Тема 5. Застосування судами іноземного прва

Семінар – 2 години

1. Сучасний стан та характеристика законодавства України у сфері провадження у справах за участю іноземних осіб.

2. Особливості участі у процесі іноземних осіб.

3. Актуальні питання визначення підсудності та виконання іноземних судових доручень.

4. Проблемні питання визнання та виконання рішень іноземних судів.

Практичне заняття – 2 години

1. Особливості правового регулювання форми та змісту зовнішньоекономічного договору. Істотні умови договорів.

2. Письмово охарактеризуйте особливості та підготуйте проекти наступних договорів: перевезення вантажів; агентський договір; договір підряду на капітальне будівництво.

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

Задача 1

Стаття 2 Договору про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1967 р. містить наступне правило: "Космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла, не підлягає національному привласненню ні шляхом проголошення на них суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні будь-якими іншими засобами". Денніс Хоуп, 49-річний підприємець, з Каліфорнії оголосив себе на початку 1997 р. власником Сонячної системи, всіх планет і їх супутників, включаючи і супутник Землі Місяць. Перед цим він на­правив послання про намір приватизувати "безхозні небесні тіла" на адресу ООН, Білого дому у Вашингтоні і Кремля у Москві. Відповіді він не отримав. Потім Д. Хоуп відкрив власну контору під назвою "Місячне посольство" і став прода­вати ділянки своєї "власності".

Чи допустиме подібне привласнення з точки зору міжнародного публічного права чи міжнародного приватного права?

Які можуть бути підстави для визнання даного договору недійсним за українським цивільним правом?

Задача 2

У 1951 р. іранський меджліс ухвалив два закони про націона­лізацію нафтової промисловості в Ірані. Негайно після націоналізації Англо-іранська нафтова компанія зажадала від прем’єр-міністра іранського уряду, аби це питання відповідно до ст. 22 концесійного договору 1933 р. було вирішено шляхом арбітражу. Іранський міністр фінансів у своїй відповіді на цей лист підкреслив, що: 1) право націоналізації виникає з суверенітету кожної держави; це право використовували багато держав, у тому числі і уряд Великобританії; 2) приватна угода (концесія) не може перешкоджати здійсненню цього права, заснованого на нормах міжнародного права;

3) націоналізація нафтової промисловості в Ірані є результатом здійснення суверенного права іранського народу; цей захід не може бути предметом арбітражного розгляду в будь-якому арбітражному органі.

Оціните аргументи іранського уряду з точки зору їх відповідності міжнародному приватному праву.

Задача 3

У Німеччини у німецького власника злочинцями була вкрадена машина, привезена до України і продана українському покупцеві. Дані факти стали відомі правоохоронним органам України. Німецький власник, дізнавшись про те, що його машина знаходиться в українського покупця, вирішив прийняти заходи до її витребування.

Використовуючи знання правил міжнародної підсудності та колізійного права, проконсультуйте німецького власника на предмет того, до суду якої держави (України чи Німеччини) йому слід звертатися для витребування свого майна? На підставі яких норм права і яке рішення повинен прийняти суд?

Задача 4

Між українським ВАТ та італійською фірмою в Києві був укладений контракт постачання, згідно з яким італійська фірма зобов’язалася поставити товар на умовах DDU (м. Канів). При цьому відповідно до контракту італійська фірма зобов’язана була здати товар кур’єрській пошті DHL для пересилки набувачу, а датою постачання за контрактом вважається дата поштової накладної.

Встановіть місце, в якому стався перехід права власності на товар.

Задача 5

Громадянин України Л, старший механік науково-дослідного судна "Сант-Альбан", що стояв на стоянці в Марселі (Франція), попросив у капітана судна відпустку за свій рахунок, аби відвідати родичів, що проживають у Житомирі. Капі­тан судна відмовив в наданні відпустки, посилаючись на те, що Л немає ким замінити і що трудовий контракт з ним не передбачає відпусток протягом п’яти років. Проте Л само­вільно покинув судно і виїхав до України. Повернувшись через два тижні, він дізнався, що на його місце прийнята інша людина.

Чи може Л звернутися до українського суду з вимогою про відновлення на роботі? Правом якої держави повинні регулюватися трудові відносини?

Врахуйте наступні додаткові обставини:

капітан судна має громадянство Філіппін;

судно плаває під прапором Ліберії;

власником судна є англійська компанія.

Задача 6

Громадянин Іраку, що працює шофером на українському підприємстві, звернувся до роботодавця з проханням надати йому декілька вихідних днів протягом мусульманських свят. Замість цього він погоджувався відпрацювати дані дні протягом святкових і вихідних днів. Директор підприємства відмовив, пославшись на те, що КЗпП України така практика заборонена.

Чи правий директор? Правом якої держави регулюються дані трудові відносини? Чи можливий в трудовому договорі вибір застосовного права?

 

Задача 7

Український громадянин Я працював в ООН. У 1983 р. він за­просив політичний притулок в США, про що повідомив постійного представника СРСР при ООН і Генерального секретаря ООН. Через деякий час глава служби з персоналу проінформував Я про інструкції, отримані з кабінету Гене­рального секретаря ООН, відповідно до яких Організація не має наміру подовжувати контракт Я після його закінчення. Він виразив протест проти цього рішення і послався на права, надані йому резолюцією 37/126 Генеральної Асамблеї ООН, відповідно до якої, "в разі, якщо службовці, призначені на певний термін, пропрацювавши п’ять років, покажуть задовільні результати, їх ситуація буде прийнята до уваги в цілях продовження кар’єри".

Яким чином регулюються трудові відносини міжнародних службовців? Чи має бути задоволене прохання пана Я про продовження трудового контракту?

Задача 8

Співробітник вітчизняного підприємства Шинкаренко був направлений у трудове відрядження за кордон на певний строк. Він виїхав до іноземної країни разом із дружиною. Через деякий час дружина влаштувалася на роботу на теж підприємство, де працював її чоловік. Таким чином, трудові відносини виникли у неї з цим підприємством за кордоном. В результаті аварії на підприємстві подружжя Шинкаренків отримали трудове каліцтво.

Хто повинен відшкодувати шкоду, заподіяну каліцтвом громадянину Шинкаренко під час його роботи за кордоном? Хто повинен відшкодувати шкоду, заподіяну дружині Шинкаренка? Куди повинен звертатись працівник із заявою про отримання трудового каліцтва в період роботи за кордоном?

Література

1-8, 10-12, 21, 23, 31, 32, 35

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві.

2. Визначення застосованого права на основі колізійних норм внутрішньодержавного права.

3. Феномен світового процесу внутрішньонаціональної кодифікації міжна­родного приватного права, його етапи і суть.

4. Поняття, причини, значення та цілі уніфікації регулювання міжнародного цивільного і торгового обігу.

5. Поняття правового режиму та його види. Національний режим та режим найбільшого сприяння. Спеціальний режим.

6. Співвідношення міжнародного приватного права з українським приватним правом та міжна­родним публічним правом. Принципи та функції міжнародного приватного права.

7. Звичай як джерело міжнародного приватного права. Торгові звичаї. Між­народні правила інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС).

8. Доктрина як джерело міжнародного приватного права. Джерела Lex Mercatoria.

9. Фізичні особи як суб’єкти міжнародного приватного права. Поняття "іно­земець" в українському праві.

10. Міжнародні договори України як джерела правового регулювання положення фізичних осіб у міжнародному приватному праві.

11. Колізійні критерії визначення особистого статусу фізичної особи по праву України та праву іноземних держав. Сфера дії особистого статусу.

12. Юридичне значення поняття "подвійне громадянство" в Україні.

13. Режими правового статусу іноземців в Україні. Межі застосування національного режиму у відношенні іноземців по праву України і праву іноземних держав.

14. Поняття "національність" та "державна приналежність" по відношенню до юридичних осіб. Колізійні критерії визначення особистого статусу юридич­ної особи по праву України та праву іноземних держав.

15. Транснаціональні корпорації в міжнародному приватному праві.

16. Режими правового статусу іноземних юридичних осіб в Україні. Правове положення іноземних юридичних осіб в Україні, умови ведення ними діяль­ності в Україні.

17. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності іноземних юридичних осіб в Україні. Представництва та філіали іноземних юридичних осіб в Україні.

18. Межі застосування національного режиму відносно іноземних юридичних осіб по праву України та по праву іноземних держав.

19. Питання права власності та інших речових прав в міжнародному цивіль­ному і торговому обігу.

20. Колізійне регулювання права власності та інших речових прав в Україні та в іноземних державах. Закон місця знаходження речі та роль цієї прив’я­зки.

21. Спеціальні колізійні прив’язки для окремих питань, пов’язаних з речово-правовими відносинами.

22. Матеріально-правове регулювання права власності та інших речових прав в Україні стосовно відносин з наявністю іноземного елемента.

23. Поняття принципів "право слідування" та "право переваги". Класифікація речей у цивільному праві за об’єктом, за відношенням до цивільного обороту, за місцем знаходження та іншими ознаками.

24. Правовий режим майна суб’єктів МПП. Право власності та інші речові права.

25. Правове положення власності України і українських суб’єктів за кордоном. Способи їх захисту.

26. Захист культурних цінностей з точки зору міжнародного приватного права. Питання націоналізації власності іноземних осіб.

27. Джерела правового регулювання правочинів та договорів в міжнародному приватному праві України та іноземних держав.

28. Особливості правового регулювання торговельної та зовнішньоекономічної діяльності.

29. Актуальні питання правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності: характеристика окремих її видів, ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій.

30. Застосування норм міжнародного права та використання звичаїв ділового обороту у законодавстві України та практиці зовнішньоекономічної діяльності.

31. Сучасний стан та тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

32. Актуальні проблеми правового регулювання договірних відносин та захисту прав суб’єктів господарювання.

33. Проблемні питання набувальної давності в сфері речових відносин.

34. Актуальні питання захисту права власності та інших речових прав у практиці іноземних держав.

35. Принцип автономії волі сторін та обмеження його застосування.

36. Питання вибору права в часі, просторі та по колу осіб у сфері договірних правовідносин.

37. Тенденції розвитку правового регулювання сфери договірних зобов’язань. Принцип найбільш тісного зв’язку.

38. Особливості застосування норм міжнародного права, законодавства України та звичаїв ділового обороту у практиці зовнішньоекономічної діяльності.

39. Колізійні норми щодо правочинів, довіреності, позовної давності.

40. Колізійні норми щодо прав інтелектуальної власності.

41. Проблеми вибору права, що застосовується до недоговірних зобов’язань.

42. Промислова власність як різновид інтелектуальної власності, її об’єкти та місце в системі приватних правовідносин. Правове регулювання відносин промислової власності.

43. Поняття, суб’єкти, принципи та види зовнішньоекономічної діяльності, її правове забезпечення.

44. Особливості змісту зовнішньоекономічного договору (контракту).

45. Особливості правового регулювання окремих видів договорів в праві міжнародної торгівлі. Універсальні міжнародні конвенції з міжнародної купівлі - продажу. Звичаї в міжнародній торгівлі.

46. Зміст тa сутність "Принципів міжнародних комерційних договорів 1994 р. (Принципів УНІДРУА)" та "Принципів європейського контрактного права (доповнена і переглянута версія 1998 р.)".

47. Роль та функції українських консулів в сфері захисту українських осіб за кордоном у зв’язку з договірними зобов’язаннями.

48. Колізійне регулювання деліктних відносин в праві України та іноземних держав. Принцип lex loci delicti comissi. Причини що обумовлюють його обмеження.

49. Міжнародне регулювання питань пов’язаних з деліктною відповідальністю. Конвенція про цивільну відповідальність від забруднення нафтою 1969 р. та Віденська конвенція про цивільну відпо­відальність за ядерну шкоду 1963 p.

50. Колізійні питання стосовно форми контракту. Проблема "укладення договору між відсутніми".

51. Колізійні питання, які стосуються змісту контрактів. Колізійні питання, пов’язані з базисом поставки, з платежами в іноземній валюті та з захи­сними застереженнями. Правила "Інкотермс".

52. Особливості та види міжнародних перевезень. Внутрішні міжнародні перевезення.

53. Роль міжнародних договорів (транспортних угод) в організації транспортних перевезень. Типи зазначених угод.

54. Визначення міжнародного перевезення. Види міжнародних перевезень.

55. Колізійні принципи в сфері міжнародних трудових відносин.

56. Міжнародно-правове регулювання умов праці іноземців.

57. Трудові права українських громадян за кордоном.

58. Спадкові відносини ускладнені іноземним елементом, їх місце в міжнаро­дному приватному праві.

59. Колізійні питання спадкового права. Регулювання питання про спадкову масу. Правовий режим рухомого та нерухомого спадкового майна.

60. Пробле­ми спадкування за законом та за заповітом. Вимоги щодо форми заповіту. Питання про коло спадкоємців.

61. Колізійні питання спадкового права у національному законодавстві. Зага­льні вимоги нашого національного законодавства стосовно нотаріальних дій, встановлення фактів та консульского захисту громадян України.

62. Визначення права, що підлягає застосуванню до спадкового майна, яке знаходиться за кордоном.

63. Перехід спадкового майна до держави. Перехід спадкового майна "за правом успадкування". Перехід спадкового майна до держави за правом "окупації". Наслідки застосування зазначених форм переходу май­на до держави.

64. Сімейно-шлюбні відносини, ускладнені іноземним елементом, як частина транскор­донних приватноправових відносин. Поняття іноземних шлюбів. Консуль­ські шлюби.

65. Підстави виникнення колізій між сімейним правом різних держав і проблема вибору права.

66. Особливості визначення права, що застосовується при укладанні шлюбу. Матеріальні та формальні умови укладення шлюбу.

67. Форма вибору права для правових наслідків шлюбу.

68. Проблема "шкутильгаючих" шлюбів. Недійсність шлюбу.

69. Особливості аліментних зобов’язань у МПП.

70. Колізійні питання укладення та розірвання шлюбу.

71. Колізійні питання взаємовідносин між подружжям та іншими членами сім’ї.

72. Захист прав та інтересів дитини в МПП.

73. Вирішення колізій законів про форму шлюбу.

74. Колізійні питання визнання шлюбу дійсним.

75. Вирішення колізій законів в сфері особистих та майнових відносин подружжя.

76. Шлюбний договір і вибір компетентного правопорядку.

77. Вибір компетентного правопорядку, регулюючого взаємовідносини між батьками та дітьми. Колізійні питання аліментних зобов’язань.

78. Застосування колізійних норм. Приховані колізії законів.

79. Проблема "конфлікту кваліфікації" та методи його вирішення. Позитивні та негативні колізії законів.

80. Зворотнє відсилання та відсилання до права третьої країни.

81. Застереження про публічний порядок. Застосування імперативних норм. Наслідки обходу закону.

82. Поняття "міжнародного цивільного процесу" та його місце в системі права.

83. Загальне уявлення про міжнародну підсудність. Принципи (критерії) визначення міжнародної підсудності.

84. Види міжнародної підсудності. Питання міжнародної підсудності у національному законодавстві України.

85. Екстериторіальне та територіальне застосування закону як могутній засіб правової політики держави.

86. Визначення понять "визнання" та "виконання" іноземних судових рішень.

87. Процедури визнання та надання дозволу на виконання іноземного судового рішення. Визнання та виконання іноземного судового рішення за законодавством України.

88. Виконання судових рішень та доручень іноземним судом.

89. Поняття та правова природа міжнародного комерційного арбітражу.

90. Виконання іноземних арбітражних рішень.