими прикладами тощо.

Основна мета процесу конспектування – переробити та записати необхідну інформацію, щоб відновити її у пам’яті через певний час.

Конспект буває коротким або детальним. Можна зберегти без змін авторські конструкції, цитати. В іншому випадку використовується переказ, інші формулювання, для швидкості та зручності в конспекті можуть подаватися скорочені слова, абревіатури.

При прочитанні та прослуховуванні тексту (промови, доповіді, виступу) для конспектування звертається увага на ключові (опорні) слова, ті інформаційні центри, що несуть найбільше смислове навантаження. Вибір ключових моментів залежить від мети та завдань конспектування, власних знань у цій галузі, особистих зацікавлень, можливостей пам’яті.

Для конспектування, як і реферування, використовуються такі способи викладу матеріалу: опис, оповідь, міркування. За своїм обсягом конспект не перевищує 1/3 від усього первинного тексту.

Отже, письмові роботи, які виконують у середній та вищій школі можуть мати навчальний характер і можуть бути виконані на рівні самостійного наукового дослідження. В обох випадках вони вимагають від виконавця не тільки глибоких фахових знань, а й відповідної мовної підготовки та практичних навичок, необхідних для письмового закріплення результатів наукової діяльності.

 

 

J КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Як Ви розумієте поняття «наукова стаття», «наукова доповідь».

2. Які вимоги ставляться до написання наукової статті?

3. Що таке рецензія?

4. Дайте визначення поняття «анотація». Якою повинна бути структура анотації, її обсяг?

5. Що таке тези? Назвіть основні вимоги до їх написання.

6. Що таке конспект? Особливості його складання.

 

œ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Завдання 1. Виділіть у поданій анотації правильно її структурні елементи.

Фінансовий словник. – К.: Знання, 2005. – 287 с. – (Фінансове право).

Словник фінансово-правових термінів і понять – перше видання в Україні, в якому системно і концентровано представлена категоріальна база фондового ринку. Ключові поняття подано на основі узагальнення вітчизняної і світової практики функціонування фондового ринку.

Словник буде корисний фахівцям із фінансового права, спеціалістам у галузі законодавства, викладачам і студентам вищих навчальних закладів відповідного фахового спрямування.

 

Завдання 2. Складіть анотацію до запропонованої наукової статті (за фахом). Випишіть ключові слова. Напишіть стислий конспект поданого тексту. Придумайте заголовок.

 

Завдання 3. Перекладіть подану анотацію українською мовою. Відредагуйте її. Поясніть відмінності у вживанні стилістичних та граматичних конструкцій.

Аннотация

Актуальность данной статьи состоит в исследовании рынка гостиничных услуг г.Одессы с целью анализа динамики цен на гостиничные услуги, дифференциации гостиниц по уровню цен, критической оценки использования маркетинговой ценовой стратегии в гостиничном бизнесе. В результате исследований произведена группировка гостиниц по уровню цен, сделаны предложения по совершенствованию механизма регулирования с учетом международного опыта.

 

Завдання 4. Відредагуйте анотацію.

У статті я дослідив галузеву специфіку фінансового аналізу туристичних фірм. А також я розглянув причини, що зумовили значні відмінності між теоретичним нормативами і відповідними параметрами ліквідності для вітчизняних операторів міжнародного туристичного ринку. Я пропоную також механізм аналізу ліквідності туристичних підприємств, що базується на вивченні їх фінансової звітності.

 

Завдання 5. Складіть 4-5 речень, які можна використати у науковій доповіді, враховуючи синтаксичні та стилістичні особливості їх побудови.

Рекомендована тематика наукових доповідей:

® Роль менеджера на підприємстві.

® Етикет ділової людини – жива реклама фірми.

® Малі підприємства – крок до ринку.

 

Завдання 6. Відредагуйте текст поданого відгуку.

 

Відгук

на магістерську роботу студентки V курсу КЕФ ОДЕУ Єлейко Мар’яни на тему: «Інвестиційна діяльність комерційних банків»

Актуальність теми магістерської роботи у мене сумніву не викликає, адже інвестиційна діяльність комерційних банків є альтернативною щодо кредитування. Тому вітчизняні банки повинні правильно оцінювати ефективність інвестиційних заходів та якість цінних паперів, оскільки досвід роботи у цьому напрямку у них ще дуже малий.

У роботі є вступ, 3 розділи, 9 підрозділів, висновок, додатки та список використаної літератури.

У першому розділі з’ясовується сутність інвестиційної діяльності комерційних банків, визначено та проаналізовано види цінних паперів, що є об’єктами інвестування. Крім того, студентка розглянула основні види ризиків та можливості управління ними.

Другий розділ присвятили дослідженню проблем та механізмів аналізу інвестиційної діяльності комерційних банків. Вона проаналізувала методику оцінки цінних паперів, нею визначено її позитивні та негативні моменти.

У третьому розділі на основі вітчизняного та зарубіжного досвіду визначено шляхи та перспективи розвитку інвестиційної діяльності комерційних банків, виділено методи зниження ступеня ризикованості інвестиційних операцій.

Магістерська робота студентки Єлейко Мар’яни написана на високому теоретичному і практичному рівні, є змістовною та рекомендується мною до захисту на ДЕК.

 

Науковий керівник:

к.е.н., ас. кафедри банківського

і страхового бізнесу Саврас І.3.

 

Завдання 7. Відредагуйте текст рецензії.

 

Рецензія