Особливості вживання займенників у професійному та діловому мовленні

 

Основні питання теми:

® Займенник як частина мови.

® Розряди займенників за значенням.

® Особливості використання займенників у професійному мовленні.

[ Ключові слова: займенник, особові займенники, зворотний займенник, присвійні займенники, вказівні займенники, означальні займенники, питальні займенники, відносні займенники, заперечні займенники, неозначені займенники.

& Займенник є найбільш абстрагованою частиною мови. Свого конкретного лексичного значення займенники набувають лише у сфері мовлення, коли вони використовуються у відповідному контексті, у зв’язку з конкретною ситуацією, співвідносяться з іменниками, прикметниками, числівниками. Причому одні займенники мають узагальнено-предметне значення, інші – узагальнено-якісне або узагальнено – кількісне значення.

Отже,займенник – це самостійна частина мови, яка об’єднує слова, що не називають особи, предмета, ознаки предметів, їх кількості чи порядку при лічбі, а лише вказують на них.

Щоб встановити лексичне значення займенника, потрібно знати, з яким словом контексту він співвідноситься, – цим словом зумовлюється зміст займенника.

Наприклад: Суспільство – це найзагальніша система зв’язків і відносин між людьми, що складається у процесі їхньої життєдіяльності. Воно створює і розвиває матеріальну і духовну культуру, систему інших соціальних цінностей.

Займенник воно вказує на іменник суспільство, цією назвою і визначається його смисл. Займенник їхньої вказує на ознаку за належністю комусь (життєдіяльність людей). Це слово і зумовлює лексичне значення займенника.

Співвідносячись із іменниками, прикметниками, числівниками, займенники пов’язують мовлення у єдиний ланцюжок тексту, виступають засобом розгортання та встановлення змістових зв’язків у тексті, тобто виконують основне функціональне призначення – текстотвірне.

Наприклад: Політична економія поряд із правознавством, історією, соціологією та іншими науками належить до системи суспільних наук, кожна з яких виділяє з багатогранної сукупності суспільних відносин їх відповідні вид чи групу, котрим властиві певні закономірності. Політична економія вивчає такі суспільні відносини і закони, які належать до базових у житті суспільства, оскільки вони є складовою суспільного виробництва (економіки).

У такий спосіб займенники сприяють скороченню елементів тексту, конденсації висловлювання.

Використовуючи займенники для уникнення повторення одних і тих же слів, слід пам’ятати, що вони узгоджуються з тими словами, замість яких вживаються.

За лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники поділяються на дев’ять розрядів.

1. Особові займенники вказують на осіб,іншіістоти, предмети, явища, поняття.

У науковому та діловому мовленні займенник ми часто вживається у значенні я («авторське ми») для встановлення з читачами або слухачами тіснішого зв’язку (так звана формула скромності).

Наприклад: У процесі проведеного дослідження ми дійшли таких висновків...; Як ми вже зазначили...; Нам здається, що....

Відтінок «скромності» зберігається і при відсутності займенника ми: Розглянемо тепер питання...; Пропонуємо внести доповнення....

Пропускання особового займенника 1 – 2 особи надає мовленню динамічності, прискорює його темп, іноді підкреслює категоричність: Наказую...; Рекомендую...; Виконуйте... (у наказах, розпорядженнях, в усному діловому мовленні).

Для уникнення категоричності тону, пом’якшення наказу, прохання у діловому мовленні використовують займенник ми.

Порівняйте: 1. Ви вчасно не виконали роботу і підвели весь колектив. – Ми вчасно не виконали роботу і підвели весь колектив.

2. Я прошу якомога швидше розглянути наші пропозиції. – Ми просимо розглянути наші пропозиції найближчим часом.

В усному та писемному діловому мовленні займенник Ви вживається замість займенника ти при звертанні до незнайомої особи, до особи старшої за віком або за посадою, до рівної особи в офіційних обставинах спілкування для вираження поваги, пошани, ввічливості (т. зв. пошанна множина).

Наприклад: Шановний Андрію Івановичу! Запрошуємо Вас...; Відповідаючи на Ваш запит...; Щиро дякуємо Вам за....

Використовуючи пошанну множину, потрібно узгоджувати присудок із підметом у числі.

Наприклад: Будемо вдячні, якщо Ви зможете виступити перед учасниками наради; Сергію Петровичу, Ви прийшли дуже вчасно.

Присудок, виражений прикметником, може стояти як у множині, так і в однині, проте присудок у множині надає висловлюванню більш стриманого тону: Ви були відсутні на нараді; Ви вільні на сьогодні.

За українською мовною традицією особові займенники- суб’єкти дії у реченні вживаються у називному відмінку замість орудного, як у російській мові.

Наприклад: ми запропонували, а не нами запропоновано; ви підписали, а не вами підписано; вони оплатили, а не ними оплачено.

Не слід вживати займенники він, вона у присутності тих, про кого йде мова. У такій ситуації називають особу на ім’я чи на ім’я та по батькові або використовують слова пан, добродій.

У документах (заява, доповідна записка, пояснювальна записка, наказ, розпорядження, службовий лист та ін.) особові займенники вживаються обмежено.

Наприклад: Прошу прийняти (звільнити, зарахувати, дозволити)...; Доводжу до Вашого відома...; Наказую...; Рекомендую...; Нагадуємо...; Повідомляємо....

2. Зворотний займенник себе поширений у текстах розмовного характеру.

В усному діловому мовленні використання цього займенника сприяє пом’якшенню категоричного тону висловлювання, що має форму наказу.

Наприклад: Не беріть собі до серця; Розкажіть про себе; Будьте самим собою; Візьміть себе в руки.

3. Присвійні займенники його, її, їх, що вказують на приналежність предмета особі омонімічні формам родового та знахідного відмінків особових займенників він, воно, вона, вони.

Зіставте: знати (кого?), немає (кого?) – його, її, їх – особові займенники; власність (чия?) – його, її, їх (їхня) – присвійні займенники.

Займенники мій, твій, свій, наш, ваш виявляють можливості розширення своїх значень.

Наприклад, в усному діловому мовленні можуть вживатися у значенні «близький за характером, поглядом, поведінкою»; «спільний для групи людей, пов’язаних однією роботою, долею»: вони – свої люди; це – моя людина; залишатися серед своїх.

Можливе синонімічне використання присвійних займенників мій – свій, твій – свій і т.п.

Використання присвійних займенників мій, твій, наш, ваш замість можливого за умовами контексту свій більш підкреслює зв’язок із відповідною особою, з поглядом мовця на зміст висловленої думки.

Наприклад: 1) Аналіз стану сучасної економіки я зробив у моїй доповіді на тему...2) У своєму виступі я підкреслив важливість даної проблеми.

4. Вказівні займенники цей, той можуть вказувати на просторову та часову близькість, наприклад: на цьому підприємстві – на тому підприємстві, ця конференція – та конференція. Для окреслення часового проміжку, позначеного іменником рік, використовують слова цей і минулий: цього року і минулого року.

Займенник такий може мати посилене значення: такий керівник!, таке виробництво!, такі кошти!

Форми оцей, отой, отакий властиві розмовному стилю.

 

5. Означальні займенники весь (увесь), сам, самий, всякий, кожний (кожен), інший вказують на узагальнену ознаку предмета, відрізняючись один від одного семантичними відтінками.

Займенник весь набуває значення сукупності.

Наприклад: в інтересах всього народу.

Займенники сам, самий (саме, сама, самі) вказують на виокремлення особи чи предмета, які виконують дію самостійно, без сторонньої допомоги.

Наприклад: він сам виконав роботу; наголошують на значущості, особливій вазі особи, предмета, наприклад.: сам директор очолив комісію; мають значення просторового або часового обмеження, наприклад: у президії були самі жінки; працювати до самого вечора.

Займенник сам у формі середнього роду може виконувати роль частки і підсилювати значення часу, причини, наприклад: саме тому не виконав; саме тоді був відсутній.

В усному мовленні часто вживаються такі вирази, до складу яких входить займенник сам: само собою зрозуміло; сам по собі; сам собі голова; сам за себе.

В українській мові на відміну від російської займенник сάмий не вживається з прикметниками для утворення найвищого ступеня порівняння.

Порівняйте: рос. самый дорогой – укр. найдорожчий;

самый сложный – найскладніший.

Займенники всякий, кожний мають значення розділовості, виділення окремого із сукупності, наприклад: це може зробити всякий із нас - це може зробити кожний із нас.

При значній змістовній близькості займенників всякий, кожний вони відрізняються один від одного властивими їм відтінками значень.

Всякий має особливе значення «різний, найрізноманітніший, всілякий», наприклад: всяк і інтереси; всякі організації. Інше значення – «будь-який, який завгодно», наприклад: відсутність всякої системи; без усякого сумніву.

Займеннику кожний властиве значення «один із усіх у даному кількісному ряді», «будь-який із собі подібних, взятий окремо», наприклад: кожна з економічних дисциплін має свій предмет дослідження; на кожному кроці; кожн і дві години.

З двох паралельних форм займенника кожний і кожен в офіційно-діловій мові перевага надається повній формі.

Високою частотою вживання у діловому мовленні відзначається займенник інший, який вказує на предмет чи особу, виражаючи відокремлення, відмежування його від подібних йому або раніше названих, наприклад: інші джерела фінансування; інші види діяльності.

6. Питальні займенники хто? що? неозначено вказують на предмет, особу (осіб): Хто такий? Хто ви такі? Що приніс? Ці займенники не мають морфологічних категорій роду й числа, відповідні значення в них виражаються синтаксично. Займенник хто? вимагає дієслівної форми чоловічого роду, а займенник що? – дієслівної форми середнього роду, наприклад: Хто закінчив роботу? Хто готовий виступити? Що трапилось? Що стало відомо?

Виявити ознаки роду та числа допомагає слово такий: Хто такий? Хто така? Хто такі ці люди?

Займенник що? завжди має значення одиничності: Що це таке? Що відбулося тут?

Займенники який? чий? котрий? вказують на ознаку предмета, якість, властивість чи належність: Яка роль економіки в житті суспільства? Чиї документи подані на підпис? О котрій годині початок засідання?

Займенник скільки? вказує на кількість предметів.Узгоджуючись з іменником, цей займенник вимагає від нього форми множини: Скільки людей? Скільки років?

7. Відносні займенники виконують роль сполучних слів, поєднуючи підрядну частину з головною у складнопідрядному реченні.

Наприклад: Дослідження підтверджують, що існує пряма залежність між економічною діяльністю держави і рівнем розвитку ринку.

Типовим для таких речень є вживання займенників хто, що зі співвідносними займенниками той, такий, кожний, все.

Наприклад: Той, хто виробляє товари, виступає суб’єктом товарного господарства і товарних відносин.

Займенники який, чий, котрий передають власне атрибутивні відношення між частинами складнопідрядного речення.

Наприклад: Менеджер – найманий працівник, який організує реалізацію завдань, поставлених підприємцем.

Для поєднання підрядної частини з головною в українській мові найчастіше вживаються синонімічні займенники що або який. Займенник котрий у такій функції вживається рідко, в основному тоді, коли йдеться про одного з двох або з багатьох.

Наприклад: 1. Провідні міжнародні фінансові центри можна поділити на традиційні та нові, що набувають сили. 2. Для людини, яка керує трудовим колективом, необхідні знання у сфері економічних і соціальних наук.

8. Заперечні займенники ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки, жодний вказують на відсутність особи, предмета, ознак, кількості. У текстах ділових паперів заперечні займенники практично не використовуються.

9. Використання неозначених займенників у текстах ділового та наукового стилю обмежене. Окремі з них функціонують у професійному мовленні, що теж не бажано, наприклад: дехто з учасників, деякі фірми, будь-який час та. ін.

Займенники з частками аби-, казна–, хтозна - вживаються лише в розмовному стилі, оскільки мають яскраво виражене емоційне забарвлення.

У багатьох випадках значення займенників переймають інші частини мови, зокрема прикметники.

У діловому мовленні неозначений займенник деякий замінюють прикметниками окремий, певний, наприклад: в окремих випадках, певний час.

Отже, уживаючи займенники, важливо враховувати контекст, оскільки через абстрагованість і узагальненість досить часто трапляється подвійне їх значення, що порушує іноді ясність думки, виразність слова, заважає спілкуванню.

Найбільш типовими мовностилістичними помилками, які допускаються в усному і писемному мовленні, є такі:

1) перенасичення речень надмірною кількістю займенників;

2) уживання займенників одразу за іменником (особливо в усному мовленні);

3) уживання займенника попереду того іменника, який він заміняє;

4) розміщення займенників далеко від іменника, на який він указує;

5) порушення граматичного зв’язку (узгодження) у вживанні займенників;

6) поєднання кількох займенників однакового категоріального змісту, які стосуються різних іменників;

7) неправильне вживання займенників різних розрядів.

 

J КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. У чому виявляється абстрактний, узагальнювальний характер лексичного значення займенників?

2. Яку стилістичну роль виконують особові займенники у професійному мовленні?

3. Які займенники і яким чином впливають на тональність ділового тексту?

4. Вживання яких займенників обмежене у діловому спілкуванні?

5. Як, уживаючи займенники в професійному мовленні, уникнути неясності та двозначності?

œ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Завдання 1. Прочитайте текст. Випишіть займенники разом зі словами, що поєднані з ними смислом. Поділіть їх на групи за співвіднесеністю з іншими частинами мови.

 

Людина здійснює виробництво для задоволення своїх різноманітних потреб, підвищення рівня свого матеріального і соціально-духовного споживання.

…Виробництво є складною системою трудової діяльності людини. У будь-якому суспільстві воно щоденно має розв’язувати такі фундаментальні і взаємопов’язані питання: 1) які продукти виробляти і в якій кількості? 2) як виробляти продукти? 3) для кого виробляти продукти? 4) в яких соціально-економічних умовах здійснювати виробництво?

Ці фундаментальні проблеми притаманні будь-якій економіці, проте різні суспільства використовують різні підходи до їх вирішення.

 

Завдання 2. Напишіть речення, користуючись потрібним словом, яке міститься в дужках.

1) Властивість товару обмінюватися у (деяких, певних) пропорціях на (другі, інші) товари, називається його міновою вартістю.

2) Задоволення матеріальних і культурних потреб (всякої, кожної) окремої людини.

3) (Будь-яка, всяка) економічна система ґрунтується на принципах, пов’язаних між собою.

4) Я сумлінно ставлюся до (моїх, своїх) обов’язків.

5) Менеджери фірми турбуються про людей, причому не тільки про (їх, їхню) зарплату, а й про цікаву й перспективну роботу.

 

Завдання 3. Знайдіть помилки в даних висловах. Відредагуйте їх. Запишіть правильні варіанти.

1) Я маю свою особисту думку щодо цієї роботи.

2) Дозвольте щиро подякувати Вас …

3) Повідомляємо Вас, що…

4) Замовлення буде виконано у самий найближчий час.

5) Влаштовуючись на роботу, треба написати свою автобіографію.

6) На любе питання Вам дадуть відповідь.

Завдання 4. Замість крапок впишіть у речення необхідні відносні займенники.

1) Міжнародна валютна система є динамічною системою, … постійно розвивається, змінюється, еволюціонує.

2) Праця є цілеспрямованою діяльністю людини, … спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей, … необхідні для життя людей.

3) Ринок – система товарно-грошових відносин у сфері обміну, … сприяє реалізації товарів і послуг.

4) Процес економічних перетворень в Україні розпочався з реформування банківської системи, …динамічно розвивається й нині.

5) На ринку споживчих товарів функціонують товари особистого споживання, … поділяються на дві великі групи: матеріальні блага і послуги.

 

Завдання 5. Вставте неозначені займенники, враховуючи зауваження, подані в дужках. Поясніть правопис вставлених слів.

1) Мені потрібно … перевірити (мовець знає, що треба перевірити).

2) Хай … передасть записку в президію (кожний з присутніх).

3) Хотілось би … поговорити (мовець знає з ким).

4) До кабінету зайшов … з повідомленням (невідомо хто).

5) На столі лежали … документи (невідомо чиї).

 

Завдання 6. Провідмінюйте займенники свій, їхній, всякий.

Завдання 7. Підготуйте повідомлення на тему «Стилістична роль займенників у професійному мовленні».

Завдання 8. Прочитайте поданий нижче текст, з’ясуйте значення незнайомих та іншомовних слів за допомогою тлумачного словника та словника іншомовних слів.

Завдання 9. До запропонованого тексту складіть тезовий план, за його допомогою перекажіть зміст.