Корисність. Функція корисності

Корисність U (Utіlіtу) — це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товарів та послуг. Для вимірювання корисності використовують умовні одиниці – ютілі.

Функція корисності — це співвідношення між обсягами товарів та послуг, що споживаються, і рівнем корисності (задоволеності від споживання товару), якого досягає споживач.

Функція корисності може бути представлена як

,

де U - корисність;

- кількість товару х, що споживається, за певний період;

- кількість товару у, що споживається, за певний період.

Ступінь корисності певної кількості блага (або певного набору благ) оцінюється величиною іншого блага (еталонного), якою особа здатна пожертвувати заради отримання заданої кількості блага (або набору благ), корисність якого оцінюється. (Отже, чим більша жертва, на яку здатний індивід заради отримання певного набору благ, тим більша корисність цього набору).

Загальна корисність tu (Тоtаl Utіlіtу) - це задоволення, що пов’язане з споживанням набору даного виду. Але зростання загальної корисності уповільнюється зі збільшенням споживання. Це є наслідком того, що зменшується додаткова, або гранична, корисність.

Гранична корисність mu (Маrgіпаі Utіlіtу) - це приріст корисності від споживання додаткової одиниці товару чи послуги у даний момент часу.

Згідно з законом спадної граничної корисності величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися по мірі збільшення кількості товару, що споживається (графік 4.1).

Сукупна корисність tu, яка визначається як сума граничних корисностей, зростає в процесі споживання, але вона зростає все меншою і меншою мірою. Це означає, що гранична корисність (mu) — додаткова корисність від споживання кожної додаткової одиниці товару - знижується.

 

Перший закон Госсена: із збільшенням обсягу споживання певного блага загальна корисність індивіда зростає, а гранична зменшується.

u

tu

 

mu

 

0 Q

Графік 4.1. Графічне зображення першого закону Госсену

 

Антиблага – це блага, що мають від’ємну корисність (наприклад, забруднення повітря).

Існують нетрадиційні випадки корисності (графік 4.2):

а) функція сукупної корисності антиблага (максимальна корисність спостерігається при його відсутності);

б) функція зростаючої граничної корисності (наприклад, колекціонування);

в) функція граничної корисності, яка спочатку зростає, а потім знижується (наприклад, ліки).

 

tu mu mu

Антиблаго 0 Q 0 Q

а) б) в)

Графік 4.2 Нетрадиційні випадки функції корисності

 

 

ПАРАДОКС СМІТА: Якщо ціна товару залежить від його корисності, то чому блага, що мають у нормальних умовах найвищий ефект (хліб, молоко, вода), мають нижчу ціну, ніж товари, корисність яких для людини досить відносна (діаманти)?

Парадокс Сміта розв’язується наступним чином: споживаючи воду, люди доходять до таких способів її споживання, коли корисність останньої її одиниці, тобто гранична корисність, дуже низька. Таким чином, загальна корисність від води дуже велика, але ціна встановлюється не по загальній корисності, а по граничній.

 

Крива байдужості. Карта байдужості.

Переваги споживача можуть бути представлені у графічній формі.

Крива байдужості - це крива, що показує різноманітні комбінації двох товарів (послуг), цінність яких для споживача однакова, тобто вони мають однакову корисність.

Графік 4.3. Крива байдужості.

U - крива байдужості;

- обсяг споживання товару x,

- обсяг споживання товару у.

Карта кривих байдужості – це множина кривих байдужості, що показують різні рівні корисності (графік 4.4).

Графік 4.4. Карта кривих байдужості.

- обсяг товару х,

- обсяг товару у,

, , - криві байдужості.

Властивості кривих байдужості:

1. Віддається перевага наборам товарів на тих кривих байдужості, які найбільш віддалені від початку координат.

2. Криві байдужості не перетинаються

3. Мають від'ємний нахил.

 

Гранична норма заміщення

Гранична норма заміщення ( Mаrginal Rate of Substitution) визначає, від якої кількості товару у споживач згоден відмовитись, щоб отримати ще одну додаткову одиницю товару х, залишаючись на тій же кривій байдужості.

зменшується по мірі того, як товар у заміщується товаром х.

Зменшення граничної норми заміщення при переміщені вздовж кривої байдужості донизу є важливою передумовою формування кривої байдужості. У міру того як товар х заміщує товар у, крива байдужості стає менш крутою.

Бюджетне обмеження

Бюджетна лінія — це множина точок, що показує різні комбінації двох товарів чи послуг (споживацьких наборів),які може придбати споживач за даними цінами у межах свого доходу (див. графік 4.5).

Рівняння бюджетного обмеження:

,

де I - доход споживача;

P - ціна товару х;

P - ціна товару у;

Q - кількість товару х;

Q - кількість товару у.

Графік 4.5. Бюджетне обмеження. (Бюджетна лінія.)

Фактори, які впливають на бюджетну лінію:

1) зміна доходу споживача;

2) зміна цін на товари.

у у

 

Доход споживача Доход споживача

зменшується збільшується

 

І І І І

 

 

Х х

а)

у Ціна на товар х у Ціна на товар х

зростає падає

 

Х х

б)

Графік 4.6. Вплив зміни доходу на бюджетну лінію (а);

вплив зміни ціни товару на бюджетну лінію (б).

При зміні доходу бюджетна лінія переміщується відповідно до його збільшення (графік 4.6.а) (або зменшення ) і займає паралельне попередньому положення. Зміна цін на товар х приводить до відповідної зміни кута нахилу бюджетної лінії (графік 4.6.б).