Практичне заняття 6. Сучасна українська драматургія.

 

Загальний огляд сучасної української драматургії.

Творчість О.Вітра.

П’єса. О.Вітра «Станція»: загальне враження, проблематика, образи.

Творчість А.Багряної

П’єса А.Багряної «Пригости мене горіхами»: загальне враження, проблематика, образи.

Сценічність творів СУД.

Прокоментуйте слова Марисі Нікітюк (головний редактор Teatre.com.ua): «Драматурга можна розцінити як літописця. Він не може, на відміну від письменників-романістів, писати п'єси на віки, писати в стіл у непевній надії, що це буде віднайдено "запеклими герменефтами". Суть театру в сьогоднішньому дні. І чим далі пришвидшується наш світ, чим тоншими стають ноутбуки і швидшає проходження інформації по кабелях, тим більше актуалізується кожна секунда. Драматурги - як метелики-одноденки: їхні твори можуть бути почутими лише зараз - тоді, можливо, крізь нещадний аритмічний пульс сьогодення автор зможе пробитися в омріяну універсальність, у "віки"» (http://life.pravda.com.ua/columns/2011/05/10/78371/).

Прокоментуйте фрагмент статті О.Скибицької «Сучасна українська драма: мотиви та поетика» у контексті прочитаних творів: «…у розвитку сучасної української драми можна виділити такі загальні тенденції:
1. Експерименти з ремарками — їх наближення до, тексту епічного твору, що характеризується наявністю тропів (епітетів, порівняльних зворотів, інверсованих речень), авторської позиції щодо того, що відбувається в п'єсі, «зайвої» для режисера інформації;
2. Збільшення довжини реплік, що віддаляє діалоги персонажів від живого мовлення;

3. Тяжіння до «монологізації» драми (мається на увазі зростання ролі монологів у п'єсі, аж до обрання форми моновистави, де говорить усього лиш один персонаж);
4. Скорочення кількості дійових осіб, що призводить до відсутності в творах сучасної української драматургії полілогів;

5. Включення в текст драми «малих» жанрів інших родів літератури: пісень, віршів, анекдотів, фрагментів епічних творів;
6. Нетрадиційне членування п'єс або й повна відсутність будь-якого поділу на дії, картини, сцени.

Насамкінець робимо висновок: епоха постмодернізму в Україні (принаймні це стосується драматургії) завершилася. У сучасних п'єсах не зосталося й сліду від деконструкції та трагічної безвиході. Навпаки, сучасні українські драматурги намагаються віднайти гармонію хоча б у просторі тексту, бо реальний світ не дає їм такого відчуття. Отже, ми констатуємо початок нового напряму на теренах української літератури — «нового метафізису» (термін, запропонований російськими літературознавцями) чи «афтерпостмодернізму» (американський і західноєвропейський термін). У текст після своєї смерті, що, як виявилося, була клінічною, повернувся Автор, повернулася жива Людина, яка вкотре повірила в себе, яка згадала втрачені цінності та ідеали: кохання, дружбу, сімейні стосунки. Спостерігається тотальне заглиблення в людську душу (знову актуалізується психологічний момент), Певна річ, у творах залишилося відлуння постмодерністської естетики, проте воно не є визначальним й зазнало певних видозмін. Приміром, автори використовують прийом гри (гри із формою, очікуваннями читача, чужими текстами), однак ця гра набула конструктивних рис» (Джерело: http://www.ukrlit.vn.ua/article1/1874.html).

 

 

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА!!!

Запитання й завдання до МКР будуть далі.

 

Література.

Неда Неждана: Українська драматургія співвідносить не з вчорашнім днем, а з сучасною світовою драматургією // «http://zik.ua/ua/news/2005/02/11/476»

Вітер О. Резонанс почуттів // «http://izvestia.com.ua/ru/article/2937»

О.Вітер «http://kurbas.org.ua/dramlab/viter.html»

Станція «http://kurbas.org.ua/dramlab/viter/stantsia.pdf»

А.Багряна «http://kurbas.org.ua/dramlab/bagryana.html»

Анна Багряна: «Ми зможемо зацікавити світ, коли не намагатимемося комусь догодити // «http://vsiknygy.net.ua/interview/7072/»

Анна Багряна: Я категорично проти будь-якої ідеологізації творчості // «http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?anna_bagryana_ya_kategorichno_proti_budyakoyi_ideologizatsiyi_tvorchosti&objectId=1119964»

Пригости мене горіхами «http://kurbas.org.ua/dramlab/bagryana/gorihu.pdf»

Шниткіна О. Сучасна українська драматургія: на перехресті модерну та постмодерну // «http://rusfil-mggu.at.ua/forum/13-43-1»

Мурашко О. Збірки сучасної української драматургії: Чекати? Шукати… Читати! (http://ivaschenkodrama.livejournal.com/14373.html)

 

Модульна контрольна робота

Запитання до модульної контрольної роботи

 

«THE BAD COMPANY» Ю.Андруховича: альтернативна історія української літератури.

Інтертектуальність роману Ю.Андруховича «Московіада».

Роман Ю.Андруховича «Московіада»: десакралізація поета-месії, образ оповідача.

Роман Ю.Андруховича «Московіада»: собливості образів персонажів, зокрема мешканців гуртожитку.

Прощання з минулим у романі Ю.Андруховича «Московіада».

Час і простір у романі Ю.Андруховича «Московіада».

Особливості лірики О.Забужко, І.Малковича, В.Махна (за вибором студента).

Реальне й містичне в романі Люко Дашвар «Рай.центр».

Любовно-детективні колізії в романі Люко Дашвар «Рай.центр».

Фатум, доля, випадок, пригода в романі В.Шкляра «Ключ».

Ландшафти Києва в романах В.Шкляра «Ключ» і Люко Дашвар «Рай.центр».

Поетичний світ С.Жадана: теми, мотиви, образ ліричного героя, характерні особливості віршування.

Образ Германа Корольова в романі «Ворошиловград» С.Жадана.

Світ жінок очима чоловіка в романі «Ворошиловград» С.Жадана.

Світ жінок очима чоловіка в романі «Ворошиловград» С.Жадана.

Образ Германа Корольова в романі «Ворошиловград» С.Жадана.

Сучасне й минуле, реалістичні картини й фантастичні в романі «Ворошиловград» С.Жадана.

Мотив дому / бездомності в романі «Ворошиловград» С.Жадана.

«Ворошиловград» С.Жадана: концепція часу й місця дії, мотив дороги.

Романи Ірена Карпи, зокрема «Фройд би плакав»: висвітлення авторкою процесу інтеграції сучасного українця в глобалізований світ.

Роман І..Роздобудько «Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, непридатних до життя»: особливості індивідуального стилю. «Секрети» успіху творів письменниці.

Роман І..Роздобудько «Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, непридатних до життя»: інтертекстуальність художнього мислення авторки.

Особливості композиції роману І..Роздобудько «Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, непридатних до життя».

Тема самотності в оповіданні Є.Кононенко «П’ять хвилин ніжності».

П’єса. О.Вітра «Станція»: проблематика, образи

Минуле й сучасне в романі Люко Дашвар «Рай.центр».

Реальне й містичне в романі Люко Дашвар «Рай.центр».

 

ТЕКСТИ ДЛЯ ПОТРАКТУВАННЯ (уривки надаються викладачем під час МКР)

О.Забужко. «Автопортрет без ревнощів», «Голосом вісімдесятих», «Крим. Ялта. Прощання з імперією», «Задзеркалля: пані Мержинська».

Ю.Андрухович.Московіада.

І.Карпа. «Фройд би плакав»

І.Роздобудько.. «Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, непридатних до життя».

О.Вітер. Станція.

Люко Дашвар. «Рай.центр».

А.Кокотюха. «Повзе змія»

Є.Кононенко. П’ять хвилин ніжності.

С.Жадан. «Жінка з чорним, як земля, волоссям», «Вони сіли за стіл, накритий на всіх», «Білі люди – жорстокі люди», «Ворошиловград».

І.Малкович. Український південь, Літопис.

В.Шкляр. «Ключ».

Самостійна робота

 

Важливим аспектом вивчення літератури в КНЛУ є написання студентами самостійних науково-дослідних робіт. У процесі такої праці вони мають змогу практично застосувати здобуті теоретичні знання, таким чином формуючи свої фахові вміння літературознавчого аналізу.

Для виконання самостійної письмової роботи студент може обрати один із таких варіантів:

Варіант 1. Тема: Рецензія на літературний (художній, художньо-публіцистичний) твір, що з’явився впродовж останнього (2015-2016)) року.

Вимоги:

- обсяг – 2-3 стор. Друкованого тексту (А4, через 1 інтервал, 14);

- композиція особливості: назва, вступ, основна частина;

- на початку мають бути зазначені вихідні дані (автор книги, назва, місце та видавництво, де книжка побачила світ, рік видання та обсяг);

- рецензент не повинен докладно переказувати зміст твору, його потрібно лише окреслити, визначити структуру, особливості композиції;

- рецензент повинен виділи одну провідну думку-ідею, яка розкривається, ілюструється, аргументується і доводиться наприкінці;

- рецензія має містити: 1) об’єктивну компоненту, бути критичним аналізом тексту (можуть розглядатися історія написання, текст і контекст, форма і зміст, специфіка назви твору, індивідуальний стиль автора тощо); 2) суб’єктивну компоненту, особисту оцінку та роздуми на тему, але повинна базуватися на критичному аналізі тексту (чому надати перевагу, рецензент обирає сам);

- бажано розглядати книжку в контексті творчості автора, сучасного літературного процесу;

- слід пам’ятати, що рецензія – це передовсім порада потенційному читачеві, рекомендація, кому ця книжка може бути цікавою;

- ненормативну лексику (за винятком цитування) вживати не потрібно.

Зразок рецензії дивитися тут: http://litakcent.com/category/recenzija/

 

Варіант 2. Тема: «Аналіз перекладацької майстерності українського письменника».

Цей вид роботи передбачає, що студент сам обирає одного з українських письменників, які в своїй творчій діяльності не лише писали оригінальні власні тексти, але й перекладали з різних мов твори інших майстрів слова. Тобто, Ви можете взяти об’єктом свого дослідження перекладацьку діяльність, наприклад, І.Франка, М.Зерова, М.Рильського, В.Підмогильного, І.Костецького, В.Стуса, Ю.Андруховича та ін. вітчизняних митців.

Орієнтовна структура роботи: 1) коротка – не більше третини сторінки – вступна частина з виділенням того аспекту, в річищі якого буде здійснюватися розгляд художнього тексту; 2) власне дослідження, тобто виклад власних спостережень; 3) короткі (теж не більше третини сторінки) висновки; 4) список використаної літератури.

Самостійна робота має бути справді самостійною: це повинен бути ВАШ ТЕКСТ. Студент має право користуватися різними джерелами, але при цитуванні потрібно обов’язково вказувати джерело, водночас – робота не може складатися з одних цитат. Якщо студент не дотримався цього правила, то його робота не буде зарахована.

Обсяг роботи: 2-3 сторінки формату А-4. Шрифт набору Times New Roman. Кегль 14. Усі поля – ліве, праве, нижнє, верхнє – 1,5 см. Відступ від абзацу – 5 знаків. Текст набирається без переносів, на всю ширину сторінки.

Роботи приймаються лише в надрукованому вигляді. Здати роботу потрібно до 30 жовтня.

 

Ви також можете взяти участь у студентській науково-практичній конференції «Іван Франко (1856-1916) в історії українського художнього перекладу», присвяченій 160-річчю від дня народження письменника, яка відбудеться на початку листопада. Для цього необхідно проаналізувати один із аспектів перекладацької діяльності І.Франка й виступити з доповіддю (час і місце проведення конференції буде оголошено додатково).