Деталі взуття та шкіргалантерейних виробів.

Мета роботи: вивчення класифікації деталей взуття та шкіргалантерейних виробів.

Завдання по підготовці до роботи.

1. Вивчити класифікацію деталей взуття:

- класифікація деталей верху взуття (заготовок);

- класифікація деталей низу взуття.

2. Класифікація деталей шкіргалантерейних виробів.

 

Основні відомості.

Комплект скріплених між собою деталей верху взуття, що закривають всю тильну поверхню стопи, гомілку або частину її, а деколи і бедро, називають заготовкою верху взуття. Деталі, що складають заготовку верху взуття, поділяються на зовнішні, внутрішні та проміжні.

Розміри та форма зовнішніх деталей верху залежить від призначення взуття та напрямку моди. Однак, посеред них можна виділити найбільш типові (базові) деталі, котрі визначають вид взуття.

Рисунок 3.1 Зовнішні деталі черевиків з відрізними деталями 1. Відрізний носок 2. Союзка 3. Задинка 4. Берець 5. Накладна деталь берця 6. Язичок 7. М’який кант 8. Фурнітура 9. Закріпка 10. Підошва

Деталі верха взуття – комплект деталей верха взуття, не скріплених між собою:

заготовка верху взуття, чи верх взуття – комплект деталей верха взуття, скріплених між собою різними швами і закриваючий чи частину всю тильну поверхню стопи, гомілка чи її частини; заготовка верху взуття може закривати і стегно.

В чоботах такими є слідуючі: перед, який закриває тильну поверхню пальців і плюсну стопи; халяву, яка закриває гомілку, іноді й частину або все бедро; задинка, розташована в п'ятковій частині. Задинка входить в комплект зовнішніх деталей інших видів взуття. Крім того, в заготовку чобіт можуть входити такі деталі, як прошва, що являє собою смужку матеріалу, прокладену між задніми краями халяв, яка призначена для підвищення водостійкості шва котрий скріплюється; клапан –деталь яка захищає стопу від дії пристрою для закріплення на стопі (застібок)

Для черевиків, напівчеревиків і туфель, їх різновидностей, а також чобіток найбільш типовими є зовнішні деталі союзка(рис.3.1 2), носок(рис.3.1 1), берець (рис.3.1 4),задній зовнішній ремінь, язичок(рис.3.1 6), овальна вставка і таке інше.

Союзкою називається деталь, що закриває тильну частину плюсної частини стопи. В залежності від форми та розмірів союзки можна класифікувати слідуючим чином: відрізні - що закривають тильну поверхню плюсни стопи; кругові - що закривають тильну частину стопи і виконана без конструктивних розрізів; суцільні - що закривають тильну поверхню пальців та плюсни стопи та виконані без конструктивних розрізів; цілі, які закривають тильну поверхню пальців і плюсни стопи і викопані без конструктивних розрізів.

Якщо при зборці заготовки верха крила союзки настрочують на берці, союзку називають настрочною.

Носок знаходиться над тильною поверхнею пальців стопи.

Овальна вставка зістрочується з обсоюзкою в просторовій і об'ємній заготовках верху.

Берці закривають п'ятку або її частину, або п'ятку і частину тильної поверхні плюсни стопи. Берці називають настрочними, якщо при зборці заготовки верха їх настрочують на крила союзок.

Верхній край берець може мати м’який кант (рис.3.1 7) – тобто деталі верху і підкладки з використанням м’якої проміжної деталі.

Під верхньою передньою частиною берців знаходиться язичок, що захищає стопу від тиску і травм з боку блочків і шнурівок. Може використовуватись клапан – зовнішня деталь верха, з'єднана з берцами чи халявами, чи внутрішня деталь підкладки під застібку «блискавка».

Задній зовнішній ремінь (ЗЗР) та задній внутрішній ремінь (ЗВР) служить для укріплення шва, скріплюючого задні краї берців.

В туфлях можуть використовуватись для закріплення на нозі через підйомний ремінь, в відкритих конструкціях над підйомний, п’ятковий, під пряжковий ремні

В заготовках верху можуть бути, крім перерахованих, менш відповідальні деталі, які виконують певну утилітарну або декоративну функцію. До таких деталей відносяться слідуючі: окантовочна деталь в вигляді тасьми або смужки матеріалу, призначені для оздоблення видимих країв деталей заготовки верху; накладне деталь берця (рис.3.1 5), бантик, декоративні деталі (нашивні); закріпка(рис.3.1 9), укріплює шви, які з'єднують деталі верху, фурнітура (рис.3.1 8) – різні блочки, крючки, хольнітени, пряжки, ґудзики, застібки.

В комплект зовнішніх деталей верху можуть входити такі деталі;

Для чобіт:

перед, халява, задинка, прошва або ЗЗР;

для чобіток, черевиків та пів черевиків:

союзка, берець або халявка, задинка, ЗЗР або ЗВР, язичок, клапан;

для туфель:

союзка, задинка, ремні (через підйомний, над підйомний, п’ятковий, під пряжковий).

Підкладка взуття

Підкладка взуття – комплект внутрішніх деталей взуття для підвищення гігієнічних, теплозахисних властивостей, формостійкості й ізоляції ноги від швів зовнішніх деталей верха

Основні зовнішні деталі верху взуття можуть бути розрізними тобто поділеними на декілька частин. В такому випадку назва їх буде враховувати її розташування та назву деталі в яку вона входить (наприклад передня частина берець).

Комплект внутрішніх деталей верху взуття, призначений для підвищення гігієнічних і теплозахисних властивостей, формостійкості взуття, а також ізоляції ноги від швів зовнішніх деталей верху, називається підкладкою

До основних внутрішніх деталей чобіт відноситься футор, піднаряд і підшивка. По формі і розмірам відповідає переду (футор), халяві (піднаряд) і верхньої частини халяви (підшивка). В напівчеревиках і туфлях основними внутрішніми деталями є шкіряна (розташована під берцями) і текстильна (розташована під союзкою) підкладки. Іноді виготовляють взуття з наскрізною шкіряною підкладкою і під берці і під союзку.

.

Рисунок 3.2 Деталі підкладки:

1. Язичок, 2. Підкладка під союзку, 3. Подблочник, 4. Штаферка, 5. Підкладка під берці, 6. Кишеня, 7. Верхній кант взуття.

 

Ряд деталей підкладки, в черевиках, використовують для підвищення міцності.

Підблочник і підкрючник - для підвищеня міцності прикріплення відповідно блочків і крючків до берців; підвушечник - для забезпечення міцності з'єднання вушка з халявою або берцем.

Декотрі внутрішні деталі використовуються для підвищення зносостійкості і укріплення певних ділянок верху взуття. Так, наприклад, штаферка укріплює верхній кант заготовки верху туфель, черевиків, чобіт, а розширений задній внутрішній ремінь забезпечує достатньо високу зносостійкість взуття в п'ятковій частині.

В безпідкладковому взутті в п'ятковій і носковій частинах застосовують шкіряні кишені, призначені для ізоляції стопи від жорсткого задника і підноска.

Комплект проміжних деталей верху взуття, призначений для підвищення формостійкості верху взуття, називається міжпідкладкою.

В заготовках верху найбільш часто зустрічаються слідуючі проміжні деталі: жорсткі задник і підносок, боковинка, розташовані відповідно в п'ятковій, носочній і геленково-пучковій частинах взуття; міжпідблочник, що підвищує міцність прикріплення блочків до берців.

Деталі низу

Деталі низу в готовому взутті розташовані над планетарною поверхнею стопи поділяють на зовнішні, внутрішні і проміжні.

 

До зовнішніх відносяться слідуючі деталі підошва(рис.3.3 поз. 6),, розташована під всією планетарною поверхнею стопи, підметка, по формі і розмірам відповідає носково-пучковій частині підошви і збільшує строк служби останньої; каблук (рис.3.3 поз. 4-6), призначений для підйому п'яткової частини на визначену висоту; набійка, яка прикріплюється до нижньої опірної поверхні каблука або п'яткової частини підошви; рант, що представляє собою смужку з натуральної шкіри або штучні матеріали шириною 12…14 мм.

 

 

2 3

 

а

 

Рисунок.3.3. Деталі низу взуття:а) підошви, б) каблуки, в) устілки, г) простилка та геленок

 

Підошви мають бути цілими і складовими, які мають в п'ятковій частині (під каблуком) приставку, як правило, із штучного матеріалу. По формі п'яткової частини підошви розділяються на підошви з язичком, скорочена п'яткова частина в готовому взутті заходить під каблук. З крокулем, підошва яка в п’ятковій частині має форму фронтальної поверхні каблука і в готовому взутті прикріплюється до неї.

Підошви з штучних і синтетичних матеріалів можуть мати різну конструкцію: плоскі, які мають однакову товщину по всій площині; профільовані, які мають плоску форму і різну товщину в різних ділянках (і ті і інші можуть бути виготовлені як з малюнком на ходовій поверхні і з простилкою, так і без них); формовані (з каблуком), виготовлені методом формування в пресах, або шляхом лиття, на їх ходовій поверхні нанесений малюнок, зріз оброблений. Формована підошва може поєднувати в собі підошву підметку, рант, простилку, геленок.

Каблуки бувають формовані, набірні, які складаються з окремих фліків. По формі каблуки можуть бути звичайними тобто розташованими під п’ятковою частиною, або клиновидні, які мають форму клина який може доходити до лінії пучків.

Ранти в залежності від функціонального призначення діляться на несучі, до яких прикріпляють підошву або підложку у взутті; накладні, що підвищують міцність шву, скріпляючого підошву з верхом взуття; декоративні, призначені для поліпшення зовнішнього вигляду взуття.

До числа зовнішніх деталей низу взуття входить також обтяжка, яка закриває бокову і фронтальну поверхню каблука або зріз платформи, підложки, устілки.

Набійки прикріплюють до нижньої поверхні каблука або п'яткової частина підошви; часто набійки на каблуках роблять зємні, що забезпечує легку заміну її по мірі зносу.

Внутрішні деталі низу стикаються зі стопою. До них відносяться основна і вкладна устілки, вкладна напівустілка, м'який підп'яточник. Основна устілка розташована у взутті по всій планетарній поверхні стопи і до неї прикріпляють затягувальну кромку заготовки верху і деталей низу (рис.4.1.в). За конструкцією основні устілки розділяють на плоскі, формовані по формі сліду колодки і рантові, що мають спеціальний виступ - губу, до якої прикріпляють затягувальну кромку заготовки і несучий рант.

Вкладна устілка і напівустілка розташовані на основній устілці, безпосередньо контактують зі стопою і служать для поліпшення гігієнічних властивостей і зовнішнього виду взуття.

М'який підп'яточник відповідає по формі і розмірам п'ятковій частині вкладної устілки і виконує її функції.

Проміжні деталі низу розташовані між внутрішніми і зовнішніми деталями

 

Рисунок.3.4 Деталі низу взуття.   1. Простилка 2. М'який підп'яток 3. Напівустілка 4. Вкладна устілка

 

Обов'язковими проміжними деталями, присутніми практично у взутті любого типу, є простилка (рис.3.3.г10) і геленок (рис.3.3.г11,12) Простилка заповнює простір, обмежений краями затягувальної кромки на затягнутому взутті в носково-пучковій частині, а геленок, виготовляється з картону, - в п'ятково-геленочній. Геленок забезпечує жорсткість та формостійкість вказаної частини низу взуття. Крім того, в взутті всіх конструкцій, крім взуття сандального методу кріплення, обов'язкова наявність металевого геленка (рис.3.3.г11, який представляє собою сталеву пластину.

Разом з вказаними до проміжних деталей низу відноситься підложка, по формі і розмірам відповідна підошві і використовується для підвищення міцності та покращення гігієнічних, теплозахисних властивостей взуття; платформа, по формі та розмірам відповідає носково-пучковій частині або всій поверхні підошви.

Фліки використовують для виготовлення набірного каблука. На верхній флік прикріплюють кранець, виконаний по формі підкови, який забезпечує щільне прилягання верхньої поверхні каблука до підошви.

Для забезпечення щільного з'єднання сліду затягнутого взуття з неходовою поверхнею плоскої підошви до краю останньої по всьому периметру прикріпляють обвідку, виконану в вигляді смужки певного профілю з шкіри або штучних матеріалів.

До п'яточно-геленочної частини основної устілки прикріпляють півустілку, підвищуючи жорсткість вказаної ділянки взуття. Часто, особливо у взутті з високим каблуком, для підвищення міцності його прикріплення в п'ятковій частині устілки ставлять жорсткий підп'яточник.