Робота на заняттях (лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття).

3. Самостійна та індивідуальна робота студентів, як вищий рівень навчальної діяльності.

 

2. Заняття у вузі суттєво відрізняються від занять в школі. На лекціях, семінарських, практичних, лабораторних заняттях, практиці і консультаціях реалізується більша частина вищої освіти, яка передбачає творчу, самостійну, постійну, і, перш за все, свідому навчальну діяльність студента.

Аудиторні навчальні заняття слугують для повідомлення нових знань, а також для розвиту умінь та навичок необхідних для професійної діяльності, а також для підготовки студента до рішення наукових проблем.

Контакт поміж тим, хто навчається та тим, хто навчає на заняттях, і колективна та індивідуальна пізнавальна діяльність студентів, яка здійснюється, дуже важлива і є вирішальним фактором, який визначає успіх навчання. Тому пропущені заняття неможна в повній мірі поповнити навіть самостійною «доробкою».

■ Кожний пропуск, передбаченого за розкладом навчального заняття, ставить під загрозу результати навчання.

■ Необхідно регулярно та фундаментально готуватися до навчальних занять.

■ Уяснити значення етапів навчання, їх взаємозв’язок і послідовність, щоб зрозуміти роль і значення кожного предмету в професійній підготовці.

Якщо ви вже у захваті від того, що стали студентом, і ваша мотивація не викликає сумніву, то вам, мабуть, не знадоб­ляться ці поради. Але мало хто зберігає цей запал назавжди, і тому корисно знайти способи час від часу оновлювати свій ентузіазм - особливо тоді, коли вчитися стане трохи важче.

Отже, радимо звернути увагу на наступні поради:

1) фактори, на яких ґрунтується успішне навчання. Досліджуючи фактори, які сприяють навчанню, ставлячи людям безліч запитань про те, що найбільше робить їхнє навчання успішним, а також про труднощі, які траплялися їм, їхні відповіді зводяться до п'яти головних факторів, на яких ґрунтується успішне навчання:

• бажання вчитися;

• потреба вчитися;

• дійове навчання: вправи, повторення, навчання на помилках;
• відгуки на навчання: реакція інших людей, похвала, критика;

• осмислення вивченого - "засвоєння", оцінювання;

2) зв'язки між різноманітними процесами. Існують різні
думки щодо того, як різноманітні процеси, пов'язані з на­вчанням,
успішно поєднуються один з одним. П'ять перелі­чених факторів
(у пункті першому), по суті, усі впливають один на одного. Коли ви хочете вивчити щось (або потре­буєте вивчити), нічого особливого не відбудеться, поки ви не почнете діяти - виконаєте кілька практичних вправ, випробуєте різні методи або вивчите матеріaл. Однак, згодом, важливо осмислити те, що ви зробили, поглибив­ши своє навчання. Найкраще це зробити, коли ви отри­маєте відгук на те, що було вивчене. Відгук допомагає з'ясувати, що вам ще потрібно вивчити, як найкраще продовжувати практичне навчання і так далі;

3) уявіть, що у вас є барометр, який вимірює ваше ба­жання вчитися. Природно, що цей барометр фіксуватиме зовсім різні показники в той чи інший день. Вони суттєво відрізнятимуться - залежно від того, що саме ви вчите у цей час. Досить корисно стежити за тим, які аспекти ваших суджень матимуть високі показники бажання вчитися, а які (що ще важливіше) стануть сферами низького тиску. Це сфери, які рано чи пізно потребуватимуть вашої уваги;

4) розмістіть предмети згідно зі своїм бажанням вивчати їх. Ця послідовність значно змінюватиметься від тижня до тижня, але завжди важливо знати, якою є ця різниця. Коротко кажучи, ті предмети, які мають найвищий рейтинг у змаганні щодо "бажання вчитися", будуть, здебільшого, самі дбати про себе, потім ви будете легко знаходити час зробити все потрібне для їх вивчення. Предмети, які часто перебувають на дні вашого списку, належать до потенційних сфер небезпеки. Може виявитися, що ви насправді потребуєте ефективно вивчати їх разом з усім іншим;

5) плануйте витрачати трохи часу на опанування тих
предметів, які ви не хочете особливо вивчати. Це ін­вестиції
у ваш майбутній успіх. У винагороду ви можете присвятити
наступний період свого навчання тому, що вас справді цікавить,
почуваючись набагато краще, по­заяк ви вже впоралися з тим, що
менше надихає вас і що ще можна зробити з ним хоч щось корисне;
6) складіть список того, що ви здобудете в підсумку. По­думайте
про наступний етап свого життя, після того як ви закінчите навчання.
Яку винагороду зможете отримати завдяки своїй важкій праці?
Якщо ви час від часу будете нагадувати собі про те, що у вас
є вагомі причини докла­дати додаткових зусиль тепер, це допоможе вам зберегти
мотивацію;

7) поговоріть зі своїми однокурсниками про те, чому
вчаться вони. Запитайте у своїх друзів, що їм допомагає виконувати роботу,
коли вона стає важкою. Може вияви­тися, що вам також варто опиратися на ті підстави, які допомагають їм докладати додаткових зусиль у навчанні.
А якщо побачите, що ваші мотиви у прагненні вчитися ва­гоміші від їхніх, то зможете справедливо гордитися собою;

8) проаналізуйте, що може поглибити ваше бажання працювати. Які саме винагороди заохочують вас? Чим більше ви дізнаєтеся про стимули,
які позитивно вплива­ють на вас, то краще зможете налагодити своє навчання;
9) якщо ви чогось взагалі не хочете вивчати, визначте,
чому це так. Що саме у цьому предметі розхолоджує вас?
Чи, можливо, у цьому винен викладач? А якщо він вам просто не подобається? Зрештою, нам не можуть подо­батися всі викладачі - ми все одно можемо вчитися у людей, які не подобаються нам. Звісно, що набагато цікавіше вчитися в людей, які нам подобаються, однак ми не завжди будемо мати таку розкіш;

10) будьте дещо обережнішими з тим, що ви дуже хочете вивчати. І хоча завжди добре відчувати високу мотивацію під час навчання, стежте за тим, де розташовані ваші основні цілі. Найбільшою небезпекою може стати витра­чання часу й енергії на вивчення того, від чого ви отриму­єте справжнє задоволення, коли це, насправді, не має суттєвого впливу на оцінки чи бали, які будуть потрібні вам, щоб здобути свій фах.

Якщо ти став студентом то треба усвідомити і розуміти, що форми навчання у вищій школі відрізняються від шкільних. Залежно від тривалості навчальних занять вони бувають аудиторні (лекції, семінарські заняття, практикуми, лабораторні заняття тощо) та поза аудиторні (конференції, консультації, заліки, екзамени, наукові гуртки), також значна кількість часу відводиться на індивідуальну та самостійну роботу.

Провідною формою навчання у ВНЗ є лекція. Її головна дидактична мета – це формування орієнтовної основи для подальшого засвоєння студентами навчального матеріалу. Слово лекція має латинське походження і означає – читання. Тематика курсу лекцій визначається навчальною робочою програмою. Лекція, як одна з форм організації навчання в вищій школі, повинна спрямовувати зусилля студентів на усвідомлення фактів і явищ, які вивчаються, спрямовувати на прояв творчості, світоглядної позиції студентів. Мета вузівської лекції полягає в тому, щоб не тільки знайомити студентів з основами наук але і формувати у студентів установку на використання всіх видів навчальної праці для формування професійного становлення, розвиток своєрідної власної особистості. Як доводить практика, студентам першого курсу, в умовах адаптації до навчання в ВНЗ, майже завжди важко працювати на лекціях, часто не встигають усвідомити про що йде мова, що потім створює утруднення для підготовки до семінарських та практичних занять. Тому ми вважаємо, що для студентів, особливо першокурсників, необхідно скористуватися наступними порадами - як раціонально працювати на лекційних заняттях.

Для раціональної роботи на лекціях слід запам’ятати деякі рекомендації:

■ Приготуйтеся до лекції. Для цього продивіться записи попередньої лекції або використовуйте при цьому відповідний підручник, згадайте все, що вже відомо з даної теми.

■ Записуйте головне, ретельно фіксуючи приклади, визначення, формули і закони.

■ Якщо в лекції пропонують креслення, схеми, таблиці, зразу ж заносьте їх в зошит. Креслення, замальовки, схеми, таблиці, робіть акуратно з-за допомогою лінійки, циркуля, олівця

■ Розробіть і застосовуйте свої скорочення слів, які використовуються.

■ Важливі висловлювання, визначення, формули, закони і т.п. виділяйте по можливості однорідними помітками.

■ Для поміток можна використовувати не тільки підкреслювання, інший колір, а і знаки, які вже стали загальноприйнятими, наприклад «!» - важливо, «?» - під знаком питання, «NB» - звернути увагу та ін.

■ чітка і оглядова розбивка матеріалу - важлива передумова для переробки, засвоєння та накопичення знань.

■ Діліть текст запису лекції на розділи, пункти, підпункти.

■ Записуйте власну точку зору з питання, яке розглядається, помічаючи, що це ваша точка зору.

Іншою формою організації навчання в вузі є семінарське заняття. Семінар призначений для того, щоб формувати у студентів науковий світогляд; стійкий інтерес до майбутньої професійної діяльності; озброїти уміннями аргументовано відстоювати свою точку зору, аналізувати наукові підходи, факти тих чи інших явищ, виробити здібність правильно реагувати на протилежні точки зору; навчитися адекватно, тактовно реагувати на критику; розвивати ціністні орієнтації, толерантність, культуру мовлення тощо.

При підготовці до семінару необхідно знати, що семінар представляє одну із форм навчальних занять, яка розповсюджена в вузі. На семінарі, як правило, відбувається обговорення та пояснення певних проблем, питань і їх взаємодії в формі діалогу. Нерідко на семінарах обговорюють заздалегідь поставлені запитання, які підготовлені під час самостійної роботи, в вигляді так званих рефератів. Слід при цьому на поставлені питання відповідати без довгого вступу, виділити головне і чітко показати, як проводиться рішення питання, яке розглядається. Слід продумати також, якими способами проілюструвати матеріал. Окрім того, семінари дають можливість студенту надати свою точку зору на ту чи іншу проблему, встановити істину в наукової дискусії, придбати навички наукової аргументації. Отже при підготовці до семінару:

■ Проаналізуйте тему семінару, подумайте про мету та про основні проблеми, які будуть розглядатися на семінарі.

■ Вивчить детально літературу, яка пропонується для самостійної підготовки до семінару, використовуйте також записи лекцій.

■ Записати питання, які виникли під час самостійної підготовки, щоб потім на семінарі отримати на них відповіді.

■ Під час роботи на семінарі, активно приймайте участь в обговоренні питань, що розглядаються.

■ Не треба боятися критикувати своїх опонентів, але вказуючи критичні зауваження будьте об’єктивні та доброзичливі.

■ Критикуючи, умій сам правильно по-діловому сприймати критику.

■ По закінченні семінару обов’язково підведіть для себе підсумок, визначте і коротко сформулюйте кінцеву і вірну відповідь на питання, яке розглядається на семінарі.