Практичне заняття2. Поезія1990-2000-х років (О.Забужко, І.Малкович, В.Махно)

 

1.Враження від прочитаних творів та їхніх авторів (крім запропонованих викладачем текстів, що важливо, студент має змогу також аналізувати вірші сучасних поетів, які не потрапили до вказаного списку).

2. Оксана Забужко. Літературний портрет О.Забужко. Успіх роману «Польові дослідження з українського сексу».

Поетична творчість.

Проаналізуйте тексти (тут і далі потрібно: 1) визначити тему вірша, за необхідності – тематичний діапазон поетичного доробку митця, індивідуальні / суспільні проблеми / переживання; 2) схарактеризувати образ ліричного героя; 3) вказати особливості індивідуального стилю, способи віршування автора):

Автопортрет без ревнощів

«Благословляю жінку, що на світанку відслонить
Вікна в твоєму домі.
Її вимита шкіра ряхтітиме холодом,
Як розтяте вранішнє яблуко.
Жінку, яка безшелесно, навшпиньках
Пройде на кухню,
Поставить каву.
Її очі і руки будуть при цьому сміятись.
Благословляю цю жінку,
Сонну птаху її волосся,
Затамований подих її ходи,
Сірника, що горить між пальців,
Роздвоюючись у безоднях зіниць,
Повільну блакитну музику вен
На руці, піднятій з гребенем...» (повністю текст тут: http://www.ukrcenter.com/Література/Оксана-Забужко/25102-1/Автопортрет-без-ревнощів). Аудіозапис (https://www.youtube.com/watch?v=Q1t_uiSyths)

 

Голосом вісімдесятих

«Ти відчуєш не зразу —
відчуєш, коли вже — по літі
(Зачиняються літні кав'ярні, і столики знято з терас):
Із двадцятого віку, немов із м'яча,
вже зі свистом виходить повітря;
Набрякає нечутно наступний —
уже не для нас,
не про нас.
Не для нас, не про нас...
Те, що наше, коротке, як видих:
Ще хвилина — і вже
в сполотнілих заклякне снігах
Твоє місто, туристам
розпродане на краєвиди(. нa ложе, у мені грaло щaстя,..)»

(повністю текст тут: http://www.ukrcenter.com/Література/Оксана-Забужко/25107-1/Голосом-вісімдесятих).

 

«А все-таки я Вас любила» (аудіо запис читання вірша авторкою: http://zabuzhko.com/ua/poetry/index.html)

 

В ЗАТІНКУ ДІВЧАТ-КВІТОК (зб. «Друга спроба» та «ВІРШІ: 1980-2013»)

Дівчатка, мої ви сонячні зайчики,
Які ж ви, лялечки, гарні, - очам боляче:
Сльози спливають з-під окулярів!..
І ті дурниці, що ви щебечете,
звучать як найвища мудрість,
Перед якою схиляють коліна Сократ із Платоном.
Ряхтіння живого срібла в гірському струмку –
Ваші погляди з-під шапочок, стріляні навсібіч: а правда, я гарна?..
(Гарна, гарна, ти навіть не знаєш, яка, -
Зрозумієш тільки тоді, коли це минеться…)
Змахи пальчиків, наче стрижів над водою,
Пузиріння усмішок, яких не втримують губи –
Роз’їжджаються, й прискає щирий сміх,
Од якого тануть льоди і валяться мури…
(повністю текст тут: https://uk-ua.facebook.com/oksana.zabuzhko/posts/10151662523793953)

 

«Крим. Ялта. Прощання з імперією»

В цім розваленім часі, весною, в приморському місті
(Де ніхто не вважа на часи, а лише — на сезони),
Що за щемна розрада — ефіристий дух гостролисту,
Й під сирітськими пальмами в віялах мокрого блиску —
Бабця в шапочці й чунях, в цурпалках обтятого хисту,
Що виводить на скрипці пісні некурортної зони!..

Я годую чайок, їхні крики застуджено-строгі.
Млява мінька долярів триває у шопці за рогом.
Пес вганяється в хвилю — й вискакує. Мов виноград
Темно-синій, імлавиться море — і дивно невлад,
Захлинаючись, скрипка біжить “па желєзнай дароґє”,
Де донині проноситься смерч “Варкута —Лєнінґрад”.

( повністю текст тут: http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=zabuzhko&page=zabuzhko017)

ЗАДЗЕРКАЛЛЯ: ПАНІ МЕРЖИНСЬКА

У світі, найбільш реальнім з усіх можливих, —
у такому самому Києві, тільки трохи інакшім
(всі знайомі кав’ярні — по другому боці вулиць,
рух екіпажів і авт тече в супротивну сторону), —
по хіднику, освітленім плямами листя,
Лариса Петрівна Косач-Мержинська котить дитячий візочок, —
бліда, ще дрібку знервована по пережитім уранці
(підгоріла молочна кашка: розрахувати няньку!);
дитинча чеберяє в повітрі ніжками; пані Мержинська
спиняє візочок — поправити укривальце,
нахиляється, рвучко роздутими ніздрями спрагло вбирає
теплий, хлібний, дурманливий пах немовлячої шкіри,
не втерпівши, з вибухом щасного сміху втискає обличчя
в піну мережив, в курчачий, піддатливий лоскіт,
ніжно сюркоче, прицокує язиком
(а бачиш, Лесюню, добре казав тоді лікар:
всі ті дівоцькі сухоти — то просто од нервів,
вийдеш заміж, народиш — і все минеться).

(повністю текст тут: http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=zabuzhko&page=zabuzhko022)

 

Поетична творчість І.Малковича. Проаналізуйте уривки з віршів:

Літопис

В з'ясуванні колін і племен
кров пустив я собі, й під лупою
проступили в літописах вен
Херсонес і вітри за Сулою.

Сонно в крові хитнулись віки,
аж із дна — в каламутному чині
звирувалися вірні жінки,
покосились похмурі мужчини,

княжий меч мій клякнув у золі,
покороблений рідною кров'ю;
як буряк — зимував у землі
мій прапрадід униз головою(...) (повністю текст тут: http://poetry.uazone.net/malkovych/virshi04.html)

 

Український південь

Тут іще не вивітрився дух
кіммерійських срібел і куниць,
ще тягучий спокій не ущух
в цих струнких, величних молодиць.

Хіть землі невтолена й крута
в них струмує з дикістю ріки.
Глянь — хоробрих воїнів полки
дозрівають в їхніх животах.

Я вже знаю, що це за земля,
я вже знаю, що тут був за лад:

в цих жінках ще й досі промовля
ніжно-навісний матріархат

 

КУБАНЩИНА

Дух — скомороха поборов:
летить наохляп з пісні кляпом,
гуде свавільно-вільна кров,
ледь захаращена кацапом.

(повністю текст тут http://poetry.uazone.net/malkovych/virshi24.html)

СЛЬОЗА

Покосили мої полонини
так, що й досі поліг не згребу…
Я заграю в зозульку із глини,
спогадаю гуцульську журбу (повністю текст тут: http://poetry.uazone.net/malkovych/virshi06.html).

 

 

Поезії Василя Махна.

Проаналізуйте уривок:

Прощання з Бруклином

«Я записую кілька слів у розбухлу книгу прощань

сидячи біля бухти овечої голови – п’ючи - між уривками – чай

і бруклинським чайкам кирилицю на серветці

залишу на пам’ять – вона їм...

але обопільна залежність – себто життя навзаєм

підтверджується прислів’ям: де тонко - там рветься

що їм - зрештою - до моїх европ – індій – авіаліній

(...)

 

вони що пахнуть океаном і бухтою овечої голови

залітають найдальше до Флетбуш – минають сабвею рови

і ловлять потік повітря – в напрямку на коні айленд

рослаблюють крила вітрові на поталу

і долітають до бухти – наче концертну залу

заповнюють в білих смокінгах – Але

 

ресторанна музика глушить їх крик і королівський почет

лабухи по російськи лабають до пізньої ночі

й підпилі коханці в засклених Мерседесах

втікають неначе на них влаштували погоню

чайки осіли на яхтах – і їх вже ніхто не гонить

хіба що проспівана фраза «ах мама моя одесса»

турецька чайна також зачиняється - власник дрімає

сьогодні клієнтів обмаль – один ще чогось чекає

пише щось на серветці – креслить – скоріше б забрався

російськомовні євреї справляють весілля

заблудлий хасид під стіною – неначе месія –

затуляє собою напис «тут були ваня і вася»

бруклин церков православних синагог і мечетей

бруклин китайців індусів – учень і вчитель

власнику чайни - здається - ввірвася терпець

він посміхаючись каже right now is close

і вимикає світло – що ж він на те є бос

з кухні виходять дружина двійко дітей і пес…» (повністю текст тут: http://bukvoid.com.ua/library/vasil_mahno/proshchannya_z_bruklinom/)

 

Прошання з ілюзіями

(http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=makhno&page=makhno032

 

Література

Гундорова Т. Післячорнобильська література. Український літературний постмодерн. – К.: Критика, 2005.

Грачова Т. ПОЕТИЧНИЙ ДИСКУРС О.ЗАБУЖКО (http://rusfil-mggu.at.ua/forum/27-72-1)

Дрозда А. Згадати все: поезія та есеїстка Василя Махна (http://litakcent.com/2013/05/15/zhadaty-vse-poezija-ta-esejistyka-vasylja-mahna/)

Лобовик Ірина. Диригент останньої свічки (http://www.ursr.org/vitchyzna/92/0203/html/150.html)

Марко Роберт Стех. Поет у Нью-Йорку: Василь Махно (http://ukrzurnal.eu/ukr.archive.html/890/)

Москалець К.Вічно перша книга (творчий шлях Івана Малковича) (http://litakcent.com/2011/04/22/vichno-persha-knyha-tvorchyj-shljah-ivana-malkovycha/)

Художньо-стильові особливості поезії Івана Малковича (http://naub.oa.edu.ua/2015/%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8C%D0%BE-%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96/)

Махно В. (Сайт) (http://www.vasylmakhno.us/tv_38.htm)

Пашник О. Трансцендентність як основа буття в ліриці О.Забужко (http://web.znu.edu.ua/99/l-article.php?item=41)

Починок Ю. "Сірий горобчик пшениці батьківського розлучення..." (http://maysterni.com/user.php?id=3523&t=2&sf=1).