Види податкових злочинів та санкції за їх вчинення у законодавстві зарубіжних країн.

Аналізуючи законодавство зарубіжних країн з питань санкцій за податкові правопорушення, можна виявити два основні підходи.
Перший – «американський» – характеризується застосуванням жорстких санкцій за податкові правопорушення, криміналізацією значної кількості податкових деліктів. Так, згідно з Кодексом внутрішніх державних доходів США запізнення з подачею податкової декларації може кваліфікуватися як кримінально каране діяння. Для цього Служба внутрішніх доходів повинна довести в суді, що обвинувачений був зобов’язаний представити податкову декларацію, але не представив її своєчасно і зробив це навмисно. У разі визнання провини підсудного суд може позбавити його волі строком до одного року і накласти на нього штраф. Спроба ухилитися від сплати податків шляхом поданням неправдивої декларації про доходи вважається ще більш тяжким злочином. Жорсткість санкцій за податкові злочини в законодавстві США досягається не тільки використанням такого кримінального покарання, як тюремне ув’язнення, але й комбінуванням штрафних санкцій, здатних викликати відчутні матеріальні наслідки для правопорушника.

Друга тенденція зарубіжного законодавства в питанні встановлення податкових санкцій – європейський підхід – відрізняється більш гуманним ставленням до порушників податкових правил. Одним з напрямів реформування податкового законодавства європейських держав є декриміналізація ряду податкових деліктів. Кримінальні покарання нерідко замінюються різними доплатами до податків, встановленими не судами, а адміністративними органами. Повторне вчинення податкового правопорушення однією і тією ж особою призводить до значного збільшення розміру штрафних санкцій (повторний штраф). Поряд з основними санкціями за податкові злочини і провини (позбавлення волі, кримінальний арешт, штраф тощо) можуть застосовуватися і різні додаткові санкції.

Фінансові та податкові суди в зарубіжних країнах.

В системі спеціалізованих судів в зарубіжних країнах виділяється Німеччина

Федеральний фінансовий суд (нім. Bundesfinanzhof, скор. BFH) є найвищим судовим органом Німеччини, який розглядає справи, пов'язані з податками і зборами, а також митні суперечки. ФФС є переважно касаційною інстанцією, що перевіряє правильність рішень, винесених нижчестоящими фінансовими судами, так як є одним з п'яти верховних судів в країні.

Суд створений в 1950 році відповідно до абз. 1 ст. 95 Основного закону ФРН. До 1970 року суд підкорявся німецькому міністерству фінансів, що породжувало сумніви в його об'єктивності. В даний час суд підпорядковується міністерству юстиції лише в адміністративно-технічному плані; при здійсненні своїх повноважень він незалежний. Місцеперебуванням суду є місто Мюнхен. Вся система включає Федеральний фінансовий суд і ще 15 фінансових судів (по одному в кожній землі).

Казахстан
Перший фінансовий суд на території СНД був створений в Казахстані в рамках реалізації проекту по створенню Регіонального фінансового центру міста Алмати (РФЦА). У 2006 р. Указом Президента Республіки Казахстан був заснований Спеціалізований фінансовий суд у місті Алмати (фінансовий суд), уповноважений розглядати цивільно-правові спори учасників РФЦА. Створюючи дану структуру, Казахстан продемонстрував міжнародному інвестиційному співтовариству прагнення до забезпечення кваліфікованої та неупередженої захисту прав учасників фінансового центру з урахуванням специфіки ринку цінних паперів і фінансових послуг.

Великобританія

У Лондоні діє комерційний суд, де працюють 12 комерційних суддів, кожен з яких спеціалізується по певній темі. Комерційні суди Лондона розглядають спори, що виникли в рамках міжнародних договорів, комерційних перевезень, страхування і торгівлі. У Казахстані, як і в Лондоні, журі присяжних відсутня, рішення приймає тільки суддя.

Фінансові суди деяких країн істотно обмежені в повноваженнях. Наприклад, створений у Китаї в 2008 р. фінансовий суд Шанхая перебуває під юрисдикцією регіонального Народного суду, а розгляд фінансових злочинів обмежена лімітом 7, 4 млн. дол..

Суди фінансових центрів в Сінгапурі та Дубліні мають більш широку юрисдикцію і можуть застосовувати законодавство країни розташування або законодавство, вибране учасниками контракту. Цим судам підсудні та інші питання, що виходять за рамки комерційного законодавства, але виникли на території фінансового центру або з одним з його учасників. На відміну від даних судів.

США

Податковий суд США є судовим органом згідно з Конституцією (ст. 1, розділу 8, п. 9). У його функції входить розгляд питань, пов'язаних з несплатою податків за поданням податкового комісара. В даний час до складу членів суду входять 19 суддів. Головний суддя обирається раз в два роки з цих 19 суддів.

Податковий суд США розглядає спори, пов'язані з неповною сплатою або переплатою прибуткового податку, податку на майно і податку на дарування за умови, що недолік був виявлений комісіонером Податкової служби. Він також розглядає спори, коли позивачем виступають платник податків або його законний представник

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ