Естетична оцінка: мета, значення, основні поняття та визначення.

Естетична оцінка ставить своєю метою визначити естетичну цінність об’єкта оцінки. Вона виражає складний культурно - ціннісний зміст речі і проявляється у формі естетичних переживань людини, які носять часом індивідуальний характер і не піддаються вичерпному логічному поясненню. Не дивлячись на ці особливості, структура естетичної оцінки і її основні компоненти виявляються і вибудовуються в теорії оцінки у відповідності з загальною логічною моделлю оцінки. Ця модель включає наступні компоненти: об’єкт оцінки, суб’єкт оцінки, методи і види оцінки, процедури і результати оцінки.

Об’єкт оцінки – це предмет, річ, явища, які мають певну цінність для споживача (суспільства, людини). При оцінці якості продукції об’єктами естетичної оцінки служать вироби, наділені естетичною цінністю. Естетична цінність (споживча вартість) знаходить вираження у формі речей і проявляється як їх естетична властивість.

Суб’єктом, який проводить оцінку, є одна особа, група осіб або суспільство, які виносять своє судження про об’єкт оцінки. При оцінці естетичного рівня якості продукції суб’єктами, які проводять оцінку, є спеціалісти – експерти, а в кінцевому випадку групи споживачів, яких експерти представляють і від імені яких виступають. Оцінка естетичного рівня якості виробів здійснюється при проведенні оглядів – конкурсів одно типових виробів; при експертній оцінці дослідних зразків; при розробці технічної документації на нові види товарів; при комплексній оцінці рівня якості та конкурентоспроможності виробів.

Оцінка естетичного рівня якості виробів здійснюється при проведенні оглядів – конкурсів одно типових виробів; при експертній оцінці дослідних зразків; при розробці технічної документації на нові види товарів; при комплексній оцінці рівня якості та конкурентоспроможності виробів.

Види і методи оцінки естетичного рівня якості товарів.

При визначені естетичного рівня якості товарів користуються одним з трьох видів оцінки:цілісна;комплексна;змішана

Цілісна оцінка здійснюється на рівні групового естетичного показника I рівня. Цілісна оцінка не потребує попередньої оцінки комплексних і одиничних показників, визначення їх коефіцієнтів вагомості. Вона містить цілісне судження експертів про естетичний рівень якості виробів. Цілісну оцінку здійснює мала експертна група, яка складається з 3-5 експертів. До складу малої експертної групи входять фахівці, які спеціалізуються на проведенні естетичної експертизи по тій або іншій групі товарів – дизайнери (модельєри, конструктори, технологи, товарознавці.

Мала експертна група оцінює естетичний рівень якості невеликої кількості виробів. Очолює малу експертну групу керівник – кваліфікований експерт. Допоміжну роботу здійснює технічний секретар. В процесі оцінки із експертної групи виділяється ведучий експерт – найбільш компетентний в оцінці якості даного виду виробів.

Комплексна оцінка базується на аналізі всієї сукупності показників естетичних властивостей II – рівня (4-х комплексних показників: інформаційна виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання та стабільність товарного вигляду) і завершується одержанням результуючої оцінки естетичного рівня якості виробу.

Комплексну оцінку здійснює експертна комісія в кількості 7-13 експертів. Вона включає 2 групи – експертну групу розширеного складу і робочу групу. Розширена експертна група включає спеціалістів, які мають досвід художньо – конструкторської експертизи виробів, що пред’явлені на комісію (це ті ж дизайнери, модельєри, технологи, конструктори, товарознавці). В робочу групу входять: керівник, секретар, технічний робітник, 1-2 експерти, які запрошуються із розширеної експертної групи для вирішення ряду специфічних завдань, а також представник організації виробника, яка направила вироби на експертизу. Очолює експертну комісію голова. Керівник робочої групи є одночасно його замісником, а секретар робочої групи є одночасно секретарем робочої комісії. Експертна комісія здійснює оцінку естетичного рівня якості значного числа виробів

Змішана оцінка передбачає проведення цілісної та комплексної оцінки як послідовних етапів з кінцевим об’єднанням результатів. Змішана оцінка дає найбільш повну і точну інформацію про естетичний рівень якості товарів.

Методи естетичної оцінки групуються в залежності від складу експертного підрозділу, видів естетичної оцінки і форми фіксації результатів.

Розрізняють три методи естетичної оцінки: метод „ індивідуальної оцінки” – це коли цілісна оцінка проводиться одним експертом; метод „колективної оцінки” – це кількісна оцінка при проведенні комплексної або змішаної оцінки естетичного рівня якості колективом експертів; метод „комбінованої оцінки” – це метод оцінки, яка проводиться паралельно одним експертом і групою експертів.

У відповідності до вимог ГОСТ 23554. 0-79 – методи якісної та кількісної оцінки відносяться до „експрес методів”, а методи кількісної комплексної та змішаної оцінки можуть бути названі у відповідності з тим же ГОСТом методами середніх зважених величин. Всі три методи є різновидністю експертного методу.

Критерії оцінки.

Критеріями оцінки естетичного рівня якості виробів(при різних видах оцінок) служать уявлення, норми та ідеали, що склалися в суспільстві, а також зразки виробів, які відображають ці уявлення та норми.

В якості спеціальних критеріїв використовують базові зразки, відібрані з поточного асортименту виробів та перспективних виробів, які відповідають реально – можливим прогнозованим вимогам. Із базових зразків експерти будують базовий ряд – це послідовний ряд виробів аналогічного класу і призначення, ранжованих у порядку зниження естетичного рівня якості і розділених на чотири групи – „кращі”, „хороші”, „задовільні” і „погані”. У групу „кращих” включають вітчизняні або закордонні вироби, які відображають сучасні естетичні уявлення, мають раціональну форму, цілісне композиційне вирішення. До групи „кращих” відносять також перспективні розробки, які характеризують прогнозований естетичний рівень якості продукції.
До групи „поганих” відносять вироби, які не відповідають за естетичним рівнем якості сучасним вимогам, морально застарілі і підлягають модернізації і зняттю з виробництва.

Застосовуються два способи складання базового ряду: нерозчленений і диференційований. Нерозчленений спосіб передбачає відбір експертами не менше 4-х базових зразків, які відповідають різному естетичному рівню якості (кращі, хороші, задовільні, погані), і побудову базового ряду зразків, ранжируваних у порядку зниження цього рівня.

Диференційований спосіб складання базового ряду зразків передбачає три послідовних етапи: - складання першого допоміжного ряду зразків, ранжованих за результатами оцінки технічного рівня якості (без урахування естетичних властивостей;

- складання другого допоміжного ряду зразків, ранжованих по мірі удосконалення форми). Із зразків, які увійшли в обидва допоміжних ряди, потім відбирають ті, які відносяться до одно типових груп за технічним рівнем якості і ступінню досконалості форми. Із відібраних зразків формують базовий ряд,

При оцінці показників використовується п’ятибальна шкала з інтервалом від 1-5 балів, (за закордонною методикою – 10 бальна шкала з інтервалом від 1 до 10 балів. Базовий ряд, об’єднаний, з шкалою оцінки, служить мірою естетичної цінності зразків.

При цілісній оцінці естетичного рівня якості товарів експерти, керуючись типовим переліком естетичних показників якості, послідовно розглядають естетичні показники якості другого, третього і четвертого рівня. Одночасно розглядаються комплектні деталі, упакування, паспорт, інформаційні матеріали. Цілісна оцінка здійснюється в один або два етапи: шляхом порівняння оцінюваного виробу з базовим рядом експерти визначають оцінку естетичного показника (П′ці), яку заносять в карту для опрацювання і передають технічному секретарю. Керівник експертної групи, ведучий експерт і технічний секретар розглядають результати I етапу цілісної оцінки (карта 1)

Кінцева оцінка за окремими.естетичними показниками визначається як середня арифметична оцінок всіх експертів. Потім вона співвідноситься зі шкалою оцінки в балах і визначається група виробу за рівнем естетичних показників. (карта 1а).

Карта I