Формування заготовки верху взуття.

Його особливість полягає в наданні заготовці просторової форми і закріплення (фіксація) цієї форми. Застосовують різні способи формування заготовок. По виду деформації формування може виконуватись згином, розтягом та стисненням. В залежності від прикладеного зусилля формування їх ділять на три групи: спосіб зовнішнього формування, внутрішнього та комбінованого.

При зовнішньому формуванні зусилля прикладають зовні, при внутрішньому - з середини, а при комбінованому - як зовні так і з середини.

З зовнішніх способів формування найбільш розповсюджений обтяжно-затяжний метод (послідовний або паралельно-послідовний). Процес формування заготовок цим методом складається з слідуючих операцій: підготовчих, формування розтягом та фіксація форми.

Підготовчі операції можна розділити на дві групи:

підготовка колодок до формування;

підготовка заготовок до формування.

Перша група включає операції по підготовці самої колодки і деталей, що знаходяться на її сліді і в момент формування. Операції цієї групи можуть змінюватись по послідовності і по змісту в залежності від конструкції взуття, способу формування заготовки, матеріалів, проміжних деталей. Основними операціями підготовки колодок до формування є підбір колодок, намазування устілок клеєм та сушки, прикріплення устілок, фрезерування п'яткової частини устілки.

Друга група містить операції по підготовці заготовок і проміжних деталей верху (задників і підносків). Послідовність і зміст операцій цієї групи в основному залишаються постійними для взуття різних методів формування. Незначні зміни в послідовності і режимах виконання операцій залежать від конструкції взуття, способів формування і затягування заготовок, властивостей матеріалів, що застосовуються.

Основними операціями підготовки заготовок до формування є спускання і скуйовдження затягувальної кромки, намазування затягувальної кромки клеєм і сушіння, зволоження заготовок, вклеювання задників та підносків, попереднє формування п'яткової частини заготовки тощо.

Формування розтягом заготовок верху містить обтягування і затягування. В процесі обтягування проходить правильне встановлення заготовки на колодці, основна деформація заготовки і приклеювання затягувальної кромки в носковій частині до устілки. При затягуванні проходить остаточне формування заготовки а також приклеювання її до устілки цвяхами, скобами або клеєм. Затяжка може виконуватися трьома способами: послідовним - кліщами або роликами; паралельним - пластинами; комбінованим - поєднання послідовного і паралельного способів.

В залежності від ділянки, яка підлягає формуванню, затягування заготовки ділять на три операції: затягування п'яткової частини, затягування геленкової частини, затягування носкової або носково-пучкової частин.

Теперішнім часом все ширше застосовують нову технологію і машини, які дозволяють сумістити ряд операцій:

Обтяжку і клейове затягування носково-пучкової частини заготовки (машини типу ЗНК);

Попереднє формування і затягування п'яткової частини заготовки;

Обтягування і клейове затягування геленочної і п'яткової частини заготовки.

Таке суміщення економічно вигідне, так як підвищує продуктивність і покращує якість взуття в результаті скорочення числа виконавців і переходів, зменшує основні фонди і виробничу площу, а також витрати на обслуговування обладнання.

 

Фіксація форми заготовки

До основних операцій, які завершують формування заготовок на колодках, відносяться гаряче формування кромки п'яткової і носкової частини сліду, розглажування верху, сушіння взуття тощо.

Сутність операції полягає в тому, щоб усунути складки на затягувальній кромці; створити чіткий перехід (ребро) між боковою поверхнею і слідом; усунути складки і зморшки на заготовці та зафіксувати утворену форму верху взуття.

Найбільш складною і відповідальною є сушка взуття. Призначення операції - видалення лишок вологи і розчинника, внесення в деталі для поліпшення їх формовочних властивостей; остаточне формування форми взуття. Сушка проводиться до і після гарячого формування сліду затягнутого взуття.

Застосування термопластичних і формованих шкіркартонних задників, еластичних підносків різко скорочує час основної сушки і загальний час витримування заготовки на колодці. В окремих випадках сушка взуття після формування виключає зовсім (наприклад, для взуття з текстильним верхом). Скорочення тривалості і виключення основної сушки приводить до втрати форми взуття після зняття її з колодки тому, що в матеріалі заготовки зберігаються великі напруги. В цих випадках для зняття напруги взуття замість сушки необхідно піддати волого-тепловій або тепловій обробці. Волого-теплова фіксація верху взуття складається з почергової обробки після формування її на колодці спочатку вологим теплим потім гарячим і холодним повітрям. Така обробка значно прискорює релаксацію напруги в матеріалах заготовки і підвищує формостійкість взуття.

При вивченні технологічного процесу формування верху взуття обтяжно-затяжним методом, слід звернути увагу на його недоліки: трудоємкість і розділення процесу, значні припуски матеріалу на затягувальну кромку і тому більшу витрату матеріалу.

Суттєвою відмінністю формування заготовок паралельним внутрішнім і зовнішнім способами від обтяжно-затяжного методу є постійна деформація при формуванні;

формування заготовок верху взуття паралельним внутрішнім і і зовнішніми способами має ряд переваг порівняно з обтяжно-затяжним методом;

процес формування дуже простий, відпадає потреба в складних обтяжно-затяжних машинах;

трудомісткість підготовчих і складальних операцій знижується;

витрати шкіри для верху взуття зменшується до 7-10% в залежності від методу кріплення низу взуття, із-за зменшення ширини затягувальної кромки.

Ці способи мають також і недоліки:

майже неможливий ремонт взуття із-за малої ширини затягувальної кромки верху;

низька формостійкість верху взуття;

потрібна висока точність зборки заготовки.

Кожний із розглянутих способів формування вимагає різних колодок, заготовок з різними конструкціями, з різними по часі етапами зволожування або пом'якшення і вставки задника й підноска. Тому перед розробкою процесу необхідно виявити фактори, які впливають на формування заготовки на колодці:

форму заготовки і характер попередньої обробки затягувальної кромки;

конструкцію і матеріал устілки;

матеріал верху заготовки, тому що він впливає на вибір способу і режиму вологості її перед формуванням на колодці, на вибір обладнання, а також на режим сушки відформованої заготовки.

На основі цих даних вибирається спосіб формування і проектується технологічний процес. При розробці технології формування потрібно типовими методами виробництва взуття.

Оформлення роботи:

Робота оформлюється у вигляді протоколу, в якому дається опис методів кріплення у відповідності з приведеною класифікацією.

Графічна частина виконується на листах формату А3, де схематично зображуються перетини носково-пучкової частини взуття різних методів кріплення низу взуття в відповідності до приведеної класифікації.

Контрольні питання

1. Класифікація швів по виду кріплення і виду строчки.

2. Класифікація швів по способу утворення стібка, кількості строчок і взаємному розташуванню деталей, що скріплюються.

3. Класифікація швів, що з'єднують деталі шкіргалантерейних виробів і деталей рукавичок.

4. Назвати хімічні методи кріплення.

5. Назвати механічні методи кріплення.

6. Назвати комбіновані методи кріплення.

7. Відобразити перетин носково-пучкової частини взуття хімічних методів кріплення.

8. Відобразити перетин носково-пучкової частини взуття механічних методів кріплення.

9. Відобразити перетин носково-пучкової частини взуття комбінованих методів кріплення.

10. Вказати на зразках взуття хімічні методи кріплення.

11. Вказати на зразках взуття механічні методи кріплення.

12. Вказати на зразках взуття комбіновані методи кріплення.

13. Переваги та недоліки методів кріплення деталей низу взуття.

 

Список літератури.

1. Справочник обувщика. Проектирование обуви, материалы /под ред. А.Н.Калиты - М: Легпромбытиздат, 1988. - 432 стр..

2. Конструирование изделий из кожи. Лабораторный практикум для студентов вузов. /под ред Зыбина Ю.П./ М: Легкая и пищевая промышленность, 1982, - 264 стр.

3. Макарова В.С. Моделирование и конструирование обуви и колодок. М: Легкая промышленность и бытовое обслуживание, 1987,

 

Лабораторна робота № 6