Перелік тем для науково-дослідницьких робіт

1.Поняття, джерела та принципи порівняльного податкового права.

2.Виникнення оподаткування.

3.Етапи розвитку оподаткування.

4.Податкова політика та її напрямки.

5.Загальна характеристика податкових реформ.

6.Уніфікація та гармонізація оподаткування.

7.Поняття та загальна характеристика сучасних податкових систем.

8.Типи та моделі податкових систем в зарубіжних країнах.

9.Поняття податків та інших обов'язкових платежів у вітчизняному та в зарубіжному законодавстві.

10.Загальна характеристика основних податків в зарубіжних країнах.

11.Спеціальні та екзотичні податки та збори.

12.Класифікація платників податків та їх загальна характеристика.

13.Основні обов'язки і права платників податків.

14.Поняття та види представництв.

15.Палата податкових консультантів в зарубіжних країнах.

16.Інститут приватних та відомчих податкових консультантів в зарубіжних
країнах.

17.Палата податкових консультантів в зарубіжних країнах.

18.Права та обов'язки податкових консультантів зарубіжних країнах.
19.Податкова система Німеччини.

20.Податкова система Великобританії.

21.Податкова система Франції.

22.Податкова система Польщі.

23.Податкова система Італії.

24. Податкова система Іспанії.

25. Податкова система Португалії.

26.Податкові системи Австрії та Швейцарії.

27.Податкова система Російської Федерації.

28.Податкова система Білорусії.

29.Податкова система Грузії.

30.Характеристика податкової системи Казахстану.

31.Особливості оподаткування в Туркменістані.

32.Податкова система Узбекистану.

33.Система податків в Азербайджані.

34.Податкова система Молдови

35.Загальна характеристика податкової системи Швеції.

36.Податкова система Данії.

37.Податкова система Норвегії.

38.Податкова система Фінляндії.

39.Загальна характеристика податкової системи Люксембургу.

40.Особливості податкової системи Нідерландів.

41.Загальна характеристика податкової системи Бельгії.

42.Загальна характеристика податкової системи Болгарії.

43.Загальна характеристика системи оподаткування в Турції.

44.Загальна характеристика податкової системи Румунії.

45.Податкові системи Кіпру та Мальти.

46.Податкове право Угорщини, та його специфічні особливості.

47.Порівняйте податкові системи Чехії та Словаччини.

48.Податкова система США

49.Податкова система Канади, та її правове забезпечення.

50.Особливості оподаткування в Бразилії.

51.Система оподаткування в Аргентині.

52.Податкова система Японії, її загальна характеристика та специфічні
особливості.

53.Шляхи і методи усунення подвійного оподаткування.

54.Укладання міжнародних договорів і угод як спосіб уникнення подвійного
оподаткування.

55.Види, форми, методи та специфічні особливості порядку проведення
податкового контролю в Україні та у зарубіжних країнах.

56.Поняття та компетенція органів податкового адміністрування.

57.Особливості обліку платників податків в зарубіжних країнах.

58.Підстави і порядок притягнення до відповідальності за податкові
правопорушення.

59.Компетенція податкових та фінансових судів у сфері притягнення осіб до
відповідальності за податкові правопорушення.

 

 

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

У навчальному процесі використовуються такі методи навчання:

- лекції;

- семінарські заняття;

- самостійна робота;

- індивідуально-консультаційна робота.

Лекція є одним з основних видів навчальних занять і, водночас, методів навчання у викладанні даної дисципліни. Вона покликана формувати у студентів основи знань з курсу “Порівняльне податкове право”, а також визначити напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи з даної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття як вид навчального заняття використовується для організації обговорення студентами питань з попередньо визначених тем робочої навчальної програми. Семінарське заняття проводиться у формі бесіди, обговорення доповідей, дискусій.

Семінари сприяють розвиткові творчої самостійності студентів, поглиблюють їх інтерес до даної дисципліни, виховують педагогічний такт, розвивають культуру мови, вміння та навички публічного виступу, участь в науковій дискусії.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу з даного предмету в час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій тощо.

Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Індивідуально-консультаційна робота є однією з форм організації навчального процесу з курсу “Порівняльне податкове право”. Вона передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності.

Індивідуально-консультаційна робота проводиться у поза навчальний час за окремим графіком, складеним викладачем та затвердженим завідувачем кафедри з урахуванням потреб і можливостей студента і спрямовуються здебільшого на поглиблене вивчення студентами даної дисципліни, а у окремих випадках передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

Передбачені й консультації, як один з видів навчальних занять. Вони проводяться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування протягом семестру (поточні консультації, семестрові).

 

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

9.1. для студентів денної форми навчання

Основним завданням контролю знань студентів є оцінювання засвоювання ними теоретичних знань з дисципліни „Порівняльне податкове право ”.

При цьому контрольні заходи мають стимулювати:

- систематичну самостійну роботу над навчальним матеріалом, забезпечити закріплення набутих теоретичних знань;

- прищепити навички відповідального ставлення до своїх обов’язків, самостійного цілеспрямованого пошуку потрібної інформації, чіткої організації свого робочого часу.

Контроль роботи студента є необхідним компонентом навчального процесу, який має за мету визначення реального рівня професійної підготовки студента, а також надання необхідних рекомендацій, що сприяють подальшому розвитку творчої особистості студента. Логічним завершенням процесу контролю є процедура оцінювання.

При виборі системи контролю й методики оцінювання, викладач, у першу чергу, орієнтується на отримані в ході занять теоретичні знання студента, практичні вміння та навички, а також на спроможність застосувати ці компоненти на практиці.

Об’єктами контролю є діяльність студентів на семінарських заняттях та виконання завдань індивідуально-консультаційної, самостійної роботи, а також:

· вивчення окремих тем та/або питань;

· опрацювання додаткової літератури;

· підготовки доповідей;

· написання модульних контрольних робіт.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за допомогою двох модульних контрольних заходів.

Оцінювання здійснюється наступними способами: поточне тестування, оцінювання знань шляхом індивідуального усного опитування, перевірки засвоєння питань, відведених на самостійну роботу.

Як підсумок, студенти складають іспит або виконують підсумкову модульну контрольну роботу.

9.2. для студентів заочної форми навчання

Оцінювання результатів поточної навчальної діяльності студентів заочної форми навчання здійснюється такими засобами: написання аудиторної контрольної роботи, усне опитування, реферативна доповідь.

Під час застосування наведених вище засобів викладач керується наступними критеріями:

· оцінка “відмінно” виставляється студенту, який безпомилково викладає навчальний матеріал, показує глибоке розуміння суті поставлених питань, уміє застосовувати та порівнювати законодавство, а також наводить доцільні приклади;

· оцінка “добре” виставляється студенту, який грамотно розкриває суть поставлених питань, добре володіє термінами дисципліни, знає та застосовує законодавство, наводить приклади, але припускає несуттєві помилки;

· оцінка “задовільно” виставляється студенту, який поверхово викладає суть навчального матеріалу, припускає багато помилок при відповідях на поставлені питання;

· оцінка “незадовільно” виставляється студенту, не знає суті поставлених питань, викладенні навчального матеріалу та допускає грубі помилки.

Іспит оцінюється за чотирьох-бальною шкалою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

Оцінка “відмінно” виставляється студенту, який показав глибокі знання програмного матеріалу, засвоїв основну літературу, вміє розібратися в спірних точках зору і висловлює свою думку, знає діюче законодавство, вміє чітко і послідовно відповідати на питання, що йому пропонуються в екзаменаційних білетах.

Оцінка “добре” виставляється студентам, які виявили позитивне знання матеріалу в обсязі навчальної програми, засвоїли основні законодавчі положення, не допускають суттєвих помилок при відповідях на всі питання екзаменаційного білету, вміють чітко викласти матеріал.

Оцінка “задовільно” виставляється студентам, які показали знання основного матеріалу в обсязі навчальної програми, засвоїли положення чинного законодавства, але допускають помилки у відповідях, неточності у формулюванні окремих теоретичних положень і законів, показали поверхневі знання одного з питань білету. У відповідях немає чіткості, послідовності, аргументації матеріалу.

Оцінку “незадовільно” заслуговує студент, який показав недостатні знання матеріалу навчальної програми, має суттєві прогалини в засвоєнні основного матеріалу, не знає основних понять, принципів і положень курсу, не засвоїв діючого законодавства, не може дати правову оцінку явищу і тим самим показав свою непідготовленість.

Залік (для студентів на базі другої вищої освіти) оцінюється за методикою «зараховано» чи «не зараховано».

«Зараховано» виставляється студенту, який показав глибокі знання програмного матеріалу, засвоїв основну літературу, вміє розібратися в спірних точках зору і висловлює свою думку, знає діюче законодавство, вміє чітко і послідовно відповідати на питання.

«Не зараховано» виставляється студенту, який показав недостатні знання матеріалу навчальної програми, має суттєві прогалини в засвоєнні основного матеріалу, не знає основних понять, принципів і положень курсу, не засвоїв діючого законодавства, не може дати правову оцінку явищу і тим самим показав свою непідготовленість.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою	Оцінка за розширеною шкалою	Еквівалент оцінки за п’ятибальною шкалою
A	90-100	відмінно
B	80-89	дуже добре	4,5
C	70-79	добре
D	60-69	задовільно	3,5
E	50-59	достатньо
FX	35-49	незадовільно
F	0-34	неприйнятно

 

Шкала оцінювання: національна та ECTS

 

Розподіл балів при рейтинговій системі

з навчальної дисципліни “Порівняльне податкове право ” магістр

 

Модуль І = 13

Модуль ІІ = 37

М1+М2+ іспит = 13+37+50 =100 балів

ЗМ І = 13

ЗМ ІІ+ЗМ ІІІ = 37

Т 1.1

Т 1.2

Т 1.3

Т 1.4

КЗ=4

Підсумкова атестація по І-му модулю = 13 балів

Т 2.1

Т 2.2

Т 2.3

Т 2.4

Т 2.5

Т 2.6

Т 2.7

Т 2.8

Т 3.1

Т 3.2

КЗ = 5 балів

Підсумкова атестація по ІІ-му модулю = 37 бали

Всього М1+М2=13+37=50 балів

Іспит = 50 балів

Активність на семінарських (практичних) заняттях

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

Виконання самостійної роботи

3 бали

5 балів

Виконання індивідуальної роботи