Юридична практика в публічній адміністрації

Юридична практика в публічній адміністрації є навчальною дисципліною, яка обов’язково входить до планів і програм підготовки юристів. У її межах представлений складний комплекс теоретичних положень, нормативного матеріалу щодо юридичної практики в публічній адміністрації.

Сьогодні у нових умовах господарювання особливого змісту набуває правова робота та, відповідно, зростає роль юридичних служб, оскільки у процесі розбудови правової держави та становлення громадянського суспільства актуальною стає законність – одностайне розуміння, суворе та неухильне дотримання законів державними органами, посадовими особами та громадянами в усіх сферах суспільного життя.

Саме на Міністерство юстиції України і покладено завдання щодо координації та методичного керівництва цією роботою, впровадження ефективних форм і методів діяльності юридичних служб. Упродовж останніх років основна увага Міністерства юстиції України зосереджена на питаннях надання методичної допомоги юридичним службам і підвищення кваліфікації їх працівників, що суттєво впливає на рівень правової роботи як невід’ємного елемента управління господарським комплексом, основу якого складає діяльність керівників, спеціалістів, юрисконсультів в організації застосування та належного виконання вимог чинного законодавства.

Семінарські та практичні заняття з юридичної практики в публічній адміністрації проводяться з метою:

- допомогти студентам поглибити свої знання з найбільш важливих теоретичних положень дисципліни, краще засвоїти якісні зміни та оновлення, що відбуваються в юридичній практиці;

- прищепити студентам комплекс практичних знань і навичок, необхідних для формування в них високої професійної майстерності;

- глибше вивчити останні зміни та доповнення, внесені до чинного адміністративного законодавства, виробити у студентів вміння правильно реалізовувати його норми до конкретних правових ситуацій при здійсненні правозастосовчої діяльності.

При підготовці до семінарського чи практичного заняття кожному студенту необхідно ознайомитись із запропонованою літературою та з відповідними нормативними джерелами. Найважливіші з них, при цьому, бажано законспектувати. Наявність конспектів лекцій і нормативних джерел враховуються викладачем при визначенні оцінки знання предмету.

Під час семінарських занять викладачу та студентам потрібно вести пошук найбільш активних форм і методів навчання та опанування матеріалом. Семінарські заняття, як правило, проводяться шляхом обговорення окремих, найбільш важливих питань тієї чи іншої теми.

Під час практичних занять студенти, спираючись на положення чинного адміністративного законодавства, розв’язують запропоновані задачі, аналізують конкретні правові ситуації і дають їм правову оцінку, на спеціально відведених заняттях – повинні навчитись більш досконало складати відповідні адміністративно-процесуальні документи, давати оцінку їх якості та відповідності до діючого законодавства.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати:

- сутність юридичної практики в публічній адміністрації;

- діюче адміністративне законодавство;

- систему виконавчої влади, правове положення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

- призначення та повноваження юридичної служби;

- стан організації правової роботи.

Уміти:

- тлумачити та застосовувати чинне адміністративне законодавство;

- готувати проекти актів публічного управління та приймати управлінські, юрисдикційні та інші рішення;

- здійснювати функції щодо забезпечення законності в публічному управлінні.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Адміністративна відповідальність – примусове застосування до осіб, що вчинили адміністративні проступки, передбачених законодавством заходів впливу.

Адміністративна справа (справа адміністративної юрисдикції) – 1) форма об’єктивізації будь-якого питання, яке вирішується шляхом застосування норм адміністративного права і прийняття владного рішення компетентним суб’єктом; 2) переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб’єкт, який на основі законодавства здійснює владні функції.

Адміністративне судочинство – 1) форма адміністративної юстиції (правосуддя у сфері адміністративно-правових. відносин); 2) діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішенню публічно-правового спору, у якому однією зі сторін є суб’єкт владних повноважень; 3) діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства.

Адміністративний процес – це узагальнена назва нормативно регламентованої діяльності публічної адміністрації щодо реалізації владних повноважень.

Адміністративно-правова норма – це юридично оформлене правило поведінки суб’єктів, які реалізують свої статуси у сфері адміністративних зобов’язань публічної адміністрації.

Адміністративно-правові відносини – це відносини, які виникають з приводу виконання адміністративних зобов’язань публічною адміністрацією. Характерною ознакою адміністративно-правових відносин є те, що органи публічної адміністрації виступають у них владною стороною, яка реалізує свої виконавчо-розпорядчі повноваження. Тобто, має право на прийняття владного (обов’язкового) рішення.

Адміністративно-правові форми публічного адміністрування – це юридично оформлені (зовнішньо виражені) дії публічної адміністрації щодо виконання адміністративних зобов’язань (акти, договори, реєстрації, ухвали, протоколи, постанови тощо).

Апеляція (від лат. "appellation" – звернення). Форма оскарження і перегляду судового рішення, яке не набрало законної сили за фактичними обставинами (повторний розгляд справи по суті).

Виконавчі органи рад – органи, які створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Законність – це адміністративно-правовий режим, за допомогою якого забезпечується верховенство права і закону, виконання нормативних установлень в суспільстві.

Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Звернення громадян – викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Комплексна перевірка – планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряються всі напрями правової роботи.

Контрольна перевірка – планова або позапланова перевірка стану правової роботи об’єкта перевірки, яка проводиться посадовими особами органу юстиції відповідно до їх функціональних повноважень щодо реалізації об’єктом перевірки рекомендацій органів юстиції, наданих під час попередніх перевірок.

Місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення.

Об’єкт перевірки – міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, місцевий орган виконавчої влади, територіальний орган центрального органу виконавчої влади, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, державне господарське об’єднання, державне підприємство, установа, організація.

Органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста.

Планова перевірка – запланована органом юстиції перевірка комплексу питань щодо стану правової роботи, яка проводиться не частіше одного разу на рік уповноваженими посадовими особами органу юстиції відповідно до їх функціональних повноважень за місцезнаходженням об’єкта перевірки з попереднім письмовим повідомленням.

Позапланова перевірка – не запланована органом юстиції перевірка одного чи декількох із комплексу питань щодо стану правової роботи об’єкта перевірки, яка проводиться уповноваженими посадовими особами органу юстиції відповідно до їх функціональних повноважень за місцезнаходженням об’єкта перевірки, і може бути проведена без попереднього письмового повідомлення.

Посадова особа місцевого самоврядування – особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Правова робота – діяльність юридичної служби щодо забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог чинного законодавства об’єктом перевірки, його керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов’язків.

Провадження (адміністративне) – 1)розгляд і вирішення справи (однорідної сукупності справ) компетентним суб’єктом; 2) сукупність процесуальних дій компетентного суб’єкта, які здійснюються у межах справи з метою її вирішення.

Пропозиція (зауваження) – звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Публічна адміністрація – 1) сукупність органів, які утворюються для здійснення (реалізації) публічної влади; 2) система організаційно-структурних утворень, які на законних підставах набули владних повноважень для реалізації публічних інтересів.

Публічна служба – діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Публічне адміністрування – діяльність суб’єкта публічної адміністрації на виконання владних повноважень публічного змісту (управління, надання адміністративних послуг, застосування адміністративних стягнень тощо).

Реагування на звернення громадян – прийняття рішень компетентними суб’єктами публічної адміністрації по суті пропозицій (зауважень), заяв (клопотань), скарг.

Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

Суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб’єкт публічної адміністрації, їхня посадова чи службова особа, при здійсненні ним владних функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Цільова перевірка – планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряється один або декілька напрямів правової роботи.

Юридична практика – сукупність юридично значущих дій, діяльність, що здійснюється суб’єктами юридичної діяльності, та має результатом правові наслідки.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назви тем	Кількість годин
Лекції	Семі-нари	Прак-тичні заняття
1.	Публічна адміністрація та юридична практика: поняття, система та класифікація			–
2.	Юридична служба органів виконавчої влади та місцевого самоврядування			–
3.	Правова освіта населення			–
4.	Стан організації правової роботи в системі публічного адміністрування та місцевого самоврядування			–
Всього			–

Форма підсумкового контролю – залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ. Особлива частина: Підруч. / Братель С.Г., Константінов С.Ф., Лошицький М. В. та ін.; за ред. В.В. Коваленка, Ю.І. Римаренка, В.І. Олефіра. – ТзОВ "Терно-граф", 2011. – 672 с.

2. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ. Спеціальна частина: Підруч. / Братель С.Г., Константінов С.Ф., Лошицький М.В. та ін.; за ред. В.В. Коваленка, Ю.І. Римаренка, В.І. Олефіра. – ТзОВ "Терно-граф", 2011. – 528 с.

3. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: Навч. посіб. / Братель С.Г., Константінов С.Ф., Лошицький М.В. та ін.; за ред. В.В. Коваленка. – К.: КНТ, 2011. – 512 с.

4. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навч. посіб. / за заг. ред. Г.Ю. Гулєвської, Т.О. Коломоєць. – К.: Істина, 2007. – 152 с.

5. Адміністративне право України: Підруч. / за заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2006. – 896 с.

6. Адміністративне право України: Підруч. / заг. ред. Т.О. Коломоєць. – К.: Істина, 2009. – 475 с.

7. Адміністративне право України: Підруч. / Битяк Ю.П., Гаращук В.М., Дьяченко О.В. та ін.; за заг. ред. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.

8. Адміністративне право України: академ. курс: Підруч. / Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф., Битяк Ю.П. та ін.; Відп. ред. В.Б. Авер’янов. – К.: Юридична думка, 2007. – Т. 1: Загальна частина. – 591 с.

9. Адміністративне судочинство України: Підруч. / Авер’янов В.Б., Панченко О.Н., Пасенюк О.М. та ін.; за заг. ред. О.М. Пасенюка]. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 672 с.

10. Адміністративне судочинство: підручник / заг. ред. Т.О. Коломоєць. – К.: Істина, 2009. – 344 с.

11. Актуальні проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні / за ред. М.О. Баймуратова, О.В. Батанова, В.В. Кравченка. – К.: Атіка, 2007. – 864 с.

12. Андрійцьо В. Особливості провадження адміністративних справ, пов’язаних із порушенням виборчого процесу / В. Андрійцьо // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. – № 1. – С. 27-33.

13. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти / І.В. Арістова; заг. ред. О.М. Бандурки. – Х.: УВС, 2000. – 368 с.

14. Бевзенко В.М. Адміністративні суди України: навч. посіб. / В.М. Бевзенко. – К.: Алерта, 2006. – 272 с.

15. Бевзенко В.М. Участь в адміністративному судочинстві України суб’єктів владних повноважень: правові засади, підстави та форми: Монографія / В.М. Бевзенко. – К.: Прецедент, 2010. – 475 с.

16. Берідзе М.Н. Удосконалення провадження у справах по зверненню громадян / М.Н. Берідзе// Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 3. – Ч. 1. – С. 16-20.

17. Берідзе М.Н. Особливості провадження за зверненнями громадян / М.Н. Берідзе // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – Вип. № 24. – С. 77-80.

18. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади / Ю.П. Битяк – X.: Право, 2005. – 304 с.

19. Біла Л.Р. Адміністративне право України: навч.-метод. посібник / Л.Р. Біла, С.В. Ківалов. – 3-є. вид., перероб. і доп. – О.: Юридична література, 2006. – 488 с.

20. Блажівська Н. Процедура розгляду справ про оскарження нормативно-правових актів потребує вдосконалення / Н. Блажівська // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. –№ 1. – С. 64-77.

21. Бондаренко-Зелінська Н.Л. Підготовка цивільних справ до судового розгляду: Монографія / Н.Л. Бондаренко-Зелінська. – Х.: Харків юридичний, 2009. – 186 с.

22. Ведєрніков Ю.А. Адміністративне право України: Навч. посіб. / Ю.А. Ведєрніков, В.К. Шкарупа. – К.: ЦНЛ, 2005. – 334 с.

23. Весельська Т. Адміністративні процедури та їх індивідуально регламентуючий характер / Т. Весельська // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. – № 2. – С. 25-31.

24. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім "Ін-Юре", 2007. – 668 с.

25. Гончарук С.Т. Основи адміністративного права України: Навч. посіб. / С.Т. Гончарук. – К.: Аванпост-Прим. – 2004. – 199 с.

26. Горбунова Л.М. Принцип законності у нормотворчій діяльності органів виконавчої влади: Монографія / Л.М. Горбунова. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 240 с.

27. Гордієнко К.Д. Юридична служба на підприємстві: типові положення, зразки док., судова практика / К.Д. Гордієнко. – К.: КНТ, 2007. – 304 с.

28. Горевий В.І. Організація юридичної служби на підприємстві: Навч. посіб. / В.І. Горевий. – Суми: Університетська книга, 2008. – 319 с.

29. Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин / Заг. ред Н.Р. Нижник. – Хмельницький: ХУУП, 2007. – 236 с.

30. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / В.Б. Авер’янов, В.А. Дерець, М.І. Ославський та ін.; заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юстиніан, 2007. – 288 c.

31. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / Заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К., 2003. – 384 с.

32. Долгополов А.М. Організація юридичної служби на підприємствах / А.М. Долгополов. – К.: МАУП, 2000. – 72 с.

33. Домбровський С.Ф. Організація правової роботи та юридичного обслуговування підприємства: Навч. посіб. / С.Ф. Домбровський. – Х.: Консум, 2005. – 396 с.

34. Єремеєв Д.В. Деякі питання визначення системи та основних функцій підрозділів юридичної служби органів внутрішніх справ / Д.В. Єремеєв // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Харків. 2005. – С. 203-207.

35. Єремеєв Д.В. Критерії оцінки діяльності підрозділів юридичної служби органів внутрішніх справ / Д.В. Єремеєв // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Сімферополь. 2005. – Вип. 8. – С. 100-104.

36. Железняк Н.А. Міністерство юстиції України – провідний орган у забезпеченні реалізації державної правової політики / Н.А. Железняк // Право України. – 2000. – № 8. – С. 38-41, 64.

37. Железняк Н.А. Поняття державної правової політики та її загальна характеристика / Н.А. Железняк // Наукові записки: Зб. наук. пр. Том 21. Юридичні науки – К.: Видавничий дім "КМ Академія", 2003. – С. 8-14.

38. Железняк Н.А. Правове регулювання нормотворчої діяльності // Право України. – 2002. – № 12. – С. 102-107.

39. Кабанець А.Г. Державна служба та служба в органах місцевого самоврядування: Навч. посіб. / А.Г. Кабанець. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2009. – 130 с.

40. Кіщак Ю.І. Адміністративно-правове забезпечення реалізації права громадян на звернення: Монографія / Ю.І. Кіщак, М.П. Міняйло. – Миколаїв: Іліон, 2009. – 192 с.

41. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підруч. / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.

42. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підруч. / В.К. Колпаков. – 3-є вид., доп. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 752 с.

43. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України
28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

44. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. посіб. / О.В. Кузьменко. – К.: Атіка, 2007. – 156 с.

45. Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія / О.В. Кузьменко. – К.: Атіка, 2005. – 352 с.

46. Курінний Є.В. Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування: Навч. посіб. / Є.В. Курінний. – Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України, 2002. – 92 c.

47. Лазор О.Д. Державна служба в Україні: Навч. посіб. / О.Д. Лазор, О.Я. Лазор. – К.: Дакор, 2009. – вид. 3-є, доп. і перер. – 560 с.

48. Лахижа М.І. Модернізація публічної адміністрації: теоретичні та практичні аспекти: Монографія / М.І. Лахижа. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2009. – 189 с.

49. Липа В. Строки як забезпечення законодавчих прав, інтересів та свобод громадян / В. Липа // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. – № 1. – С. 73-77.

50. Мішина Н.В. Органи самоорганізації населення: минуле, сучасне, перспективи: Монографія / Н.В. Мішина – О.: ОРІДУ НАДУ, 2008. – 240 с.

51. Мосейчук Р. Функції юридичної служби підприємства в процесі відшкодування шкоди / Р. Мосейчук // Право України. – 2004. – № 10. – С. 50-61.

52. Мосьондз С.О. Адміністративне право України у визначеннях та схемах: Навч. посіб. / С.О. Мосьондз. – К.: Процедент, 2006. – 543 с.

53. Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 06 квітня 2011 р. № 370/2011 // Офіційний вісник Президента України. – 2011. – № 11. – Ст. 567.

54. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту: Монографія / Заг. ред. В.Б. Авер’янова. – Д.: Ліра, 2008. – 585 с.

55. Право на звернення. Коментар Закону України "Про звернення громадян". Законодавство. Судова практика / Л.М. Коваленко, В.С. Ковальський, Ю.Г. Процан та ін.; заг. ред. М.В. Оніщука. – 2-ге вид., доп. і пер. – К.: Юрінком Інтер, 2009.– 416 с.

56. Правова робота в органах державної податкової служби України / Бушуєв С.Д., Забарний Г.Г., Ярошенко Ф.О. та ін.; гол. ред. кол. Ф.О. Ярошенко. – Ірпінь, 2004. – 321 с.

57. Про Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації: Постанова Кабінету Міністрів України від
27 серпня 1995 р. № 690. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=690-95-%EF&c= 1#Public.

58. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

59. Про Національну програму правової освіти населення: Указ Президента України від 18 жовтня 2001 р. № 992/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 43. – Ст. 1921.

60. Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17 березня 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 38. – Ст. 385.

61. Публічна адміністрація в Україні: становлення та розвиток; за заг. ред. Н.Т. Гончарук, Н.Р. Нижник, А.В. Толстоухова. – Д.: Монолит, 2010. – 398 с.

62. Публічна влада та управління: принципи і механізми реалізації: Монографія / Заг. ред Н.Р. Нижник. – Чернівці: Технодрук, 2008. – 432 с.

63. Пугинский Б.И. Правовая работа: Учеб. / О.Г. Неверов, Б.И. Пугинский; отв. ред. Б.И. Пугинский. – М.: Зерцало-М, 2004. – 167 с.

64. Реформа публічної адміністрації в Україні: проекти концепції та законів / І. Коліушко, В. Тимощук. – К.: Фокус-Ю, 2006. – 192 с.

65. Селіванов А. Публічна влада і громадянин в умовах застосування судової адміністративної юрисдикції (проблеми теорії і практики) / А. Селіванов // Право України. – 2006. – № 9. – С. 28-30.

66. Смокович М. Проблеми визначення юридичної сили нормативно-правових актів під час вирішення адміністративних спорів / М. Смокович // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. – № 1. – С. 15-27.

67. Тарануха В.П. Посилення гарантій та підвищення персональної відповідальності посадових осіб місцевих органів виконавчої влади при розгляді звернень громадян / В.П. Тарануха // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. – № 5. –С. 67-73.

68. Тарануха В.П. Принципи роботи місцевих державних адміністрацій із зверненнями громадян / В.П. Тарануха // Держава і право. – № 15. – С. 206-211.

69. Чапала Г.В. Місцеве самоврядування в системі публічної влади: теоретико-правовий аналіз / Г.В. Чапала. – Х.: Право, 2006. – 219 с.

70. Черноног Є.С. Державна служба: історія, теорія і практика: Навч. посіб. / Є.С. Черноног. – К.: Знання, 2008. – 458 с.

71. Шахматова Т. Питання реформування місцевих органів влади / Т. Шахматова // Право України. – 2007. – № 4. – С. 22-26.

72. Шевченко Є.О. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про звернення громадян: Монографія / Є.О. Шевченко. – Х.: Фоліо, 2009. – 181 с.

Тематика І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ