Показники і шляхи поліпшення використання основних фондів.

 

Поліпшення використання ОС є одним з важливих напрямків підвищення ефективності виробництва. Характеристика цього процесу повинна супроводжуватися належною оцінкою. Для проведення кількісної оцінки використання ОС необхідно використовувати систему показників.Використовують 2 групи показників: узагальнюючі й часні.

Узагальнюючі показники виражають кінцевий результат функціонування ОК, який залежить від різноманітних особистих організаційно-технічних факторів.

До таких показників відносять: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність, рентабельність ОК.

Фондовіддача -розрахунковий показник, який показує, скільки продукції одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в ОПФ.

Fвід=Вріч/Фср.р,

де Вріч-обсяг зробленої продукції за рік, грн.;

Фср.р-середньорічна вартість ОВФ, грн.

Фондомісткість – величина, зворотна фондовіддачі, вона характеризує величину основних виробничих фондів, що доводиться на 1 грн. продукції.

Fміст=

При ефективному управлінні виробницта фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість – до зниження.

Фондоозброєність праці — показник, що характеризує ступінь оснащеності праці основними виробничими фондами. Відображає величину ОВФ, що доводиться на одного працівника виробництва.

Fозбр.= ,

Чр-середньорічна чисельність працівників (промислово-виробничого персоналу, виробничих працівників, основних працівників), чол.

Рентабельність проведення - це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат. У цього показника є кілька модифікованих форм, залежно від того, який саме прибуток і ресурси використовуються в розрахунках.

Рпр=(П/Вп.ср.р₎*100%

Вп. ср.р -середньорічна вартість ОС підприємства, грн.

До часних показників оцінки використання ОФ переважно ставляться натуральні показники й коефіцієнти за допомогою, яких можна здійснити оцінку ефективності використання окремих груп ОФ підприємства, а так само оцінку їх використання в окремих підрозділах підприємства. Разом із цим, ці показники діляться на 2 групи: екстенсивного й інтенсивного використання ОФ. Екстенсивний напрямок – визначається часом використання ОК.

Інтенсивне використання ОК визначається кількістю продукції, зробленої в одиницю часу. Інтенсивне використання ОК практично безмежно.

Часні показники визначають ступінь використання ОК по окремих параметрах:

- за часом

-по потужності

- по змінності

Коефіцієнт екстенсивного використання ОВФ(за часом)

Fфакт- фактично відпрацьований час за рік, годину

Fеф – ефективний фонд годин, година.

Fеф=Fреж+Fп

Fреж-режимний або номінальний фонд часу, година.

Fп-час простою одиниці обладнаннч в ремонті, година.

Коефіцієнт інтенсивного використання ОВФ(по потужності)

Вфакт і Вмакс – фактичний і максимально можливий випуск продукції за рік, грн або шт.

Коефіцієнт інтегрального використання ОВФ:

Кінтегр=Кекс*Кінт

Коефіцієнт змінності роботи:

Кзм=

Тфакт – максимально можливе число машино-змін або станко-змін у добу.

С – загальна кількість діючих одиниць обладнання

Збільшення обсягу продукції (ΔQ) за рахунок підвищення коефіцієнта змінності розраховується по формулі:

де: Ксм(р) — розрахунковий коефіцієнт змінності;

Ксм(ф) — фактичний коефіцієнт змінності;

Qф — фактичний обсяг продукції, що випускається (грн.).

Підвищення коефіцієнта змінності дає можливість збільшити обсяг продукції без додаткових капіталовкладень, що особливо актуально в сучасних умовах господарювання.

Пути улучшения использования ОФ:

1.Интенсивное использование: тех.перевооружение,;совершенствование технолог. процессов,; организация непрерывно-поточного производства на базе оптимальной концентрации производства однородной продукции,; рац.выбор сырья и материалов и их подготовка к производству соотв-но требованиям и технологии качества продукции; обеспечение равномерной и ритмичной работы предприятия,цехов и пр-ых участков.

2.Улучшение экстенсивного использования достигается с одной стороны за счёт увеличения времени работы действующего оборудования (календ.период), а с др.стороны – увеличения кол-ва и удельного веса действующего оборудования в составе всего об-ия, кот. имеется на предприятии.

Увеличение времени работы обр-ия достигается за счёт:

а)постоянной поддержки пропор-сти между ПМ-ми отдельных групп обор-ия на каждом произ-ом участке, между цехами и пр-ем в целом;

б)улучшения тех.обслуживания ОФ,соверш-ия орг-ции пр-ва и труда, которое направлено на правильную эксплуатацию обор-ия, недопущение простоев и аварий, осущ-ие своевременного и качественного ремонта и соблюдение предусмотренной технологии;

в)повышение сменности работы оборудования;

г)проведение мероприятий,направленных на повышение уд.веса осн-ых пр-ых операций в общих затратах рабочего времени.