ТОП 10:

Система показників що характеризують ліквідність підприємства



Оцінку ліквідності підприємства можна здійснити використовуючи систему таких показників (Рис. 1.1.).

Система показників ліквідності підприємства

 

Показники ліквідності Показники ліквідності оборотних активів та якості кредиторської заборгованості Показники динамічної ліквідності

 

Коефіцієнт загального покриття
Коефіцієнт проміжної ліквідності
Коефіцієнт абсолю­тної ліквідності
Коефіцієнт співвід­ношення дебіторської та кредиторської заборгованості
Коефіцієнт забез­печеності поточних пасивів власними коштами
Середній період обороту товарних запасів
Середній період обороту дебіторської заборгованості
Період погашення кредиторської заборгованості
Період операційного циклу
Період фінансового циклу
Коефіцієнт відновлювання (втрати) ліквідності
Коефіцієнт достатності формування грошових активів

 

 

Рис. 1.1. Система показників ліквідності підприємства

І. Показники ліквідності або статичної платоспроможності.

1. Коефіцієнт загального покриття (Кзп) розраховується як відношення поточних активів до поточних пасивів підприємства:

(1.1)

 

Показує ступінь покриття поточних пасивів поточними активами. Характеризує платіжні можливості підприємства, що оцінюють­ся за умови не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами та сприятливої реалізації готової продукції (товарів), але й продажу у випадку необхідності інших елементів матеріальних оборотних активів [8].

Критичне значення цього коефіцієнту становить 2. Значення у межах 1-1,5 свідчить про спромож­ність підприємства повністю розраховуватися по своїх боргах за рахунок оборотних активів. Зростання показника вище 2 свідчить про неефективне управління грошовими коштами, що може негативно позначитись на доходності підприємства [12] .

2. Коефіцієнт проміжної ліквідності (Кпп) розраховується як відношення грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборго­ваності до поточних пасивів:

(1.2)

Показує здатність виконувати поточні зобов'язання за рахунок коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості.

Критичне значення не встановлюється. Позитивним вважається стабільність значення цього показника в межах 0,7—0,8 або дотри­мання його середньогалузевого значення.

3. Коефіцієнт абсолю­тної ліквідності (Кал) розраховується як відношення грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до поточних пасивів:

(1.3)

Показує, яка частина короткострокових зобов'язань підприємства може бути негайно сплачена за рахунок високої ліквідності [6].

Критичне значення 0,2 - 0,35. Значення коефіцієнта нижче 0,2 - зовнішня ознака не­платоспроможності. Але зростання показника вище критичної межі також не вважається позитивною тенденцією, оскільки може призводити до падіння дохідності підприємства

4. Коефіцієнт співвід­ношення дебіторської та кредиторської заборгованості (Кдк) розраховується як відношення дебіторської заборго­ваності до кредиторської:

Кдк= (1.4)

Показує ступінь покриття кредиторської заборгованості вимогами на користь підприємства.

Позитивним є стабільність показника, що свідчить про дотримання певної політики кредитування покупців та залучення товарних кредитів. Доцільно вивчити структуру дебіторської та кредиторської заборгованості за строками погашення, а також порівняти даний показник з середньогалузевим рівнем. Рекомендоване значення 1 [8].

5. Коефіцієнт забез­печеності поточних пасивів власними коштами (Кзвк) розраховується як відношення власних оборотних коштів до оборотних активів:

(1.5)

Показує ступінь покриття поточних зобов'язань власними оборотними активами.

Даний показник використовується як узгоджувальний, його критичне значення встановлено в розмірі 0,1. В випадку підвищення показника свідчить про фінансове оздоровлення підприємства, покращення його платоспроможності; зниження показника є негативним явищем, сигналом потенційної втрати платоспроможності, зростання залежності від кредиторів[2].

II. Показники ліквідності оборотних активів та якості кредиторської заборгованості.

1.Середній період обороту товарних запасів (в днях) (Отз) розраховується як відношення середнього розміру товарних запасів до одноденного товарообороту за собівартістю:

(1.6)

Показує період, протягом і якого товари перетворюються в грошові кошти. Позитивним є зменшення значення показника, якщо це не є перешкодою нормальному ходу реалізації товарів (не обумовлює товарний дефіцит).

2. Середній період обороту дебіторської заборгованості (Одз) розраховується як відношення середнього розміру дебіторської заборгованості до одноденного товарообороту за собівартістю:

(1.7)

Показує середній період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення. Позитивним фактом слід вважати скорочення періоду обороту дебіторської заборгованості. Зростання цього показника може бути визнано доцільним тільки в умовах росту товарообороту та підвищення якості дебіторської заборгованості.

3. Період погашення кредиторської заборгованості (Окз) розраховується як відношення середнього розміру кредиторської заборгованості до одноденного товарообороту за собівартістю:

(1.8)

Показує середній період, протягом якого підприємство сплачує короткострокові зобов'язання. Підприємство повинне дотримуватись такого періоду погашення кредиторської заборгованості, щоб максимально скористатись наданою позикою і вчасно її сплатити.

4. Період операційного циклу (ОЦ) дорівнює сумі періодів обороту товарних запасів і дебіторської заборгованості:

ОЦ = Отз + Одз. (1.9)

Показує час перетворення купленого товару в гроші. Зменшення показника свідчить про високу ділову активність підприємства та ефективну політику управління дебіторською заборгованістю.

5. Період фінансового циклу (ФЦ) можна розрахувати як різницю між періодом операційного циклу і періодом погашення кредиторської заборгованості [11,c.130]:

ФЦ = ОЦ — Окз. (1.10)

Дозволяє оцінити період обороту грошових коштів. Зменшення показника є позитивною тенденцією й свідчить про підвищення ефективності управління грошовими коштами, але значення показника нижче нуля свідчить про дефіцит грошових коштів [14].

ІІІ. Показники динамічної ліквідності

1. Коефіцієнт відновлювання (втрати) ліквідності (Квпл) характеризує найближчу перспективу зміни рівня ліквідності підприємства (відновлення чи втрату). Він визначається за формулою:

(1.11)

де Кзп - коєфіцієнт загального покриття;

Кпп - коєфіцієнт проміжної ліквідності;

Кзпн - нормативне значення (Кзпн = 2).

Якщо показник дорівнює або більше одиниці, - це є свідченням наявності резервів поліпшення рівня ліквідності, при Квпл менше 1 - рівень ліквідності підприємства в найближчий час буде недостатнім [3].

2. Коефіцієнт достатності формування грошових активів (коефіцієнт виконання бюджету готівки) характеризує ступінь покриття платіжних потреб підприємства за рахунок грошових коштів, що знаходяться в його розпорядженні. Розраховується за формулою:

(1.12)

де ЗГК – залишки грошових коштів на початок періоду;

ГН – грошові надходження за період;

ВГф – фактичне витрачання грошей за період;

ВГвідкл – відкладення витрачання грошових коштів.

Позитивною тенденцією є зростання цього показника, що свідчить про здатність підприємства генерувати грошові активи для здійснення усіх необхідних платежів. Сприятливою ситуацією є утримання цього показника на рівні 1,2 , що є ознакою відсутності дефіциту грошових коштів та наявність їх мінімального за лишку на рахунках.

2. Коефіцієнт достатності формування грошових активів розраховується за формулою:

(1.13)

де N1 (V1) - надходження (видатки) грошей.

Показує відповідність у часі та за обсягами вхідних та вихідних грошових потоків. Оптимальною є ситуація, коли значення показника дорівнює або максимально наближається до 0, що свідчить про збалансованість грошових потоків підприємства [9].

Послідовність розгляду окремих груп показ­ників наведених показників не випадкова. Вона відповідає логіці аналітичної роботи з оцінки рівня ліквідності підприємства, а саме:

І група: вихідний пункт аналізу, який надає аналітику інформацію про стан статичної ліквідності. Проводиться за даними балансу.

II група: поглиблює аналіз ліквідності шляхом вивчення даних, що беруть участь у роз­рахунку коефіцієнтів І групи. Доцільність викори­стання показників II групи обумовлена такими причинами:

- підприємство може мати на балансі значні обсяги дебіторської заборгованості, що вплине на ріст показника проміжної ліквідності, але структура дебіторської заборгованості може бути різною: висока питома вага простроченої, сумнівної та безнадійної заборгованостей, що суттєво знижує реальний рівень ліквідності;

- на балансі підприємства можуть утримуватись товарні запаси, які не користуються попитом і як наслідок, повільно реалізуються. Показник загального покриття при цьому може мати достатньо високе значення, але рівень ліквідності слід оцінювати як недостатній;

- підприємство може мати значний за тривалістю період погашення поточних пасивів. За умови відсутності у їх складі прострочених зобов'язань, які потребують негайного погашення, низький рівень показника абсолютної ліквідності не слід розглядати як критичний за умови наявності можливості генерування достатніх обсягів грошових надходжень у майбутньому [8].

Показники II групи розраховуються на основі балансу та звіту про фінансові результати підприємства.

III група: оцінює динамічну ліквідність. Перший показник цієї групи (Квпл) розраховується за даними балансу. Цей показник доцільно розраховувати в звязку з тим, що надто рідко трапляється ситуація, коли всі показники відповідають встановленим нормативам та вимогам, що призводить до невпевненості аналітика щодо висновків про платоспроможність. В такій ситуації (Квпл) надає деяку інформацію щодо перспектив зміни рівня ліквідності [12].

Другий та третій показники цієї групи розрахувати складніше, оскільки необхідна додаткова інформація.

Розрахунок другого та третього показників III групи проводиться на базі даних за кредитом рахунків 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”, 33 “Інші кошти” та відомостей №№ 1.1., 1.2., 1.3. за дебетом цих рахунків. Показники цієї групи доцільно розрахувати на усі дні періоду, що оцінюється, або вибірково за певною системою [10] .

Для розрахунку коефіцієнта достатності формування грошових коштів знадобиться детальний плановий бюджет готівки, який був розроблений на період, що досліджується. За допомогою порівняння фактичних видатків та видатків, що були заплановані, визначається приблизна сума відкладеного витрачання грошових коштів.

У разі відхилення показника синхронності від нуля необхідно дослідити рух грошових коштів з метою виявлення характеру розбалансованості потоків (перевищують вхідні потоки над вихідними чи навпаки) [2].

Така послідовність етапів аналізу та система показників, що їх формує, дозволяє поглибити цей процес і підвищити об'єктивність його результатів.







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.173.47.43 (0.016 с.)