Місце педагогіки в системі наук про людину.

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………….4

1. Тематичний план вивчення дисципліни.......................................................5

2. Плани семінарських занять і самостійної роботи студентів……………………………………………………………………...6

3. Рекомендації щодо написання та оформлення контрольних робіт………31

4. Тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання...........................................................................................................33

5. Контрольні питання………………………………………………………....40

Список літератури………………………………………………………………….42

 

ВСТУП

 

Педагогічні знання, уміння й навички необхідні спеціалістові для розв’язання професійних завдань у роботі з персоналом і соціальними групами, налагодження ділових міжособистісних стосунків, здійснення навчання та виховання персоналу, а також для самовдосконалення, самоосвіти та самореалізації. Основний зміст дисципліни “Педагогіка” полягає в обґрунтуванні наукового підходу щодо визначення змісту, доцільних прийомів, методів, засобів самовдосконалення і впливу на підлеглих з метою підвищення професійної зрілості, розвитку моральних якостей, а також розв’язання конкретних задач навчання і виховання.

Оволодіння основними знаннями і вміннями вимагає від студентів усвідомленої самостійної роботи, для керівництва якою запропоновано методичні рекомендації.

Методичні рекомендації щодо самостійної роботи студентів ураховують модульну будову навчального процесу. Курс з педагогіки для студентів денної форми навчання поділено на два модулі: „Теорія виховання” та „Дидактика”. Кожний з модулів містить у собі всі види навчального навантаження: лекційні, семінарські заняття та самостійну роботу студентів. Тому методичні рекомендації містять плани семінарських занять з детальними коментарями щодо підготовки з кожного питання, згідно із запропонованою літературою. Розроблено систему усних і письмових завдань для самоконтролю студентів.

Для студентів заочної форми навчання розроблено тематику контрольних робіт, а також детальні рекомендації щодо підготовки до занять і вибору теми контрольної роботи. Додаються контрольні питання.

Методичні рекомендації складено відповідно до освітньо-професійних програм та навчальних програм з курсу “Педагогіка” для вищих навчальних закладів.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 

№ пор.	Тема	Лекції	Семінар	Самостійна робота	Лекції	Семінар	Самостійн робота
Денна форма навчання	Заочна форма навчання
МОДУЛЬ 1 Теорія виховання
	Педагогіка як наука
2 3	Теорія виховання
	Сімейне виховання
МОДУЛЬ 2 Дидактика
	Категорії, принципи та закони дидактики
	Методи навчання та їх класифікація
	Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів
	Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
	Педагогічне спілкування
Усього

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МОДУЛЬ 1

Семінарське заняття № 1

Тема. Педагогіка як наука

Мета: усвідомити місце і роль педагогічної науки в сучасній системі людинознавства.

План

1. Предмет педагогічного дослідження.

2. Методи науково-педагогічних досліджень.

3. Структура науки.

4. Історія становлення педагогіки.

Теми рефератів

Місце педагогіки в системі наук про людину.

2. Основні напрями розвитку педагогічних ідей ХІХ-ХХст.

Становлення гуманістичної педагогіки.

4. Фольклор українського народу як джерело народної педагогіки.

 

Основні поняття і терміни: педагогіка, предмет педагогіки, виховання, навчання, освіта, розвиток особистості, функції педагогіки, методологія, методи педагогічного дослідження, галузі педагогічного знання (загальна, вікова, соціальна, професійна, спеціальна, етнопедагогіка).

Відповідаючи на перше питання, з`ясуйте специфіку даної науки, що визначається змістом самого поняття “педагогіка”, яке змінювалося протягом становлення педагогічної науки. Слід ґрунтовно зупинитися на характеристиці сучасного предмета педагогічного дослідження як процесу цілеспрямованого розвитку особистості в умовах навчання і виховання та визначити основні категорії науки: виховання (у широкому та вузькому значеннях), навчання (викладання, учіння), освіту та розвиток. Відповідь буде повною, якщо студент зупиниться на визначенні основних завдань педагогічної науки та проілюструє їх власними прикладами:

- теоретичне вивчення, опис, роз’яснення сутності процесу виховання, його закономірностей, причинно-наслідкових зв’язків;

- вивчення, аналіз, узагальнення, інтерпретація, оцінка педагогічної діяльності, досвіду її організації, що забезпечує самореалізацію особистості;

- прогнозування освіти, системи виховання;

- забезпечення ефективного управління освітньою політикою;

- розробка нових педагогічних технологій, основ інноваційної педагогічної діяльності.

Друге питання потребує розуміння і чіткого розмежування понять методологія та метод дослідження. Методологія – теорія, учення про науковий метод пізнання (вихідна концепція, основні теоретичні положення, що визначають хід і передбачають результат дослідження). Педагогічна діяльність організується на основі певних методологічних засад. Метод – спосіб вивчення різних сторін педагогічного процесу чи явища. Для повної відповіді на це питання доцільно охарактеризувати такі методологічні підходи: системний, особистісний, діяльнісний, аксіологічний, етнопедагогічний. Таблиця 1.1, складена на основі праці В.І. Смірнова „Общая педагогика в тезисах, дефинициях, иллюстрациях”, допоможе визначити основні методи педагогічного дослідження (див. табл. 1.1). Ґрунтовності відповіді додасть уміння студента наводити приклади можливих ситуацій щодо використання того чи іншого методу.

Третє питання передбачає характеристику основних галузей педагогічного знання та джерел їхнього розвитку:

- загальна (теорія виховання, дидактика, школознавство (управління школою));

- вікова (переддошкільна, дошкільна, шкільна, педагогіка дорослих);

- дефектологія (сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка, логопедія);

- методика викладання;

- історія педагогіки;

- порівняльна педагогіка;

- професійна педагогіка (військова, інженерна, медична, сімейна);

- етнопедагогіка.

Таблиця 1.1 – Методи педагогічного дослідження

Загальнонаукові	Конкретно-наукові
Загальнотеоретичні: - абстракція і конкретизація; - аналіз і синтез; - порівняння; - протиставлення; - індукція і дедукція	Теоретичні	Емпіричні
- аналіз літератури, архівних матеріалів, документації, результатів діяльності; - аналіз понятійно-термінологічної системи; - побудова гіпотез, побудова уявного експерименту; - прогнозування; - моделювання	- спостереження (природне чи лабораторне, формалізоване чи неформалізоване, пряме й непряме); - бесіда; - педагогічний консиліум; - науково-педагогічна експедиція; - педагогічний експеримент
Соціологічні: - анкетування; - інтерв’ювання; - експертні опитування; - рейтинґ
Соціально-психологічні: - соціометрія; - тестування; - тренінґ
Математичні: - ранжування; - шкалування; - кореляція.

 

У четвертому питанні слід охарактеризувати етапи розвитку та становлення педагогічної науки. Відповідь буде ґрунтовною за умови визначення основних напрямів діяльності видатних педагогів, що відображено у їхніх фундаментальних працях. Умовно можна виділити:

1) донауковий (педагогічні знання систематизуються на основі узагальнення здобутого емпіричного досвіду виховання та навчання);

2) розвиток педагогіки у контексті філософського знання (Сократ, Арістотель, Квінтіліан, Ф. Аквінський та ін);

3) розвиток науки як системи (Я.А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, І. Песталоцці, А. Дістервег, К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, С.Т. Шацький, П.П. Блонський, В.О. Сухомлинський та ін).

Контрольні питання

1. Що вивчає педагогіка?

2. Які джерела педагогічного знання ви знаєте?

3. Охарактеризуйте предмет педагогічного дослідження?

4. Охарактеризуйте категорії педагогіки?

5. Які функції виконує педагогіка?

6. Які галузі педагогічної науки ви знаєте?

7. Охарактеризуйте основні етапи розвитку педагогіки.

Література: [1, 4, 9, 11, 12, 13, 16, 19, 20].

Самостійна робота № 1

Питання для самоперевірки

1. Скласти конспект з першого, другого і третього питань

2. Письмово заповнити таблицю „Напрями досліджень українських педагогів-науковців”.

№ пор.

Прізвище, ім’я педагога

Напрям дослідження з указанням фундаментальної праці

Запровадження в сучасному педагогічному процесі

 

Література: [1, 4, 9, 11, 12, 13, 19, 20].

 

Самостійна робота № 2

Завдання для самоперевірки

1. Знайдіть помилки у визначенні предмета та об’єкта педагогічного дослідження.

1) об’єкт: формування пізнавальної активності молодших школярів;

предмет: використання різнорівневих завдань у процесі пізнавальної діяльності молодших школярів;

2) об’єкт: процес самореалізації особистості під час навчання у ВНЗ

предмет: навчання у ВНЗ.

2. Розташуйте в логічній послідовності завдання дослідження „Проблеми та умови самореалізації студентів ВНЗ”:

1) визначити і перевірити умови самореалізації студентів під час експериментального дослідження;

2) визначити рівень самореалізації студентів;

3) розробити рекомендації щодо створення необхідних умов для самореалізації студентів у ВНЗ;

4) проаналізувати поняття „самореалізація” та основи теорії самореалізації;

5) визначити методологічні засади щодо експериментальної роботи.

3. Виберіть одну із запропонованих тем педагогічного дослідження та розробіть методологічний апарат:

1) „Вплив міжособистісної взаємодії на якість знань учнів 6-7 класів”;

2) „Роль комп’ютерних ігор в розвитку уваги молодших школярів”;

3) „Вплив стилю педагогічного спілкування на пізнавальну активність школярів-підлітків”.

Література: [1, 4, 9, 11, 12, 13, 16, 19, 20].

 

Семінарське заняття № 2-3

Тема. Теорія виховання

Мета: у свідомити цілісність виховного поцесу на основі розуміння взаємозв’язків між його складовими: принципи, мета, зміст, методи, прийоми, засоби.

План

1. Цілі виховання та їх еволюція.

2. Принципи виховання.

3. Основні аспекти змісту виховання

4. Методи виховання.

5. Методика самовиховання.

Теми рефератів

1. Роль самовиховання на шляху досягнення „акме”.

2. Критерії вихованості особистості.

3. Шляхи попередження явища „педагогічна занедбаність”.

4. Формування цінностей особистості як завдання виховання.

Основні поняття і терміни: виховання як соціокультурний процес, виховання як педагогічний процес (у широкому та вузькому розумінні), рушійні сили виховного процесу, мета виховання, принципи виховання, зміст виховання, методи виховання, засоби виховання, перевиховання, самовиховання, вихованість, самосвідомість, Я-концепція, самооцінка, самопізнання, самоаналіз, самоспостереження, вихованість, аутотренінґ, само-наказ.

Для цілісного бачення даної теми доцільно розглянути таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 – Сутність процесу виховання

Ознаки	Характеристика ознак
Значення виховання	Процес, що веде до певних змін у структурі особистості; управління і керівництво розвитком особистості в процесі суб’єкт-суб’єктної взаємодії
Мета	Формування гармонійно розвиненої та суспільно активної особистості з науковим світоглядом, з високим моральним потенціалом, духовно багатої та фізично досконалої, яка бажає і вміє працювати
Рушійні сили	Внутрішні та зовнішні суперечності
Категорії	Виховання, самовиховання, перевиховання
Зміст виховання	Інтелектуальне, моральне, естетичне, правове, фізичне
Методи виховання	Формування свідомості, формування досвіду поведінки, методи стимулювання і корекції поведінки
Принципи виховання	Гуманізм, орієнтація на успіх, народність, системність, активність, природовідповідність, культуровідповідність

 

Відповідаючи на перше запитання, слід охарактеризувати основні етапи формування цілей виховання в історії людства. Так, наприклад, зміни цілей виховання відповідно до зміни суспільного ладу продемонстровано в таблиці 2.1.

Таблиця 2.2 – Суспільна зумовленість цілей виховання

Суспільний лад	Цілі виховання
Первісно-общинний лад	Передача життєвого досвіду
Рабовласницький лад	Для вільно народжених: виховання гідних громадян; самовдосконалення. Для рабів: виховання слухняності, покірності господарю
Феодальний лад	Для панів: служіння Богу і правителю; для слуг: покірність Богу і господарю
Капіталістичний лад	Створювати умови для розвитку особистості на основі індивідуалізму
Соціалістичний лад	Формувати гармонійно розвинену особистість на основі колективізму
Сучасність	Сприяти розвитку особистості; створювати умови для саморозвитку та самореалізації особистості; формувати гуманістичне підґрунтя взаємодії людини і суспільства

Відповідь на питання буде повною, ґрунтовною, якщо студент посилатиметься на праці провідних педагогів-мислителів відповідного історичного етапу („Повчання Володимира Мономаха”, „Домострой”, С. Полоцького „Обід душевний” і „Вечеря душевна”, Ж.-Ж. Руссо „Еміль, чи про виховання”, Дж. Локк „Думки про виховання”, О.В. Духновича „Народна педагогія про загальні правила наставляння”) та цитуватиме їх.

Принципи виховання – основні положення, що ґрунтуються на закономірностях виховання і сприяють успішній організації та здійсненню виховного процесу. Принципи виховання: гуманізму, орієнтації на успіх, урахування вікових та індивідуально-типологічних особливостей дітей, активності, народності, культоровідповідності, послідовності та системності, варіативності форм і методів виховання впливають на визначення змісту, методів, засобів та форм виховної роботи, тому в другому питанні необхідно розкрити сутність основних принципів та правила, що ними зумовлені.

Слід пам’ятати, що зміст виховання – єдність складових елементів, властивостей, зв’язків, протиріч та тенденцій виховання. Тому відповідь на третє питання плану потребує повної характеристики інтелектуального, морального, трудового, фізичного, естетичного, правового виховання. При цьому особливу увагу бажано звернути на критерії вибору змісту виховання: мета виховання; вікові та індивідуальні особливості суб’єктів виховання; тип навчального закладу та ін. Приклади, наведені студентами щодо можливих шляхів реалізації основних аспектів виховання на практиці, підсилять змістовність відповіді.

У четвертому питанні потрібно розкрити сутність основних методів та прийомів виховання:

1) методи формування свідомості: освічення (лекція, бесіда, пояснення), переконання (бесіда, розповідь, пояснення, наведення та аналіз педагогічних ситуацій), навіювання.

2) методи формування досвіду поведінки: вправи, привчання;

3) методи стимулювання та корекції поведінки: керування, привчання, заохочення (похвала, поглажування, матеріальне винагородження), покарання (різі види обмежень, моральне осудження), змагання.

Визначення критеріїв доцільного відбору методів виховання забезпечить повноту відповіді.

У п’ятому питанні семінарського заняття доцільно розкрити сутність процесу самовиховання, охарактеризувати умови, що його визначають, та динаміку цього процесу відповідно до вікових особливостей людини.

Основою самовиховання є самоусвідомлення, значення якого полягає у з’ясуванні мотивів і можливих результатів діяльності людини та її вчинків. Оскільки самоусвідомлення структурно складається з пізнавального, емоційно-оцінного і вольового компоненту, то доречною буде характеристика кожного з них та наведення власних прикладів.

Серед методів самовиховання називають аутотренінґ, самоосвіту, самоноказ, самообмеження, підбадьорення. При відповіді на запитання потрібно зупинитися на характеристиці існуючих методів, визначити критерії їхнього відбору та навести приклади ситуацій щодо використання певного методу.

Контрольні питання

1. Що таке виховання?

2. Які компоненти виділяють у структурі виховного процесу?

3. Що впливає на визначення мети виховання?

4. Які принципи виховання ви знаєте?

5. Охарактеризуйте правила організації виховного процесу, які зумовлені принципами виховання.

6. Які аспекти змісту виховання виділяє сучасна наука?

7. У чому полягає відмінність між поняттями „метод”, „прийом”, „засіб”?

8. Охарактеризуйте методи та прийоми виховання.

9. Що таке самовиховання?

10. Охарактеризуйте структуру самоусвідомлення.

11. Що таке програма самовиховання та які методики її складання ви знаєте?

12. Проведіть власний самоаналіз.

13. Назвіть методи самовиховання.

Література: [1, 4, 7, 9, 10, 15, 17, 18, 19, 20].

 

Самостійна робота № 3

Завдання для самоконтролю

1. Заповнити таблицю.

Концепція виховання	Зміст виховання	Форма виховання
Виховання з метою забезпечити виживання
Виховання громадянина
Гуманістичне виховання
Виховання вільної особистості, здатної до самореалізації
Виховання всебічно розвиненої особистості

Література: [1, 4, 7, 9, 10, 15, 17].

 

 

Самостійна робота № 4

Тема. Самовиховання

1. Самоаналіз та його роль у процесі самовиховання.

1. Методи самодослідження. Умови їх використання.

Завдання для самоконтролю

Провести самоаналіз, ґрунтуючись на результатах самодослідження. Відповідно до отриманих даних письмово підготувати план щодо змін власної особистості.

Література: [1,4, 7, 9, 10, 15, 17].

 

Семінарське заняття №4

Тема. Дитина і сім’я

Мета: з’ясувати умови та усвідомити правила сімейного виховання.

План

1. Вплив сім’ї на розвиток дитини.

2. Методи і засоби виховання в сім’ї.

3. Педагогічні умови успішного виховання дітей у сім’ї.

Теми рефератів

1. Криза сучасної сім’ї та її вплив на виховання дітей.

2. Методи та засоби сімейного виховання.

3. Роль авторитету батьків на виховання дитини.

Основні поняття і терміни: сім’я, сімейне виховання, функції сім’ї, демократичний, авторитарний, потуральний, ліберальний, нестійкий стилі виховання, авторитет, умови сімейного виховання, правила сімейного виховання, педагогічна рефлексія.

Репродуктивна, економічна, виховна, комунікативна, рекреативна функції, які виконує сім’я у суспільстві, відбиваються значним чином на вихованні дитини. Тому перше питання вимагає визначення поняття «сім’я», «сімейне виховання», характеристики зазначених функцій та ґрунтовного аналізу нормативно-правової бази (Постанови та накази уряду і Президента України) щодо завдань сім’ї та реґулювання взаємовідносин у ній.

Вивчення родини передбачає з’ясування

· типу сім’ї (неповна, проста, нуклеарна, складна, велика);

· умов виховання (матеріальні, санітарно-гігієнічні, наявність чи відсутність режиму та ін.);

· характеру стосунків у родині (стиль виховання), наявність чи відсутність авторитету батьків;

· поведінку дитини в родині.

Ці критерії допоможуть об’єктивно визначити умови сімейного виховання, що доповнить відповідь на перше питання.

Під методом сімейного виховання М.Г. Стельмахович розуміє «способи, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив батьків на свідомість і поведінку дітей, на формування в них благородних якостей, на збагачення їх необхідним життєвим досвідом». Методи сімейного виховання аналогічні загальним методам, але мають свою специфіку. Вона зумовлена тим, що:

- вплив на дитину індивідуальний, враховує конкретні вчинки і дії дитини;

- вибір методів виховання залежить від індивідуальності батьків, їхньої педагогічної грамотності та підготовки, їхніх життєвих цінностей, загальної культури, стилю взаємовідносин та ін.;

- індивідуальність і конкретність мети виховання.

До засобів сімейного виховання належать: слово, фольклор, авторитет батьків, праця, навчання, навколишня природа, домашній побут, національні звичаї, громадська думка, духовно-моральний мікроклімат у сім’ї, суспільний досвід, преса, радіо, телебачення, режим дня, література та мистецтво, книги, театри, музеї, ігри та іграшки, фізкультура, спорт, свята, обряди, символи, атрибути. Ґрунтовною відповідь на друге питання буде, коли студент зможе навести конкретну педагогічну ситуацію та довести доцільність використання того чи іншого методу і засобів виховання.

Окремо слід зазначити форми взаємодії школи і родини:

· батьківські збори (бесіди, диспути, науково-практичні конференції, знайомство з працями педагогів щодо проблем виховання та розвитку дитини, обмін досвідом виховання в сім’ї, демонстрація та обговорення фільмів з проблем навчання та виховання дітей);

· лекторії (цикл занять з різних проблем сімейного виховання);

· батьківські дні (батьки відвідують уроки, знайомляться з особливостями організації навчально-виховного процесу школи, у якій навчаються їхні діти, отримують консультації від учителів, психолога, лікарів тощо);

· педагогічні практикуми (батьки отримують завдання-рекомендації, спрямовані на їх педагогічну самоосвіту з певної теми);

· підготовка і проведення сумісних справ (конкурсів, концертів, екскурсій, походів, заочних подорожей, усних журналів).

Відповідь на третє питання плану потребує характеристики основних правил сімейного виховання та їх практичного підтвердження прикладами із власного досвіду.

Контрольні питання

1. Що таке сім’я?

2. Які функції в суспільстві виконує сім’я?

3. Назвіть фактори, що впливають на сімейне виховання.

4. Які стилі сімейного виховання ви знаєте?

5. Охарактеризуйте методи сімейного виховання.

6. Що передбачає зміст сімейного виховання?

7. Як відбувається виховання у вашій родині? Дайте письмову відповідь.

Література: [1, 4, 7, 9, 10, 15, 17, 18, 19].

 

Самостійна робота № 5

Тема. Сімейне виховання

1. Етапи розвитку сім’ї та динаміка цілей сімейного виховання.

2. Методи вивчення сім’ї.

Завдання для самоконтролю

Розробити та записати методичні рекомендації батькам щодо виховання дітей

1) періоду раннього дитинства;

2) дошкільного віку;

3) підліткового періоду.

Література: [1, 4, 7, 9, 10, 15, 17].

Модуль 2

Семінарське заняття №5

Теми рефератів

1. Дидактичні ідеї народної педагогіки.

2. Самостійна пізнавальна діяльність учнів.

3. Розвиток типів навчання в історії людства.

4. Характеристика принципів освіти в сучасній загальноосвітній школі.

Основні поняття і терміни: дидактика; нормативно-теоретична, конструктивно-прикладна функції дидактики; освітня, розвиваюча, виховна мета навчання; суб’єкт-суб’єктні відносини; викладання, учіння; мотивація навчальної діяльності; дидактичний закон, закономірність, загальнодидактичні принципи (свідомості й активності, науковості, наочності, системності й послідовності, міцності, зв’язку теорії з практикою), дидактичне правило.

Перше питання плану вимагає чіткого визначення дидактики та її основних функцій і задач, формулювання яких зумовлене тісною єдністю теорії та практики науки. Слід зазначити, що реалізація змісту освіти та змісту навчання визначає особливості (тривалість заняття, тривалість робочого дня, обсяг самостійної роботи та ін.) організації навчання.

Відповідь на друге питання потребує з’ясування поняття «структура навчального процесу» і ґрунтовної характеристики кожного з компонентів:

- мети навчання (освітньої, розвивальної та виховної);

- процесу викладання і процесу учіння;

- організаційних прийомів навчання (змісту, методів, засобів та форм організації навчальної діяльності);

- результатів навчання.

Бажано, щоб студенти під час відповіді звернули увагу на проблему мотивації навчальної діяльності, її вплив на процес учіння.

Третє питання плану потребує розкрити сутність та взаємозв’язок між поняттями: «закономірність», «принцип», «правило». Наприклад,

1) дидактичний закон – це…………..;

2) визначають динамічні та статичні закони. Динамічні закони - …., статичні закони…….. Наприклад, ……..;

3) завдяки дидактичним законам вдається ………….в практиці навчання;

4) на основі законів формулюються загальні принципи навчання, що являють собою……….

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте предмет дослідження дидактики.

2. Визначте функції дидактики.

3. Охарактеризуйте складові навчального процесу.

4. Що таке мотивація навчальної діяльності? Яку роль відіграє мотивація в процесі учіння та навчання?

5. Назвіть закони дидактики.

6. Які загальнодидактичні принципи ви знаєте?

7. Визначте характер зв’язку між поняттями «принцип навчання» і «правило навчання».

8. Складіть таблицю «Види діяльності вчителя і учнів на занятті».

Література: [ 1, 2, 3, 6, 8, 9, 11, 12, 14, 19, 20].

 

Семінарське заняття № 6

Тема. Методи навчання

Мета: усвідомити сутність поняття «метод навчання», навчитися розпізнавати та оптимально використовувати різні методи навчання в практиці викладання.

План

1. Загальне поняття про метод, прийом та засіб навчання.

2. Класифікація методів навчання.

3. Критерії вибору методів навчання на заняття.

Теми рефератів

Питання методу навчання в історії педагогічної науки.

2. Роль пошукових методів навчання у розвитку креативності учнів.

3. Принцип оптимізації навчання як основна вимога до організації пізнавальної діяльності.

Основні поняття і терміни: метод навчання, прийом навчання, засіб навчання, розповідь, бесіда, пояснення, інструктаж, демонстрація, ілюстрація, індукція, дедукція, пояснювально-ілюстративний, репродуктивний метод, методи проблемного викладу, частково-пошуковий, евристична бесіда, дослідницький, оптимізація навчального процесу.

Відповідь на перше питання плану вимагає аналізу та зіставлення визначень методу навчання, зроблених Ю.К. Бабанським, І.Я. Лернером, М.М. Скаткіним, І.Ф. Харламовим, Т.О. Ільїною, що дозволить повно і правильно сформулювати поняття. Крім цього, питання передбачає з’ясування зв’язку між поняттями «метод», «прийом», «засіб». Бажано, щоб відповідь ілюструвалася власними прикладами.

Друге питання потребує виділення основних наукових підходів щодо визначення груп методів: за джерелом знань, за способами управління навчальною діяльністю, за логікою навчання, за дидактичною метою, за характером навчально-пізнавальної діяльності. Повноту питання забезпечить аналіз змісту основних видів методів.

Успіх навчання головним чином залежить від спрямованості та внутрішньої активності суб’єктів навчального процесу. Тому характер діяльності, міра самостійності, виявлення їх творчих здібностей повинні слугувати важливим критерієм вибору методів. У зв’язку з цим особливого значення набувають інноваційні методи навчання: неімітаційні (проблемного пошуку, частково-пошукові, дослідницькі, програмованого навчання, дискусії, мозковий штурм); імітаційні (неігрові та ігрові).

Таблиця 5.1- Активні методи навчання

Неімітаційні	Імітаційні
неігрові	ігрові
проблемний виклад	аналіз конкретних ситуацій	розігрування ролей
тематичні дискусії	імітаційні вправи	ділові ігри
мозковий штурм	тренінґ	ігрове проектування

 

У педагогічній літературі подано широкий спектр методів навчання, тому проблематичним є вибір найбільш доцільних методів, що відповідають змісту навчального матеріалу, дидактичній меті, учнівській аудиторії, майстерності викладача та ін. Отже, актуальним у педагогіці є питання оптимального вибору методів навчання. Проблема оптимальності найповніше розкривається в працях Ю.К. Бабанського. Поняття оптимізації навчального процесу вимагає такої організації навчання, яка дозволить досягти високих результатів успішності без зниження вимог до знань учнів. Відповідь на третє питання вимагає визначення поняття оптимізації та характеристики основних способів її здійснення (доцільне поєднання методів на занятті та застосування пошукових методів; використання нетрадиційних форм організації навчальної діяльності; запровадження новітніх освітніх технологій навчання; створення умов для вільного вибору учнями змісту навчання, завдань різного рівня складності; збільшення обсягу самостійної роботи школярів).

Контрольні питання

1. Порівняти поняття методу і прийому навчання.

2. Які групи методів виділяють вчені?

3. Охарактеризувати методи навчання за І.Я. Лернером та М.М. Скаткіним.

4. Розробити й обґрунтувати власний метод навчання.

Література: [1, 2, 3, 6, 8, 9, 11, 12, 14, 19, 20].

Самостійна робота № 6

Тема. Методи навчання

Завдання для самоконтролю

Проаналізувати методи навчання, використані викладачем під час проведення одного із семінарських занять. Обґрунтувати доцільність і правильність підбору, відповідність темі та меті.

Самостійна робота № 7

Завдання для самоконтролю

1. Обґрунтувати зміст і форму семінару “Психологічні аспекти педагогічної взаємодії”.

2. Підготувати фрагмент лекційного заняття на основі використання одного з методів навчання (10-15 хвилин).

Література: [1, 2, 3, 6, 8, 9, 11, 12, 14, 19, 20].

Семінарське заняття № 7

План

1. Психологічні основи проблеми активізації.

2. Способи діагностування активності та її рівні.

3. Шляхи підвищення активності на занятті.

Теми рефератів

1. Історія розробки проблеми активізації навчальної діяльності у вітчизняній педагогіці.

2. Ігрові методи навчання як способи активізації роботи учнів на уроці.

3. Організація ситуацій вибору як спосіб самореалізації учнів на уроках.

Основні поняття і терміни: активність, реальна активність, потенційна активність, активізація, креативність, дидактичний вибір, ділова гра, тренінг.

Розпочинаючи відповідь, потрібно зазначити актуальність проблеми активізації навчальної діяльності, яка зумовлена соціальними факторами та особистісними потребами окремо взятої особистості. Важливо розкрити, яким чином активізація навчання сприяє вдосконаленню навчального процесу. Доповніть відповідь на перше питання плану визначенням поняття активність, активізація та загальна.

У другому питанні бажано навести відомі способи виявлення активності: спостереження, написання творчих робіт, експеримент та розкрити можливі умови їх застосування. Показниками активного ставлення до навчання називають: позитивне ставлення до процесу навчання, ініціативність (наявність пізнавального інтересу, допитливість, прагнення задовольнити її за допомогою різних джерел); характер навчальної діяльності (енергійність, інтенсивність, масштабність результатів); високий рівень самостійності (самодіяльність, самореґуляція); усвідомленість сутності діяльності; наполегливість у досягненні мети, доведення розпочатої справи до логічного завершення; цілеспрямованість навчальної діяльності; уміння бачити сутність проблеми; креативність; потреба в самоосвіті. Для повноти відповіді потрібно навести конкретні педагогічні ситуації, приклади з власного досвіду, які демонструють дії педагога щодо виявлення та вивчення різних рівнів активності людини, а також способи впровадження отриманих результатів у практику організації навчального процесу.

Відповідаючи на третє питання плану, потрібно охарактеризувати відомі способи активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів та підтвердити конкретними самостійними прикладами завдань, розробленими на матеріалі навчальних предметів, що вивчаються студентами.

Контрольні питання

1. Як ви розумієте поняття активності у навчанні?

2. Які види та рівні пізнавальної активності ви знаєте?

3. Що таке активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів?

4. Назвіть способи активізації навчання.

5. Самостійно розробіть і запишіть 4-5 прикладів завдань на матеріалі навчальних дисциплін, які ви вивчаєте, для активізації навчання студентів вашої групи.

Література: [2, 6, 8, 9, 14, 19].

Семінарське заняття № 8

План

1. Функції та принципи контролю.

2. Види і методи контролю.

3. Критерії оцінювання навчальних досягнень.

Теми рефератів

1. Історія проблеми контролю та оцінки знань і вмінь у системі освіти України.

2. Організація рейтинґового контролю в загальноосвітній школі.

3. Способи вивчення научуваності дітей.

4. Організація контролю в освітніх закладах Європи.

Основні поняття і терміни: контроль, діагностика, перевірка, оцінювання, облік, попереднє оцінювання, поточне оцінювання, тематичне оцінювання, підсумкове оцінювання, усний контроль (опитування, взаємоопитування), письмовий контроль (самостійні роботи, термінологічні диктанти, графічні роботи, тести), модуль, рейтинґ, критерії та норми оцінювання.

Перше питання плану потребує з’ясування необхідності контролю у загальноосвітній школі. Допоможе це зробити характеристика основних функцій контролю: освітньої, стимулюючо-мотиваційно