Тема 5 . Українська срр в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр. ).

1.Політика воєнного комунізму. Неп в Україні.

2.Утворення УСРР.

 

Політика воєнного комунізму. НЕП в Україні.

1.Прискорена націоналізація підприємств важкої, середньої та дрібної промисловості. Уведення загальної трудової повинно­сті. Мілітаризація праці. Зрівняльний розподіл продуктів харчування серед працюючих.

2.Заборона приватної торгівлі, перехід до прямої о товарообі­гу. Установлення твердих цін на товари. Карткова система постачання міською населення. Скасування платні за житло, комунальні послуги, транспорт.

3.Жорстка централіза­ція.

4.Реквізиції,конфіскації.

5.Червоний терор.

6.Запровадження кругової поруки.

Причини переходу до нової економічної політики (непу):

Громадянська війна та політика «воєнного кому­нізму;

Економічна криза (роз­руха, закриття підпри­ємств, падіння вироб­ництва промислової й сільськогосподарської продукції тощо;

Політична криза (масо­вий опір політиці біль­шовиків — селянські повстання, страйки робітників, виступи в армії, на флоті);

Проголошення 10 березня 1921 р. X з'їздом РКП(б) нової економічної полі­тики (непу)

- Скасування продрозкладки, уведення продподатку.

- Дозвіл на оренду землі.

- Дозвіл на використання найманої праці.

- Розвиток різних форм кооперації.

- Скасування кругової поруки.

- Продаж у приватну власність дрібних та частини серед­ніх підприємств.

- Дозвіл на оренду та найману працю.

- Об'єднання великих підприємств у трести та переве­дення їх на госпрозрахунок.

- Скасування загальної трудової повинності.

- Перехід від зрівняльної до відрядної зарплатні.

- Дозвіл на створення концесій.

- Поновлення вільної торгівлі.

- Уведення державних податків, комунальних послуг, платні за комунальні послуги, транспорт.

- Випуск конвертованого червонця та поступове вилучен­ня старих грошових знаків.

Особливості запровадження НЕПу в Україні:

1.Був уведений на рік пізні­ше, ніж у Росії (1922 р.). Висока ставка продподатку. Застосування репресивних заходів при вилученні продподатку.

2.Широка підтримка україн­ським населенням заходів непу.

3.Зростання господарчої ініціативи, зацікав­леності в результатах праці, що привело до підвищення продуктивності праці. Швидкі темпи відбудови народного госпо­дарства країни.

4.Зростання життєвого рівня населення. Незмінність авторитарного характеру полі­тичної системи, що породжувало сумніви стосовно тривалості непу.

Голод в Україні у 1921-1923 рр.

Причини голоду:

· Післявоєнна розруха.

· Скорочення виробництва сільськогосподарської продукції

· через незацікавленість селян у результатах праці.

· Вивезення хліба до Росії та інших республік.

· Експорт хліба за кордон.

· Посуха та неврожай у південних і степових районах України.

Особливості голоду:

Ø Приховування факту голоду в Україні протягом тривалого часу.

Ø Продовження збору продподатку та вивезення хліба з України.

Ø Вилучення церковних цінностей під приводом боротьби з голодом.

Ø Дозвіл міжнародним організаціям на надання допомоги голодуючим.

 

Утворення УСРР.

 

Утворення УСРР та основні етапи входження в СРСР:

© Створення воєнно-полі­тичного союзу радянсь­ких соціалістичних рес­публік Росії, України, Латвії, Литви й Біло­русії (червень 1919 р.— грудень 1920 р.).

© Проголошення спільними п'яти найважливіших наркоматів (військових справ, народного госпо­дарства, залізничного управління, фінансів та праці) і фактичне управління ними з Москви.

© Підписання УСРР та іншими радянськими рес­публіками договорів про воєнний та господарсь­кий союз з РСФРР.

© До вже об'єднаних наркоматів додалися наркома­ти зовнішньої торгівлі, шляхів, пошти і телеграфу.

© Формування «договір­ної федерації» (гру­день 1920 р.— грудень 1922 р.).

© Створення СРСР (грудень 1922 р. — тра­вень 1925 р.)

© Затвердження І Всесоюзним з'їздом Рад СРСР у Москві «Декларації та Договору про створення СРСР «(З0 грудня 1922 р.).

© Затвердження II Всесоюзним з'їздом Рад першої Конституції СРСР (січень 1924 р.).

© Унесення змін IX Всеукраїнським з'їздом Рад до Конституції УСРР, де було остаточно законодав­чо закріплено вступ України до СРСР (травень 1925 р.). Незважаючи на гарантоване законом право вільного виходу України із Союзу, воно було «паперовим», а незалежність нашої держа­ви — формальною. Влада на всій території СРСР належала керівній верхівці комуністичної партії

Політика українізації (коренізаціі):

1.Посилення контролю та впливу комуністичної партії в націо­нальних районах шляхом надання народам СРСР можливо­сті розвивати власну культуру, мову, готувати національні кадри. В Україні коренізація дорівнювала українізації.

2.Підготовка та залучення кадрів із представників корінної національності до партійних і державних органів і установ. 3.Створення умов для розвитку мови й культури всіх націо­нальних меншин, які мешкають в Україні. Запровадження української мови в усіх установах та навча­льних закладах.

4.Усебічний розвиток української культури під контролем ВКП(б).

5.Видання газет, журналів, книжок українською мовою. Глибоке вивчення національної історії, відродження традицій М. Скрипник, О. Шумський, М. Хвильовий, В. Затонський.

Тема 6: Культура України в192І-1928 рр.

1.Освіта

2.Наука

 

Освіта.

· Відсутність фінансування;

· нестача освітянських та наукових кадрів;

· класовий підхід до працівників освіти та науки.

· Насильницька реорганізація «Просвіт» у сільські будинки та хати-читальні.

· Кампанія з ліквідації неписьменності (ухвалення декрету про ліквідацію неписьменності (1921 р.);

· утворення комісії для бо­ротьби з неписьменністю (1921 р.);

· заснування товариства «Геть неписьменність» (1923 р.) тощо).

· Утворення розгалуженої системи освітніх закладів.

· Безкоштовне навчання дітей у загальних семирічних школах та професійно-технічних закладах.

· Утворення навчально-виховних закладів для сиріт та безприту­льних.

· Збільшення кількості шкіл з українською мовою викладання.

· «Пролетаризація» студентства; розширення мережі робітфаків.

· Упровадження української мови у вищій школі (декрет Раднаркому УСРР «Про необхідність переведення вузів на українську мову викладання» (1923 р.)).

· Розширення мережі вузів, які готували спеціалістів для всіх галузей народного господарства.

Наука

v Утворення навчальних закладів, покликаних забезпечити біль­шовицьку партію та державу кадрами кваліфікованих праців­ників, викладачів, пропагандистів (заснування в 1921 р. вищої партійної школи в Харкові, яку в 1922 р. було перетворено в Комуністичний університет ім. Артема).

v Діяльність Всеукраїнської академії наук (ВУАН) на чолі з В. Липинським, яка розгорнула роботу в трьох напрямках: історико-філологічному, фізико-математичному, соціально-економічному.

v Плідна наукова праця членів ВУАН: природознавця В. Вернадського, істориків Д. Багалія та М. Грушевського, математиків Д. Граве, М. Крилова та Г. Прейфа, філолога А. Кримського, медика 0. Богомольця, хіміків Л. Писаржевського та В. Кістяківського тощо.