Б. Лікування на стадії формування жовчних каменів : за схемою а, літолітики призначаються протягом 12-24 місяців.

В. Лікування на стадії макролітіаза:

При загостренні ЖКХ показана госпіталізація.

а ) Режим з обмеженням фізичного навантаження.

б) дієта в межах столу №5, збагачена харчовими волокнами;

в) хірургічне лікування – лапароскопічна холелітотомія і лапароскопічна холецистектомія;

Показання до хірургічного лікування (планового):

· Грубі ангомалії розвитку ЖВС (кіста холедоху, стенои, перетини жовчного міхура та загальної жовчної протоки, підвоєння, гіпоплазія ЖМ та ін.), що порушують процеси жовчовиділення;

· Рецидивуючі болі в животі, що не купіруються;

· Вік дитини від 3 до 12 років.

Протипоказання до хірургічного лікування (планового):

· наявність конкрементів одномоментно в кількох відділах ЖВС, що не порушують жовчовідділення;

· вік до 3 років;

· пубертатний період;

г) консервативна терапія (поза приступу):

· літолітики: препарати урсодезоксіхолевої кислоти - суспензія урсофальк (10 мг/кг) та інші; тривалість курсу терапії – від 6 до 24 міс.;

· препарати, що впливають на літогенність жовчі: аскорбінова кислота – профілактичні вікові дози 2 рази на рік протягом 1 місяця; гомеопатичні та фітопрепарати - ½ вікової дози протягом 2-3 місяців 2 – 3 курси на рік;

· гепатопротектори (силімарин та інші фітопрепарати, гомеопатичні засоби) у вікових дозах призначаються на 2 -3 міс., 2-3 курси на рік;

· ентеросорбенти: смекта (1 пак. 2-3 рази на добу), ентеросгель та інші протягом 10-14 днів, 3 – 4 курси на рік;

· ЛФК

· Фізіотерапія (поза загострення): парафінові аплікації, індуктотермія на область печінки, електрофорез магнію.

Г. Лікування жовчної кольки:

а) спостереження хірурга;

б) суворий постільний режим;

в) холод на ділянку правого підребер'я при симптомах подразнення черевини, при легкому приступі – тепло на ту ж ділянку;

г) анальгетики: метамізол натрію (50% – 0,1 мл/рік життя) та його комбінації; омнапон протипоказаний (викликає спазм сфінктера Одді);

д) спазмолітики: но-шпа (2 % –0,5 - 2 мл), папаверін (2 % – 1-2 мл),

платифілін (0,2 % – 1 мл); ріабал - з моменту народження в дозі

1 мг/кг на добу п/ш, в/м, в\в, атропін (0,1% - 1 - 1,15 мл підшкірно;

е) еуфілін (в/в – 2,4% – 0,1 мл/кг);

ж) при тривалому больовому синдромі – новокаїнова паранефральна блокада чи новокаїн в/в;

з) після усунення больового синдрому – жовчогонний чай, збільшення кількості рідини(лужні мінеральні води), курс антибактеріальної терапії (препаратами вибору є антибіотики, що створюють терапевтичне депо в жовчному міхурі – див. “Хронічний холецистохолангит”).

Тривалість стаціонарного лікування: 7-10 днів після усунення больового синдрому.

Ціль лікування:

1) Купіювати клінічні прояви.

2) Зменшити розмір конкрементів.

3) Зменшити активність фізіко- хімічних порушень жовчи.

4) Попередити формування конкрементів, розвиток ускладнень.

Вимоги до результатів лікування: усунення больового синдрому, розчинення конкрементів чи їх хірургічне видалення.

Диспансерний нагляд. Огляд дитячим гастроентерологом 2 рази на рік, педіатром – один раз на 3 місяці в перший рік після загостення, далі – 2 рази на рік; отоларинголог, стоматолог та інші – за вимогами.

Протирецидивне лікування: 2 рази на рік. Обсяг лікування залежить від періоду захворювання та стану дитини.

Обсяг контрольно-діагностичних обстежень: клінічний аналіз крові – 1 раз на рік, копрограма – 2 рази на рік, УЗД органів черевної порожнини 2 рази на рік, дуоденальне зондування та біохімічне дослідження жовчі – 1 раз на рік (за необхідністю).

Диспансерний нагляд – протягом життя.

Санаторно-курортне лікування рекомендується проводити через 6 місяців після загострення. Рекомендовано бальнеогрязьові курорти (Трускавець, Закарпатська група курортів та інші). Протипоказаннями до курортного лікування є ЖКХ з частими приступами жовчної кольки, наявності активної інфекції та ускладненнями(механічна жовтяниця, емпієма, водянка жовчного міхура).