Пропозиція. Функція пропозиції. Зміна обсягу пропозиції і пропозиції в цілому.

ПропозиціяS (Suррlу) — це обсяг товарів, який виробники можуть і бажають виготовляти і продавати на ринку.

Пропозиція певного товару визначає прямий взаємозв'язок між ринковою ціною і кількістю товару, що продається: чим вища ціна товару, тим більший обсяг товару, який буде виготовлений і запропонований до продажу, і навпаки.

Додатна залежність між ціною і обсягом товару, що пропонується до продажу, називається законом пропозиції.

Крива пропозиції (S) — це крива, що показує, який обсяг товару можуть та бажають виготовити й продати виробники за різними цінами в даний час. (графік 2.5) Крива пропозиції має додатний нахил. Це означає, що чим вища ціна товару, тим більший його обсяг буде запропонований до продажу, і навпаки.

Графік 2.4. Крива пропозиції (S)

Індивідуальна пропозиція – це пропозиція товару одного окремого виробника. Ринкова пропозиція — це пропозиція, що визначається як загальна сума всіх індивідуальних пропозицій, вона складається з сукупності обсягів товару, які виробляються і пропонуються до продажу всіма продавцями товару за відповідною ціною. (графік 2.6).

q q Q

Графік 2.5. Крива ринкової пропозиції.

Функція пропозиції може бути виражена рівнянням:

,

де - обсяг пропозиції,

Р - ціна одиниці товару.

Нецінові фактори, що впливають на пропозицію:

* витрати виробництва;

* технічний прогрес;

* ціни на інші товари;

* кількість продавців;

* стабільність законодавства та визначеність правового поля;

* специфічні фактори (погода тощо);

* сподівання щодо майбутніх економічних умов.

Зміна пропозиції в цілому, тобто переміщення кривої пропозиції (S) праворуч означає збільшення пропозиції (), переміщення кривої пропозиції ліворуч означає її зменшення () (графік 2.7). На цей процес впливають тільки нецінові фактори.

Графік 2.6. Зміна пропозиції в цілому.

Якщо ж жоден з нецінових факторів, що впливають на пропозицію, не змінюється, а ціна товару змінюється, то відбувається переміщення по кривій пропозиції (S) вгору чи вниз (при цьому пропозиція товару в цілому не змінюється, а змінюється її обсяг) (див. графік 2.8).

Q

Графік 2.7. Зміна обсягу пропозиції.

Для функції пропозиції важливе значення має фактор часу. Звичайно розрізняють найкоротший, короткостроковий (короткий) і довгостроковий (тривалий) періоди. У найкоротшому періоді всі фактори виробництва постійні, у короткостроковому деякі фактори (сировина, робоча сила й ін.) є змінними, у довгостроковому - усі фактори змінні (включаючи виробничі потужності, число фірм у галузі тощо).

В умовах найкоротшого ринкового періоду підвищення (зниження) попиту призводить до підвищення (зниженню) цін, але не відбивається на розмірі пропозиції (рис.2.8, а). В умовах короткострокового періоду підвищення попиту обумовлює не тільки ріст цін, але і збільшення обсягу виробництва, тому що фірми встигають змінити деякі фактори виробництва у відповідності з попитом (мал.2.8, б). В умовах довгострокового періоду збільшення попиту призводить до значного росту пропозиції при постійних цінах або несуттєвому підвищенні цін (мал.2.8, в).

P D S P D S P D

D

P P D D

S

 

P P S

P P

 

0 Q Q 0 Q Q Q 0 Q Q Q

а) б) в)

Рис. 2.8. Зміна цін і обсягу пропозиції в найкоротшому (а),

короткостроковому (б) і довгостроковому періодах

Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.

Рівноважна ціна.

 

 

Графік 2.9. Ринкова рівновага попиту та пропозиції.

С - точка рівноваги, тобто точка перетину кривої D і кривої S, яка визначає рівноважну ціну () та рівноважний обсяг попиту та пропозиції (). (графік 2.9). В точці перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту (). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (), яка однаково задовольняє і покупців, і продавців.

Рівноважна ціна ( ) - ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.

0 Q

Графік 2.10. Модель встановлення рівноважної ціни.

Р - ціна;

Q - обсяг попиту та обсяг пропозиції;

C - точка рівноваги;

- рівноважна ціна;

- рівноважний обсяг попиту та пропозиції;

-ціни, при яких встановлюється дефіцит та надлишок;

, - обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок.

Якщо ціна буде нижчою, ніж , надлишок попиту буде піднімати її вгору (конкуренція покупців) і створювати дефіцит товару (коли попит більше пропозиції); якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна , пропозиція перевищить попит, створиться надлишок товару (конкуренція продавців, адже пропозиція буде більше попиту), внаслідок чого ціна буде знижуватися до рівня рівноваги (див. графік 2.10).

Умови сталої рівноваги на ринку розглядалися такими відомими вченими-економістами, як А.Маршалл і Л.Вальрас.

Загальновизнаний на сьогодні метод Л.Вальраса розглядає криві попиту та пропозиції як кінцеві точки горизонтальних прямих, які відповідають обсягам попиту чи пропозиції при даній ціні (тобто ціна розглядається як незалежна змінна, а кількість товару – як залежна). А.Маршалл розглядав їх як кінцеві точки ряду вертикальних ліній, кожна з яких відповідає ціні, за якою дана кількість товару виробляється і споживається (тобто А.Маршалл розглядає кількість товару як незалежну змінну, а ціну - як залежну змінну) (див. графік 2.11).

 

а) б)

Графік 2.11. Механізм формування рівноважної ціни:

а - за Л.Вальрасом (модель Л.Вальраса);

б - за А.Маршаллом (модель А.Маршалла).

Метод Л.Вальраса засновується на зміні динаміки ціни в напрямку досягнення стану рівноваги, тоді як підхід А.Маршалла базується на зміні динаміки обсягів товару; тобто Л.Вальрас розробив «модель коригування ринкових цін», тоді як А.Маршалл - «модель коригування випуску».