Засвоєння знань – як процес навчальної діяльності. Етапи засвоєння.

2. Рекомендації з підвищення працездатності студентів (сприйняття, переробка та накопичення знань; керування увагою; покращання пам’яті; рекомендації з підготовки до занять, контрольних робіт, екзаменів).

1. В 80-х роках поширилась цілком вірна вимога, щоб школа пам’яті поступилась школі мислення. Питання активізації мислення частіше всього пов’язують із використанням елементів проблемності в навчанні. І цей підхід не визиває сумнівів: саме мислення відрізняє людину від тварини, йому ми зобов’язані прогресом в цілому та кожним конкретним досягненням в матеріальному житті, науці та культури.

Але учіння– це не тільки робота мислення. Результати учіння залежать від узгоджених дій інших психічних процесів та прояву інших психічних властивостей людини. А якщо це так, єдиною в самій постановці є проблема оптимальної активізації всіх психічних процесів та властивостей особистості.

Шляхи цього оптимуму залежать від багатьох причин і в вирішальній мірі від цілей навчання. Якщо на першому місті за значущістю стоїть засвоєння, то необхідно перш за все активізувати сприйняття та пам’ять; якщо ж превалюють завдання розвитку, потребується активізація мислення. Але оскільки рушійною силою в будь якому разі є потреби, необхідно створити (викликати) і потім підтримувати мотивацію (наприклад, створення чіткої цільової установки, тобто чітке розуміння цілей свого навчання в більшій мірі впливає на його ефективність, чим здібності тих, хто навчається; розуміння необхідності даного навчального матеріалу для подальшого вивчення наступних тем з курсу; необхідність навчальної інформації для майбутньої професійної діяльності та життєдіяльності і т.п.).

Основним змістом та важливішим завданням навчальної діяльності виступає засвоєння знань та способів діяльності, які розглядаються і як процес, і як результат учіння. Засвоєння, за звичай, визначають як злиття нового досвіду з попереднім, перетворення накопиченого соціального досвіду в надбання особистості, в її властивості. Як процес, засвоєння являє собою певну послідовність кроків, етапів, які виступають основою усвідомленої та педагогічно раціональної побудови викладачем навчального процесу., так як його логіка та методи навчання, які обираються, напряму визначаються логікою та структурою процесу засвоєння.

Різноманітні теорії навчання по-різному розглядають сутність та основні етапи засвоєння. Найбільш поширений підхід розкритий в роботах С. Л. Рубінштейна та психологів, які роблять опір на асоціативно-рефлекторну теорію учіння (Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв), у відповідності до якої засвоєння, як процес, містить чотири етапи (79; 84; 86;):

1). Сприйняття навчального матеріалу на основі перцепції (безпосереднього сприйняття) об’єктів, предметів, явищ за допомогою наочного образу (моделі, схеми тощо) або аперцепції; виділення цього об’єкту з фону та визначення його властивостей. Організація сприйняття здійснюється викладачем за допомогою різноманітних наочних засобів або опору на враження, які є в наявності у тих, хто навчається. Результатом даного етапу засвоєння є формування у тих, хто навчається, уявлень про об’єкт, явище тощо.

2). Осмислення навчального матеріалу шляхом розкриття предметного змісту знання в його глибоких та багатосторонніх взаємозв’язках – внутрішніх та зовнішніх (з іншими об’єктами та предметами). Організація даного етапу передбачає виявлення сутності поняття на основі мисленевих дій: порівняння, співставлення, класифікації, аналізу, узагальнення, абстрагування від зовнішніх, несуттєвих ознак та виділення суттєвих, а також встановлення взаємозв’язку даного навчального матеріалу із іншим, раніше вивченим. Результатом стає формування понять, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, законів та закономірностей, загальних принципів та функціонування певних механізмів тощо.

3). Запам’ятовування навчального матеріалу в результаті багаторазового сприйняття чи повторення, відтворення суттєвих властивостей та відносин.

4). Використання вивченого матеріалу для рішення практичних задач, в процесі якого відбувається оволодіння стереотипними та творчими способами діяльності, формування умінь та навичок. Організація даного етапу засвоєння передбачає включення тих, хто навчається, в поступово ускладнюючу діяльність з рішення системи задач: спочатку – використання знань в стандартних ситуаціях, потім – перенос їх в нову для студента ситуацію, використання для рішення нових задач.

Необхідно звернути увагу на достатню умовність виділених даних етапів, так як кожний етап засвоєння частково включає в себе наступний. Так осмислення починається вже на етапі сприйняття; запам’ятовування (міцність засвоєння) залежить від того, як організовано сприйняття і осмислення та використання; нарешті, всі дані етапи можуть носити цілісний та нерозривний характер в процесі вирішення проблемних задач, в яких застосування, осмислення та запам’ятовування злиті в єдине ціле.

2. Праця студента – його навчання. Навчальна праця студента специфічна, так як вона спрямована на накопичення знань та розвиток інтелектуальних здібностей.

Вчорашній школяр, який став студентом, потрапляє в нові умови діяльності: з інтенсивним навчальним навантаженням та новими життєвими ситуаціями. В цей короткий термін інтенсивно підвищується обсяг його інтелектуальної діяльності, яка включала здачу випускних екзаменів в школі та підготовку до вступних екзаменів. Окрім цього в вузівському навчанні спостерігається перевантаження студентів багато чисельними навчальними предметами, науковий рівень складності яких постійно підвищується. Вступивши в вищий навчальний заклад, першокурсник опиняється в нових умовах, переходить до самостійної діяльності та звільняється від звичних форм контролю. Все це висуває великі вимоги до організації розумової праці студента.

Щоб навчальна діяльність була успішною, ефективною, студент повинен знати механізми цієї діяльності, раціональні способи та прийоми навчальної та наукової роботи з метою, щоб правильно організувати свою нелегку розумову працю та свідомо керувати нею.

В розумовій праці студента приймають участь такі форми психічної активності людини, як увага, пам'ять, творча уява. Ці психічні процеси існують та формуються в тісному зв’язку один з одним. Вони обумовленні впливом зовнішнього світу та внутрішнім станом організму.

Серед психічних процесів, особливо важливих для успішної розумової діяльності, слід, в першу чергу, виділити увагу. Увага є процес виділення чогось та зосередженість на ньому. Увага - необхідна умова будь якої діяльності. Вона є необхідною передумовою успішного надбання знань. Від здібності довільно проявляти та зосереджувати увагу залежить активність та підвищення працездатності в навчальній роботі. Тому увагу в процесі будь якої праці необхідно укріпляти, розвивати та підтримувати. Вона ніколи не находиться на одному рівні: ввечері увага людини інша, чим вранці; вона змінюється навіть на протязі часу. Ці явища неминучі, але разом із тим увагою можна та необхідно керувати.

▪ Легше керувати увагою, якщо Ви усвідомили добре вчитися та велику значущість Вашого навчання!

▪ Прагніть зрозуміти завдання, які необхідно вирішити в процесі навчання в вузі, з тим, щоби досягти стійкої уваги!

▪ Якщо Ви будете займатися навчальною діяльністю в суворо визначений час та на постійному звичному місті, то вже це створить у Вас установку на мимовільну увагу!

▪ Прагніть створити сприятливі умови для навчальної діяльності (виключіть телевізор, музику, усуньте сторонні шуми тощо). Легше керувати увагою в спокійній обстановці, тиші.

▪ Добивайтесь того, щоб стійка увага стала Вашою постійною особливістю, звичкою. Ця звичка носить назву уважність, важлива якість особистості, майбутнього фахівця, а також на її основі формується чуткість та чуйність.

▪ Вчіться розподіляти увагу! Уміння розподіляти увагу дуже необхідне Вам як студенту та як майбутньому фахівцю! Це умінь проявляється, коли Ви слухаєте, осмислюєте та одночасно записуєте лекцію і т.п.

Розумова праця потребує посиленої уваги, особливого роду зосередженості на кожній фразі, знаку, деталі, кресленні тощо. Посилена увага завжди пов’язана із новизною – головним стимулом засвоєння навчального матеріалу. Цікавий, різноманітний навчальний матеріал сприймається студентами з неослабленою увагою на протязі багатьох часів та днів. Стійкої уваги можна досягти і через наочність навчального матеріалу, тобто через зорову увагу.

Відмітимо, що такі якості, уваги як стійкість, зосередженість, концентрація та розподіл, набуваються студентом при серйозному відношенні до занять та в практиці розумової діяльності.

Успішність розумової праці студента визначається його пам’ятю. Пам’ять – це не проста механічна фіксація зовнішніх вражень. Сучасна наука трактує пам'ять як складний динамічний процес психічної діяльності, який розвивається та складається із запам’ятовування, збереження забування та відтворення інформації.

Запам’ятовування може бути довільним та мимовільним. Під час навчання ми переважно використовуємо довільне запам’ятовування. Дякуючи йому ми створюємо та збагачуємо наші знання, уміння навички. Від успішності запам’ятовування навчального матеріалу багато в чому залежать результати навчання студента.

Під час запам’ятовування матеріалу зверніть увагу на такі моменти:

▪ Для успішного запам’ятовування навчального матеріалу зробіть установку на запам’ятовування, тобто поставте задачу запам’ятати матеріал надовго. Якщо студент запам’ятовує матеріал тільки для того, щоб здати залік чи екзамен, то цей матеріал він швидко забуде.

▪ Щоб краще запам’ятати матеріал, необхідно його використовувати та повторювати.

▪ Віддавайте перевагу сенсовому запам’ятовуванню, яке засновано на розумінні сенсу та змісту інформації, яка запам’ятовується.

▪ Не запам’ятовуйте того, чого Ви не розумієте. Спочатку уясніть сенс того, що необхідно запам’ятати.

▪ Не завчайте матеріал поспіхом! Він швидко забудеться та не стане знанням!

▪ Якщо у Вас переважає зоровий тип пам’яті, то краще навчальну літературу читати, використовуючи схеми, креслення, малюнки фотографії, навчальні відео фільми тощо.

▪ Якщо у Вас переважає слуховий тип пам’яті, то прослухайте матеріал, який необхідно запам’ятати. Читайте і розмірковуйте в голос, переказуйте зміст прочитаного матеріалу.

▪ Використовуйте моторну (рухову) пам'ять, тобто, записуйте інформацію.

▪ Економте свою пам'ять! Необхідно суворо визначити в кожному випадку, що із того, що Ви почули або побачили слід запам’ятати, а що придати забуттю.

Як же краще розмістити інформацію в своїй пам’яті? В більшості методик, які спрямовані на покращення розміщення пригадування в мозку, використовується мнемоніка. Мнемоніка, або мнемотехніка, - це прийоми, які полегшують запам’ятовування інформації з за допомогою її сенсової організації. Згадайте шкільну приказку з російської мови про дієслова-виключення другої дієвідміни: «Гнать, держать, терпеть, обидеть, дышать, слышать, ненавидеть…» і т.д., або те як в дитинстві вчили кольори спектру: «Каждый Охотник Желает Знать Где Сидят Фазаны». Можна самому вигадати для зручності певні фрази.

Дуже розповсюдженим в психології є мнемічні методики такі як метод ключових слів та метод loci. Розглянемо сутність методу loci. Цей метод запам’ятовування інколи називають «домашнім». Спочатку треба пройти по всій квартирі або іншому добре знайомому місцю та присвоїти номер кожному предмету меблів або іншим речам, повз які ви будете проходити. Більшість людей з успіхом справляються із запам’ятовуванням списку, який містить біля двадцяти елементів. Коли ви добре засвоїте метод, користуючись двадцятьма елементами, то можете поступово збільшувати їх кількість але необхідно завчити їх. Припустимо, що ви заходите в квартиру і перше, що вам попадається на очі, - це підставка для парасольок. Це і буде предмет номер один на вашому шляху, далі - на стіні висить дзеркало, - це предмет номер два, далі – диван, - це предмет номер три і так далі. Тобто ви мандруєте по квартирі та нумеруєте речі, які вам зустрічаються на шляху. Потім вам необхідно пов’язати певний предмет з певним місцем на вашому шляху. Наприклад, ви хочете здійснити покупки і щоб не забути, що вам необхідно купити ви вигадуєте певні асоціації: в підставці для парасольок знаходиться пляшка мінеральної води, дзеркало намащено маслом, в кріслі лежить порошок для прання в т.д. Дана методика сприяє поліпшенню пам’яті однозначно, так як автор нею сама користувалася і перевірила її ефективність.

Давньоримські оратори ніколи не читали свої промови. Вони повинні були промовляти їх по пам’яті. Історичні джерела вказують на те, що великий римський оратор Цицерон запам’ятовував свої промови із за допомогою мнемонічних методик, а саме методом loci. Він прогулюючи садом нумерував ті його частини, через які проходив. Потім пов’язував кожне питання, яке хотів висвітлити в своїй промові, з яким-небудь місцем в саду. Коли приходив час виступу, він просто пригадував прогулянку своїм садом та міг блискуче промовити промову по пам’яті.

Рекомендації з підвищення розумової працездатності студента та власному удосконаленню навчального процесу

▪ Починаючи будь яку роботи входьте в неї поступово! До розумової праці слід приступати не з максимальним напруженням сил, і входити в неї поступово.

▪ Дотримуйтесь певної послідовності та систематичності в роботі! З самого початку привчіть себе до суворої послідовності в накопиченні знань. Ніколи не беріться за наступне не засвоїв попереднього!

▪ Навчіться працювати систематично день за днем! Це повинно стати у Вас звичкою.

▪ Більш складну роботу прагніть виконати в першій половині дня! Найбільш продуктивні ранкові часи. Прийнято вважати, що одна година роботи вранці дорівнюється двом годинам роботи увечері.

▪ Вірно, в певній послідовності чергуйте працю і відпочинок! Відпочинок повинен бути достатнім для відновлення сил, але не дуже тривалим, що б після нього не витратити час на те, що знову відновити ритм роботи.

▪ Приступайте до навчальної роботи в бадьорому настрої! Настрій залежить від самої людини, тому його необхідно створювати самому. Поганий настрій не буде сприяти доброму розумінню та запам’ятовуванню навчального матеріалу.

Щоб самому удосконалити навчальну діяльність навчіться слідувати вище зазначеним рекомендаціям і Ви побачите як Вам стало легше навчатися. Але є ще одне із найважливіших умінь, якому необхідно навчитися, яке необхідне для успішної навчальної діяльності. Запам’ятайте, що кращими студенти не обов’язково стають самі найрозумніші. Дуже часто це ті, хто навчився організовувати свій час та підпорядковувати себе самодисципліні. Більшість із нас зазнають стрес, коли справ багато, а часу з обмаль. Щоб уникнути зайвого стресу необхідно вести планування на трьох рівнях: по-перше, намічаються довгострокові плани на весь семестр; по-друге, розробляються короткострокові плани на тиждень; по-третє, складаються ближні плани на день.

Довгострокові плани – спочатку відмітьте канікули та свята, щоб виділити проміжки вільного часу, потім відмітьте дати контрольних, терміни здачі курсових, доповідей, та дати заліків та і екзаменів. Потім, по мірі можливості, поставте основні події – концерти, спортивні змагання тощо. Після цього внесіть терміни, які Ви встановлюєте для себе самі. Не забувайте, як важливо розбити великий матеріал на частини. Встановлюючи собі терміни, залишайте обов’язково собі трохи часу до офіційного останнього терміну, так як можуть виникнути несподівані, заздалегідь не заплановані справи і Ви не встигнете впоратися із раніше наміченою роботою.

Короткострокові плани – Коли план на семестр буде готовий, Вам легко буде спланувати кожний тиждень. Спочатку внести в план обов’язкові справи: часи навчання та час необхідний на дорогу. Починаючи планувати часи для самостійної роботи, враховуйте в який час доби у Вас найвища працездатність. Корисно займатися завжди в самий кращий для себе час. Пам’ятайте, що необхідно регулярно займатися! Краще кожного дня по одній години, чим шість-сім годин підряд! Це попередження особливо актуально, якщо предмет, який вивчається, здається Вам нецікавим та нудним. Якщо ж матеріал Вас цікавить, то його дроблення не так важливе. Також не забувайте, що спочатку відведіть час для самих важких предметів. Обов’язково включіть в план будь-які розваги та залиште для себе вільний час.

Ближні плани – Якщо Ви не дуже перевтомлені, то можна присвятити десять-п'ятнадцять хвилин складанню плану на завтра, в протилежному випадку Вам прийдеться вранці складати план на день. Складіть для себе список завдань на день або просто пам’ятку з перерахуванням необхідних справ, Ви можете виділити обов’язкові справи від необов’язкових, користуючись маркерами різного кольору.

Один із методів активної концентрації уваги студентів до засвоєння та запам’ятовування навчального матеріалу

(Огляд, питання, читання, переказування, повторення)

Перший крок методу - провести загальний огляд заданого матеріалу, проглянувши основні заголовки, щоб отримати загальну уяву про предмет, який будете вивчати. Другій - прочитавши заголовки, поставте до кожної теми по одному достатньо загальному питанню. Третій – починайте читати, при чому під час читання шукайте відповіді на питання, які поставили та надайте відповідь на свої питання. Промовляти краще в голос. Заключний крок – це повторення матеріалу з акцентом на тих місцях, які викликали утруднення при відповідях на питання.