Загальна характеристика податкової системи Болгарії.

Податкова система Болгарії має дворівневу будову і формується з республіканських і місцевих податків. Республіканські податки поділяються на прямі (корпоративний податок і податок на доходи фізичних осіб) і непрямі (акцизи і податок на додану вартість). До прерогативи місцевого самоврядування належить стягування податків на нерухомість, спадок, дарування та ін.

Основними актами в зазначеній галузі є: Податково-страховий процесуальний кодекс, закон про національне агентство з доходів; закон про податок на додану вартість; закон про акцизи і податкові склади; закон про корпоративний податок (податок на прибуток); закон про оподаткування доходів фізичних осіб; закон про місцеві податки і збори.

Болгарія в 2008 р. ввела єдиний прибутковий податок для всіх громадян, що дорівнює 10% і є одним з найнижчих в світі. Окрім країн Східної Європи, низькі податки зберігаються в Гонконгу, Саудівській Аравії і Кувейті, а також в таких податкових гаванях, як Багамські острови і Бермуди.

ПДВ

Розмір ПДВ в Болгарії – 20% за деякими винятками. Деякі області бізнесу вільні від ПДВ. Деякі – з ПДВ в меншому розмірі. ПДВ стягується з активів і послуг, наданих в країні, а також з імпортованих товарів.

В Болгарії єдиним річним (патентним) податком обкладаються фірми, які мають обіг за останні 12 місяців менш 75000 лв. та які займаються видами діяльності, визначеними законом (близько 50 видів): готелі; ресторани; магазини; оптові склади; виробництво продуктів харчування; будівництво; комп’ютерні ігри; інтернет послуги; транспортні послуги.

Оподаткування фізичних осіб

Всі громадяни Болгарії платять податки на доходи: як службовці, так і особи вільних професій. Податок на доходи фізичних осіб становить 10%.

Податок на прибуток

Податок вноситься до республіканського бюджету. З 2007 року ставка податку на прибуток знижена до 10%.

Податок на приріст капіталу

У Болгарії податок на приріст капіталу сплачується фізичною особою під час продажу нерухомого майна, літаків або автомобілів за рахунок різниці між ціною продажу і найбільшим значенням з двох наступних – ринковою ціною активу, що підлягає продажу, або вартістю покупки, прив’язаною до індексу.

Загальна характеристика системи оподаткування в Туреччини.

 

Податковий режим в Туреччині є важливою складовою частиною економіки країни і може бути розділений на 3 основні категорії.

Податки на доходи, такі, як прибутковий податок з фізичних осіб і податок на доходи корпорацій.

Непрямі податки, такі, як податок на додану вартість (ПДВ), спеціальний податок на споживання (ЦTV), податок на банківські та страхові операції або гербовий збір.

Податки на добробут, такі, як податок на власність або податок на одержання спадщини і податок на подарунки.

Податки на доходи

Персональний податок на доходи фізичної особи (прибутковий податок) варіюється від 15% до 40%.

Корпоративний податок стягується з компаній.
Державні підприємства і організації, що перебувають у віданні місцевої влади, є також платниками корпоративного податку.
Базовий податок з доходів компаній, які проводять підприємницьку діяльність в Туреччині, становить 20%.

Справляння податку з дивідендів, одержуваних як турецькими, так і іноземними акціонерами, здійснюється за ставкою 10%.
Корпораціям пропонується сплачувати Авансовий корпоративний податок з доходу (Advanced Corporate Tax), заснований на доходах, одержуваних поквартально, за ставкою 30%.

Непрямі податки

Податок на додану вартість (ПДВ)

Ставки ПДВ (скорочена назва турецькою мовою - KDV, англійською - VAT) варіюються від 1% до 18%, але, в основному, застосовується ставка в 18%. ПДВ, що сплачується місцевими покупцями і по імпорту, розглядається як "придбаний ПДВ" (input VAT), а ПДВ, розрахований і зібраний з продажів, розглядається як "сплачений ПДВ" (output VAT).