Порядок дій при пропуску поїздів по небезпечних місцях земляного полотна під час підтоплення повеневими та зливовими водами

 

Для своєчасного виявлення деформацій і розмивів земляного полотна, його підтоплення, необхідно враховувати ознаки, які свідчать про реальну загрозу безпеці руху, збереженню об’єктів колійного господарства.

До таких ознак, згідно вимог розділу шостого Інструкції з утримання земляного полотна залізниць України ЦП/0072, належать:

 

- змиви: - патьоки й мікровимоїни на укосах; відкладення висохлого затверділого грунту біля основи укосу;

 

 

- розмиви укосів земляного полотна, яке підтоплюється: - велика швидкість течії води на ділянках тимчасового або постійного підтоплення; наявність у водному потоці повалених дерев, пеньків, колод, сторонніх предметів; проходження льодоходу на високих рівнях підтоплення з ударами крижин, крижаних полів в укоси насипу або по конструкціях регуляційних і захисних споруд; поява тріщин у швах і конструкціях кріплень укосів земляного полотна; здимання укріпленої поверхні укосів; у аварійних випадках - злами плит кріплення й місцеві розмиви грунту під плитами;

- розмиви відкритих водовідводів (канав, кюветів тощо): - місцеві руйнування укосів дна поздовжніх канав, кюветів, відвідних русел від дренажів у місцях з’єднання (злиття) канав, випусків води з канав на поверхню землі з утворенням вимоїн, русел, нагромаджень розмитого грунту, деталей кріплення дна, укосів, перепадів, гасителів енергії водяного потоку;

 

 

- замулення кюветів і канав: - відкладення глинистих і супіщаних грунтів на дні кюветів і канав, у першу чергу - у місцях зменшення їхніх поздовжніх ухилів; зменшення глибини видовідводів з уширенням їхнього дна; заростання канав чагарником, травами;

 

- підмив берега моря (озера, водосовища) поблизу земляного полотна, захисних і укріплювальних споруд: - утворення ніш на рівні горизонту води з нависанням грунтових масивів; велика крутизна берегового схилу; наявність обвалених великих масивів грунту, валунів, повалених стовбурів дерев у зоні прибою; поздовжні тріщини в береговому масиві, по яких відбувається відшарування й завалення підмитих масивів; викривлення початкових форм і зміна стану конструкцій кріплення берегів, підпірних стінок, хвилеломів, зрубових і габіонних стінок, скельних відсипань (гірської маси);

 

- підмив основи земляного полотна водними потоками: - розмив берега моря біля основи укосу земляного полотна з відкладеннями наносів біля закрутів і підмивами нижніх частин укосів; захаращення русла корчами, валунами, дрібним камінням і піском з утворенням місцевих підпорів води й підняттям її до верху земляного полотна; під час сильних атмосферних опадів,танення льоду можливе повне затоплення колії з розмивами баластового шару, пошкодженнями й руйнуваннями регуляційних споруд, опор мостів, водопропускних труб; при катастрофічних паводках виникає загроза безпеці руху;

 

- яроутворення: - поодинокі або розгалужені, витягнуті уздовж колії вимоїни з крутими бортами (укосами) і дном, яке інтенсивно розмивається; круті борти оголені й на них не встигає приживатися трав’яна або чагарникова рослинність; поверхня бортів покрита тріщинами; профіль дна яру, крутий біля вершини, поступово уположується до його гирла, де яр має широке розпластане дно й більш пологі борти, іноді покриті травою й чагарниками. У періоди танення снігу й випадання злив дно яру розмивається й укоси обрушуються, що супроводжується виникненням підпружених застоїв води;

 

- завал земляного полотна сніговими лавинами: - лавинонебезпечні ділянки, як правило, відомі й за ними ведуться спостереження відповідно до місцевих інструкцій. Лавинні ложбини (жолоби) на поверхні схилу розпізниються за такими ознаками: відсутність дерев; крутизна схилу перевищує 15° і досягає 35°…45°; має місценагромадження снігових масивів під час снігопадів і заметілей; накопичення талих і зливових вод;

 

- завали колії селевими відкладеннями: - наявність селенебезпечних балок, що мають нестійкі борти; відкладення селевих мас у руслах, на підходах до мостів (валунів, стовбурів дерев), біля різких поворотів русла селенебезпечної балки; настання періодів масового танення снігу й зливових опадів, що активізують розмиви, осипи, спливи, зсуви; утворення підпертих водоймищ, що загрожують проривами й проходженнями шквальних потоків;

 

- захаращення колії й підмостових отворів полоями: - наростання шарів криги в місцях виходу на поверхню грунтових вод, перемерзання постійного водотоку на перекатах; нагромадження криги біля штучних споруд (малих мостів, труб); заповнення кригою дрібних балок, русел тимчасових або постійних струмків із поступовим наближенням до колії розпластаних крижаних полів; періодичне весняне денне танення снігу й криги з нічним замерзанням талої води в кюветах, канавах, лотках, тимчасових відвідних канавах. Полої, що виходять на колію, захаращують її, перезволожують грунт земляного полотна, можуть викликати полоєві пучини, створювати аварійні ситуації;

 

- пошкодження земляного полотна під час повеней: - прогноз небезпечних метеорологічних явищ (зливи, бурхливе сніготанення, розливи рік); інтенсивне й тривале підняття рівня води в прилеглих водотоках, водоймищах, суходолах, на низинних територіях; переповнення водовідвідних споруд (канав, лотків, кюветів); заповнення регуляційних і захисних споруд біля мостів, на прилеглих ділянках; розмиви укосів підтопленого земляного полотна; розмиви й інші руйнування укріплювальних споруд (дамб, кріплень укосів і берм, поперечних бун та інших конструкцій); вихід води на колію.

- протікання води вздовж земляного полотна із збільшенням швидкості течії;

- насиченість вологою ґрунту окремих місць та укосів виїмок земляного полотна з просочуванням води;

- виникнення вирів, завихрень, промоїн глибиною більше 1 м від обрізу фундаментів біля малих штучних споруд;

- рівень підпирання води нижче бровки земляного полотна менше ніж на 0,5 м;

- великі вири біля проміжних опор мостів з помутнінням води;

- підйом води в кюветах та канавах вище розрахункового рівня (менше 0,25 м від бровки кювету);

- вихід рідкої грязі або більш каламутної води із низового кінця напірної труби.

При виявленні зазначених вище ознак будь-яким працівником залізничного транспорту, він зобов'язаний негайно (особисто або через посильного) повідомити чергового по станції або поїзного диспетчера через усі можливі засоби зв'язку, а при виявленні розмиву колії або деформації земляного полотна - діяти згідно вимог п. 1.3 Правил технічної експлуатації залізниць України, а саме: подавати сигнал зупинки поїзду чи маневруючому складу та вжити заходів щодо огородження небезпечного місця.

При виявлення зазначених вище ознак локомотивною бригадою, машиніст зобов'язаний:

- ужити заходів щодо зменшення швидкості руху до 15 км/год. з готовністю негайно зупинити поїзд у разі необхідності;

- негайно доповісти черговому по станції, поїзному диспетчеру, машиністам парних та непарних поїздів, зазначивши конкретне місце: кілометр, пікет, номер опори контактної мережі тощо;

- у випадку, коли рівень води не дає можливості визначити стан колії, рух поїздів дозволяється здійснювати тільки з дозволу працівника дистанції колії за посадою не нижче бригадира колії.

Черговий по станції, після отримання доповіді від локомотивної бригади про небезпечне місце, зобов’язаний негайно доповісти поїзному диспетчеру, повідомити працівників дистанції колії, машиністів поїздів, що прямують по перегону та чергових по станціях, що обмежують перегін, з наступним записом у журналі огляду колії, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку та контактної мережі форми ДУ-46 із зазначенням часу отримання інформації від локомотивної бригади та надання повідомлення відповідним працівникам дистанції колії, та діяти надалі згідно системи "Поштовх у колії".

До надання висновку працівниками дистанції колії за посадою не нижче бригадира колії про обстеження стану колії рух поїздів здійснюється зі швидкістю не більше 15 км/год.