Інститут працевлаштування та забезпечення зайнятості

Працевлаштування - це передумова зайнятості та її гарантія. Це процес підшукування необхідної роботи, підготовки до неї та влаш­тування на цю роботу. Розрізняють працевлаштування в широко­му й вузькому розумінні.

У широкому розумінні працевлаштування - це процес будь-якого влаштування на роботу, у тому числі й самостійного, і за допомо­гою служби зайнятості. Сюди входить й переведення працівників за умови їх вивільнення на іншу роботу на тому ж підприємстві чи в організації.

У вузькому розумінні працевлаштування - це діяльність відповід­них державних органів, що здійснюють сприяння громадянам Ук­раїни у пошуку потрібної роботи й улаштуванні на неї, включаючи й процеси професійної підготовки, перепідготовки тощо.

Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. Це визначення вказує на фактичну реалізацію права на працю без будь-якого примусу, оскільки незайнятість не може бути підставою для правової відповідальності.

Правовий інститут забезпечення зайнятості включає комплекс юридичних та соціально-економічних гарантій, спрямованих на боротьбу з безробіттям, реалізацію всіма бажаючими права на пра­цю, допомогу у працевлаштуванні.

Основні принципи державної політики зайнятості населення – це головні напрями такої політики, в яких відображається сутність законодавства щодо забезпечення зайнятості населення України. Вони знаходять своє закріплення в ст. З Закону України "Про зай­нятість населення".

Основні принципи державної політики зайнятості населення:

üпринцип забезпечення всім громадянам рівних можливостей у реа­лізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібнос­тей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб незалежно від походження, майнового стану, на­ціональності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії;

üпринцип сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіган­ню безробіттю;

üпринцип створення нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва;

üпринцип координації діяльності у сфері зайнятості з іншими на­прямами економічної та соціальної політики на основі державної і регіональних програм зайнятості;

üпринцип співробітництва професійних спілок, асоціацій, підприємств тощо з органами державного управління в розробці, ре­алізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайня­тості населення;

üпринцип міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зай­нятості населення, у тому числі й праця громадян України за кордо­ном та іноземних громадян в Україні.

Закон України "Про зайнятість населення" надає підприємствам, що активно сприяють зайнятості, пільги щодо податків та інших платежів до бюджету (ст. 20).

Практична допомога у працевлаштуванні громадян надається державною службою зайнятості, до складу якої входять Державний центр зайнятості Міністерства праці і соціальної політики Ук­раїни, Республіканський (Автономної Республіки Крим) центр зай­нятості, обласні, районні, міжрайонні, міські та районні в містах центри зайнятості.

Безробітні - працездатні громадяни працездатного віку (жінки від 16 до 55 років, чоловіки від 16 до 60 років), котрі через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених чинним законодавством, доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що дійсно шукають роботу, готові та здатні виконувати прийнятну роботу.

Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як особи, котрі шукають роботу, мають право на одержання допомоги у працевлаштуванні упродовж семи календарних днів від дня реєстрації, а працівники служби допомагатимуть їм знайти прийнятне місце праці. У разі відсутності прийнятної роботи рішення про надання гро­мадянину статусу безробітного за його особистою заявою прий мається директором центру зайнятості з восьмого дня після реєст­рації громадянина у центрі зайнятості за місцем проживання (реє­страції) як особи, котра шукає роботу.

Не можуть бути визнані безробітними незайняті громадяни:

üвіком до 16років, за винятком тих, котрі працювали і були вивіль­нені у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, реорганіза­цією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи чи орга­нізації або скороченням чисельності (штату);

üкотрі вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі їхньої відмови від про­ходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки;

üкотрі відмовились від двох пропозицій прийнятної роботи з момен­ту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, котрі шукають роботу;

üкотрі мають право на пенсію відповідно до законодавства України (крім осіб, котрі не бажають використати своє право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством терміну згідно з пунктом І "г" ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення").

Прийнятною вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій місцевості, де він проживає. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою, з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі області за минулий місяць. Під час пропонування прийнятної роботи враховується:

ü тру­довий стаж громадянина за професією (спеціальністю);

ü його по­передня діяльність;

ü вік;

ü досвід;

ü ситуація на ринку праці;

ü тривалість періоду безробіття.

Для громадян, котрі вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), прийнятною вважається робота, яка потребує попе­редньої професійної підготовки, або оплачувана робота, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підго­товки, а для громадян, котрі бажають відновити трудову діяльність після перерви понад 6 місяців, робота за професією (спеціальністю), що потребує попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації, а в разі неможливості її надання - інша оплачувана робота за спорі­дненою професією (спеціальністю). Для громадян, котрі працювали не за професією (спеціальністю) понад 6 місяців, прийнятною вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем праці, а робота за основною профе­сією (спеціальністю) може бути прийнятною за умови попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації з урахуванням потреб ринку праці у цій професії (спеціальності). У разі неможливості надання громадянинові роботи за професією (спеціальністю) упродовж 6 місяців безробіття прийнятною вва­жається робота, яка потребує зміни професії (спеціальності) з ура­хуванням здібностей, здоров'я громадянина і раніше набутого дос­віду, доступних для нього видів навчання та потреб ринку праці у цій професії (спеціальності).

Реєстрація та облік громадян, котрі звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється державною службою зайнятості за місцем проживання (реєстрації) за умови подання паспорта і тру­дової книжки, а у разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Право на отримання соціальних послуг та матеріального забез­печення на випадок безробіття мають:

Застраховані особи.

2. Незастраховані особи:

üвійськовослужбовці Збройних Сил України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ України, військ цивільної оборони, інших військових формувань, створених відповідно до законів України, Служби безпеки України, внутрішніх справ України, звільнені з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію;

üособи, котрі вперше шукають роботу;

üінші незастраховані особи у разі їх реєстрації як безробітних;

üгромадяни України, котрі працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, за умови сплати страховику страхових внесків;

üособи, котрі забезпечують себе роботою самостійно;

üфізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності;

üособи, котрі виконують роботу відповідно до цивільно-правових угод, мають право на забезпечення, за умови сплати страховику страхових внесків.

Застрахована особа - найманий працівник, а також інші осо­би, на користь котрих здійснюється страхування на випадок без­робіття.

Страховий випадок - подія, через яку застраховані особи втра­тили зарплату або інші, передбачені законодавством доходи внас­лідок втрати роботи з незалежних від них причин та котрі зареє­стровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні виконувати прийнятну роботу і дійсно її шукають.

Страховий стаж - сума періодів, упродовж яких особа підля­гає страхуванню на випадок безробіття та за які сплачено стра­хові внески (нею та працедавцем).

Права безробітного

Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості, мають право на:

§ участь в управлінні страхуванням на випадок безробіття через своїх представників відповідно до Закону України "Про загальнообов'­язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

§ судовий захист своїх прав;

§ пошук прийнятної роботи та сприяння у працевлаштуванні;

§ інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлашту­ванням - добір місця праці із використанням автоматизованої бази да­них про потребу підприємств, організацій та установ міста в праців­никах; участь у масових заходах (ярмарки вакансій, Дні відкритих две­рей тощо); участь у семінарах з техніки пошуку роботи, визначенні професійної придатності; допомогу в складанні та реалізації планів са­мостійного пошуку роботи тощо;

§ професійну підготовку, підвищення кваліфікації або перепідготов­ку за професіями, які користуються попитом на ринку праці області у випадках: а) неможливості добору прийнятної роботи через відсутність необхідної професійної кваліфікації; б) необхідності змінити кваліфіка­цію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навич­кам; в) втрати здатності виконання роботи за попередньою професією; г) пошуку роботи вперше і відсутності професії (спеціальності);

§ участь в оплачуваних громадських та сезонних роботах - тим­часова робота без зняття з обліку як безробітного. Безробітним гро­мадянам під час участі в оплачуваних громадських роботах виплачуєть­ся заробітна плата (у випадку фінансування таких робіт за рахунок власних коштів підприємств або місцевих бюджетів) та зберігається виплата допомоги з безробіття;

§ одноразову допомогу з безробіття для організації власної справи;

§ допомогу з безробіття залежно від страхового стажу або без його урахування.

Застрахованим особам, котрі впродовж 12 місяців, що переду­вали безробіттю, працювали не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, розмір допомоги з безробіття визна­чається у відсотках від їхньої середньої заробітної плати, залеж­но від страхового стажу:

ü до 2-х років - 50,0%;

ü від 2 до 6 років - 55,0%;

ü від 6 до 10 років - 60,0%;

ü понад 10 років - 70,0%.

Залежно від тривалості безробіття ця допомога виплачується (у відсотках до визначеного розміру):

ü перші 90 календарних днів - 100,0%;

ü наступні 90 календарних днів - 80,0%;

ü надалі - 70,0%.

Допомога з безробіття без урахування страхового стажу визна­чається у розмірах, передбачених законодавством, і не може бути вищою за середню заробіт­ну плату, що склалася в галузях національної економіки області за минулий місяць. Загальна тривалість виплати допомоги з безробіття не може пе­ревищувати 360 календарних днів упродовж 2-х років; для осіб пере пенсійного віку - не більше 720 календарних днів у межах 2 років; для незастрахованих громадян та громадян, котрі вперше шукають роботу, - не більше 180 календарних днів;

§ матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

§ після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю одер­жувати протягом 180 календарних днів матеріальну допомогу по без­робіттю у розмірі, встановленому законодавством, одноразову мате­ріальну допомогу безробітному та непрацездатним особам, які перебу­вають на його утриманні за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує встановленого законодавством розміру;

§ д опомогу на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, у розмірі, встановленому законодав­ством. Виплачується особам, які здійснили поховання;

§ п раво на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встанов­леного законодавством терміну (мають особи, котрим на день вивіль­нення з роботи, згідно з пунктом 1 ст. 40 КЗпП України, до досягнення пенсійного віку залишилося не більше півтора року, за умови їх реєст­рації у центрі зайнятості упродовж 7 днів з дня звільнення).