Соціальна педагогіка як інтегративна наука.

Соціальна педагогіка як інтегративна наука.

Соціальна педагогіка – галузь педагогіки, яка розглядає особливості організації виховання соц. виховання, вплив на розвиток особистості різних факторів соц. середовища. Той факт, що соц. пед. виділилась із педагогіки, свідчить, що в полі її зору знаходяться ті ж процеси і явища, які вивчаються педагогікою, але розглядаються вони в специфічному аспекті.

Соц. пед. є міждисциплінарною галуззю наукових досліджень. Вона тісно пов'язана з філософією освіти і виховання, соціологією освіти і вих-ня, етикою, сугестологією, медициною, соц. психологією, економікою, історією, етнологією.

На думку В.Семенова, соц. пед., або пед. середовища є науковою дисципліною, яка інтегрує наукові досягнення суміжних наук і реалізує їх у практиці суспільного виховання, як органічна частина педагогіки, вона використовує її багатий історичний педагогічний спадок.

Соц. пед. спирається на історію педагогіки, на досвід навчання і виховання у минулому, на практику виховання до навчання в інших країнах.

Соц. пед. «вступає в міждисциплінарні контакти з соціологією освіти, соціологією виховання, педагогічною, соціальною психологією, психологією управління». Вона передбачає вивчення філософії виховання, особливостей виховання в сучасному суспільстві. В умовах кризового стану суспільства вона виступає провідною галуззю знань. Особливість сучасної соціальної педагогіки — її гуманістична спрямованість, єдність вимог і пошана до дітей, тобто співпраця, співдружність, співтворчість вихователя і дитини.

Гуманізм соціального виховання виявляється в тому, щоб особі допомогти, а не примусити. Допомогти бути самим собою, переконатися в своїй винятковості, унікальності як людини і бути відповідальним за своє життя, а вчинки іншої людини приймати без засудження, підтримати того, що оступився в критичній ситуації.

Суспільне значення соціальної педагогіки полягає в тому, щоб допомогти людині, що потрапила в біду; допомогти сім'ї, дитині знайти свій шлях життєвого самовизначення, розвиватися на підставі своїх здібностей і завдатків.

Державна політика України щодо підтримки сім'ї та допомоги їй у вихованні дітей.

Сьогодні одним з напрямів соціальної політики є сімейна політика. Її можна розглядати як систему механізмів, за допо­могою яких держава створює умови для забезпечення життє­діяльності сім'ї, їїзахисту, якщо вона цього потребує. Не­обхідність сильної державної сімейної політики зумовлена суспільними потребами: сім'я є партнером сусп-ва у розв'я­занні його головних проблем, збереженні мор. основ, соціалізації дітей, розвитку культури та економіки. Отже, сус­п-во зацікавлене в такій сім'ї, яка здатна виробити та реа­лізувати власну життєву стратегію, забезпечити не лише своє виживання, а й розвиток.

Об'єктом сімейної політики є соціальний інститут сім'ї, захист її прав та інтересів у процесі суспільного розвитку. Можна виокремити такі орієнтири сучасної сімейної політики в Україні:

♦ стабілізація сім'ї, зниження рівня розлучень;

♦ підтримка молодої сім'ї;

♦ підвищення престижу сім'ї та сімейних цінностей в суспільстві;

♦ забезпечення розумово та фізично здорового потомства, орієнтація на середньодітну сім'ю;

♦ підвищення виховного потенціалу сім'ї.

В Україні можна виокремити такі напрями реалізації сімей­ної політики: - законодавче забезпечення; - економічні заходи; - соціальна робота з сім'єю.

Зміст та форми соціально-педагогічної роботи з сім'єю обу­мовлюються групою таких чинників: тип сім'ї; проблеми, які існують в сім'ї; вид соціального інституту, що працює з сім'єю; напрям фахової підготовки спеціаліста, який надає послуги сім'ї. Основний зміст соціально-педагогічної роботи з сім'єю скла­дають забезпечення сім'ї різними видами соціального обслуго­вування (соціальна допомога та соціальні послуги), реабілітац­ійна та профілактична робота, соціальний супровід окремих категорій сімей та соціальне інспектування неблагополучних сімей. Вони реалізуються в практичній діяльності соціального педагога шляхом використання різноманітних методів, прийомів та форм соціально-педагогічної роботи, вибір яких обумовлений переліком вищезазначених чинників.

Охарактеризуйте принципи та функції соц. пед.

Функції соц. пед. в узагальненому вигляді можна сформулювати так: Дослідницька передбачає вивчення та узагальнення як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду вирішення проблем соціалізації. Дослідження можливостей застосування його в конкретний час у конкретних умовах. Проектна зводиться, з одного боку, до проектування ефективних моде­лей соціалізації з відповідною системою стратегій, тактик, методик та тех­нологій соціальної роботи, а, з іншого, до вироблення у соціальних педа­гогів умінь прогнозування розвитку процесів соціалізації. Доброчинна полягає в організації надання духовної та матеріальної підтримки як окремим особам, так і певним групам населення, які потра­пили в біду, або які з інших причин гостро потребують цього. Кореагуючо-координаційна забезпечує вироблення вмінь визначення, врахування та цілеспрямування різноманітних соціальних впливів у про­цесі соціалізації як окремої особистості, так і цілих груп людей. Пропагандистська передбачає пропаганду не лише актуального досвіду соціалізації, а й соціальної політики держави, завдань соціалізації, які перебувають у центрі уваги світового співтовариства. Виховна означає діяльність соціальних педагогів та соціальних праці­вників з метою вироблення в об'єктів соціалізації внутрішньої готовності до нормалізації процесу власної соціалізації. Соціально-правова – створення органами влади правової бази процесів соціалізації різновікових та різносутнісних груп населення країни, вивчен­ня, пропаганда та використання цих основ. Соціально-реабілітаційна зводиться до виховної та освітньої роботи з дітьми та підлітками-інвалідами.

У соц. пед. немає єдиного підходу до визначення її принципів. Принципи соц.-пед д-ті (за Капською): - Соц-політичні; - психолого-педагогічні; - організаційні; - специфічні. На думку Капської принцип гуманізму, що належить до групи специфічних принципів, є стрижневим у всій соц. і соц.-пед. д-ті. Він передбачає визнання людини найвищою цінністю. Принцип гуманізму має на меті здійснення соц.-пед д-ті на засадах альтруїзму, емпатії, людяності, прийняття особистості людини з усім її позитивом і негативом.

І.Д.Звєрєва провідними принципами соц. пед. вважає: - П. гуманізму; - демократизму; - компетентності.

Соціальна педагогіка як інтегративна наука.

Соціальна педагогіка – галузь педагогіки, яка розглядає особливості організації виховання соц. виховання, вплив на розвиток особистості різних факторів соц. середовища. Той факт, що соц. пед. виділилась із педагогіки, свідчить, що в полі її зору знаходяться ті ж процеси і явища, які вивчаються педагогікою, але розглядаються вони в специфічному аспекті.

Соц. пед. є міждисциплінарною галуззю наукових досліджень. Вона тісно пов'язана з філософією освіти і виховання, соціологією освіти і вих-ня, етикою, сугестологією, медициною, соц. психологією, економікою, історією, етнологією.

На думку В.Семенова, соц. пед., або пед. середовища є науковою дисципліною, яка інтегрує наукові досягнення суміжних наук і реалізує їх у практиці суспільного виховання, як органічна частина педагогіки, вона використовує її багатий історичний педагогічний спадок.

Соц. пед. спирається на історію педагогіки, на досвід навчання і виховання у минулому, на практику виховання до навчання в інших країнах.

Соц. пед. «вступає в міждисциплінарні контакти з соціологією освіти, соціологією виховання, педагогічною, соціальною психологією, психологією управління». Вона передбачає вивчення філософії виховання, особливостей виховання в сучасному суспільстві. В умовах кризового стану суспільства вона виступає провідною галуззю знань. Особливість сучасної соціальної педагогіки — її гуманістична спрямованість, єдність вимог і пошана до дітей, тобто співпраця, співдружність, співтворчість вихователя і дитини.

Гуманізм соціального виховання виявляється в тому, щоб особі допомогти, а не примусити. Допомогти бути самим собою, переконатися в своїй винятковості, унікальності як людини і бути відповідальним за своє життя, а вчинки іншої людини приймати без засудження, підтримати того, що оступився в критичній ситуації.

Суспільне значення соціальної педагогіки полягає в тому, щоб допомогти людині, що потрапила в біду; допомогти сім'ї, дитині знайти свій шлях життєвого самовизначення, розвиватися на підставі своїх здібностей і завдатків.