Знос і амортизація основних засобів

У процесі функціонування основні фонди зазнають фізичного й морального зносу.

Під фізичним зносом розуміється втрата основними фондами своїх технічних параметрів. Фізичний знос буває експлуатаційний і природній. Експлуатаційний знос є слідством виробничого споживання. Природній знос відбувається під впливом природних факторів (температури, вологості й т.п.).

Ступінь фізичного зносу залежить від інтенсивності й умов експлуатації, утримування й кваліфікації обслуговуючих кадрів, якості матеріалів і т.д.

Фізичний знос визначається наступними основними показниками:

1)По технічному стану

2)По обсягах роботи

3)По термінах служби

По обсягах роботи визначається коефіціент фізичного зносу:

Кфіз.знос=(Tф∙qф/Tн∙qн)*100%

Tф-кількість років фактично відпрацьованих даним верстатом

qф-факт. обсяг продукції, зробленої на цьому обладнанні за рік

Tн-нормативний термін служби верстата

qн-річна виробнича потужність, визначається обсягом виробленої продукції за рік з повним використанням техніко-економ показників даного обладнання

По термінах служби:передбачається,що з часом рівномірно відбувається знос

Кфіз.=(Тф/Тн)*100%

Тф-факт.відпрацьована кількість років;

Тн –нормативн. термін служби

Кфіз=(Тф/Тф+Те)*100%

Те-залишковий строк роботи

Моральний знос основних фондів є слідством науково-технічного прогресу. Існують дві форми морального зносу. Перша форма морального зносу пов'язана зі здешевленням вартості відтворення основних фондів у результаті вдосконалювання техніки й технології, впровадження прогресивних матеріалів, підвищення продуктивності праці й НТП, тобто завдяки цьому повинні зменшуватися матеріальні витрати, трудові витрати, підвищуваться вміння, кваліфікація персоналу, що приводить до зниження собівартості верстатів, машин.

Друга форма морального зносу пов'язана зі створенням більш досконалих і економічних основних фондів (машин, обладнання, будинків, споруджень і т.д.). У цьому випадку застосування застарілих основних фондів стає економічно невигідним, оскільки використовуючи застарілу техніку підприємство витрачає більше сировини, матеріалів, робочого часу, енергії на одиницю продукції. Це приводить в остаточному підсумку до підвищення собівартості й зниженню якості продукції, що випускається.

Кмор.зносу.Iформа

Сп.в.-первісна вартість обладнання;

Св.с. – відновлювальна вартість обладнання.

Кмор.зносу.IIформа=

Эн,з – експлуатаційні витрати за один механо-ремонтний період відповідного нового й застарілого обладнання;

Зн,з – витрати на ремонт нов. і застарілого обладнання;

Мн,з – питома потужність на одиницю маси;

tc- міжремонтні періоди експлуатації обладнання.

Амортизація ОВФ – часткове перенесення вартості ОК на продукт, який продається або надавані послуги в певній частці з метою відшкодування його вартості й нагромадження коштів для подальшого відновлення капіталу.

Оскільки ОФ поступово зношуються – остільки виникає необхідність у їхньому відновленні й відтворенні. Втрата ОФ з вартості компенсується грошовим відшкодуванням їх зносу шляхом амортизації.

Для відшкодування ОК використовується амортизаційний фонд (АФ), який формується з амортизаційних відрахувань, що надходять на розрахунковий рахунок п/п після реалізації продукції. З упровадженням закону Укр. «Про оподаткування прибутку п/п» під амортизацією ОФ і нематеріальних активів розуміється поступове перенесення витрат на їхнє придбання, виготовлення, поліпшення на зменшення скорегованого доходу платника в межах установлених норм АВ.

У бух.обліку норми АВ відповідно до наведеного вище закону встановлюються в % від балансової вартості. Відповідно до цього закону ОФ підрозділяються на 4 осн. групи:

1)Будинки, спорудження, їх структурні компоненти, передатні устрої, у тому числі житлові будинки і їх частини(квартири, місця заг. користування)-норма відрахівань - 8%.

2)Автомобільний транспорт і вузли до нього, меблі, машини для автомат.обробки інформації – НА-10%

3)Усі інші ОФ не включені в ці 1,2 групи-на-15%

4)Комп'ютерна техніка, ЕОМ, телефони, мікрофони, рації, вартість, яких перевищує вартість малоцінних предметів – НА-60%(введ. В 2003р)

Усі ці АВ здійснюються поквартально. По 3-й групі може бути прийнятий прискорений метод аморт, за рішенням самого підприємства. У цьому випадку аморт. буде розраховуватися по кожному окремому об'єкту. Норми АВ такі:

1-й рік – 15%;2-й рік – 30%;3-й рік – 20%;4-й рік – 15%;5-й рік – 10%;6-й рік – 5%;7-й рік – 7%

При цьому об'єкт амортизації береться по початковій вартості з обліком додаткових витрат, пов'язаних з поліпшенням ОВФ. Причому витрати на поліпшення ОВФ можуть бути прийняті в сумі, що не перевищує 5%.

Кожний окремий вид цих активів амортизується рівними частками виходячи з первинної вартості цього виду з урахуванням індексації результату, зі строку корисного використання цих матеріальних активів. Але не більш 10-ти літнього строку експлуатації цих активів.

Сума амортизаційних відрахувань визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих по групах 1, 2 і 3 основних фондів і нематеріальним активам, по наступній залежності:

А=F_б(н)*На/100

F_б(н)-балансова вартість групи ОФ на початок періоду.

На-норма амортизації групи значення, якої вибирається залежно від звітного періоду.