Римські критерии III діагностики синдрому циклічної блювоти в дітей

 

Діагноз установлюють за наявності всіх ознак, зазначених нижче: 1. Два або більше періодів інтенсивної нудоти й стійкої блювоти або тривалої блювоти протягом декількох годин чи днів. 2. Повернення до звичайного стану здоров’я протягом декількох тижнів або місяців

 

Якщо в дитини є всі основні симптоми CVS, – діагноз можна вважати встановленим, але, проте, навіть у цьому разі необхідні додаткові параклінічні дослідження і ретельний диференціальний діагноз. Необхідно підкреслити, що діагноз CVS може бути встановлений тільки за умови безумовного виключення іншої патології, що супроводжується блювотою.

Для виключення метаболічних і ендокринних захворювань, перебіг яких може супроводжуватися блювотою, необхідно досліджувати рівень електролітів, pН, глюкози, молочної кислоти, аміаку, амінокислот, АКТГ й адіуретичного гормону, а також кетонові тіла, органічні кислоти тощо. Результати цих метаболічних й ендокринних досліджень повинні бути отримані протягом епізоду блювоти. Це може дозволити виявити порушення окислювання жирних кислот або частковий дефіцит орнітин-транскарбамілази.

3. Основні принципи лікування. Насамперед, пам’ятати, що хворі потребують турботливого і дбайливого відношення, тому що вони постійно побоюються виявитися безпомічними і нещасливими унаслідок виснажливих приступів. Негативні емоційні реакції, перегляд певних телевізійних передач, харчові продукти і багато інших факторів здатні спровокувати приступ.

На жаль, недостатнє знання механізмів розвитку захворювання призводить до того, що лікування CVS є багато в чому емпіричним. Однак ведення хворого повинне бути максимально індивідуалізовано і відповідним чином адаптовано залежно від особливостей перебігу захворювання в даного пацієнта.

Стратегія медикаментозного лікування грунтується на тому, що застосовуване лікування залежить від періоду захворювання. Для кожного періоду є своя мета і варіанти лікування, що дозволяють досягти мети лікування (табл.6).

 

Таблиця 6

Терапевтична тактика при синдромі циклічної блювоти в дітей

Період	I	II	III	IV
Симптоми	Відсутні	Продрома	Приступ	Видужання
Мета терапії	Запобігання приступу	Абортування приступу	Термінація приступа і, якщо невдало, седація до закінчення приступу	Відновлення харчування без рецидиву
Терапія	Усунення тригерів. Профілактика мігрені (ципрогептадин, амітриптилін, пропранолол)	Лоразепам та/або ондансетрон (per os чи сублінгвально). Сон. Анальгезія (при абдомінальному болю). Триптан (при головному болю)	Внутрішньовенне поповнення рідини в поєднанні з Н2-блокаторами. Для термінації приступу внутрівенно лоразепам або ондансетрон. Для седації хлорпромазин (по 0,5-1,0 мг/кг) і дифенілгідрамін (по 0,5-1,0 мг/кг) разом. Повторювати кожні 3-4 год при нудоті в стані неспання	Розширення дієти, якщо вона переноситься

 

 

Шифр МКБ – К59.0

КИШКОВІ КОЛІКИ

1. Визначення. КИШКОВІ КОЛІКИ – це раптові і виражені|виказані,висловлені| напади|приступ| плачу і неспокою|занепокоєння| немовлят протягом 3 і більше годин протягом доби не менше 3 днів на тиждень протягом хоча б|хоча би| одного тижня.

2. Критерії діагностики. Клінічна картина дитячих колік достатньо|досить| характерна|вдача|. Зазвичай|звично| коліки вперше|уперше| проявляються на 3-4-му тижні життя дитини|дитя|. Найбільш характерний|вдача| час доби для колік – вечірні години. У дітей в місячному віці кишкові коліки повторюються 1-2 рази на тиждень і тривають до 30 хвилин, потім збільшується їх інтенсивність і тривалість.

Напад|приступ| колік, як правило, починається|розпочинається,зачинається| раптово, дитина|дитя| голосно|гучно| і пронизливо кричить. Так звані пароксизми можуть тривати|тривати| довго, може відмічатися почервоніння обличчя|обличчя,лице| або блідість носо-губного трикутника. Живіт піддутий і напружений, ноги підтягнуті до живота і можуть миттєво випрямлятися, стопи часто холодні на дотик, руки притиснуті до тулуба. У важких|тяжкий| випадках напад|приступ| іноді|інколи| закінчується тільки|лише| після того, коли дитина|дитя| повністю виснажена. Часто помітне полегшення наступає|наставати| відразу після|потім| дефекації. Напади|приступ| виникають під час або відразу після|потім| годування.

Не дивлячись на те, що напади|приступ| кишкових колік повторюються часто і є достатньо|досить| страхітливою картиною для батьків, можна вважати|лічити|, що реально загальний|спільний| стан|достаток| дитини|дитя| не порушений і в період між нападами|приступ| вона спокійна, нормально прибавляє в масі тіла, має добрий|добрий| апетит. Діти смокчуть|ссати| активно, інколи|почасти| «жадібно».

У прояві|вияв| колік спостерігається закономірність, яка називається «Правилом трьох»: коліки починаються|розпочинаються,зачинаються| в перші 3 тижні життя, продовжуються|тривати| біля 3-х годин на день і зустрічаються переважно у дітей перших 3 місяців життя.

Діагноз кишкової коліки встановлюють на підставі критеріїв Римського консенсусу III, які представлені|уявлені| в табл.8.

 

Таблиця 8

Римські критерії III діагностики дитячих колік

 

Діагноз встановлюють за наявності всіх перерахованих нижче ознак у дитини|дитя| до 4-місячного віку:   1. Пароксизми дратівливості, неспокою|занепокоєння| або крику, які починаються|розпочинаються,зачинаються| і припиняються без очевидної причини; 2. Тривалість епізодів 3 або більше годин на день і вони з'являються|появлятися| не менше 3 днів на тиждень протягом хоча б|хоча би| 1 тижня; 3. Відсутні ознаки прогресування.

Основні принципи лікування.

 

Шифр МКБ – К59.1

ФУНКЦІОНАЛЬНА ДІАРЕЯ

1. Визначення. ФУНКЦІОНАЛЬНА ДІАРЕЯ -це безболісна дефекація 3 і більше разів на добу більшою кількістю неоформлених випорожнень, що тривають 4 і більше тижнів з дебютом у періоді новонародженості або в дошкільні роки. При цьому відсутнє відставання росту, якщо раціон досить калорійний.

За наявними даними в 60-80% випадків в основі персистуючої діареї у дітей лежать функціональні розлади. Частіше функціональна діарея є клінічним варіантом синдрому подразненого кишечника, але якщо інші діагностичні критерії відсутні, то персистуюча функціональна діарея розглядається як самостійне захворювання (приблизно в 20% випадків).

2. Критерії діагностики. Відповідно до Римських критеріїв ІІІ (2006), діагноз функціональної діареї встановлюють при наявності у хворого протягом понад 4 тижнів безболісної щоденної повторюваної дефекації 3 і більше разів на добу неоформленими випорожненнями. При цьому необхідно враховувати, що симптоми з'являються між 6-им й 36-им місяцями життя, дефекація з'являється під час неспання й відсутня затримка в розвитку, якщо енергетичні потреби адекватно задовольняються. Симптоми спонтанно зникають у шкільні роки.

Діагностичні ознаки функціональної діареї, що затверджені в рамках Римського консенсусу III, представлені в табл.9.

 

 

Таблиця 9

Римські критерії III діагностики функціональної діареї у дітей

 

Діагноз встановлюють при наявності всіх перерахованих нижче ознак: 1. Безболісна щоденна повторювана дефекація 3 і більше разів на добу неоформленими випорожненнями. 2. Протягом понад 4 тижнів. 3. Початок симптомів відзначається у віці між 6-им і 36-им місяцями життя. 4. Дефекація з'являється під час неспання. Відсутня затримка в розвитку, якщо енергетичні потреби адекватно задовольняються.

 

 

Основні принципи лікування.

 

Протоколи складені згідно Міжнародних та Вітчизняний стандартів діагностики та лікування захворювань органів травлення, що підтверджується посиланням на літературні джерела:

 

Розділ «Захворювання стравоходу»

1.Приворотский В.Ф., Луппова Н.Е. Проект рабочего протокола диагностики лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Пособие для врачей.М,2005.-15с.

2.Пиманов С.И., Силивончик Н.Н.Римский ׀׀׀ консенсус: избранные разделы и комментарии. Пособие для врачей. -Витебск: Издательство ВГМУ,2006.-160с.

3.Tytgat G.N., Mccoll K., Tack J. et al. New algorithm for the treatment of gastro_oesophageal reflux disease // Aliment. Phar_macol. Ther. / Posted 02.04.2008.

 

Розділ «Захворювання гастродуоденальної зони»

1. ІІІ Римський Консенсус (Римські критеріі) – 2005, щодо функціональних захворювань органів травлення

Пиманов С.И., Силивончик Н.Н.Римский ׀׀׀ консенсус: избранные разделы и комментарии. Пособие для врачей. -Витебск: Издательство ВГМУ,2006.-160с.

2. Маастрихт – 3: как проводить диагностику, лечение и профилактику Helicobacter pylori-ассоциированных заболеваний./Новости гастроэнтерологии – М:2006, - 17с.

3. Диагностика и лечение хеликобактерной инфекции (Рекомендации третьей конференции Европейской группы по изучению Helicobacter pylori, 2005) // Клиническая фармакология и терапия. – 2006. – т.15. - №1. – С.32-35.

4. Захворювання органів травлення у дітей (стандарти діагностики та лікування): Навчальний посібник для педіатрів, дитячих гастроентерологів, лікарів загальної практики – сімейної медицини / Ю.В.Бєлоусов, Л.Г.Волошина, Н.В.Павленко, І.Г.Солодовниченко, О.М.Бабаджанян. – Х.:ВД «ІНЖЕК», 2007. – 120с.

5. Сучасні концепції підходів до інфекції Helicobacter pylori – звіт консенсусу Маастрихт 2 – 2000 // Медицина світу. – 2001. – Додаток. – С.1-9.

6. Current concepts in the managtment of Helicobacter pylori infection/ The Maastricht 2 -2000 Consensus Report, September, Rome, 2000/

7. NASPGHAM Medical Position Papers: Helicobacter pylori infection in children: Recommendation for Diagnosis and Treatment// J.Pediatric Gastroenterol. Nutr. – 2000. - V.31. – P.490-497.

8. Helicobacter pylori infection in children: a consensus statement. European Pediatric Task Force on Helicobacter pylori. // J.Pediatric Gastroenterol. Nutr. – 2002. – V.30. – P. 207-213.

 

Розділ «Захворювання жовчовивідних шляхів»

1. ІІІ Римський Консенсус (Римські критеріі) – 2005, щодо функціональних захворювань органів травлення

Пиманов С.И., Силивончик Н.Н.Римский ׀׀׀ консенсус: избранные разделы и комментарии. Пособие для врачей. -Витебск: Издательство ВГМУ,2006.-160с.

2. Съезд научного общества гастроэнтерологов России в 2002 г.

3. Запруднов А.М., Харитонова Л.А. Билиарная патология у детей. – М.: ООО «Медицинское информационное агенство», - 2008. – 376 с.

4. Иванченкова Р.А. Хронические заболевания желчевыводящих путей. – М.: Издательство «Атмосфера». – 2006. – 416 с.

 

Розділ «Захворювання підшлункової залози»

1.Губергриц Н.Б., Христич Т.Н. Клиническая панкреатология. – Донецк: Лебедь,2000.–416с.
2. Губергриц Н.Б. Панкреатическая боль: как помочь больному. – Киев: Экспресс, 2004. – 176 с.

3.Реактивный и хронический панкреатит у детей: диагностическая и лечебная тактика, схемы диспансерного наблюдения. Информационное письмо // Под ред проф.А.А.Баранова.- М.: Медицина, 2004.- 26 с.

 

Розділ «Захворювання кишечника»

1. ІІІ Римський Консенсус (Римські критеріі) – 2005, щодо функціональних захворювань органів травлення

Пиманов С.И., Силивончик Н.Н.Римский ׀׀׀ консенсус: избранные разделы и комментарии. Пособие для врачей. -Витебск: Издательство ВГМУ,2006.-160с.

2. Матеріали (резолюція) науково- практичної конференції з міжнародною участю «Целіакія: минуле, сучасне, майбутнє», Київ, 2008 р.

3. Международный День целиакии (резолюция). Санкт-Петербург, 2002 г.

4. Матеріали (резолюція) науково- практичної конференції з міжнародною участю «Хронічні захворювання кишечника у дітей», Харків, 10-11 листопада, 2008 р.

5. Материалы XV Международного Конгресса детских гастроэнтерологов России и стран СНГ «Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей», Москва, 18-20 марта 2008 г.

Розділ «функціональні гастроінтестинальні розлади у новонароджених і дітей раннього віку»

1. Міжнародна статистична классифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я, 10-й перегляд. – Всесвітня організація охорони здоров’я., 1998. – 685с.

2. Бердникова Е.К., Кешишян Е.С. Функциональные нарушения желудочно-кишечного тракта у детей раннего возраста. Consilium Medicum. Педиатрия. 2007; 9(1):13-17.

1. Гастроэнтерология детского возраста/ Под ред. С.В. Бельмера, А.И. Хавкина.- М.: ИД Медпрактика-М, 2003.- 360 с.

2. Детская гастроэнтерология (избранные главы)/ Под ред. А.А. Баранова, Е.В. Климанской, Г.В. Римарчук.- М., 2022.- 592 с.