Методико-організаційні засади аналізу ліквідності підприємства

Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань.

У світовій практиці існує декілька методичних підходів до оцінки рівня платоспроможності підприємства, основні з яких представлені на рис. 2.1

 

Методики оцінки рівня ліквідності підприємства

Методи коефіцієнтів (відносних показників)

Дослідження грошових потоків

Нормативний метод

Порівняльний аналіз

Бенч-маркетинг

Методи дискримінантнних показників ліквідності

 

Рис.2.1. Методичні підходи до оцінки ліквідності підприємства.

Метод коефіцієнтів базується на визначенні коефіцієнтів ліквідності і їх подальшому аналізі, який може проводитись таким чином:

а) порівняння із встановленими нормативами (нормативний метод);

б) порівняння коефіцієнтів певного підприєм­ства з аналогічними показниками інших підпри­ємств цієї ж галузі (порівняльний аналіз);

в) порівняння коефіцієнтів певного підприєм­ства з аналогічними показниками фірм — про­відних у даній галузі

Метод коефіцієнтів простий у використанні, не потребує спеціального інформаційного забезпечен­ня, але має значні недоліки:

1. Оціночні коефіцієнти надають аналітику ста­тичну інформацію (на певну дату) про платоспро­можність підприємства, і, таким чином, об'єктивність аналізу знижується.

2. Інфляція дуже перекручує дані балансових звітів, що також негативно впливає на ступінь об'єктивності аналізу.

3. Підприємство може використати прийом «прикрашення» звітності, щоб створити видимість вищих показників. Наприклад, підприємство взяло кредити на два роки. Перед поверненням боргу кошти утримувались декілька днів у вигляді готівки на розрахунковому рахунку. Якщо в цей час скла­дався баланс, то показники платоспроможності, розраховані методом коефіцієнтів, були б значно «прикрашені». Але вже через кілька днів, після моменту погашення боргу, дані балансу давали б аналітику інше уявлення про стан ліквідності підприємства.

Методи дискримінантних показників полягають у тому, щоб на базі низки коефіцієнтів оцінити синтетичним чином фінан­сову ситуацію підприємства з точки зору його життєздатності та безперервності господарської діяльності у короткостроковому періоді.

Коефіцієнти даного методу отримують у резуль­таті дослідження згідно з технікою дискримінантного аналізу, а саме:

— порівнюються за певний період на основі низ­ки коефіцієнтів дві вибірки підприємств, побудовані за обсягом та/або видом діяльності, одна з яких містить підприємства, що мають труднощі з плате­жами, а інша включає тільки «здорові» підприємства;

— відбираються за допомогою різноманітних статистичних тестів коефіцієнти, що дозволяють визначити краще підприємство, представлене в од­ній з двох вибірок;

— розробляється за допомогою прийомів дискримінантного аналізу лінійна комбінація з ви­значальних коефіцієнтів.

Даний метод вперше з'явився в США, де в 60-і роки минулого століття різні дослідники намагались сфор­мулювати моделі передбачення банкрутства. Фундаментальне дослідження в цьому напрямку було опубліковано в 1968 p. Є. І. Альтманом.

Крім методу Альтмана відомий показник пла­тоспроможності Z Конана і Гольдера, показник платоспроможності Управління звітності Франції. Опишемо один з них.

Показник ліквідності Z Конана і Гольд­ера розроблено на основі двох вибірок по 95 малих і середніх промислових підприємств. За допомогою методу дискримінантного аналізу було розроблено такий показник [14,c.12]:

Z = 0,16 X1 - 0,22Х2 + 0,87 X3 + 0,10 X4 - 0,24 X5, (2.1)

де X1 = дебіторська заборгованість + грошові кошти / всього активів;

Х2 = постійний капітал / всього пасивів;

X3 = фінансові витрати / виручка від реалізації;

X4 = витрати на персонал / додана вартість;

X5 = валовий прибуток / залучений капітал.

Автори розрахували вірогідність платежів для різних значень Z які приставлені на рис. 2.2.

Значення Z	+0,210	+0,480	+0,002	-0,026	-0,068	-0,087	-0,107	-0,131	-0,164
Вірогідність затримки платежів, %

Рис. 2.2. Вірогідність платежів для різних значень Z

Дослідниками було перевірено на майбутньому періоді, що показник Z дозволяє оцінити можливі фінан­сові труднощі на три роки вперед.

Для України використання аналогічних показ­ників на сьогоднішній день неможливе з причини їх відсутності. Для їх розробки необхідно проводити спеціальне дослідження на галузевому рівні, зібрати статистичну базу, що в наших умовах досить складно.

Дослідження грошових потоків полягає у вив­ченні обсягів і структури надходжень грошових коштів та їх витрачання, визначення основних джерел надходження та напрямків витрачання грошей, а також порівняння за обсягами та часом вхідних та вихідних грошових потоків, тобто вивчення їх збалансованості. Цей метод грунтуєть­ся на побудові бюджетів готівки та їх аналізі [13,c.253].

 

 

ІІ. АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ ПАТ «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОЛІЙНО-ЖИРОВОГО КОМБІНАТУ»

Фінансово-економічна характеристика ПАТ «Чернівецького олійно-жирового комбінату»

ПАТ «Чернівецький ОЖК» засновано відповідно до наказу регіонального відділу фонду державного майна України по чернівецькій області від 5 червня 1995р.(Додаток А1). ПАТ «Чернівецький ОЖК» знаходиться м. Чернівці, вул. Моріса Тореза, 17 Перетворився орендний олійно-жирового комбінату у відкрите акціонерне товариство згідно із Законом України від 19.09.91р. №1576-12 про господарське товариство та постановою кабінету Міністрів України від 07.12.92р., №686 «Про затвердження порядку перетворення процесів приватизації майна державних підприємств». Основними напрямком діяльності товариства є:

1. виробництво та реалізація продукції і товарів народного споживання;

2. закупівля, переробка, зберігання та реалізація сільськогосподарської продукції:

- виробництво олії рослинної не рафінованої;

- виробництво олії дезодорованої;

- виробництво яблучного концентрату.

3. торгівельна, посередницька, підприємницька, комерційна діяльність.

У минулому комбінат являв собою два роздроблених кустарних підприємства відсталої колоніальної Буковини, окраїни Боярської Румунії.

Олійний завод був збудований 1928р. з виробничою потужністю по переробці насіння соняшнику 4,5 т/добу.

Чернівецький олійно-жировий комбінат є однією із основних виробничих одиниць олійно-жирової промисловості. Комбінат включає в себе основні та допоміжні виробництва:

1) олійно-екстрактний завод;

2) цех очистки олії;

3) цех фасування олії;

4) цех виробництва яблучного концентрату;

5) сировинний цех;

6) цех допоміжного виробництва.

Кожна ділянка підприємства може працювати незалежно одна від одної, але разом з тим вони пов’язані між собою.

В олійно-жировій промисловості основними виробництвами є:

- прийняття та підготовка сировини;

- виробництво олії, шроту, та мила.

У власності підприємства знаходяться такі матеріальні ресурси:

· Основні засоби: будинки, споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, інвентар, інструменти, прилади, тварини, інші основні засоби, малоцінні необоротні матеріальні активи.

· Запаси: сировина і матеріали, паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, запасні частини, малоцінні швидкозношувані предмети товари.(Додаток А 6)

Характерними особливостями сучасного етапу, промислового виробництва олійно-жирових продуктів є неперервність більшості технологічних процесів, комплексна механізація, забезпечення умов зберігання сировини.

Технологічні процеси контролюються з використанням традиційних засобів вимірювання та реєстрації параметру з відображенням інформації по місцю та на щитах оперативного пункту.

Організаційна структура комбінату відображена в додатках А 2. Структура бухгалтерії знаходиться в додатку А 3.

В посадовій інструкції підприємства знаходяться загальні вимоги до працівника, його обов’язки, права і відповідальність (додаток А 4). Особливості ведення обліку на ПАТ „Чернівецький ОЖК” розкриті в Наказі про облікову політику (Додаток А5)

Показники які характеризують результати діяльності підприємства за останні роки знаходяться в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1