Естетичні властивості взуття

Вони характеризуються таким показниками:

- стильова направленість;

- композиційна цілість;

- оригінальність фасону та моделі.

Естетичні властивості оцінюються з врахуванням того, що взуття входить в ансамбль одягу; естетичні вимоги враховують функціональну доцільність та умови технологічного процесу.

Елементами, що визначають естетичні властивості взуття є його силует, форма носково-пучкової частини, каблука та взуття в цілому, лінії конструктивні та декоративні, пропорції - співвідношення окремих вузлів та деталей, ступінь подрібнення верху взуття на деталі та їх розташування відносно один до одного, колір, фактура матеріалів, використання різних прикрас, які служать частиною конструкції, доповнюють конструкцію або наносяться на деталі верху.

ГОСТи та технічні умови визначають тільки деякі вимоги до естетичних властивостей взуття, які стосуються обробки зовнішнього краю деталей верху, підкладки, обробки зрізу підошви, кольору та лицьового малюнку матеріалів, однойменних деталей в парі взуття, відповідності фурнітури, шнурків та ниток деталям верху та оздобленню.

Дефекти та відхилення в розмірах, розташування деталей, виконання технологічних нормативів, їх вираженість та вплив на зовнішній вигляд оцінюють при визначення сорту взуття.

Художньо-естетичні показники властивостей взуття оцінюються при атестації виробів, порівнюючи їх з кращими зразками. Оцінюють властивості експертним методом по бальній системі шляхом усереднення суб'єктивних оцінок, які дають спеціалісти-експерти. Оцінюються художньо-естетичні властивості по 10-ти бальній шкалі.

Техніко-економічні показники

До них відноситься трудоємкість, матеріалоємність, технологічність, рівень використання стандартизованих та уніфікованих деталей, затрати на розробку, виготовлення та експлуатацію.

Таблиця 6.1

Поділ показників якості взуття

По виду властивостей, яким дається характеристика.

Показники якості	Одиниця виміру	Що характеризує властивість
1. Функціональні показники.
1.1Довговічність:
1.1.1. Гарантійний термін носіння взуття,	дні	Міцність
1.1.2. Міцність ниткових кріплень деталей заготовки взуття,	Н/см	Міцність
1.1.3. Міцність кріплення деталей низу	Н та Н/см	Міцність
1.1.4. Міцність кріплення каблука	Н	Міцність
1.1.5. Загальна і залишкова деформація підноска і задника	мм	Формостійкість
1.2. Забеспечуючі функції руху:
1.2.1. Втомлювальна міцність каблуко- п’яткової та геленкової ділянки взуття	цикли
1.2.2. Зціплення підошви з поверхнею опори при ходьбі		Фрикційні властивості підошов
2. Ергономічні показники.
2.1. Фізіологічні:
2.1.1.Маса взуття	кг
2.1.2. Гнучкість взуття	Н/см
2.2.Антропометричні:
2.2.1. Формостійкість системи матеріалів що імітують верх взуття	%
2.3.Гігієнічні:
2.3.1. Водопромокаємість взуття в системах та динамічних умовах	хв.	Гігієнічність
2.3.2. Паропроникність системи матеріалів, які імітують верх взуття,	м^2/см^2 г	Гігієнічність
2.3.3. Вологопоглинання та волого віддача системи матеріалів, які імітують верх взуття	%	Гігієнічність
Електрофізичні властивості 2.3.4. Питомий електроопір системи матеріалів, які імітують верх і низ взуття: Поверхневий Об’ємний	Ом Ом см	Гігієнічність
2.3.5. Поверхнева щільність електричних зарядів системи матеріалів, Які імітують верх взуття,	Кл/м^2	Гігієнічність
2.3.6. Сумарний тепловий опір взуття	м^2 ^0С/Вт	Теплозахисні
3. Естетичні показники.
3.1. Зовнішній вид взуття: 3.1.1. Форма (силует)		Зовнішній вид
3.1.2. Матеріал, колір, прикраси		Зовнішній вид
3.1.3. Конструкція (виконання)		Зовнішній вид
3.1.4. Внутрішнє оздоблення		Зовнішній вид

 

 

Порядок проведення роботи

Перед початком проведення роботи студенти повинні ознайомитися з методичними вказівками до лабораторної роботи. Потім по завданню викладача мають описати, які показники властивості повинні мати ті види взуття, які вкаже викладач.

Оформлення роботи

В залежності від призначення взуття підібрати показники, які необхідні для визначення якості взуття.

Контрольні питання

1. Групи показників якості, по яким оцінюються вироби.

2. Якими функціональними показниками характеризуються вироби?

3. Якими гігієнічними показниками характеризується взуття?

4. Естетичні вимоги до взуття. які особливості цих показників.

 

Список літератури.

1. Зыбин Ю.П. и др, Технология изделий из кожи: Учеб, для студентов вузов легкой промсти, М: Легкая индустрия, 1975, - 464 стр.

2. Фукин В.А., Калита А.Н. Технология изделий из кожи.1 том. М: Легпромбытиздат, 1988, 272 стр.

3. Конструирование изделий из кожи. Лабораторный практикум для студентов вузов. /под ред Зыбина Ю.П. М: Легкая и пищевая промышленность, 1982, 264 стр.

 

Заочна форма навчання

При сучасному рівні виробництва виробів із шкіри неможливо працювати ні на одній інженерній ділянці, не маючи основ технології, матеріалознавства, економіки і організації виробництва. Майбутній спеціаліст повинен знати основні елементи технології виробництва виробів із шкіри, вміти аналізувати техніко-економічні показники виробничих процесів, максимально використовувати резерви виробництва. Тому курс «Базові технології галузі» важлива ланка в підготовці високо кваліфікованих спеціалістів.

У відповідності з навальним планом «Базові технології галузі» вивчається на І курсі навчання в 1 семестрі. Даний курс складається з лекційного і лабораторного розділів.

Робочий навчальний план передбачає виконання контрольної роботи і здачі екзамену з курсу.

Структура курсу.

Тематичний план лекцій

1. Класифікація виробів із шкіри. Технологічні етапи виробництва виробів із шкіри. Деталі виробів із шкіри. (2 год.)

3. Асортимент матеріалів для виробів із шкіри. Оцінка якості виробів із шкіри. Показники якості. Шляхи ефективного використання знань по дисципліні.(2 год.)

Тематичний план лабораторних робіт.

1. Вивчення класифікації виробів їх шкіри. Деталі і матеріали, що використовуються при виготовленні виробів. 4 год.

Загальні рекомендації до вивчення курсу та виконання контрольних робіт.

Послідовність вивчення дисципліни «Базові технології галузі», передбачений навчальним планом для студентів заочної форми навчання спеціальності "взуття, шкіргалантерейні та лимарні вироби" встановлюється індивідуальним графіком самостійної роботи, а також визначаються терміном виконання контрольної роботи і здачею екзамену. Контрольна робота повинна бути виконана в установлений деканатом термін.

Приступаючи до вивчення матеріалу з вказаного курсу, необхідно ознайомитись з робочою програмою і методичними вказівками. Це дасть можливість представити собі завдання курсу і, в загальних рисах, особливості його змісту.

Після закінчення вивчення теми необхідно відповісти на контрольні питання для самоперевірки. Самоперевірка дає можливість виявити ступінь засвоєння матеріалу відповідної теми.

Після цього, приступають до виконання контрольної роботи і у визначений строк, здають її в заочний відділ для перевірки.

Письмова контрольна робота підводить підсумок роботи студента над матеріалом курсу. Вона повинна показати глибину знань і навичок самостійної роботи, вміння угрупувати і узагалювати матеріал та робити правильні висновки.

Якість виконання контрольної роботи залежить від знань студента і від того, на скільки продумано він організував розробку заданої теми.

Перед виконанням контрольної роботи необхідно опрацювати і засвоїти матеріал курсу по рекомендованій літературі та конспекту лекцій і лише тоді давати відповіді на контрольні питання. Відповіді можуть бути проілюстровані малюнками, схемами, таблицями.

Контрольна робота повинна бути написана чітко з відповідними інтервалами між рядками. На сторінках контрольної роботи необхідно залишати поля (20-30 мм) для заміток викладача.

Об'єм роботи 12-24 сторінок шкільного зошита.

На титульній сторінці контрольної роботи студенти вказують:

1. Назву дисципліни і варіант.

2. Курс, спеціальність.

3. Прізвище, ім'я та по-батькові.

4. Студентський шифр, академічна група.

5. Домашню адресу.

В кінці контрольної роботи наводять список використаної літератури.

Контрольну роботу студент повинен виконувати самостійно. Якщо в процесі роботи в студента виникають труднощі при вивченні того чи іншого матеріалу, необхідно звернутися за консультацією до викладача. Контрольна робота приймається до перевірки в тому випадку, якщо вона подана в заочний відділ, в установлений навчальним графіком строк, але не пізніше, ніж за 15 днів до початку сесії.

Зарахована контрольна робота є допуском до екзамену.

Питання до контрольних робіт.

1. З яких структурних підрозділів складається фабрика по виготовленню взуття?

2. Особливості структури фабрики індпошиву та ремонту взуття?

3 Яка різниця між фабрикою індпошиву та ремонту взуття та фабрикою маспошиву взуття?

4. Які відділи та служби входять в склад фабрики пошиву взуття? Характеристика кожної служби

5. З яких дільниць складаються підготовчі цехи? Які операції в них виконуються?

6. З яких дільниць складаються пошивочні цехи? Які операції в них виконуються?

7. Основна задача допоміжних цехів.

8. Основні етапи виробництва взуття? Характеристика кожного етапу.

9. З яких етапів складається виготовлення взуття по індзамовленню населення?

10. Яке призначення і функції структурних підрозділів /приймальний пункт, майстерня, ательє, диспетчерська служба?

11. Як класифікують матеріали, що використовуються для виготовлення взуття?

12. Як класифікують шкіряні матеріали? Характеристика, особливості виготовлення.

13. Як класифікують штучні матеріали? Характеристика, особливості виготовлення.

14. Як класифікують текстильні матеріали? Характеристика, особливості виготовлення.

15. Перелічити асортимент штучних матеріалів, яки застосовують для деталей низу взуття. Види деталей які виготовляють з гуми, їх структура, і форма випуску?

16. Перелічити асортимент штучних матеріалів, яки застосовують для деталей низу взуття. Види деталей які виготовляють з картонів, їх структура, і форма випуску?

17. Перелічити асортимент штучних матеріалів, які застосовують для деталей низу взуття. Види деталей які виготовляють пластмаси, їх структура, і форма випуску?

18. Перелічити асортимент штучних матеріалів, яки застосовують для деталей низу взуття. Види деталей які виготовляють термоеластопласти, їх структура, і форма випуску?

19. Перерахувати асортимент шкіряних матеріалів, що застосовуються для деталей верху. Чим відрізняються юхта від хромових шкір?

20. Охарактеризуйте шкіри для верху взуття та підкладкові шкіри. Чим відрізняється нубук від велюра?

21. Охарактеризуйте натуральні шкіри, гуми, гумові вироби для низу взуття. Яка сфера застосування даних матеріалів?

22. Характеристика і асортимент м'яких штучних і синтетичних шкір. Як встановлюються назви штучних шкір? По яким ознакам класифікуються синтетичні шкіри?

23. Охарактеризуйте текстильні матеріали для деталей верху взуття. Які особливості виготовлення тканих матеріалів і штучного хутра?

24. Охарактеризуйте текстильні матеріали для деталей підкладки і міжпідкладки. Які особливості виготовлення трикотажних і нетканих матеріалів?

25. По яким признакам класифікується взуття? Привести схему.

26. Як класифікується взуття по призначенню? Дати характеристику.

27. Як класифікується взуття по видам? Дати характеристику.

28. Як класифікується взуття по внутрішнім розмірам? Які системи розмірів Ви знаєте?

29. Як класифікуються шкіргалантерейні вироби по призначенню? З яких деталей вони складаються?

30. Як класифікуються шкіргалантерейні вироби по видам? Як класифікуються шкіргалантерейні вироби умовам носіння?

31. Як класифікуються деталі взуття? Характеристика каркасних деталей, вимоги до них.

32. Як класифікуються деталі верху чобіт та чобіток? Характеристика вимоги до них.

33. Як класифікуються деталі верху черевиків? Характеристика вимоги до них.

34. Як класифікуються деталі верху півчеревиків? Характеристика вимоги до них.

35. Як класифікуються деталі верху туфель? Характеристика вимоги до них.

36. Як класифікуються деталі низу клеєвих методів кріплення взуття? Характеристика вимоги до них.

37. Як класифікуються деталі низу ниткових методів кріплення взуття? Характеристика вимоги до них.

38. Як класифікуються шкіргалантерейні вироби по наявності, формі, розмірам деталей?

39. Як класифікуються шкіргалантерейні вироби для зберігання і перенесення речей по наявності, формі, розмірам деталей?

40. Дати характеристику виробів, призначених для застереження кистей рук від зовнішніх дій.

41. Класифікація швів по виду кріплення і виду строчки.

42. Класифікація ниткових швів по способу утворення стібка, кількості строчок і взаємному розташуванню деталей, що скріплюються.

43. Класифікація швів, що з'єднують деталі шкіргалантерейних виробів і деталей рукавичок.

44. Назвати хімічні методи кріплення. Зобразити перетин носково-пучкової частини взуття методів кріплення. Переваги та недоліки методів кріплення деталей низу взуття.

45. Назвати механічні методи кріплення. Зобразити перетин носково-пучкової частини взуття методів кріплення. Переваги та недоліки методів кріплення деталей низу взуття.

46. Назвати комбіновані методи кріплення. Зобразити перетин носково-пучкової частини взуття методів кріплення. Переваги та недоліки методів кріплення деталей низу взуття.

47. Назвати способи формування, їх переваги і недоліки.

48. Перерахувати основні операції підготовки колодок і заготовок до формування.

49. Які операції завершають формування заготовки на колодці, їх призначення.

50. Особливості підготовки сліду взуття і прикріплення підошви клейовим методом.

51. Перерахувати основні операції оздоблення низу і верху взуття.

52. Групи показників якості по яким оцінюються вироби?

53. Якими функціональними показниками характеризуються вироби?

54. Якими гігієнічними показниками характеризується взуття?

55. Естетичні вимоги до взуття. які особливості цих показників?

56. Довговічність. Які показники характеризують вказану властивість?