Товарної продукції по меблевій фабриці на поточний рік

№ за/п	Найменування виробів і послуг	Плановий обсяг реалізації шт.	Оптова ціна за од. в грн.	Плановий обсяг реалізації, грн.	Повна собівартість од. продукції, грн.	Обсяг реалізації за собівартістю, грн.	Прибуток від реалізації, грн.
1.	Шафи для одягу		358,00		330,00
2.	Дивани		590,00		510,00
3.	Канапи		210,00		175,00
	Разом	х	х	?	х	?	?

Зробити висновки.

Задача 2

Розрахувати по об’єднанню “Машинобудівник” прибуток на плановий рік методом прямого розрахунку, виходячи з таких даних:

1. План виробництва на плановий рік:

Верстат	Кількість продукції, шт.	Оптова ціна верстата, грн.	Собівартість верстата, грн.
МК
АВ
Б
У
Л
Н

2. Залишки продукції на початок і кінець планового року (за собівартістю):

Показники	Очікувані залишки на початок планового року, грн.	Планові залишки на кінець планового року, грн.
1. Готова продукція на складі
2. Товари відвантажені, строк оплати яких не настав
3. Товари відвантажені, не оплачені в строк
4. Товари на відповідальному зберіганні		-

3. Очікувана рентабельність (за собівартістю) за IV квартал поточного року - 19,5%, за IV квартал планового року - 21%.

Зробити висновки.

Задача 3

Визначити прибуток від реалізації продукції, користуючись даними таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Вихідні дані

Найменування продукції	Кількість виробів	Повна собівартість одиниці продукції	Рівень рентабельності
План, шт.	Факт, шт.	План, грн.	Факт, грн.	План, %	Факт, %
А
Б
В
Г

Зробити висновки.

Задача 4

Визначити розмір прибутку і рівень рентабельності по кожному виробу металургійного заводу, використовуючи дані:

Продукція	Собівартість 1т, грн.	Оптова ціна 1 т, грн.
в звітному році	в плановому році
Чавун
Заготовка
Прокат листовий

 

Задача 5

Визначити базову рентабельність продукції підприємства за умов підвищення цін на продукцію підприємства в 2,25 рази; на сировину у 2,8 рази. Очікувана повна собівартість продукції базового року - 18380 грн. Прибуток від реалізації товарної продукції – 6500 грн.

Зробити висновки.

Задача 6

За даними звітного періоду повна собівартість продукції склала 820 тис. грн., а обсяг реалізації продукції – 1000 тис. грн. Планується зниження витрат на 1 грн. продукції, що буде реалізована, на 2 копійки. Обсяг реалізації продукції в періоді, що планується, в оптових цінах – 1100 тис. грн.

Визначити прибуток від реалізації продукції в плановому періоді.

 

Тема 5:	Оподаткування підприємств
Тема заняття:	Непрямі і прямі податки підприємств
Мета заняття:	Закріпити теоретичні знання та сформувати практичні навики з визначення суми непрямих податків, які сплачують підприємства
Обладнання:	1. Податковий Кодекс України 2. Методичні рекомендації до виконання практичної роботи. 3. Мікрокалькулятори. 4. Контрольні завдання.

 

Методичні рекомендації

 

В Україні застосовуються три види непрямих податків:

1) акцизний податок (специфічний акциз);

2) податок на додану вартість (універсальний акциз);

3) ввізне (імпортне) мито.

Непрямі податки включають у ціни товарів, що реалізуються, робіт, що виконуються, послуг, що надаються. Отже, ці податки є ціноутворюючим елементом і можуть суттєво впливати на загальний рівень цін.

Слід звернути увагу, що є особливості у визначенні бази (об’єкта) для обчислення (включення) окремих видів непрямих податків залежно від сфери діяльності, умов придбання товарів.

У відпускну ціну продукції підприємств виробничої сфери можуть бути включені два непрямі податки: акцизний збір і податок на додану вартість.

Акцизний податок

Акцизний податок, так само як і податок на додану вартість, є непрямим податком. Однак при формуванні ціни підакцизного товару, що продається, акцизний податок нараховується раніше, ніж ПДВ, і сума нарахованого акцизу включається в оборот для обчислення ПДВ, тобто підакцизні товари оподатковуються двічі: один раз акцизним податком, інший - ПДВ.

Акцизний податок, так само як і ПДВ, включається в ціну товару, що продається, у вигляді надбавки.

Суть акцизного податку полягає в тому, що він являє собою непрямий податок, що встановлюється у вигляді надбавки до ціни на високорентабельні та монопольні товари. Акцизний податок оплачується покупцями, а сплачується до бюджету продавцями цих товарів.

Платниками акцизного податку є всі суб’єкти підприємницької діяльності, що виготовляють і реалізують або імпортують підакцизні товари, а також громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які ввозять товари на митну територію України.

Об'єктом оподаткування є оборот з реалізації підакцизних товарів, а для імпортних - їх митна вартість.

Ставки акцизного податку встановлюються у процентах та твердих розмірах. Тверді ставки встановлені в євро на одиницю товару чи певну величину його виміру.

Обчислення акцизного податку. Сума акцизного податку, що підлягає сплаті до бюджету, визначається платниками самостійно множенням об'єму відповідних видів товарів (оподатковуваного обороту), що продаються на встановлені ставки.

Податок на додану вартість, що включається в ціну, розраховується виходячи з відсоткової ставки податку до ціни виробника і суми акцизного збору, включеного в ціну.

Ввізне (імпортне) мито встановлюється у твердих ставках в ЄВРО з одиниці товарів, що імпортуються, або у відсотках до обороту з придбання імпортних товарів.

Слід звернути увагу, що при розрахунку акцизного податку при ввезені товару через митний кордон України до бази оподаткування не включається сума митних та комісійних зборів.

Порядок обчислення і сплати ПДВ. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету чи відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг), та сумою податкового кредиту за звітний період.

Податкове зобов’язання являє собою загальну суму податку на додану вартість, що нарахована (одержана) платником податку і включена до ціни товару (робіт, послуг), які продаються в звітному (податковому) періоді. Для його визначення застосовується така формула:

 

∑ПДВ = (БО * 20) / 100, (16)

 

де БО – база оподаткування.

Визначення бази оподаткування відбувається прямим методом. Сутність цього методу полягає в тому, що підприємство, яке здійснює продаж вироблених товарів (робіт, послуг), визначає вільну (регулюючу) ціну без ПДВ відповідно до собівартості, прибутку, мита, акцизів, інших податків, які, згідно з законодавством України, включаються до вільної ціни (наприклад, до таких податків відносять збір від продажу паливно-мастильних матеріалів, податок з реклами та ін.), тобто база оподаткування (БО) визначається за формулою:

 

БО = (С + П) + МЗ + АЗ + ІП, (17)

 

де С - собівартість;

П - прибуток;

МЗ - митні збори;

АЗ - акцизний збір;

ІП - інші податки, що включаються до ціни.

При продажу ввезених (придбаних) товарів база оподаткування визначається за формулою:

 

БО = (МВ + ТВ + СВ + ІВ) + МЗ + АЗ + ІП, (18)

 

де МВ- митна вартість;

ТВ – транспортні витрати;

СВ – витрати по страхуванню до пункту перетину митного кордону України;

ІВ – інші витрати (брокерські, агентські, комісійні).

У всіх випадках продажу продукції (товарів, робіт, послуг) продавець – платник ПДВ – виписує податкову накладну встановленої форми у двох примірниках, в якій зазначається назва продавця, покупця, найменування, кількість та вартість одиниць товару, послуг без ПДВ, суми ПДВ та загальної суми коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податковий кредит визначається як 16,667% від суми придбаних підприємством товарів, робіт, послуг. Загальну суму податкового кредиту (∑ПК) можна визначити за формулою:

 

∑ПК = ∑ПДВт + ∑ПДВ_ОФ + ∑ПДВ_НА, (19)

 

∑ПДВ_Т, ∑ПДВ_ОФ, ∑ПДВ_НА - сума податку на додану вартість, що сплачена платником у складі вартості придбаних: товарів (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів у звітному періоді, відповідно.

Особи, які не підпадають під визначення платників податку у зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій, меншими ніж 3600 НМДГ протягом будь-якого періоду за останні 12 календарних місяців, у тому числі особи, зареєстровані як платники податку за власним бажанням, а також особи, зареєстровані як платники податку на підставі того, що вони здійснюють торгівлю за готівку або зареєстровані як новостворені, до податкового періоду, в якому ними досягається зазначений обсяг оподаткування операцій, подають податкову декларацію з податку на додану вартість за скороченою формою. Ця декларація подається до першого звітного періоду, в якому платником податку досягнуто обсяг оподаткування операцій у розмірі 3600 НМДГ.

Ставка ПДВ. Для об’єктів оподаткування ПДВ застосовується дві ставки: нульова та 20%. Згідно з Податковим КодексомУкраїни вiд 02.12.2010 № 2755-VI (Остання редакція від 01.01.12) передбачено зниження ставки ПДВ з 01.01.14 до 17%.

До прямих податків, які сплачуються підприємствами України, належать:

1) податок на прибуток;

2) плата (податок) за землю;

3) податок із власників транспортних засобів;

4) податок на нерухоме майно (нерухомість) – у проекті.

Податок на прибуток підприємств. Господарюючі суб'єкти в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності вступають у взаємовідносини з різними ланками фінансово-кредитної системи і, передусім з бюджетом. Основним видом прямих податків, що сплачуються господарюючими суб'єктами до бюджету, є податок на прибуток.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом вирахування від валового доходу (виручки) сум валових витрат і амортизаційних відрахувань. При цьому валовий доход являє собою загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) за звітний період у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як в Україні, так і за її межами без сум акцизного збору, податку на додану вартість і інших надходжень, що не є доходом платника податку.

Порядок обчислення. Прибуток звітного періоду, що підлягає оподаткуванню по основній ставці, визначається у вигляді різниці між сумою скоригованого валового доходу та загальною сумою валових витрат (за винятком з них витрат, які за своїм змістом не є такими для підприємства) і амортизаційних відрахувань (за винятком тих, на суми яких вони зменшуються).

Згідно Податкового Кодексу України вiд 02.12.2010 № 2755-VI (Остання редакція від 01.01.12) розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» вступив у силу з 01.04.2011р.

Порядок обчислення та сплати. У 2011 р. платники податку на прибуток складають нарощуваним підсумком і подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: 2 квартал, 2-3 квартал, 2-4 квартал 2011 р. Таким чином, дані декларації з податку на прибуток за перший квартал 2011 р. (розраховані за старими правилами) не будуть відображені в декларації за другий квартал 2011 р.

Прибуток звітного періоду, що підлягає оподаткуванню по основній ставці, визначається у вигляді різниці між сумою скоригованого валового доходу та загальною сумою валових витрат (за винятком з них витрат, які за своїм змістом не є такими для підприємства) і мінус сума амортизаційних відрахувань (за винятком тих, на суми яких вони зменшуються).

Розрахована сума оподатковуваного прибутку обкладається податком за основною ставкою 23% з 01.04.2011 р.

З 01.01.12 р. ставка податку складає 21%,

З 01.01.13 р. ставка податку буде складати 19%,

З 01.01.14 р. ставка податку буде складати 16%.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - це прямий майновий податок, який нараховується і сплачується безпосередньо його платником у відповідності до чинного законодавства України.

Нарахування податку з наземних транспортних засобів і інших самохідних машин та механізмів здійснюється їх власниками - юридичними особами виходячи з кількості відповідного виду транспортних засобів, які є на балансі підприємства станом на 1.01 поточного року, їх сумарного об'єму циліндрів двигунів в кубічних сантиметрах, а для водних транспортних засобів - їх довжини, і встановлених ставок податку у гривнях з 100 см³ об'єму циліндрів двигуна, або з 100 см довжини водного транспортного засобу.

Для визначення суми податку за видами транспортних засобів і його загальної суми підприємства - юридичні особи складають спеціальний, затверджений податковим органом, розрахунок у трьох примірниках.

Плата (податок) за землю. У відповідності з Податковим кодексом використання землі в Україні є платним. Плата за землю є прямим податком на володіння й використання землі, стягується вона у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається у відповідності до грошової оцінки земель. При цьому грошова оцінка земельних ділянок проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах у відповідності до методики, розробленої Кабінетом Міністрів України.

Плата за земельні ділянки, грошової оцінки яких не встановлено, визначається від обсягу таких угідь і встановлених ставок податку. Ставки земельного податку, порядок нарахування і сплати цього податку встановлюється у законодавчому порядку.

Земельний податок нараховують і сплачують власники землі та землекористувачі, крім орендаторів. За земельні ділянки, надані в оренду, сплачується орендна плата.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка знаходиться у власності або використанні, в тому числі і на умовах оренди.

 

 

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Задача 1

Підприємство "Лікеро-горілчаний завод" здійснює реалізацію алкогольних напоїв власного виробництва. Визначити суму акцизного збору, яку має сплатити дане підприємство за звітний місяць відповідно до обсягів реалізації, що наводяться у табл. 3.5, якщо ставка акцизного збору - 2,5 євро на 1 л 100% спирту. Курс євро: 10,53 грн.

Таблиця 3.5

Дані про обсяги реалізації алкогольних напоїв за звітний місяць:

Найменування	Міцність, %	Об’єм бутилки, л	Кількість реалізованих одиниць
Лікер „А”		0,5	26 000
Кон’як „Б”		0,5	17 000

 

Задача 2

Вітчизняне торговельне підприємство закупило підакцизний товар в іноземного постачальника і здійснює його доставку в Україну для подальшого продажу. Визначити суму акцизного збору та остаточну вартість цього товару, якщо відомо:

- митна вартість товару (відповідно до вантажної митної декларації) –

10 000 дол. США;

- валютний (обмінний) курс Національного банку України: 1 дол. США - 5,6 грн;

- митні та комісійні збори - 20 грн;

- ставка ввізного мита - 20%;

- ставка акцизного збору - 10%.

Задача 3

Промислове підприємство займається пошиттям верхнього одягу. Розрахувати чисту суму податкових зобов'язань даного підприємства за податком на додану вартість у звітному місяці, якщо воно здійснило наступні операції (суми зазначені без урахування ПДВ):

• придбало тканину, фурнітуру та допоміжні матеріали на суму 50 тис. грн.

• реалізувало власну продукцію на суму 100 тис. грн.

Розрахувати чисту суму податкових зобов'язань даного підприємства для ситуації, якщо вищезазначені суми витрат на закупівлю матеріалів та виручки від реалізації продукції враховують у своєму складі ПДВ.

Як зміниться чиста сума податкових зобов'язань підприємства, якщо до вищезазначених операцій додати придбання нового обладнання, вартість якого без урахування ПДВ становить 75 тис. грн?

Задача 4

Роздрібне торговельне підприємство придбало у вітчизняного товаровиробника 200 пар взуття за ціною 280 грн. Визначити суму податкового кредиту та податкових зобов'язань за податком на додану вартість (ПДВ), якщо підприємство реалізувало у звітному місяці 80% партії взуття. Торговельна надбавка підприємства з врахуванням ПДВ становить 25% від ціни придбання взуття.

Розрахунки здійснити у двох варіантах: коли ціна придбання взуття враховує ПДВ, і коли дана ціна не враховує ПДВ.

Задача 5

Визначити суму податку па прибуток, що підлягає сплаті, за результатами діяльності підприємства у звітному кварталі відповідно до діючого податкового законодавства, якщо відомо:

(тис. грн)

1. Доходи від продажу товарів (робіт, послуг) 103,5

2. Витрати на оплату праці 11,2

3. Відрахування у фонди соціального страхування?

4. Матеріальні затрати та інші операційні витрати,

що відносяться до валових витрат платника податку 43,9

5. Фінансові витрати (проценти за користування отриманими кредитами),

що відносяться до валових витрат платника податку 1,4

6. Сума зменшення балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції 5,7

7. Витрати на придбання,

модернізацію та ремонт основних фондів 25,2

8. Амортизація основних фондів

та нематеріальних активів підприємства 3,5

9. Сума штрафів, одержаних підприємством 2,6

10. Сума штрафів, сплачених підприємством 5,0

 

практичне заняття № 2 Модуль І. Теоретико-практичні основи фінансів підприємств

Змістовий модуль 3. Фінансування основних і оборотних фондів

 

	Тема 6:	Оборотні кошти
Тема заняття:	Визначення потреби підприємства в оборотних коштах
Мета заняття:	закріпити теоретичні знання і сформувати практичні навички з розрахунку окремих та сукупного нормативів оборотних коштів
Обладнання:	1. Методичні рекомендації до виконання практичної роботи. 2. Мікрокалькулятори. 3. Контрольні завдання.

 

Методичні рекомендації

 

Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. У практиці використовуються два методи визначення потреби в оборотних коштах: прямий і економічний.

Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих норм і нормативів на кожному підприємстві з урахуванням багатьох факторів.

Норма оборотних коштів – це відносний показник, який обчислюється у днях, відсотках, гривнях.

Норматив оборотних коштів установлюється в грошовому виразі і обчислюється на підставі кошторису витрат на виробництво, в якому показується вартість сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива та інших витрат, пов’язаних з випуском продукції.

Норматив оборотних коштів з сировини, матеріалів й покупних напівфабрикатів визначається за формулою:

 

(20)

 

де О – одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, грн;

N – норма оборотних коштів, днів.

Одноденне витрачання на підприємствах несезонних галузей промисловості рекомендується розраховувати на підставі четвертого кварталу планового року, що як правило, має найбільший обсяг виробництва, за формулою:

 

(21)

 

де 90 – кількість днів у кварталі.

У сезонних галузях промисловості одноденне витрачання визначається на підставі кварталу з найбільшим обсягом виробництва.

Норма оборотних коштів з сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів визначається за формулою:

 

(22)

 

де Т_РЗ – транспортний запас,

ПЗ – підготовчий запас,

ТЗ – технологічний запас,

СЗ – поточний (складський) запас,

ГЗ – гарантований (страховий) запас.

Транспортний запас – визначається як різниця між часом перебування вантажу в дорозі від постачальника до споживача та часом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення вантажовідправником і обробки банками за місцем знаходження постачальника і споживача.

Якщо сировина і матеріали надходять до споживача раніше за прибуття розрахункових документів (або ці процеси збігаються в часі), транспортний запас не встановлюється.

Підготовчий запас – це час для прийняття, розвантаження, складання матеріалів.

Технологічний запас включає час на підготовчі операції (сушіння лісоматеріалів, подрібнення брухту, розкроювання матеріалів), якщо вони не є складовою частиною виробничого циклу.

Поточний запас залежить від частоти і рівномірності поставок матеріалів, рівномірності їх споживання у виробництві. У норму оборотних коштів включається поточний запас у розмірі 50 % тривалості інтервалу між поставками.

Середній інтервал між поставками визначається:

 

(23)

 

де К – загальна кількість поставок даного виду матеріалів за звітний рік.

Гарантійний (страховий) запас створюється з метою запобігання наслідкам можливих перебоїв у постачанні. Норма оборотних коштів на страховий запас встановлюється, як правило, в межах 50 % поточного запасу.

Норматив оборотних коштів для незавершеного виробництва визначається з формули:

 

(24)

де З – одноденні витрати за планом IV кв., грн.;

Д – тривалість виробничого циклу, днів;

К – коефіцієнт зростання витрат.

За рівномірного розподілу витрат коефіцієнт зростання витрат визначається за формулою:

 

(25)

 

де А – витрати, які здійснюються одноразово на початку виробничого циклу;

Б – наступні витрати, які включаються в собівартість продукції.

Норматив оборотних коштів на витрати майбутніх періодів визначаються за формулою:

 

(26)

 

де С_о - сума коштів, які вкладені в ці витрати на початок запланованого періоду, за відрахуванням отриманих банківських кредитів;

Р_п - витрати, що проводяться в плановому році, передбачені відповідними кошторисами;

Р_в – витрати, які включаються в собівартість продукції запланованого року та передбачені кошторисом виробництва.

Норматив оборотних коштів для готової продукції:

(27)

 

де З – одноденний випуск продукції в IV кварталі планового року за виробничою собівартістю, грн.;

Р – норма запасу оборотних коштів для готової продукції, днів.

Норма запасу оборотних коштів для готової продукції включає такі елементи:

· час на комплектування виробів для поставки;

· час на упаковку продукції;

· час на оформлення і здачу платіжних документів у банк.