Тема:пошуки сенсу життя у трагедії Й. В. Гете «фауст»

Є твори, які допомагають краще розуміти себе і оточуючий світ, тому що в них концентрується духовний світ людства. Ці твори мають таку силу узагальнення, що зберігають інтерес і для наступних поколінь, хоч і несуть на собі відбиток свого часу.

«Фауст» Гете — один із тих видатних художніх творів, які несуть високу
естетичну насолоду і водночас відкривають багато важливого в житті. Гете завжди глибоко цікавився суспільними і природознавчими науками. Проникаючи в суть явищ, він переконався в тому, що рамки наук обмежені, до того ж розвитку наукової думки заважає церква. Багато разів у пошуках істини він зазнавав розчарувань. Ось чому Гете зацікавила постать середньовічного вченого,напівлегендарного Фауста, чорнокнижника, котрий, бажаючи пізнати таємниці Всесвіту, наук і буття, входить у контакт із дияволом і ціною своєї душі здобуває те, чого не могла дати йому обмежена, затиснута в рамки наука.

Легенда про Фауста виникла у XVI столітті. На хрест і в полум'я йшли тоді сини науки, котрих церква оголосила єретиками, спільниками диявола. Можливо, доля одного з них і стала початком легенди.

Минав час. Легенда поширювалась, з'являлись нові фантастичні подробиці, її представляли на сцені мандрівні актори. Церква ставилася до цього з терпінням, оскільки вистави закінчувались повчальним для віруючих закінченням: диявол забирав боговідступника Фауста до пекла.

Прогресивні мислителі побачили в легенді інше; прагнення народу до знань, протест проти утисків особистості, мрію людей розгадати таємниці природи.

Саме прагнення людини пізнати світ, що лежить в основі легенди, привабило Гете. Праці над трагедією він віддав 60 з прожитих 83 років життя. Надаючи легенді про Фауста глибокого філософського змісту, він втілив у ній просвітницьку віру в силу і необмежені можливості людського розуму. Життя і смерть, молодість і старість, історія і сучасність — усе це становить зміст трагедії.

«Фауст» — найвизначніший твір Гете, яким він збагатив скарбницю світової культури. Німецький філософ початку XX століття Освальд Шпенглер побачив у Фаусті символ європейської людини і назвав нову європейську культуру «фаустіанською», виділивши в ній такі характерні риси, як прагнення індивіда до самостійного вибору життєвої позиції, до активного осмислення життєвого шляху, до готовності відповідати за свої вчинки.

Історія написання «Фауста» ретельно досліджена гетезнавцями. У ній прийнять виділяти чотири періоди:

1. XVII 73—XVII 75 рр. Написаний у ці роки текст не призначався самим Гете для друку. Він зберігся випадково і був названий ученими «Прафауст».

2. XVII 88—XVII 90 рр. Підготовлений у ці роки текст сам Гете надрукував у XVII 90 році під назвою «Фауст. Фрагмент».

3. XVII 97—XVIII 08 рр. Гете пише як окремий епізод «Фауста» твір «Гелена», проте залишає його ненадрукованим. У XVIII 08 році виходить друком увесь «Фауст-1».

4. XVIII 25—XVIII 31 рр. У XVIII 28 р. Гете друкує «Гелену». У XVIII 31 році закінчено другу частину (вона була надрукована XVIII 32 р. уже після смерті поета).

Твір отримав назву «Фауст. Трагедія», тексту надано остаточного вигляду. Віднині до нього входять: «Присвята», «Пролог у театрі», «Пролог на небі», «Перша частина трагедії», «Друга частина трагедії в п'яти актах».

Загалом твір Гете відповідав прагненням тієї доби розробити на драматичній основі синтетичний жанр, що охоплював би:

• яскраву театральну видовищність;

• музику;

• міфологізм;

• символічну глибину;

• значний інтелектуальний зміст;

• поєднання трагічного і комічного начал;

• риси загально значущості відповідно до головних духовних орієнтирів
національного життя.

Хоча твір написаний у драматичній формі, а його поетика орієнтована на різноманітні форми видовишності й звукопису, постановка «Фауста» в театрі досі залишається справою непростою, хоча б з огляду на значний обсяг цілого. Сам Гете протягом двох сезонів із XVIII 10 по XVIII 12 рр. ставив у Веймарському театрі 1 -шу частину «Фауста».

У бароковому театрі XVII і XVIII століть існував звичай відкривати виставу на міфологічну чи біблійну тему прологом, в якому з'являлися найвищі божества, у владі яких долі людей — персонажів вистави. Після цього учасники прологу в подіях здебільшого уже участі не брали.

Як відомо, Гете дав своєму твору підзаголовок «трагедія». Учені схильні співвідносити «Фауста» із жанром драматичної поеми. Проте ці визначення не дають певного ключа до розкриття особливостей жанрово-стильової природи цього твору. Особливо новаторським характером щодо жанру і стилю вирізняється друга частина.

Драматургічну форму і стиль «Фауста» можна осягнути, якщо співвіднести їх із законами театрального і музичного мистецтва. У добу Гете театр не мислили поза музикою, яка нерідко суттєво впливала на структури і форми драматичної дії.

Правильніше вважати, що цей твір написаний, насамперед, для читання, і що вся багатозначна просторово-часова стихія в ньому звернена до уяви читача. Цей елемент добре відчули композитори. Існує доволі багато вагомих музичних творів на сюжет «Фауста» Гете, серед них опери Ш. Гуно, А. Бойто, ораторія Г.Берліоза, увертюри й симфонії Р. Вагнера, Ф. Ліста і Г. Малера, фортепіанна соната С. Рах-манінова.

Перша редакція опери Ш. Гуно «Фауст» мала назву «Фауст і Маргарита». Літературною основою опери є перша частина трагедії Гете. В центрі опери — доля Маргарита. На німецькій сцені опера називалась «Маргарита».

Питання до іспиту

1. Загальна характеристика XVII ст. Особливості історичного розвитку європейських країн у XVII ст. Абсолютизм.

2. Криза гуманізму доби Відродження. Літературна боротьба в XVII ст. Основні напрями в літературі XVII ст.

3. Бароко, його філософські основи. Концепція світу і людини в мистецтві бароко.

4. Національні форми бароко в літературі країн Європи: гонгоризм, маринізм, преціозна література, „метафізична школа". Розвиток мистецтва бароко в живописі та архітектурі.

5. Класицизм, його філософські основи. (Праці Рене Декарта як філософська основа класицизму). Розвиток класицизму в живописі, архітектурі, театральному мистецтві.

6. Загальна характеристика історико-літературного процесу в Іспанії XVII ст. Доба контрреформації.

7. Поезія іспанського бароко, Луї де Гонгора - і - Арготе та гонгоризм.

8. Життєвий і творчий шлях іспанського драматурга Педро Кальдерона – виразника філософських і художніх принципів бароко в жанрі драми.

9. Філософське осмислення буття в драмах Педро Кальдерона „Поклоніння хресту" і „Життя - це сон", їх глибокий психологізм.

10. Морально-філософська драма Педро Кальдерона „Життя - це сон", її трагічні суперечності.

11. Загальна характеристика історичного розвитку Франції в XVII ст. Абсолютизм.

11. Політика кардинала Ришельє та Людовіка XIV в сфері мистецтва та літератури.

12. Література Франції XVII ст.: художні напрямки, їх особливості, найвидатніші представники.

13. Аристократична опозиція абсолютизму, діяльність лібертенів.

14. Значення літературної діяльності Ф.Малерба та Н.Буало як теоретиків французького класицизму. Основні положення трактату Н.Буало „Поетичне мистецтво".

15. Загальна характеристика життєвого і творчого шляху Пьєра Корнеля. Розробка П.Корнелем центрального конфлікту ласицизму в трагікомедії „Сід".Новаторський характер п'єси. Критика Французькою академією відступу від норм класицистичної естетики в „Сіді".

16. Громадянськість і хвала римській доблесті в трагедії П.Корнеля „Горацій".

17. Художня своєрідність драматургії П.Корнеля, принципи створення

18. характерів.
19. Загальна характеристика життєвого і творчого шляху Жана Расіна

19. Художня своєрідність його драматургії, принципи створення

20. характерів.

21. Трагедія Ж.Расіна „Андромаха" - початок нового етапу в розвитку французької класицистичної трагедії, її проблематика.

22. Концепція героя в естетиці Ж.Расіна, її втілення в Трагедії „Андромаха".

23. Трактування античного міфа в трагедії Ж.Расіна „Федра", образ Федри.

24. Життєвий і творчий шлях Мольєра.

25. Особливості драматургічної техніки Мольєра, своєрідність комічного в його п'єсах. Класицистична антитеза розуму й пристрасті як основа побудови сюжету, створення характерів і згрупування персонажів.

26. Розквіт творчості Мольєра. Доля комедії „Тартюф". Ідея комедії, образ Тартюфа.

27. „Мізантроп" - зразок класицистичної „високої комедії" Мольєра. Відображення в конфлікті комедії соціальних протиріч доби абсолютизму.

28. Комедія - балет Мольєра „Міщанин - шляхтич". Характеристика образів.

28. Значення творчості Мольєра та її вплив на розвиток жанру комедії в європейських літературах.

29. Загальна характеристика історико-літературного процесу в Англії XVII ст.

30. Творчість Бена Джонсона, Джона Донна.

31. Теоретична думка англійської буржуазної революції. Томас Гоббс.

32. Життєвий та творчий шлях Мільтона. Аналіз поеми «Втрачений рай».

33. Загальна характеристика життєвого і творчого шляху Дж. Свіфта. Символіка змісту та система образів, антиклерикальний характер памфлету Дж. Свіф'га „ Казка про діжку „.

34. Композиція, проблематика, система образів, філософський зміст роману Дж.Свіфта „ Мандри Гуллівера „. Фантастика і пригоди в романі. Образ Гуллівера.

 

35. Особливості літератури Просвітництва в Англії: її цілі, історичні межі, напрямки, жанри, найвидатніші представники. Періодизація літератури Просвітництва в Англії.

36. Загальна характеристика життєвого і творчого шляху Д. Дефо. Памфлети і сатири Д. Дефо: проблематика, художня своєрідність.

37. Роман Д. Дефо „ Робінзон Крузо „: історія створення, композиція, система образів, проблематика.

38. Пригоди та екзотика в романі Д. Дефо „ Робінзон Крузо. Значення твору Д. Дефо для розвитку жанру „робінзонади „ у світовій літературі.

39. Загальна характеристика життєвого і творчого шляху Ж. - Ж. Руссо.

40. Філософські, соціальні та естетичні ідеї Ж.-Ж. Руссо.

41. Втілення морально - естетичного ідеалу Ж.-Ж. Руссо в романі „ Юлія, або Нова Елоїза „.

42. Художня своєрідність твору Ж.-Ж. Руссо „ Сповідь „, відображення у ньому сентименталізму Ж.-Ж. Руссо.

43. Загальна характеристика життєвого і творчого шляху Д. Дідро. Філософські, соціальні, естетичні та етичні ідеї Д. Дідро.

44. Філософські, соціальні, естетичні та етичні ідеї Д. Дідро.

45. Праця Д. Дідро над виданням „ Енциклопедії „, її значення для перемоги ідей
Просвітництва у Франції.

46. Викриття згубної філософії соціального паразитизму та буржуазного
індивідуалізму у сатиричному діалозі Д. Дідро „ Небіж Рамо „.

47. Антиклерикальна спрямованість роману Д. Дідро „ Черниця „.

48. Особливості літератури Просвітництва у Франції: її цілі, історичні межі,
найвидатніші представники. Періодизація літератури Просвітництва у
Франції.

49. Загальна характеристика життєвого і творчого шляху Вольтера. Філософські, соціальні та естетичні ідеї Вольтера.

50. Критика філософії „ оптимізму „ у філософській повісті Вольтера „Кандід або Оптимізм „.

51. Проблематика та жанрова своєрідність філософської повісті Вольтера «Простак».

52. Антифеодальна та антиклерикальна спрямованість творчого доробку
Вольтера.

53. Тематика та художня своєрідність балад Й. X. Ф. Шіллера.

54. Утвердження права народу на революційну форму зміни суспільного ладу у драмі,, Вільгельм Тель „.

55. Соціальне - історична проблематика драми Й. В. Гете „ Едмонт,.

56. Проблематика, художня своєрідність балад Й. В. Гете. Порівняльна
характеристика балад Й. X. Ф. Шіллера та Й. В. Гете.

56. Проблематика, художні особливості, система образів, символіка та структура філософської трагедії Й. В. Гете,, Фауст „.

57. Роль,,Прологу на небі,, у структурі трагедії,, Фауст „. Висвітлення ідеї про покликання людини.

58. Загальна характеристика життгвого та творчого шляху Й.Х.Ф.Шіллера.

59. Вираження революційного протесту проти феодального гніту в драмі „Розбійники,,.

60. Критика феодально-абсолютистського ладу та уславлення всеперемагаючої сили кохання в трагедії Й.Х.Ф.Шіллера „ Підступність і кохання „.

61. Життєвий та творчий шлях Й.Г.Гете. Естетичні погляди Й.Г.Гете періоду «Бурі та натиску».

62. Новаторський характер історичної драми Й.Г.Гете „ Гец фон Берліхінген із залізною рукою,,.

63. Загальна характеристика, художня своєрідність ранньої лірики Й.Г.Гете.

64. Художня своєрідність роману Й.Г.Гете «Страждання юного Вертера». Риси сентименталізму у творі, що зближують його з ідеями Ж.-Ж. Руссо.

65. Основні естетичні ідеї І.Г.Гердера як теоретика руху „ Бурі та натиску „.

66. Художня своєрідність творчості геттінгенського поетичного угрупування „Союз гаю,,.

67. Проблематика, новаторський характер балад Г.А.Бюргера.

68. Загальна характеристика історико-культурного та суспільно- політичного
процесу в Німеччині XVIII століття.

69. Особливості літератури Просвітництва в Німеччині: його цілі, задачі,
історичні межі, найвидатніші представники. Періодизація літератури Просвітництва в Німеччині.

70. Життя і творчість Г.Е.Лессінга. Роль Г.Е.Лессінга як теоретика мистецтва німецького Просвітництва.

71. Втілення естетичних поглядів Г.Е.Лессінга 50-х р.р. в „бюргерській
трагедії „Міс Сара Самсон „.

72. Своєрідність твору Г.Е.Лессінга „ Мінна фон Барнгельм, або солдатське
щастя „: проблематика, система образів комедії.

73. Критика феодального деспотизму та уславлення моральної мужності
представників „ третього стану „ в бюргерській трагедії Г.Е.Лессінга „ Емілія Еалотті „.

74. Критика релігійного фанатизму та захист ідеї рівності і дружби народів у
драмі Г.Е.Лессінга „ Натан Мудрий „.

Бібліографія

1. Абабіна Н. В. Ризик заради честі. Конспект уроку за баладою Ф. Шіллера «Нурець» // Зарубіжна література. — 2004. — № 10. — С. 42—45.

2. Абабіна Я. В. Подорож до ліліпутії. Заключний урок за романом Дж. Свіфта «Мандри Гулівера» // Зарубіжна література. — 2004. — № 6. — С. 41—43.

3. Аникст А. А. Творческий путь Гете. — Москва: Худож. лит., 1986.

4. Аникст А. А. Гете и Фауст. От замысла к свершению. — Москва: Книга, 1983. — (Судьбы книг).

5. Артамонов С. А., Самарин Р. М. История зарубежной литературы XVII в. — М., 1958.

6. Артамонов С. Д., Гражданская 3. Т. История зарубежной литературы XVIII века. — М.,— 1960. —520 с.

7. Баедышев Н. Мольер. Исторические пути формирования жанра высокой комедии. — М., 1967.

8. Басюк Ж. Боротьба добра і зла — рушійна сила розвитку світу. (За трагедією Гете
«Фауст») // Зарубіжна література. — 2004. — № 46. — С. 9—11.

9. Береза Б. 3. Шукати еквівалент думки, почуття, душевного настрою, а не відповідник слова (Два варіанти перекладу В. Стусом «Пісні Міньйони» И.Гете) // Всесвітня література — 1998. — № 5. — С. 6—8.

10. Білецький О. /. «Фауст», трагедія Гете // Зібр. пр.: у 5 т.— Київ: Наукова думка» 1966. — Т. 5. — С. 440—479.

11. Білик И. Д Замість світу лицарів, принцес і чудовиськ — реальне життя (до вивчення роману Г. Філдінга «Історія Тома Джонса, знайди»). // Всесвітня література.— 1999.— №7. —С 39—42. Білоусова И. Культура доби бароко // Зарубіжна література.— 2001.— №ХУІІ (225). —С. 6.

12. Бич В. Істрія життєвих шукань Фауста // Зарубіжна література. — 2004. — № 46. — С. 4—6.

13. Богдан Л. Життя та літературна діяльність Дж. Сві((гга // Зарубіжна література.— 2005. — № 21—24. — С 63—68.

14. Борецький М. І. Класицизм і його різновиди // ВЛ. — 1998. —№ 12. — С. 3. Бореі{ький М. /. Сентименталізм. Романтизм (матеріали до вивчення теоретичних тем) //Всесвітня література. — 1999.—№ 10. —С. 55—59.

15. Бояджиев Г. От Софокла до Брехта за сорок театральных вечеров: Кн. для учащихся. М.: Просвещение, 1988. — 352 с.

16. Бругер С. Я. «Уривки єдиної великої сповіді...» Конспект уроку з вивчення трагедії Й. Гете «Фауст» // Всесвітня література та культура, — 2004. — № 7. — С. 40—42. Булгаков М. А. Жизнь господина де Мольера / Спб.: ООО «Кристалл», 2002. — 192. Серия «Руський стиль». Бутнікова О. Випробування кохання: Фауст і Маргарита (за Й. В. Гете «Фауст») // Зарубіжна література.—2004.— № 15. —С. 11—13.

17. Васильчик С. В. Тестові завдання (творчість Ф. Шіллера) // Всесвітня література та культура. — 2003. — № 9. — С. 13.

18. Водощук Є. В. Медаль Гете — видатному українському вченому // Всесвітня література. — 2005. — № 5. — С. 8—10.

19. Вольтер посміхається // ЗЛ. — 15. — С. 6.

20. Гадкін Л. «Коритися долі» чи йти на герць? Проблема морального вибору за трагедією Гете «Фауст» // Зарубіжна література. — 2004. — № 46. — С. 7—8.

21. Гвоздьов А. Іспанська література XVI—XVII ст. // Всесвітня література та культура. — 2004. — № 12. — С 7—10.

22. Гвоздьов А, Іспанська драма XVI—XVII ст. // Всесвітня література та культура. — 2004. — № 12. — С 33—38.

23. Гете Й. В. Золоті слова: Афоризми, вірші / Переклад М. Ігнатенка. — Ніжин — Київ, 2001.

24. Гинзбург Л. Немецкая поэзия барокко // Всесвітня література та культура. — №7. —С. 10—12.

25. Гмитрук Н. Герої Мольєра у комедії «Міщанин-шляхтич» (інтегрований урок) // Зарубіжна література. — 2004. — № 45. — С З—4.

26. Гончарова Н. Використання схематичної наочності для формування творчої уяви та логічного мислення учнів. (За трагедією Гете «Фауст») // Зарубіжна література. — 2004. — №46. — С 12—14.

27. Грабар Т. Эпоха Просвещения. Жизнь и творчество Гете.// Зарубіжна література. — 2005. — №37. — С. З—А.

28. Градовський А. В. «Ми скрити вміємо заласся потайне...» «Тартюф» Ж.-Б. Мольера та «Глитай, або ж Павук» М.Кропивницького // Зарубіжна література. — 1999. — № 5. — С. 45—47.

29. Гресь Н. К. Гете та його трагедія «Фауст». Урок з елементами інсценізації. // Зарубіжна література. — 2004. — № 8. — С. 30—31.

30. Гуменюк В, І., Коваль С. Й. Жити в гармонії з природою. Інтегрований урок: романтичні твори поетів И. Гете, В. Жуковського і композитора Ф. Шуберта // Всесвітня література та культура. — 2005. — № 3. — С 37—40.

31. Денисюк Т. Шляхом істини утвердження самоцінності людського життя в баладі Ф.Шіллера «Рукавичка.// Зарубіжна література. — 2005. — № 39. — С 23—24.

32. Дітькова С. Ю. Тема українського козацтва у французькій літературі XVIII століття. // Всесвітня література та культура. — 2005. — № 6. — С. 11—14.

33. Дзюба І. Знаки духовної співмірності. О.Довженко в естетичному сузір'ї Європи: Ф. Шіллер, Р. Роллан, Б. Брехт // Зарубіжна література. — 1998. — № 15—16 (79—80). — С 2-А.

34. Довгопол С Вивчаємо баладу (Р. Берне «Джон Ячмінь») // Зарубіжна література. — 2004. — № 43. — С. 22—23.

35. Доктор Фауст. Легенда (отрывки) // ВЛ. — 1999. — № 8. — С 37—40.

36. Доценко С. С. Пошук сенсу буття: діалог із Гете. Конспект уроку // Зарубіжна література. — 2003. -№1І.-С 23—25.

37. Дуднік Н., Кушицька Г, Лукашкова Л., Грабар Л., Назаренко Т., Деркач /. 45 хвилин на острові Робінзона//Зарубіжна література. — 2006. — № І. — С 10—12.

38. Елистратова К. Английский роман эпохи Просвещения. — М., 1966.

39. Єременко О. В. Поборник природних прав людини (матеріали до вивчення повісті Вольтера «Простак») // ВЛ. — 1999. — № 6. — С 39—40.

40. Жирмунский В. И. Очерки по истории западноевропейской литературы. — М., 1972.

41. Жованик Л. Основні проблеми й конфлікти п'єси Мольера «Міщанин-шляхтич»// Зарубіжна література. — 2004. — № 45. — С. 4—7.

42. Зарольська Л. /. Організація роботи з художнім текстом — найважливіший засіб виховання читача (на прикладі роману Дж.Свіфта «Мандри Гулівера») // Всесвітня література. — 2000. — № 2. — С 19—23.

43. Захарченко Н. «Життя — це сон» П.Кальдерона — взірець барокової драми // Зарубіжна література. — 2001. — 42. — С 2, 7.

44. Івасюк Н. Таємниця буття незбагненна. Фольклорні традиції в баладі «Вільшаний король»// Зарубіжна література. — 2004. — № 42. — С. 21—23.

45. Івашина Л. Син шотландського народу. Р.Бернс «Чесна бідність» // Зарубіжна література. — 2006. — № 8. — с 22-24.

46. Игнатов С. Испанский театр XVI—XVII вв. — М., 1939.

47. История всемирной литературы. В 9-ти томах. Т. 3 — М.: Наука, — 1985.

48. История зарубежной литературы XVIII века: Учеб. для філол.. спец. Вузов / 3. И. Плавскин, А. В. Белобратов и др.; Под ред. З.И.Плавскина. — М.: Высшая школа, 1991. —335 с.

49. История французской литературы. Т. 1.— М.— Л.— Изд-во Академии Наук СССР.— 1946.

50. Иоганн Вольфганг. Гете // Всесвітня література. — 2004. — № 4. — С. 23—24.

51. Катеринчук О. М. «Робінзон Крузо» як сюжетна модель світової робінзонади (роман Д. Дефо доцільно вивчати в робінзонадному контексті) // Всесвітня література. — 2004. — №10. —С. 15—16.

52. Клочкова Л. А. Усе на краще у цьому кращому із світів. Два уроки за повістю Вольтера «Кандід, або Оптимізм» // Зарубіжна література. — 2004. — № 12. — С. 23—25.

53. Коган П. С. Ояерки по истории западноевропейской литературы. — М., 1954. Кокарсва В. Нерозгадана таємниця природи. Урок аналізу оригіналу та перекладів балади Гете «Лісовий цар» // Всесвітня література та культура. — 2001. — № 3. — С 7—10.

54. Левидов М. Ю. Путешествие в некоторые отдаленные страны мысли и чувства Дж. Свифта. — М, 1986.

55. Левченко С. Кожен обирає свій шлях. (За трагедією Гете «Фауст») // Зарубіжна література. — 2004. — № 46. — с 8.

56. Лімборський і В. Вольтер і Україна // Зарубіжна література.— 1999.— № 3.— С 48—51.

57. Лімборський І- В. Ж.-Ж. Руссо і українська література // Зарубіжна література. — 2001. — №11. — С 59—62.

58. Лімборський І. В. Просвітництво поза канонами і стереотипами: основні тенденції в світлі сучасних інтерпретацій // Зарубіжна література. — 2003. — № 5. — С. 52—58.

59. Лістратова Р. Берне. Очерк жизни и творчества. — М.. 1964.

60. Лобач С. О. «Він промовля з погаслого сторіччя...» Всесвітнє значення трагедії Гете «Фауст»//Зарубіжна література. — 2004. —№ 1. —С. 8—10.

61. Логвин Г. Протистояння Фауста і Мефістофеля. Матеріали до уроку з вивчення трагедії Гете «Фауст» // Зарубіжна література. — 1999. — № 4. — С. 45—50.

62. Маланюк Є. Доба українського бароко // Всесвітня література та культура. — 2005. — № 8. — С 27—28.

63. Маліснко А. Символи кольорів у творчості Й. Гете // ЗЛ.— 200.— № 19.— С 7—8. Мележик В. Бароко як культурна система, (урок-дослідження) // Зарубіжна література. — 2004. — № 43. — С 1—6.

64. Мережковский Д. С. Псдро Кальдерой // Всесвітня література та культура. — 2005. — №8.—-С. 21—26.

65. Міллер І. «Ах, дві душі живуть в одній моїй недужій...» Стенограма відкритого уроку за п'єсою Гете «Фауст» // Зарубіжна література. — 2005. — № 37- — С 6—9.

66. Мірошниченко Л. Ф. Штрихи до портретів Ф. Шіллера та В. Некрасова // Зарубіжна література. — 1999. — № 7. — С. 55—56.

67. МоруаА. Який сенс діяти? //Зарубіжна література. — 2000.—№ 15.—С. 3. Муравьев В. С. Путешествия с Гуливсром. — М., 1972.

68. Иазарець В. Блукання людини в гріховному світі // Зарубіжна література. — 1999. — №11. —С 27—31.

69. Немиришии П. И. Литература барокко. Анализ сонетов Луиса де Гонгоры-и-Арго-те // Всесвітня література та культура. — 2005. — № 8. — С. 12—18.

70. Ніколенко О. Король комедії. Система уроків вивчення п'єси Ж.-Б. Мольера «Міщанин-шляхтич» у культурологічному контексті // Всесвітня література та культура. — 2001.— №5. —С 8—19.

71. Новікова М. Вино зелено: Р. Берне українською // Зарубіжна література. — 2004. — №43. — С 16—18.

72. Новікова М. Міфосвіт Бернса: шляхта та шлюб // Зарубіжна література. — 2004. — №43. —С 12—15.

73. Онуфршчук Н. Його величність Сміх. За романом Дж. Свіфта «Мандри Гулівера» // Зарубіжна література. — 2004. — № 48. — С 13—16.

74. Орел В. Я. «Я пишу не заради слави...» Підсумковий урок за твором Дж. Свіфта «Мандри Гулівера» // Зарубіжна література. — 2003. — № 10. — С. 24—26.

75. Орел В. Я. «Комашине життя» ліліпутів. Дж. Свіфт «Мандри Гулівера». Підсумковий урок. // Зарубіжна література. — 2001. —№ 12. — С. 20—22.

76. Первак О. Дж. Свіфт «Мандри Гулівера». Система уроків // Зарубіжна література. — 2001. —№20. —С 8.

77. Перлини іспанської барокової поезії: Луіс де Гонгору, Педро Кальдерон, Хуана Інес де ля Крус // Всесвітня література та культура. — 2004. — № 12. — С. 32—33.

78. Писаренко Ю. М. И. В. Гете «Фауст»: матеріали до варіативного вивчення. Зближуючи учнів із письменником // Всесвітня літьература.— 1999.— №8.— С. 17—37.

79. Пригодій С М. Модель ідеального суспільства. Яка вона? Компаративне дослідження цієї моделі в романах Д. Дефо «Робінзон Крузо», Дж. Свіфта «Мандри Гулівера» та ін. українських, американських різножанрових просвітницьких текстах // Всесвітня література. — 2000. — № 12. — С 49—50. Природа в поезії (Алкман, Гете, Лі Бо, Мацуо Басьо, Персі Біші Шелл і, Ф. Тютчев, Поль Верлен, С. Єсенін)//Всесвітня література. — 1998. — № 12.—С.5—8.

80. Пуришев Б. Проблема Просвещения в мировой литературе. — М., 1970.

81. Пьер Корнель. Избранные трагедии. — М.: Государственное изд-во худ. литературы. — 1956. — 350 с.

82. Рада І М. Західноєвропейське та українське бароко (Інтегрований урок з елементами бесіди) // Всесвітня література. — 1998. — № 2. — С. 43—45.

83. Реизов Б. Итальянская література XVII ст. — М., 1966.

84. Рогозинський В., Рогозинська В. Театр XVIII століття: стисло про здобутки // Всесвітня література та культура. — 2005. — № 7. — С. 25—26.

85. Рогозинський В., Рогозинська В. Класицизм Мольєра: він знав Журдена і Тартюфа // Всесвітня література та культура. — 2005. — № 7. — С 23—24.

86. Рогозинський В., Рогозинська В. Західноєвропейське та українське бароко: драма Педро Кальдсрона ««Життя — це сон»// Всесвітня література та культура. — 2005. — №7. —С. 19—22.

87. Рогозинський В. В. «Нам долю не перемогти несправедливістю й помстою...» До проведення системи уроків з вивчення драми Педро Кальдерона «Життя — це сон» // Всесвітня література та культура. — 2004. — № 12. — С 25—32.

88. Рогозинський В. В. Нові сторінки вітчизняного гетезнавства // ВЛ та культура. — 2003. — № 7. — С 56.

89. Рогозинський В. Перлини барокової поезії // Зарубіжна література.— 1999.— №5. —С 42—45.

90. Сахновський-Панкесв В. В. Лессінг і наука про драму // Всесвітня література та культура. — 2004. — № 7. — С 22—24.

91. Соболевская Г. И. Басня в мировой литературе. Методические рекомендации // Всесвітня література та культура.— 2003. — № 10.--С. 12—16.

92. Соколова І. «... З небес крізь землю в пекло» Значення ідейного конфлікту в трагедії Й. Гете «Фауст» // Зарубіжна література. — 2004. — № 46. — С. 2—3. Стрілецький О. Р. «Жадання бачити чужі країни». Творчість Дж. Свіфта: система уроків // Всесвітня література та культура. — 2004. — № 1. — С. 23—26.

93. Струць О. М. «Хто їде в негоду тим лісом густим» Конспект уроку за баладою Гете «Лісовий цар» // Зарубіжна література. — 2003. — № 12. — С. 42—44.

94. Сюндюков І. Ж. Ж. Руссо— кратер сплячого вулкана // Зарубіжна література.— 2003. № 46. — С. 23—24.

95. Сюндюков І. Із життя ліліпутів. Дж. Свіфт: реальність «казки для дорослих» // Зарубіжна література. — 2003. — № 46. — С. 22—23.

96. Тарасова Н. /. До головної думки твору через висловлювання про його автора та антитезу. Урок за віршем «Чесна бідність» Р. Бернса із застосуванням ігрових форм // Всесвітня література.— 2006.—№3, — С. 13—14.

97. Тарасова Н.. Шрамко М. «Мое серце в верховині...» Природа у ліриці Р. Бернса //Всесвітня література та культура. — 2001. — № 3. — СІ 1—13.

98. Тацій Г. П., Туринська І. Л/. Трактування образу Дон Жуана в історичній легенді та французькій («Дон Жуан, або Кам'яний гість» Мольєра), англійській («Дон Жуан» Байрона), і українській літературах («Кам'яний господар» Лесі Українки) // Всесвітня література. — 2003. — № 5. — С. 45—48.

99. Тоскучова Н. Ціна людського життя (за баладою Ф. Шіллера «Рукавичка») // ЗЛ. — 2000.—№5. —С 3.

100. Троцик О. А. Виховний потенціал класичної комедії. Методична передмова до уро-ку-дослідження жанрових особливостей комедії Ж.-Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич» // Всесвітня література. — 2006. — № 4. — С. 21—23.

101. УрновД. Робинзон и Гулливер. — М., 1973.

102. Усатова К. Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гулівера. Система уроків за твором Дж. Свіфта // Зарубіжна література. — 2004. — № 48. — С. 7—13.

103. Усі зарубіжні письменники / Упоряд. О. Д. Міхільов та ін.— Донецьк: СПД ФО Сердюк В. І.. 2005. — 384 с.

104. Фурсова Л. О. Мистецькі паралелі: Мольєр «Міщанин-шляхтич»— Карпенко-Карий «Мартин Боруля» // Зарубіжна література. — 2004. — № 4. — С. 16—21.

105. Фурсова Л. О. Проблема співвідношення лицарського кодексу честі та загальнолюдських цінностей життя. За баладою Шіллера «Рукавичка» // Зарубіжна література. — 2004.—№3. —С 18—21.

106. Фурсова Л. О. уроки з вивчення роману Д. Дефо «Робінзон Крузо» та повісті «Пурпурові вітрила» О. Гріна // Зарубіжна література. — 2004. — № 7. — С. 18—25.

107. Хаге Ф. Мыслитель, поэт, драматург— борец за свободу // Зарубіжна література. — 2005. — № 39. — С. 15—17.

108. Шайкевич Б. О. Щоб не плазувати перед слимаком. Матеріали до вивчення драми Ф.Шіллера «Розбійники» // Всесвітня література та культура. — 2004. — № 7 — С. 39—40.

109. Шаіагінов Б. Б. «Веймарська класика» та И. В. Гете // ВЛ та культура. — 2004. — №7. —С 24—39.

110. Шалагінов Б. Б. Естетика і поетика літератури Бароко // Зарубіжна література.— 2003. —№12. —С 20—24.

111. Шалагінов Б. Б. Жан-Батіст Мольср // Всесвітня література та культура. — 2004. — №2. — С 31—34.

112. Шалагінов Б. Б. Історія одного бунту. Про підґрунтя легенди, покладеної в основу трагедії Гете «Фауст» // Всесвітня література. — 2000. — № 12. — С. 26—29.

113. Шалагінов £. Б. Класицизм у французькій літературі // Всесвітня література та культура. — 2004. — № 2. — С 23—27.

114. Шалагінов Б, Б. Література «просвітницького раціоналізму» у Франції// Всесвітня література та культура. — 2004. — № 2. — С 40—46.

115. Шалагінов Б. Б. Література сентименталізму в Англії // ЗЛ. — 2004. — № 7. — С 9—14.

116. Шалагінов Б. Б. Література сентименталізму у Франції. Руссо // Зарубіжна література. -2004. — 3 6. — С 4—7.

117. Шапагінов Б. Б. Мефістофель // Всесвітня література та культура.— 2005.— №2. —С 5—13.

118. Шалагінов Б. Б. Монографічний аналіз віршованого твору малої форми — необхідна умова його естетичного сприйняття (спроба такого аналізу ліричного вірша Й. Гете «О навіщо ти дала нам погляд») // Всесвітня література. — 2004. — № 3. — С. 52—55.

119. Шалагінов Б. Б. Роль німецької літератури у збагаченні загальнолюдських цінностей // Всесвітня література. — 1999. — № 3. — С. 41.

120. Шалагінов Б. Б. Сентименталізм у Франції. Руссо // Зарубіжна література.— 2004. — № 6. — С. 4—7.

121. Шалагінов Б. Б. Твори Дж. Мільтона «Втрачений рай», «Повернений рай» // Всесвітня література та культура.— 2005.—№ 1. — С. 12—14.

122. Шапагінов Б. Б. Творчість письменників Бароко // Зарубіжна література. — 2004. — №1. —С 12—16.

123. Шалагінов Б. Б. Трагедія Гете «Фауст» // Зарубіжна література. — 2004. — № 12 С.2—6.

124. Шалагінов Б. Б. Усе на краще в цьому найкращому зі світів? // Зарубіжна література.— 2000.—№ 15. — С 1—2.

125. Шалагінов Б. Б. Шлях Гете: Життя. Філософія. Творчість. Посібник для вчителя. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. — 288 с. — (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»).

126. Шепель Ю. Митець на тлі доби // Всесвітня література.— 2000.— № 1.— С 28—30.

127. Шиллер— «немецкий Шекспир» // Зарубіжна література.— 2005.— №39.— С. 17.

128. Чорна І. Ю. «Вічними я зорями клянуся...» Урок з вивчення драми Ф. Міллера «Вільгельм Телль»// Зарубіжна література. — 2001. — № 10.

129. Шкаруба Л. М. Художественное мышление барокко // Всесвітня література та культура. — 2005. — № 8. — С. 4—10.

130. Шкаруба Л. М. Латиноамериканское барокко: запредельная фантазия // Всесвітня література та культура. — 2005. — № 9. — С. 2—-6.

131. Штанько Л. І. Вчити учнів знаходити і відкривати для себе нові знання, застосовуючи їх на практиці. Система уроків за трагедією «Фауст» Гете // Всесвітня література. — 2005. — № 12. — С 33—37.

132. Штигайло В. Подорож на острів Відчаю. Підсумковий урок за романом Д. Дефо «Робінзон» // Зарубіжна література. — 2003. — № 48. —С. 19—20.

133. Чередник Л. А. Український Журден (Конспект уроку компаративного аналізу комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєра та «Мина Мазайло» М. Куліша) // Всесвітня література. — 2004. — № 10. — С 33—34.

134. Черневич А. Н„ Штейн А. Л.. Яхонтова М. А. История французской литературы XVIII в. — М., 1960.

135. Чорна І. Ю. «Вічними я зорями клянуся...» Урок з вивчення драми Ф. Шіллера «Вільгельм Телль» // Зарубіжна література. — 2001. — № 10. — С 22—27. Ялтанець Т. Л. Сатира англійського просвітника. Урок за романом Дж. Свіф-та «Мандри Гулівера» // Всесвітня література та культура.— 2003.— №11.— С 27—28.

136. Ясько А. Людина — творець своєї долі // Зарубіжна література. — 2005. — № 37,С4—6.

ЗМІСТ

Лекці я 1-3